Духовні втрати України

 

Духовні втрати України 

19 лютого 2026 року завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко взяв участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції: «Матеріальні та духовні втрати населення Українського Полісся в період російсько-української війни 2014-2026 років», організатором якої виступив НДІУ Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Захід проходив у режимах: офлайн і онлайн, пленарному та секційних засідань.
У ньому взяли участь понад 150 учасників, серед яких 11 докторів наук, 29 кандидатів наук, аспіранти, працівники Українського інституту національної пам’яті, краєзнавці, представники ЗМІ та громадськості України.
Конференцію розпочали виконанням Гімну України та вшануванням полеглих за незалежність, територіальну цілісність, соборність та суверенітет України.
У роботі конференції взяли участь та виступив професор, директор НДІУ Київського національного університету ім. Т. Шевченка Роман Додонов, голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт, професор, доктор географічних наук, завідувач кафедри країнознавства та туризму Любіцева, які у своїх виступах зазначали, що відповідні конференції проводяться з метою фіксації рашистської агресії на території України для подальшого використання цих матеріалів під час Гаазького суду над злочинцями. Вони обгрунтували актуальність та дієвість формування національної єдності, яка будує нашу націю на основі національної ідентичності та самоповаги, максимально враховуючи звитягу та досвід українських пасіонаріїв під час російсько-української війни 2014-2026 років.
На пленарному засіданні з різноплановою тематикою виступило 7 науковців, секційному-15.
Були розглянуті та обговорені наступні питання:
- екзистанційні виклики національної освіти у регіональному вимірі Полісся: стратегії та концептуальні засади формування української національної ідентичності;
- утвердження української національної ідентичності засобами культури і мови: педагогічні практики;
- історична пам’ять і її роль у вивченні регіональної проблематики у період російсько-української війни та формуванні української національної ідентичності;
- молодіжні рухи та волонтерство у регіонах в утвердженні української національної ідентичності;
- вплив медіа та соцмереж на національну та регіональну ідентичність молоді.
Під час конференції відбулися презентації та анонси наукових видань, перегляд відеороликів зазначеної тематики.
Слухачам була надана широка та багатостороння інформація щодо історичних подій на території Полісся, утвердження української ідентичності, її творців-пасіонарних постатей та подій, ролі українознавства та краєзнавства у цих глибинних історичних та суспільно-формуючих процесах.
Оприлюднені історичні джерела та документи, педагогічні праці та практики, що підтверджували значимість вивчення етнонаціональних та українознавчих наук.
У своєму виступі в онлайн-режимі «Маршрути пам’яті Українського Полісся» Володимир Лазаренко акцентував увагу присутніх на тому, що основним завданням сучасних українців є усвідомлення того, що нашою фортецею духу є пасіонарний зв'язок між поколіннями, їх єдність, впровадження національної ідеї, збереження ідентичності та недопущення помилок історичного минулого. Наведена низка історичних прикладів та подій, пов’язаних з процесами українізації часів УНР, зокрема в освіті, загострена увага слухачів на необхідності фіксації рашистських злочинів на території Українського Полісся та пасіонарного спротиву нашого народу проти загарбників у період російсько-української війни 2014-2026 років.
Підбиваючи підсумки роботи, учасники конференції прийняли резолюцію, у якій акцентувалась увага на необхідності посилення вивчення історичного та педагогічного досвіду зазначеної вище тематики, вдосконалення у цьому контексті співпраці з регіонами та діаспорою України, висвітлення пасіонарності українських воїнів задля подальшої консолідації українського суспільства та нашої Перемоги.

іІформаційні матеріали до Дня Героїв Небесної Сотні

 

Шановні колеги, звертаємо Вашу увагу, що інформаційні матеріали до Дня Героїв Небесної Сотні, Українського інституту національної пам'яті та національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – музею революції Гідності, виставлені для використання в роботі вчителів області за покликанням:

https://surl.li/rdjjqe

Імена та подвиги Героїв України з Вінниччини, які отримали найвищу державну нагороду-звання "Героя України", посмертно.

 

Імена та подвиги Героїв України з Вінниччини, які отримали найвищу державну нагороду-звання "Героя України", посмертно.

Агат'єв Дмитро Сергійович, капітан поліції, учасник російсько-української війни.
Герой України (2025, посмертно). 

Народився Дмитро Агат’єв 31 липня 1990 року у Харкові, згодом родина переїхала до села Літинка на Вінниччині. Навчався на факультеті «Історія та право» у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М.Коцюбинського. Працював у правоохоронних органах. З 2014 року брав участь у бойових діях на сході України. В 2024 році доєднався до батальйону поліції «Вінниця». В складі батальйону брав участь у розвідувальних операціях на Донеччині. Загинув 7 лютого 2025 року, повертаючись з завдання в районі Торецька його автомобіль потрапив під прицільний обстріл.

Поліцейський загинув під час виконання бойового завдання у складі ОШБ Нацполіції “Лють” поблизу Торецька в лютому 2025 року. Після успішного знищення позицій окупантів ворожий дрон-камікадзе влучив у бронетехніку штурмової групи. 29 січня Президент України Володимир Зеленський вручив нагороду дружині та 13-річному сину Захисника, – йдеться у повідомленні.

34-річний майор поліції (посмертно) Дмитро Агат’єв, відомий побратимам на псевдо Стетхем, до бойового підрозділу служив старшим оперуповноваженим кримінальної поліції Вінниці. У червні 2024 року добровільно приєднався до Стрілецького батальйону, аби боронити країну.

7 лютого 2025 року Стетхем очолив штурмову групу під час контрдиверсійної операції у Торецьку. За даними розвідки, в одній з будівель противник накопичував сили, аби зайняти висоту, що, у разі успіху, дозволило б ворогу активно наступати на позиції сил оборони України. Завданням штурмовиків було підірвати цю позицію окупантів.

Під час висування бронеавтомобіль поліцейських зазнав ударів дронів, артилерії та мінометів. Попри щільний вогонь, група дісталася цілі. Дмитро йшов першим: координував бій, прикривав своїх кулеметним вогнем та зірвав спробу ворога застосувати РПГ. Цим командир врятував життя особового складу й техніку. Навіть поранений вибухом FPV, він залишився в бою. Коли «трьохсотий» побратим із мінами впав, Агат’єв під обстрілом підхопив вибухівку, прорвався до будівлі, знешкодив гранатами противника й заклав міни. Повертаючись, вивів пораненого до БТРа, прикриваючи його собою.

Група успішно виконала бойове завдання. Позицію ворога разом із великою кількістю боєкомплекту та живої сили – знищено.

Під час відходу авто наших захисників знову атакували дрони. Стетхем, рятуючи екіпаж, утримував пошкоджений одним зі скидів люк, аби при відкритті в салон не потрапив снаряд. Влучання FPV з кумулятивним зарядом стало фатальним. У результаті вибуху Дмитро та його побратим отримали надважкі поранення. Попри зусилля медиків, обидва загинули.

Ціною життя двох правоохоронців операція зірвала плани ворога й не дала йому зайняти стратегічно вигідну позицію для подальшого наступу.

Нагороджений званням Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (30 грудня 2025, посмертно) - за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2 липня 2025, посмертно) - за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.

Нагороджений Почесною відзнакою «Комбатантський хрест» (2025, посмертно).

Українська ідентичність як складова консолідації суспільства

 

Українська ідентичність як складова консолідації суспільства

5 лютого 2026 року у Вінницькому кінотеатрі «Родина» відбулась онлайн-зустріч з викладачами Тульчинського фахового коледжу культури і працівниками культури та мистецтв Вінниччини на тему: «Українська ідентичність в період російсько-української війни 2014-2026 років як запорука єдності суспільства України».

В ході засідання розглянуті наступні питання:

- історичні аспекти: імена героїв минулих епох, тисячолітні українські мовно-культурні, побутово-вжиткові та військово-патріотичні традиції;

- посилення ідеологічної складової збереження української ідентичності та національно-патріотичного виховання;

- значення діяльності представників української еліти у період російсько – української війни 2014-2026 років.

Організатором проведення інформаційно-просвітницького заходу став відділ українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти.

Засідання розпочали з вшанування полеглих героїв України хвилиною мовчання.

У виступі завідувача відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Володимира Лазаренка акцентувалась увага слухачів на діяльності кращих представників української еліти різної історичної доби щодо збереження та утвердження нашої ідентичності,  пасіонарних питаннях захисту України Героями України російсько-української війни 2014-2026 років, необхідності посилення національно - патріотичного виховання серед дітей та молоді під час освітнього процесу на Вінниччині, активному впровадженні україноцентричних ідей задля збереження та утвердження в суспільстві української ідентичності, громадянської свідомості та історичної правди.

Під час виступу широко використовувались історичні джерела та твори українських авторів зазначеної тематики.

Були наведені низка історичних прикладів щодо утвердження Соборності України у різні періоди історичної доби, подані порівняльні характеристики подій в нашій державі від Української революції 1917-1921 років до Революції Гідності 2013-2014 років та російсько-української війни 2014-2026 років.

Особливої уваги з боку слухачів заслуговували питання участі представників органів місцевої влади у відзначенні державних та ювілейних дат, процесів ходу декомунізації на Тульчинщині, зокрема щодо демонтажів пам’ятників О.Суворову та О.Пушкіну.

На низку актуальних запитань слухачів організатором зустрічі дані відповіді, які задовільнили учасників заходу.

Зустріч пройшла у дискусійній та зацікавленій формах.

Інтелектуально-просвітницький проєкт «На перетині культур»

 

29 січня 2026 у відділі новітніх технологій, економічних і юридичних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського у межах інтелектуально-просвітницького проєкту «На перетині культур», програма 2026 року якого має назву «Культура, література, мистецтво в умовах воєнного стану», відбулася презентація «Журнал “Історичний калейдоскоп” у просторі публічної історії», яку представив Степан Дровозюк, ректор КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», професор, доктор історичних наук, головний редактор часопису.
У заході взяли участь: Олексій Струкевич, доктор історичних наук, професор кафедри філології та гуманітарних наук академії; Павло Кравченко, кандидат історичних наук, професор ВДПУ ім. Коцюбинського; Володимир Лазаренко, завідувач відділу українознавства академії та почесний краєзнавець України з Літина Руслан Зелінський.
Відбулася зацікавлена розмова про зміст видання, основні напрями історичних досліджень та плани на майбутнє.
Степан Іванович вручив бібліотеці збірник матеріалів І Української науково-практичної конференції «Мурафа – колиска українського козацтва» (до 420-ї річниці від дня народження кошового отамана Івана Сірка) та добірку журналу «Історичний калейдоскоп» різних років. У свою чергу директор ВОУНБ ім. В. Отамановського Галина Слотюк передала нові власні видання бібліотеки та подякувала за цікаву, змістовну презентацію.
У своєму виступі Володимир Лазеренко відмітив сподвижницьку роль редактора та редакційної колегії журналу, його значення у інформативно-просвітницькій діяльності з широкого спектру історичних подій в України, збереження нашої ідентичності та національної свідомості.
Були процитовані твори українських авторів, що виокремлювали національно-патріотичну складову статей журналу.

XІХ Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8–11 класів закладів загальної середньої освіти

XІХ Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8–11 класів закладів загальної середньої освіти

 

Шановні колеги-освітяни, керівники закладів освіти, вчителі та учні!

 

Науково-дослідний інститут українознавства КНУ імені Тараса Шевченка з 25 по 27 березня 2026 року проводить ХІХ Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8–11 класів закладів загальної середньої освіти.

 

Конкурс проводиться відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 16.01.2026 № 1/939-26, п. 8 додатка «Про організацію XIX Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів закладів загальної середньої освіти» та Правил проведення Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22.08.2013 № 1228, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11.09.2013 за № 1567/24099, рішення Вченої ради НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка «Про проведення XIX Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів закладів загальної середньої освіти» (протокол № 10 від 27.11.2025), розпорядження НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка від 19.01.2026 № 2 «Про організацію XIX Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів закладів загальної середньої освіти».

 

Метою Конкурсу є залучення учнівської молоді до пізнання України й українського світу через індивідуально-пошукові форми, розвиток інтелектуального потенціалу учнів на засадах українознавства. 

Деталі та умови участі у конкурсі виставлені за покликанням: 

https://surl.li/wewzib 

88-річчя від дня народження Василя Стуса

 

21 січня 2026 року у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського до 88-річчя від дня народження Василя Стуса відбувся літературно-мистецький вечір «Василь Стус: стояти і бути». Захід пройшов у межах традиційних Стусівських читань, які вже понад три десятиліття обласна наукова бібліотека організовує в січні (з нагоди дня народження) та у вересні (в день пам’яті видатного краянина).
Василь Семенович Стус – український поет, прозаїк, перекладач, мислитель, літературознавець, правозахисник, дисидент, член Української Гельсинської групи, борець за незалежність України у ХХ столітті, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, Герой України.
Життя і творчість Василя Стуса – це велика любов до України, до українського народу та абсолютна відданість боротьбі за національну ідентичність, незалежність, за ідеали справедливості, свободи і добра.
Сьогодні, коли Україна протистоїть жорстокому російському окупанту, слово Стуса має особливу цінність, звучить гостро й правдиво, та є дороговказом і підтримкою для українців.
Відкрили Стусівські читання та запалили свічку пам’яті видатному поету і борцю за свободу Василю Стусу і всім українцям, які віддали життя за незалежність і свободу України, – Тетяна Каменщук – директор Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА, Ольга Дернова – начальник управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА, Марина Годованюк – начальник відділу культури, молоді і спорту управління соціально-гуманітарної політики Вінницької обласної Ради та Галина Слотюк – директор ВОУНБ ім. В. Отамановського, й разом з усіма присутніми вшанували їх хвилиною мовчання.

У заході взяв участь завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко, у своєму виступі він акцентував увагу присутніх на сучасності Василя Стуса у контексті його життя та творчості. Були наведені майже невідомі історичні факти про те, як разом зі Стусом сидів у 20-й тюремній камері литовський дисидент Баліс Гаяускас (37 років ув’язнення), який за допомогою дружини Ірени Гаяускас винесли 16 клаптиків паперу з віршами В.Стуса «З тюремного зошита».
Баліс Гаяускас прийняв на себе удари викруткою від російського шовініста Раманюка, який був підісланий аби вбити українського політв’язня, врятувавши власним життям Василя Стуса.

У заході також взяли участь та виступили: Ольга Пуніна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та історії української і світової літератури ДонНУ ім. Василя Стуса, письменниця; Олексій Серветнік, головний спеціаліст Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам’яті.
Декламували поезії Василя Стуса та вірші-присвяти великому митцю: військовослужбовець ЗСУ, член Асоціації діячів естрадного мистецтва Віталій Кирницький; письменниці, члени НСПУ – Жанна Дмитренко, та Лариса Сичко; поетеса Алла Боровська; студенти театрального відділу Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М. Д. Леонтовича (керівник – Жанна Паламарчук, заслужена артистка України) – Вікторія Чернятинська, Євгенія Дюбленко, Вікторія Бондар, Ілона Гуменюк.
Поет і бард Олександр Рак, виконав під гітару відомий вірш–заповіт Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я…». У цій поезії сконцентроване життєве кредо поета-борця.
Під час заходу на прохання Вадима Вітковського, письменника-публіциста, голови Вінницької обласної організації НСПУ, згадали і вшанували світлу пам'ять шанувальниці творчості Василя Стуса – Валентини Павліченко, з селища Трактового Борівської сільради, поховання якої відбулося саме сьогодні. Ця унікальна жінка-борівчанка знала напам'ять сотні творів Василя Стуса і Василя Кобця, пропагувала їх творчість серед людей.
Для поціновувачів творчості митця у залі була представлена книжкова виставка-вшанування «Василь Стус: поезія боротьби та гідності», підготовлена працівниками відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук обласної бібліотеки.
На завершення заходу директор бібліотеки Галина Слотюк подякувала всім виступаючим та присутнім.за участь у Стусівських читаннях, передала вітання від Дмитра Стуса, сина поета, який на жаль не мав змоги сьогодні доєднатися до Стусівських читань та закликала читати твори геніального поета і патріота Василя Стуса.
Модерувала захід Ніна Артапух, провідний бібліотекар відділу маркетингу, реклами та соціокультурної діяльності ВОУНБ ім. В. Отамановського.
Василь Стус потрібен Україні сьогодні й завжди – як опора у відстоюванні свободи та незалежності, як приклад відданості рідній країні, як символ стійкості, незламності та величі духу, що завжди перемагає, нехай і після смерті. Віримо в Перемогу! Миру всім нам!

 

Збереження української ідентичності

 

Збереження української ідентичності 

20 січня 2026 року у читальній залі обласних курсів підвищення кваліфікації працівників культури та мистецтв Вінниччини відбулась інформаційно-просвітницька зустріч - засідання круглого столу «Збереження української ідентичності в період російсько-української війни 2014-2026 років - запорука єдності України» з керівниками та працівниками бібліотек Вінницької області.
В ході засідання розглянуті наступні питання:
 - історичні аспекти: імена героїв минулих епох, тисячолітні українські мовно-культурні, побутово - вжиткові та військово - патріотичні традиції;
- посилення ідеологічної складової збереження української ідентичності та посилення національно-патріотичного виховання;
 - значення діяльності представників української еліти у період російсько – української війни 2014-2026 років.
Організатором проведення інформаційно-просвітницького заходу - круглого столу стали відділ українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» та вищезазначені курси.
Засідання розпочали з вшанування полеглих  героїв України хвилиною мовчання.
У виступі завідувача відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Володимира Лазаренка акцентувалась увага слухачів на діяльності кращих представників української еліти різної історичної доби щодо збереження та утвердження нашої ідентичності, пасіонарних питаннях захисту України Героями України російсько-української війни 2014-2026 років, необхідності посилення національно - патріотичного виховання серед дітей та молоді під час освітнього процесу на Вінниччині, активному впровадженні україноцентричних ідей задля збереження та утвердження в суспільстві української ідентичності, громадянської свідомості  та історичної правди.
Під час виступу широко використовувались історичні джерела та твори українських авторів зазначеної тематики.
Були наведені низка історичних прикладів щодо утвердження Соборності України у різні періоди історичної доби, подані порівняльні характеристики подій в нашій державі від Української революції 1917-1921 років до Революції Гідності та російсько-української війни 2014-2026 років.
На низку актуальних запитань слухачів дані відповіді, які задовільнили присутніх на засіданні круглого столу.
Зустріч пройшла у дискусійній  та зацікавленій формах.

Творчий вечір «Видатні краяни», присвячений Миколі Дорошу та Володимиру Горлею

 

Творчий вечір «Видатні краяни», присвячений Миколі Дорошу та Володимиру Горлею

8 січня 2026 року у відділі новітніх технологій, економічних і юридичних наук Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Валентина Отамановського відбувся творчий вечір «Видатні краяни», присвячений Миколі Дорошу та Володимиру Горлею.
Микола Никифорович Дорош – поет, публіцист, педагог, відмінник освіти України, заслужений учитель України, почесний краєзнавець України. Народився 1 січня 1951 р. у с. Воронівці (нині Уланівської СТГ Хмільницького району) Вінницької області. Член Вінницького обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, обласного літературно-мистецького об’єднання імені Василя Стуса. Автор понад 40 різножанрових книг, зокрема: віршованих, публіцистичних творів про Голодомор 1932–1933 рр., краєзнавчих видань, книг-спогадів, колективних альманахів та збірників, публікацій у періодиці. Почесний громадянин Хмільницького району, кавалер відзнаки «За заслуги перед Вінниччиною» (2023). Лауреат низки літературних премій.
Володимир Савович Горлей – педагог, письменник, краєзнавець, громадський діяч. Народився 1 січня 1951 р. в с. Яришів Могилів-Подільського району (нині Яришівської СТГ Могилів-Подільського району) на Вінниччині. Відмінник народної освіти (1984). Член НСЖУ (2013), НСКУ (2018), НСПУ (2019), почесний краєзнавець України (2020). Засновник районного літературного об’єднання «Калинове гроно» у Жмеринці (2013). Лауреат низки літературних премій.
Ювіляри поділилися своїм насиченим творчим, науковим життям, історіями створення своїх книг. Окреслили подальші свої плани в пошуках наукових, творчих досліджень.
Модерував захід Вадим Вітковський, голова Вінницької обласної організації НСПУ, керівник Видавничого дому «Моя Вінниччина», заслужений журналіст України.
З вітальним словом, спогадами та найкращими побажаннями до ювілярів та присутніх звернулися: Михайло Каменюк, письменник, член НСПУ, редактор Видавничого дому «Моя Вінниччина», заслужений працівник культури України; Василь Паламарчук, голова Вінницької обласної організації Національної спілки журналістів України, заслужений журналіст України; Гамарник Олексій, отаман Українського Реєстрового Козацтва; Микола Ільчук, науковець, громадський діяч; Анатолій Ткаченко, педагог, викладач ювіляра М. Дороша; Євенок Олексій, видавець, директор Житомирської друкарні «Бук Друк»; Лариса Сичко, письменниця, член НСПУ; Юрій Степанчук, доктор історичних наук, професор кафедри суспільно-гуманітарних наук комунального закладу «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж»; Віра Степанюк, заступник директора з навчально-виховної роботи Уланівського ліцею Уланівської сільської ради; Галина Коріненко, вчителька Уланівського ліцею Уланівської сільської ради; Віктор Цимбал, поет, сатирик-гуморист. Вони наголосили на важливості збереження та популяризації творчої спадщини Миколи Дороша та Володимира Горлея, чия діяльність продовжує надихати нові покоління.
Сергій Гальчак, доктор історичних наук, професор ВДПУ ім. М. Коцюбинського, академік Національної академії історичних наук, голова правління Вінницької обласної організації НСКУ, заслужений працівник культури України, почесний краєзнавець України вручив ювілярам почесні грамоти.
Галина Слотюк, директор ВОУНБ ім. В. Отамановського привітала ювілярів та вручила подяки за багаторічну, плідну співпрацю з бібліотекою.
Справжнім вшануванням героїзму і самопожертви для рідної землі прозвучав патріотичний вірш «А він поліг» (автор М. Дороша) із вуст онуки Миколи Никифоровича –Маргарити.
У заході взяв участь завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко.
Під час заходу Микола Дорош презентував нове видання «Воронівці: сповідь». Книга зацікавлює з перших сторінок, вона пересипана науковими, краєзнавчими, літературними та ліричними перлинами, допомагає читачеві захоплено поринути за завісу часу, зазирнути у потаємні глибини нашої минувшини.
ВОУНБ ім. В. Отамановського отримала в подарунок цілу добірку видань із творчого доробку ювілярів – справжній скарб для бібліотечних фондів і читачів. З кожною новою сторінкою цих книг розкривається не лише слово, а й душа автора, його світогляд і творча енергія.
Завершуючи зустріч, Вадим Вітковський поділився хвилюючими планами: Вінницький обласний літературний музей незабаром відкриє свої двері, а святкування ювілею Вінницького осередку НСПУ в лютому цього року стане справжнім святом для всіх поціновувачів слова й мистецтва.
Захід супроводжували книжкові виставки «Невичерпне джерело рідного краю» (до 75-річчя від дня народження Миколи Дороша, педагога, історика, письменника, почесного краєзнавця України) та «Подільський жайвір українського слова» (до 75-річчя від дня народження Володимира Горлея, педагога, письменника, краєзнавця), які підготували фахівці відділу краєзнавства.
Творчий вечір став справжнім святом духу та творчого натхнення!

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності

 Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності

Шановні колеги, звертаємо Вашу увагу, що інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті Дня Соборності України – 2026, виставлені для використання в роботі вчителів області за покликанням:

https://surl.li/tmvcfl 

Імена та подвиги Героїв України з Вінниччини, які отримали найвищу державну нагороду-звання "Героя України"

  

    

Іван Володимирович Лукашевич (псевдо «Хантер») - український спецслужбовець, бригадний генерал військової контррозвідки СБУ. Знаний як розробник великокаліберної снайперської гвинтівки «Володар обрію» та ідеолог створення безпілотних надводних апаратів, що активно застосовували українські військові в Битві за Чорне море, Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (17.12.2025)

Народився Іван Лукашевич 6 червня 1971 року у місті Калинівка, Хмільницького району Вінницької області.
Упродовж 2014 - 2016 років очолював снайперський відділ 6-го управління Центру спецоперацій «А» Служби безпеки України.
У 2016 - 2020 роках був заступником начальника 5-го управління Департаменту контррозвідки СБУ.
Перед початком широкомасштабного вторгнення РФ в Україну був головним свідком у справі генерал-майора Валерія Шайтанова, якого СБУ заарештувала за підозрою в державній зраді, а також був учасником операції з його затримання.
За версією Служби безпеки України, ідею створення ударних надводних безпілотників «Хантер» вигадав під час відвідування полігону, де побачив установлення терміналів Starlink на БПЛА й вирішив, що можна встановити ці термінали на морський безпілотник і підтримувати супутниковий зв'язок. Після цього він та голова СБУ Василь Малюк звернулись до командувача ВМСУ Олексія Неїжпапи, який надав команду фахівців для консультацій зі створення човнів і керування ними. Перші зразки було випробувано в липні 2022 року.
18 лютого 2025 року Іван Лукашевич на виставці Defense Innovation Forum 2025 представив історію відбиття морських маршрутів у Чорному морі в 2022 році, та розвиток "Sea Baby".
Нагороджений званням Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (17 грудня 2025) - за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.
Нагороджений орденом «Хрест бойових заслуг» (27 червня 2023) - за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові, вірність військовій присязі.
Нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ст. (21 серпня 2015) - за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій та при виконанні службових обов'язків^.
Нагороджений Орденом «За мужність» III ст. (21 березня 2019) - за особисті заслуги у зміцненні національної безпеки, мужність, високий професіоналізм та зразкове виконання службового обов'язку.
Нагороджений відзнакою Президента України «Національна легенда України» (21 серпня 2024) - за визначні особисті заслуги у становленні незалежної України і зміцненні її державності, захисті Вітчизни та служінні Українському народові, вагомий внесок у розвиток національного мистецтва, спорту, охорони здоров'я, плідну благодійну та громадську діяльність.