Утвердження української ідентичності

Виконуючи обласну цільову комплексну соціальну програму з національно-патріотичного виховання дітей та молоді Вінницької області до 2025 року, державну Стратегію щодо збереження національної ідентичності та утвердження громадянської свідомості до 2030 року.

9 квітня 2025 року в приміщенні підвищення кваліфікації працівників культури відбувся інформаційно-просвітницький захід за участі директорів бібліотек Вінниччини. Його провів завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко, зосередивши увагу на інноваційних підходах до формування української національної ідентичності в умовах російсько-української війни 2014–2025 років.

Захід розпочався хвилиною мовчання на знак вшанування пам’яті тих, хто віддав життя за незалежність, територіальну цілісність, соборність і суверенітет України.

У своєму виступі Володимир Лазаренко підкреслив важливість і ефективність формування національної єдності як чинника зміцнення української нації. Цей процес, на його переконання, має ґрунтуватися на усвідомленні національної ідентичності та самоповаги, з особливим урахуванням героїзму та досвіду українських пасіонаріїв у контексті російсько-української війни 2014–2025 років.

Під час заходу було розглянуто низку питань, пов’язаних з історією формування української нації та її еліти — від найдавніших часів до сучасності. У виступі лунали цитати з історичних і художніх джерел, що ілюструють зазначену тематику.

Особливу увагу було приділено актуальним екзистенційним викликам у сфері національної освіти й культури. Йшлося про стратегічні підходи й концептуальні засади формування української національної ідентичності засобами мови й культури, а також про методологічні практики, що підтримують ці процеси.

Наголошено на важливості збереження історичної пам’яті, спадкоємності поколінь і передачі їхнього досвіду як невід’ємної частини національної ідентичності. У цьому контексті було також акцентовано на позитивній ролі молодіжних рухів і волонтерської діяльності у формуванні громадянської свідомості й утвердженні української національної ідентичності.

Керівникам бібліотечних установ було надано добірки тематичної інфографіки, анонси наукових публікацій і відеоматеріалів, присвячених цим темам. Слухачам представили широку панораму історичних подій, постатей та явищ, що впливали на становлення української ідентичності, з акцентом на роль українознавства й краєзнавства у цих процесах.

Окремо було оприлюднено історичні документи, педагогічні й культурологічні праці, які підкреслюють значущість вивчення етнонаціональних і українознавчих дисциплін. Як ілюстративний матеріал було подано низку прикладів, зокрема процеси українізації часів УНР — під керівництвом першого міністра освіти Івана Стешенка — та згодом за радянської доби за участі Миколи Скрипника. Ці ідеї знаходили своє підтвердження також у творах українських письменників та поетів.

За підсумками проведеного інформаційно-просвітницького заходу були надані вичерпні відповіді на актуальні запитання.

 

 

Утвердження української національної ідентичності 

Виконуючи обласну цільову комплексну соціальну програму з національно-патріотичного виховання дітей та молоді Вінницької області до 2025 року. 3 квітня поточного року завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко взяв участь у методологічному семінарі, організатором якого виступила Академія педагогічних наук України «Стратегічні ініціативи та інноваційні практики утвердження української національної ідентичності в умовах воєнного стану».

Захід проходив у приміщенні Президії академії педагогічних наук м. Києва за участі представників ВРУ, МОНУ, ММСУ, МОУ, вчених вищих навчальних закладів, аспірантів, вчителів, громадських організацій та ЗМІ.

Методологічний семінар проходив у режимах: офлайн і онлайн, пленарному та шести секційних засіданнях.

У ньому взяли участь понад 500 учасників, серед яких 51 доктори наук, 59 кандидати наук, аспіранти, учителі освітніх закладів, працівники Українського інституту національної пам’яті, краєзнавці, представники ЗМІ та громадськості України.

Методологічний семінар розпочали виконанням Гімну України та вшануванням полеглих за незалежність, територіальну цілісність, соборність та суверенітет України.

У роботі конференції взяв участь та виступив академік АПНУ Василь Кремінь, який зазначив, що відповідні семінари та конференції проводяться з 1999 року. Він обгрунтував актуальність та дієвість формування національної єдності, яка будує нашу націю на основі національної ідентичності та самоповаги, максимально враховуючи звитягу та досвід українських пасіонаріїв під час російсько-української війни 2014-2025 років.

Після пленарного засідання на шести секціях методологічного семінару були розглянуті та обговорені наступні питання:

- екзистанційні виклики національної освіти: стратегії та концептуальні засади формування української національної ідентичності;

- утвердження української національної ідентичності засобами культури і мови: педагогічні практики;

- історична пам’ять і її роль у формуванні української національної ідентичності;

- молодіжні рухи та волонтерство в утвердженні української національної ідентичності;

- вплив медіа та соцмереж на національну ідентичність молоді;

- українська національна ідентичність та політкультурність: виклики сучасній освіті.

Під час семінару відбулися презентації та анонси наукових видань, перегляд відеороликів зазначеної тематики.

Слухачам була надана широка та багатостороння інформація щодо історичних подій утвердження української ідентичності, її творців-пасіонарних постатей та подій, ролі українознавства та краєзнавства у цих глибинних історичних та суспільно-формуючих процесах.

Оприлюднені історичні джерела та документи, педагогічні праці та практики, що підтверджували значимість вивчення етнонаціональних та українознавчих наук.

У своєму виступі на секційному засіданні «Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості у дітей та молоді як чинного засобу консолідації українського суспільства» Володимир Лазаренко акцентував увагу присутніх на тому, що основним завданням сучасних українців є усвідомлення того, що нашою фортецею духу є пасіонарний зв'язок між поколіннями, їх єдність, впровадження національної ідеї, збереження ідентичності та недопущення помилок історичного минулого. Наведена низка історичних прикладів та подій, пов’язаних з процесами українізації часів УНР, зокрема в освіті, під керівництвом першого міністра освіти Івана Стешенка, а за часів совєтської доби Миколи Скрипника. Ці ідеї підтверджувались поезією та творами українських авторів.

Підбиваючи підсумки роботи, учасники методологічного семінару прийняли резолюцію, у якій акцентувалась увага на необхідності посилення вивчення історичного та педагогічного досвіду зазначеної вище тематики, вдосконалення у цьому контексті співпраці з діаспорою України, висвітлення пасіонарності українських воїнів задля подальшої консолідації українського суспільства та нашої Перемоги.