Звіт діяльності методиста відділу українознавства Бегас Н.О.

2018-2019 н.р.

Науково-методичні напрацювання:

Методичні рекомендації для викладачів навчальних закладів, студентів, учнів:

·         «Сучасний стан українознавства, як науки в системі освіти Вінницької обл.»;

·         «Технології польової практики з українознавства»;

·        «Особливості різних видів народних ремесел та промислів у регіонах»;

·         «Голодомор не зламав» (на матеріалах власних польових досліджень);

·        «Методики досліджень родоводу»;

      "Звичаєві, народно-обрядові свята як форма позашкільного виховання ";

·        Випуск книги Бегас Н.О. «Автентичні колядки та щедрівки» (на матеріалах власних польових досліджень з нотами);

·        Випуск збірочки: «З бабусиної скрині» (на матеріалах власних польових досліджень);

·        Методичні рекомендації організації та проведення Дня козацтва в навчальних закладах області (для дитячих садочків, шкіл, вищих навчальних закладів);

·        Методичні рекомендації: «Особливості організації краєзнавчої роботи шкільних музеїв»

·        Розробка «Історико-етнографічної вікторини» для учнів 1-4, 5-6 класів з нагоди дня козацтва України;

·        Методичні рекомендації «Організація та проведення звичаєвих свят 1-4 класи»;

·        Випуск збірки пісень: «Козацькі, повстанські, патріотичні пісні»;

·        Доповнення та рекомендації до збірки пісень: «Сурми сурмлять над краєм подільським»;

·        Методичні рекомендації, розробки режиму дня, програми, сценаріїв проведення літнього дитячо-юнацького патріотичного табору «Хоминська січ»;

·        Методичні рекомендації  участі у Всеукраїнській краєзнавчій конференції.

Написання сценаріїв:

·        «Козацькому роду не буде переводу» - для учнів 4-5 класів;

·        «Ми роду козацького діти» для учнів 2-3 класів;

·        Українське звичаєве свято «Коляда»;

·        Українське звичаєве свято «Гаївки-фест»;

·        «Козацький квест» (для учнів 3-4, 5-6 класів);

·        «Шершні Леонтовича» - всеукраїнський фестиваль.

·        «До витоків роду» - український захід у коледжах;

·        Українського звичаєвого свята: «Масляна, колодія».

Національно-патріотичне виховання:

Згідно Обласної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2017-2020рр, організовано та проведено ряд обласних та всеукраїнських заходів:

·        Організація та проведення літнього дитячо-юнацького патріотичного табору «Хоминська січ»;

·        Українське звичаєве свято «Коляда»;

·        Українське звичаєве свято «Гаївки-фест»;

·        Участь та перемоги у Всеукраїнському фестивалі-конкурсі патріотичної пісні «Сурми Звитяги» (Вінниця, Львів), участь у Гала концерті (Львівський Національний Академічний театр опери та балету ім. С. Крушельницької);

·        Організація всеукраїнського фестивалю «Шершні Леонтовича» (Тиврівщина);

·        Участь в організації та  проведенні всеукраїнської військово-патріотичної гри «Сокіл-Джура»;

·        День Захисника України, День Козацтва: посвята у козаки, показові бойові виступи, козацькі конкурси та вікторини (Гніванська школа - гімназія №2; Вінницькі школи-гімназія №17,№9, №32; Дошкільний навчальний заклад «Сонечко» м. Гнівань, Вище професійне училище №11, м. Вінниця);

·        Відзначення та вшанування Дня Свободи і Гідності, присвяченому  Революції Гідності;

·        Співорганізація народного свята обласного значення «Калита»;

·        Організація та проведення новорічної казки для дітей-переселенців і дітей учасників війни на Сході України;

·        Організація та проведення звичаєвого фестивалю «Масляна, колодія»;

·        Участь в організації та проведенні майстер-класу писанок до Великодня.

Культурно-мистецький напрям:

Вокальний ансамбль «Оберіг», керівник методист відділу українознавства Бегас Ніна Олександрівна брали участь у багатьох культурно-мистецьких заходах, фестивалях, благодійних концертах - університетського, місцевого, обласного та всеукраїнського рівнів.

2018-2019 рр:

Вересень	Участь в університетському заході, присвяченому В.Стусу; Участь у дистанційному міжнародному вокальному конкурсі «Квітуча Україна» (Київ)	(захід не конкурсний) І місце
Жовтень	Участь в обласному етапі Всеукраїнського фестивалю «Сурми Звитяги» (Вінниця) Участь в обласних заходах, приурочених до Дня Захисника України	І місце (заходи не конкурсні)
Листопад	Участь у Всеукраїнському етно фестивалі «Віртуози фольку» (Київ) Участь у Всеукраїнському фестивалі «Сурми Звитяги» (Львів)	І місце та участь у Гала концерті І місце
Грудень	Участь у Гала-концерті Всеукраїнського фестивалю «Сурми Звитяги» (Львів) Обласний фестиваль, присвячений відомому композитору М.Д. Леонтовичу (Тиврівщина); Організація та проведення студентського фестивалю «Меломанія.ua», (Вінниця, МП «Зоря»; Організація та проведення обласного українського свята «Коляда» (Вінниця, Академія неперервної освіти); Організація та проведення молодіжного свята «Андріївські вечорниці» (Вінниця, музей М.Коцюбинського) Організація та участь у новорічних заходах університету.	(заходи не конкурсі)
Січень	Участь та виступи на місцевій різдвяній ярмарці (Вінниця) Участь у науковому заході, присвяченому І. Богуну та В. Рудому	(заходи не конкурсні)
Лютий	Університетське свято Масляної-Колодія (ДонНУ) Участь у Всеукраїнському мистецькому конкурсі «Українська естафета творчості» (Вінниця)	(захід не конкурсний) Гран-прі!
Березень	Участь у заході коледжу харчових технологій «До витоків роду»; (Вінниця) Участь у Міжнародному вокальному конкурсі «Мелодія весни»; Участь у Міжнародному вокальному конкурсі «Gold star fest» (Київ)	(захід не конкурсний) ІІ місце Срібний кубок та приз глядацьких симпатій
Квітень	Участь в обласному конкурсі колискової пісні (Вінниця) Участь в обласному етапі телевізійного шоу «Х-фактор»	І місце
Травень	Участь у Всеукраїнському фестивалі української культури «Гаївки фест»; (Вінниця) Участь в регіональному конкурсі вокальної та диригентської майстерності в номінації «Ансамблевий спів» Участь у всеукраїнському фестивалі-конкурсі народної пісні «Пісенний оберіг» Звітний концерт ансамблю.	(не конкурс) Гран-прі! ІІ місце
Червень	Участь у Всеукраїнському вокальному конкурсі «Shou voice» (Вінниця) Участь у Міжнародному фестивалі-конкурсі дистаціного спрямування «Зоряна брама	І місце та участь у Гала концерті І місце!
Липень	Участь в обласних святах Івана Купала (Бар, Могилівка, Гнівань, Тростянець, Гайсин, тощо)	(заходи не конкурсні)
Серпень	Робота над записом першого альбому ( 15 пісень у власних обробках)

     Вокальний ансамбль «Оберіг» Донецького національного університету імені Василя Стуса відзначаються своєю оригінальність та незвичайністю. Беручи українські народні пісні давніх часів, студенти ставлять в їх у багатоголосному звучанні з оригінальним аранжуванням. «Український Пентатонікс з Голівуду» - так починають називати молодий колектив, який, незважаючи на свій юний вік, виборов чимало призових місць у міжнародних та всеукраїнських конкурсах.  

    Тільки за останній рік у скарбниці їх досягнень: 2 перемоги Гран-прі,  11 медалей першого ступеню, 3 медалі другого ступеню, кубки призів глядацьких симпатій, срібний кубок та понад 100 грамот і подяк з різних заходів (університетських, благодійних, місцевих, обласних, всеукраїнських, міжнародних), участі та звершення у Гала-концертах відомих мистецьких фестивалів та телевізійному шоу «Х-фактор».

     Наразі учасники ансамблю записують свій перший альбом, який вміщуватиме 15 творів власного аранжування.

ВСЕУКРАЇНСЬКА КРАЄЗНАВЧА КОНФЕРЕНЦІЯ

У місті Миколаєві відбулася Х Всеукраїнська краєзнавча конференція "Мій рідний край, моя земля очима сучасників", у якій взяли участь учні-краєзнавці Гніванської гімназії: Матвієнко Наталія, Романенко Віталій, Знаміровський Андрій, Стужук Аліна.

Протягом останніх десяти років понад 30 наших юних вихованців гідно захищають честь Вінничини, презентуючи свої наукові роботи.

Цього року Стужук Аліна і Знаміровський Андрій представили свої краєзнавчі дослідження в Чорноморському університеті імені Петра Могили та стали кращими пошуковцями серед 210 дітей України, які приїхали із 19 областей, здобувши 1 місце! Також вихованці НВК співали власні пісні й читали вірші, розповідали про свою школу, краєзнавчий гурток і музей.

Після конференції учасники відвідали визначні місця й морський порт Миколаєва, знайшли нових друзів і щасливими повернулися додому.

Наукові відкриття юних дослідників уже надруковані в краєзнавчому збірнику, а ще їх можна знайти у світовій мережі Інтернет.

Учні проводили свої дослідження під керівництвом учителя історії Олександра Івановича Коваля та методиста відділу українознавства Бегас Ніни Олександрівни.

Учитель і діти висловлюють щиру подяку Вінницькому обласному центру туризму, спорту, краєзнавства і екскурсій, адміністрації навчально-виховного комплексу, батькам за підтримку та організацію проведення конференції.

21 листопада у великій залі Вінницького обласного краєзнавчого музею з 10.00 до 13.00 год. за ініціативи відділу українознавства Вінницької академії неперервної освіти організовано зустріч із директором Інституту дослідження голодомору національного музею "Меморіал жертв голодомору" Віктором Брехуненком для вчителів, які перебувають на курсах підвищення кваліфікації. В програмі відбудеться відкриття виставки, яка присвячена зазначеній тематиці, презентація книг, обговорення питання щодо визнання голодомору як геноциду світовою спільнотою.       

ЗАПРОШУЄМО НА ЗУСТРІЧ З ВІКТОРОМ БРЕХУНЕНКОМ.                             СПІЛКУЄМОСЯ НА ТЕМУ "ГОЛОДОМОР 1932-1933 РР.:                         НАС ВБИВАЛИ, БО МИ УКРАЇНЦІ"

ЗАПРОШУЄМО ВСІХ БАЖАЮЧИХ ВЧИТЕЛІВ ВІННИЧЧИНИ

ЗАПРОШУЄМО ПОДИСКУТУВАТИ З ЦІКАВОЇ ТЕМИ СТОСОВНО "СОВЄТСЬКОГО ГЕНОЦИДУ В УКРАЇНІ"

19 листопада за ініціативи відділу українознавства Вінницької академії неперервної освіти  з нагоди 6 - річниці Революції Гідності в приміщенні Вінницького обласного краєзнавчого музею о 13.30 год. відбудеться  зустріч з учасниками Майдану, АТО, ООС та волонтерами Вінниччини, демонстрація фільмів із зазначеної тематики та обговорення процесу розведення військ на сході України. В заході візьмуть участь представники Вінницької академії неперервної освіти, Вінницького обласного краєзнавчого музею, Українського інституту національної пам'яті, обласного молодіжного центру "Квадрат".

ЗАПРОШУЄМО ВСІХ НА ПРЕЗЕНТАЦІЮ КНИГ  УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ  ПРО ТРАГІЧНУ ІСТОРІЮ НАШОГО НАРОДУ 

ЗАПРОШУЄМО ВСІХ БАЖАЮЧИХ ВЧИТЕЛІВ ВІННИЧЧИНИ

День української мови та писемності став офіційним святом у 1997 році, та історія його древня, як і сама українська мова.

Історія виникнення свята:

Дата Дня української мови та  писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу. Принесла її праця всього життя Нестора-літописця, котрий взяв участь у літописанні Київської Русі і залишив світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ». Нестор-літописець був священнослужителем Київсько-Печерської лаври та літописцем. Його мощі досі знаходяться у Києві, в печерах лаври.

Сучасність:

Щорічно, у цей день, 9 листопада, відбувається урочисте покладання квітів до пам’ятнику Нестора-літописця. Також з 2000 року існує надзвичайно цікава традиція всеукраїнського масштабу – «радіодиктант». По Українському радіо у цей день проводять диктант, у якому можуть взяти учать всі бажаючі. Не обійшлось і без змагань: у цей день щорічно стартує конкурс Петра Яцика, в якому за першість змагаються знавці української мови з усього світу, а кількість учасників вимірюється у мільйонах.
Цього дня у Вінницькій академії неперервної освіти вчителі української мови та літератури, та інші бажаючі написали Всеукраїнський диктант, здійснили його перевірку та провели зустріч із вінницькою поетесою, лауреатом цьогорічної премії ім.Михайла Коцюбинського Оленою Вітенко.

У заході взяв участь та виступив завідувач відділу українознавства Лазаренко Володимир Іванович.

20 цікавих фактів про українську мову:

1. Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 році, задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.
2. В українській мові існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена.
3. У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. Так, значно ширшими були межі поширення української мови раніше. Слід лише поглянути на мовну карту 1871 року (http://vsviti.com.ua/ukraine/61184), де солов’їна розлітається «Від Сяну до Дону».
4. Українська мова тісно пов’язана зі старослов’янською — спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян. І так, слов’яни – це мовна група, тобто країни, які об’єднує перш за все мова.
5. За доведеними результатами дослідження вченого В.Кобилюха, наша мова сформувалась ще Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тож походження багатьох слів слід шукати в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах. Адже вони виникли значно пізніше за українську
6. Надавати усім словам зменшувально-пестливуформу – це мабуть не тільки особливість мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу «сторонці». Та що там, навіть «воріженьки» у нас звучить надзвичайно лагідно.
7. Попри пестливе звернення до воріженьків, українці все ж сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів, аж 45, має слово «бити».
8. Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф». У більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов. А ви ніколи не помічали, як старенькі люди вимовляють замість «Ф» – «ХВ»? (фіртка – хвіртка, фанера – хванера, Федір – Хведір).
9. 7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.
10. В українській мові дві букви «г». Раніше, одна із них, яка позначається як «ґ», була вилучена з уживання, але в 90-ті роки знову увійшла в українську мову.
11. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
12. Починаючи з вісімнадцятого і до дев’ятнадцятого століття в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма! Тому за кількістю орфографії українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську.
13. В кінці шістнадцятого — напочатку дев’ятнадцятого століть в Україні використовувалася система письма під назвою «козацький скоропис», у якій начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.
14. Українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). До округу входить Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даній місцевості.
15. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря. Частково вони присутні й у інших слов’янських мовах, чого не скажеш про російську.
16. Найдовше слово в українській мові – «дихлордифенілтрихлорметилметан». Назва хімікату для боротьби з шкідниками складається аж з 30 літер!
17. Сучасна українська мова налічуєблизько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються до сьогодні.
18. Івана Котляревського не дарма вважають основоположником нової української мови.Офіційно вважається, що саме після видання його «Енеїди», наша мова була прирівняна до літературної.
19. Значна кількість вживаних до сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні дохристиянських часів та значний слід у древньо-індійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років.

А ще, українську мову за останні 4 століття намагались вбити аж 134 рази! Не вірите? Детальніше про безсмертну солов’їну можете прочитати за посиланням: http://vsviti.com.ua/interesting/society/70620

20 влучних цитат про мову:

1. Мова росте елементарно, разом з душею народу. (І.Франко)
2. Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. (І.Огієнко)
3. Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. I нема насильства нестерпнiшого, як те, що хоче вiдiрвати в народу спадщину, створену незчисленними поколiннями його вiджилихпредкiв. (К.Ушинський)
4. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. (Л.Костенко)
5. Скільки української мовної території, стільки й української державності. (І.Заєць)
6. Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація. (Ю. Дзерович)
7. Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації. (І.Лосєв.)
8. Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження. (В. Овсянико-Куликовський)
9. Мова – втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмоïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови… (М.Рильський)
10. Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.(В. Голобородько)
11. Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. (Народна мудрість)
12. Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави. (М.Даукша)
13. Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові. (Народна мудрість)
14. Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя – усе це показник цивілізованості суспільства. (О.Пономарів)
15. А мова – це душа народу, народ без мови – не народ. (В.Сосюра)
16. Рідна мово, без тебе ніхто я, мов відірваний вітром листок. (П.Перебийніс.)
17. Коли забудеш рідну мову, забудеш душу ти свою. (В.Сосюра)
18. Коли в огонь живої мови чуття святого надаси, ти станеш лицарем краси, і визволення, і любові. (М.Вороний)
19. Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим в неї. (О. Гончар)
20. Мова – це глибина тисячоліть. (М. Шумило)
    

Міф про спорідненість з російською мовою:

Кожен українець чув цю давню байку, що українська мова – це суміш російської та польської, такий собі місцевий діалект. Попри те, що розповсюджувачі такої нісенітниці, не стануть слухати факти, які доводять зворотне, фактів все ж таки вистачає.

1. Українська мова відноситься до слов’янської мовної групи. Російську ж, до 17 століття відносили до фіно-угорської мовної групи.

2. Міф про те, що за часів Київської Русі, на її територіях, всі розмовляли російською мовою, від якої згодом пішла у тому числі і українська – теж лише для тих, хто не цікавиться історією. Мова, якою розмовляли на Русі – це зовсім не сучасна російська і не сучасна українська. Проте у цій мові було достатньо спільних рис з українською. Деякі слова і досі уживані в нашій мові.

3. Українська і російська мова не є спорідненими мовами. У них мало спільних рис, адже російська є найменш подібною до старослов’янської. Набагато «ріднішими» для нас є білоруська, словацька та польська мови. Про походження яких із Київської Русі – дійсно можна стверджувати.

Аби зробити свою повсякденну українську мову оригінальнішою та цікавішою, пропонуємо поповнити свій словниковий запас незвичайними українськими словами: введіть у пошуковому рядку на  сайті http://vsviti.com.ua/ «говори красиво» або «колоритні українські слова» і отримаєте добірку статей про найоригінальніші слова української мови, які варто було б вживати частіше. Адже українська мова – найгарніша у світі!

ЗАВІДУВАЧ ВІДДІЛУ УКРАЇНОЗНАВСТВА        ВОЛОДИМИР ЛАЗАРЕНКО

У Хмельницькому говорили про виховний потенціал історії ХХ століття

Упродовж трьох днів у Хмельницькому на базі ліцею №15 тривав навчально-краєзнавчий семінар «Історія України ХХ століття: виховний потенціал історичної правди», який Український інститут національної пам’яті провів спільно із Українським державним центром національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді МОН України. У заході взяли участь понад 60 керівників гуртків історико-краєзнавчого напряму, завідувачів музеїв історичного профілю закладів освіти Хмельницької, Вінницької, Чернівецької областей.

Навчання проводили фахівці Інституту Наталя Іванченко, Павло Подобєд, Ганна Байкєніч, Олена Охрімчук та Богдан Галайко. Вони розкрили роль історичної пам’яті у вихованні учнів, презентували діяльність УІНП у сфері національно-патріотичного виховання молоді та розповіли про сучасні напрями краєзнавчо-пошукової роботи.

Окрім того, учасники семінару акцентували увагу на виховному потенціалі історичної правди про Українську революцію 1917–1921 років та Другу світову війну. Зокрема, розповідалося про те, як шукати історичну інформацію про учасників визвольних змагань, як оновлювати музеї військово-історичного профілю закладів освіти в контексті декомунізації суспільного життя. Як зразок новітніх підходів до висвітлення теми учасникам представили виставковий проєкт «Мазепинці. Петлюрівці. Бандерівці», настільні ігри «Українська революція 1917–1921 років» і «УПА. Відповідь нескореного народу»,  відеолекції.

До події долучилися і партнери. Від Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді були присутні Сергій Неділько та Дмитро Омельченко. Міжнародну благодійну установу “Центр національного відродження” представив Тарас Рондзістий, а Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті – його директор Ігор Кулик. 

Також серед учасників були історики Олександр Лисенко, Вадим Стецюк, Володимир Лазаренко та методистка кафедри українознавства Вінницької академії неперервної освіти Олена Козаченко. Святослав Шеремета – секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій – розповів про досвід проведення пошукових експедицій для встановлення місць поховань українських військових і жертв політичних репресій.

Підсумкова розмова семінару стосувалася перспективи розвитку учнівського краєзнавства, його нової тематики, напрямів та методів роботи.

Корисною в подальшій роботі керівників гуртків, шкільних музеїв та освітян буде література, яку кожен отримав по завершенні семінару.

ЗАВІДУВАЧ ВІДДІЛУ УКРАЇНОЗНАВСТВА        ВОЛОДИМИР ЛАЗАРЕНКО