160 річчя від дня народження Михайла Грушевського - видатного українського історика, науковця та державотворця.

 

Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена 160-річчю Михайла Грушевського

29 вересня 2026 року в селі Сестринівка Козятинської громади відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція, організована Вінницьким обласним краєзнавчим музеєм. Захід став центральною частиною масштабних урочистостей із нагоди 160-ї річниці від дня народження Михайла Грушевського - видатного українського історика, науковця та державотворця.

Конференція проходила на базі Музею Великого Українця Михайла Грушевського - офіційного відокремленого підрозділу Вінницького обласного краєзнавчого музею. Захід об’єднав науковців, краєзнавців та дослідників із різних регіонів України, які представили результати своїх досліджень, присвячених життєвому шляху, науковій спадщині, державотворчій діяльності та подільському корінню Михайла Грушевського.

Конференція розпочалася хвилиною мовчання на знак пошани до пам’яті полеглих захисників і захисниць України, які віддали життя за її незалежність, територіальну цілісність і суверенітет.

До роботи конференції долучився завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко, який виступив із доповіддю «Михайло Грушевський у державотворчій діяльності України».

У своїй доповіді Володимир Лазаренко розглянув постать Михайла Грушевського крізь призму українського державотворення, зосередивши увагу як на його внеску у формування української державності, так і на суперечливих аспектах політичної діяльності. Зокрема, доповідач проаналізував прорахунки Михайла Грушевського у питаннях розбудови українського війська, а також його ставлення до представників самостійницького напряму українського руху, зокрема Миколи Міхновського та Валерія Отамановського.

Сестринівка - духовна колиска Михайла Грушевського

Окрему увагу учасники приділили маловідомим сторінкам біографії Михайла Грушевського, його науковій діяльності та родинному середовищу, що вплинуло на формування його світогляду.

Особливе місце в історії родини Грушевських посідає Сестринівка. Саме тут народилася мати майбутнього голови Української Центральної Ради - Глафіра Захарівна. Її батько, місцевий священник Захарій Оппоков, відіграв важливу роль у житті родини та підтримав прагнення юного Михайла Грушевського до освіти.

Під час заходу учасники конференції поклали квіти до пам’ятника Захарію Оппокову, вшановуючи пам’ять людини, пов’язаної з родинною історією видатного українського історика.

Збереження культурної спадщини

У межах ювілейних заходів у Сестринівці також презентували повністю відновлену традиційну сільську садибу - українську хату та подвір’я. Її відтворення стало результатом спільної роботи краєзнавців, місцевих жителів та органів місцевого самоврядування.

Гості музею мали можливість ознайомитися з особливостями традиційного побуту української родини та долучитися до реконструкції відомої родинної традиції Грушевських -«четвергового чаювання».

Важливою складовою заходу стала й благодійна мета. Під час культурної програми та майстер-класів за участю творчих колективів Козятинської громади було організовано збір коштів на підтримку Збройних Сил України.

Всеукраїнська науково-практична конференція в Сестринівці стала не лише майданчиком для фахового обговорення постаті Михайла Грушевського, а й важливою нагодою для осмислення української державотворчої традиції, збереження історичної пам’яті та популяризації культурної спадщини Вінниччини.

V Міжнародна науково-практична конференція до 160-й річниці від дня народження Михайла Грушевського

 

V Міжнародна науково-практична конференція «Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку»

18 вересня 2026 року КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського» став осередком V Міжнародної науково-практичної конференції «Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку».
Науковий форум був присвячений 160-й річниці від дня народження видатного українського історика, державного діяча, організатора української науки і культури Михайла Грушевського та 625-річчю першої письмової згадки про місто Рів (Бар).
Конференція об’єднала 60 учасників - науковців, викладачів, музейних працівників, краєзнавців, архівістів, журналістів, аспірантів і студентів з України, Литви та Республіки Молдова.
Серед партнерів конференції – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Житомирський державний педагогічний університет, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Сумський державний університет, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Вінницький медичний університет імені Миколи Пирогова, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Хмельницька торговельно-економічна академія, Вінницька універсальна наукова бібліотека імені В. Отамановського, Вінницький обласний краєзнавчий музей, КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», Центр дослідження історії Поділля, Національна спілка краєзнавців України.
У центрі уваги були історія та культурна спадщина Барщини й Поділля, постать і наукова спадщина Михайла Грушевського, розвиток освіти та педагогічної думки, збереження традицій Барської кераміки, історична пам’ять, музейна справа, мистецтво, архітектура, етнологія та сучасні українсько-європейські культурні зв’язки.
Під час конференції відбулися пленарне та секційні засідання, презентація історико-краєзнавчого нарису «Історія Барського краю з найдавніших часів до кінця XVII ст.», виставка історико-краєзнавчої літератури, а також меморіальні заходи з вшанування пам’яті загиблих Героїв російсько-української війни.
Важливою складовою конференції стала участь молодих дослідників і студентів. Їхні виступи засвідчили зацікавленість молодого покоління історією рідного краю та сприяли формуванню дослідницької культури.
Міжнародний формат заходу сприяв розширенню академічного діалогу, обміну дослідницьким досвідом та зміцненню співпраці між освітніми, науковими й культурними установами України, Литви та Молдови.
Після завершення основної частини конференції учасники відвідали Народний музей Барської кераміки, де ознайомилися з унікальною культурною спадщиною краю.
Проведення конференції вкотре засвідчило, що Барщина є важливим осередком історико-культурних досліджень, а сучасний заклад освіти може бути платформою для наукового діалогу, міжнародного партнерства, збереження історичної пам’яті та популяризації культурної спадщини.

V Міжнародна науково-практична конференція стала простором науки, пам’яті та діалогу, об’єднавши тих, хто досліджує минуле, осмислює сучасність і працює заради майбутнього.

 

 

Бібліотеки в умовах війни: всеукраїнська конференція об’єднала фахівців з усієї України

10-11 вересня 2026 року відбулася дводенна всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотеки в умовах війни росії проти України», присвячена 125-річчю Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки.
Організаторами конференції виступили: Хмельницька обласна рада; Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації; Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека; ВГО Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association та Хмельницька обласна організація Національної спілки краєзнавців України.
Роботу конференції розпочали хвилиною мовчання за воїнами, які віддали життя за незалежність і соборність України.
Професійний форум об’єднав провідних науковців, керівників і фахівців бібліотечної справи, краєзнавців та освітян із різних регіонів України. До фахового діалогу долучилися представники Сум, Черкас, Вінниці, Києва, Миколаєва, Дніпра, Кропивницького, Тернополя, Одеси, Харкова, Кам’янця-Подільського, Літина, а також релокованого Донецького державного університету внутрішніх справ.
Про масштаб і представницькість конференції свідчить кількість її учасників: 161 фахівець долучився до роботи першого дня та 66 — другого. Серед учасників і доповідачів — 5 докторів наук та 10 кандидатів наук, що засвідчує високий науковий і професійний рівень заходу.
Від Вінниці у конференції взяв участь та виступив завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко.
У своїй доповіді Володимир Лазаренко акцентував увагу на просвітницькому та патріотичному значенні присвоєння Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського. Він наголосив на важливій ролі бібліотек у збереженні національної пам’яті, популяризації української історії та культури, а також формуванні громадянської свідомості в умовах російсько-української війни.
Важливим підсумком конференції стало видання збірника «Бібліотеки в умовах війни росії проти України», до якого увійшли виступи та матеріали учасників заходу. Видання приурочене до 125-річчя Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки.
Конференція стала важливим майданчиком для професійного обміну досвідом, обговорення викликів, які постали перед бібліотеками в умовах війни, та визначення їхньої ролі у збереженні української культурної спадщини, національної пам’яті й інформаційної стійкості суспільства.
 

Стусівські читання

 

«І в смерті з рідним краєм поріднюсь…»

3 вересня 2026 року у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В. Отамановського відбулися традиційні вересневі Стусівські читання «І в смерті з рідним краєм поріднюсь…», приурочені до дня пам’яті видатного поета-земляка, прозаїка, перекладача, мислителя, літературознавця, правозахисника, дисидента, члена Української Гельсінської групи, борця за незалежність України у ХХ столітті, Героя України Василя Семеновича Стуса.

Захід об’єднав науковців, літературознавців, письменників, освітян, студентську молодь, військовослужбовців та всіх, кому близькі постать, творчість і громадянська позиція великого українця.

Стусівські читання відкрили Марина Годованюк, начальник відділу культури, молоді і спорту управління соціально-гуманітарної політики Вінницької обласної Ради; Ольга Дернова, начальник управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА; Галина Слотюк, директор ВОУНБ ім. В. Отамановського.

На знак пам’яті про Василя Стуса та всіх українців, які віддали життя за незалежність і свободу України, було запалено свічку пам’яті.

Стус - постать, що формує українську ідентичність.

Важливою частиною програми стали наукові та літературознавчі виступи, присвячені різним аспектам життя, творчості та світогляду Василя Стуса.

У Стусівських читаннях взяли участь Олег Соловей та Ольга Пуніна - стусознавці, кандидати філологічних наук, доценти кафедри теорії та історії української і світової літератури Донецького національного університету ім. Василя Стуса, письменники, літературознавці та укладачі «Стусознавчих зошитів»; Ірина Зелененька - кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури ВДПУ ім. М. Коцюбинського, поетеса, літературознавиця; Андрій Стебелєв - голова Вінницької міської письменницької організації, в. о. голови Вінницької обласної організації НСПУ, поет, літературознавець; Тетяна Яковенко - письменниця, літературознавиця, член НСПУ, кандидат філологічних наук, заслужений працівник культури України; Олексій Серветнік - головний спеціаліст Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам’яті; Володимир Лазаренко - завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»; отець Роман, капелан військової частини.

У своєму виступі Володимир Лазаренко звернув увагу на формування національної та громадянської свідомості, світогляду й характеру Василя Стуса, зокрема в період його перебування на Донеччині.

Окремо було розкрито значення творчості Максима Рильського для формування життєвого кредо Василя Стуса. Прозвучали поезії Рильського, а також переклади, здійснені Стусом, зокрема відомий переклад поезії Редьярда Кіплінга «Синові».

Учасники заходу наголошували, що постать Василя Стуса і сьогодні залишається потужним моральним та інтелектуальним орієнтиром для українців. Його незламність, відповідальність перед власним народом, вірність правді та готовність відстоювати українську ідентичність набувають особливого значення в умовах сучасної боротьби України за свободу і незалежність.

«Зі Стусом та Богом ми вистоїмо нашу життєдайну правду та утвердимо українську ідентичність, будуючи за Стусом справжню українську Україну» - таким був один із наскрізних мотивів зустрічі.

Особливо емоційною частиною Стусівських читань стало декламування поезій Василя Стуса, перекладів його творів, зокрема польською мовою, а також поезій-присвят великому митцеві.

До літературного марафону долучилися:

·  Дмитро Луняка - письменник, військовослужбовець ЗСУ;

·  Віталій Кирницький - член Асоціації діячів естрадного мистецтва, військовослужбовець ЗСУ;

·  Діана Новикова - студентка ВДПУ ім. М. Коцюбинського;

·  Софія Страшнюк та Василь Кіцан - студенти Донецького національного університету ім. Василя Стуса;

·  Олександра Княгніцька, Анастасія Виговська, Станіслав Кобрин та Олександр Сухина - студенти Вінницького фахового технічного коледжу.

Їхні виступи засвідчили, що слово Василя Стуса залишається живим і сьогодні - його читають, переосмислюють та передають новим поколінням.

Захід супроводжувала книжкова виставка-вшанування «Син Поділля», підготовлена фахівцями відділу краєзнавства ВОУНБ ім. В. Отамановського. Представлені видання дали змогу учасникам більше дізнатися про життєвий шлях, творчу спадщину та громадянську позицію Василя Стуса.

Модерувала захід Ніна Артапух, провідний бібліотекар відділу маркетингу, реклами та соціокультурної діяльності ВОУНБ ім. В. Отамановського.

Традиційні Стусівські читання - це не лише вшанування пам’яті видатного земляка. Це простір для осмислення його творчості, громадянської позиції та духовної спадщини, яка й сьогодні допомагає українцям утверджувати власну ідентичність, гідність і свободу.

Дякуємо всім учасникам Стусівських читань за спільне збереження пам’яті про Василя Стуса - поета, який своїм життям і словом засвідчив незламність українського духу.

Науково-дослідний візит представників КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» на Літинщину

 

Вивчення досвіду краєзнавців Літинщини

2 вересня 2026 року за ініціативи краєзнавців Літинщини Руслана Зелінського та Валерія Кривого відбувся науково-дослідний візит представників КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» на Літинщину.

У робочій поїздці взяли участь ректор КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», доктор історичних наук, професор Степан Дровозюк та завідувач відділу українознавства Володимир Лазаренко.

Метою візиту стало ознайомлення з історико-культурною спадщиною Літинщини, продовження науково-дослідницької роботи та визначення перспектив подальшої співпраці у напрямі збереження й популяризації історії рідного краю.

У межах поїздки було відвідано історичні та краєзнавчі об’єкти у селах Кам’янка та Осолинка. Зокрема, продовжено дослідження старовинних криниць, млина та букової алеї, історія яких налічує понад сто років. Ці об’єкти є важливими складовими культурної спадщини Літинщини та потребують належного вивчення, документування і збереження.

Окрему увагу під час візиту приділено освітній історії краю. Учасники побували у школі, де свого часу навчалися відомі постаті української історії та культури - козацький отаман, полковник Армії УНР Яків Гальчевський та видатний український письменник, наш земляк Михайло Стельмах.

Значною частиною дослідницької програми стало відвідання села Осолинка, де учасники ознайомилися з відродженою конярською фермою, а також оглянули старовинний млин та електростанцію.

Особливу історичну цінність становить електростанція, яка у післявоєнний період - до 1970-х років минулого століття - забезпечувала електроенергією три села Літинщини. Збереження пам’яті про такі об’єкти дає змогу глибше осмислити історію розвитку місцевих громад, промисловості та інфраструктури регіону.

Під час робочої поїздки також було відібрано експонати для музею "Освіта Вінниччини" КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти». Нові матеріали стануть важливою частиною музейної колекції та сприятимуть збереженню історичної пам’яті про освітян, визначних діячів і культурну спадщину Вінниччини.

Усі зустрічі та заходи в межах робочого візиту проходили в атмосфері взаємної зацікавленості, відкритого діалогу та плідної співпраці. Учасники обговорили перспективи подальшого дослідження історико-культурних об’єктів Літинщини, їх популяризації та залучення до освітнього й наукового простору.

Такі дослідницькі поїздки є важливою складовою роботи зі збереження національної пам’яті, вивчення регіональної історії та формування відповідального ставлення до культурної спадщини.

Літинщина має багату й багатогранну історію, і саме завдяки спільній роботі науковців, краєзнавців, освітян та місцевих жителів її маловідомі сторінки поступово відкриваються для широкого загалу.

Досліджувати минуле - означає берегти пам’ять і формувати майбутнє.