28 червня – День Конституції України

28 червня 1996 року Верховна Рада ухвалила Конституцію України. Це стало важливим етапом українського державотворення. Конституція є ядром національної правової системи. Вона фіксує головні юридичні та політичні аспекти відносин між державою та суспільством.

Конституція України 1996 року не виникла на порожньому місці. Перша відома кодифікація права на українських територіях відбулася за часів Давньої Русі і була зафіксована в “Руській Правді” (ХІ–ХІІ століття). Пошук шляхів, методів та інструментарію для оформлення і закріплення основних принципів суспільно-державної взаємодії продовжувався в наступні історичні епохи. Особливе місце в ньому займає Конституція Пилипа Орлика 1710 року. У цьому документі задекларовано основні засади розбудови демократичної держави.

Новітній конституційний процес в Україні нерозривно пов’язаний з відновленням української державності. Творення Конституції розпочалося з прийняттям Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року. Процеси творення національного законодавства активізувалися з розпадом СРСР та ухваленням Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Всеукраїнський референдум засвідчив підтримку проголошення незалежності України. Більшість країн світу визнали Україну суверенною державою. Тож актуалізувалося питання прийняття Основного закону. Однак протистояння між президентом та парламентом істотно затягнуло конституційний процес.

Конституційна комісія підготувала проєкт Конституції України. 1992-го року відбулося його всенародне обговорення і 26 жовтня 1993-го створено остаточний варіант. Далі справа тимчасово зупинилася майже на рік. У листопаді 1994 року, після дострокових президентських і парламентських виборів, нові народні обранці створили ще одну Конституційну комісію. Черговою віхою стало 8 червня 1995-го – день підписання Конституційного договору між Президентом України та Верховною Радою про організацію державної влади та місцевого самоврядування на період прийняття нової Конституції України.

Напередодні ухвалення Конституції, в червні 1996 року, ситуація загострилася. 26 червня Рада національної безпеки й Рада регіонів при Президентові України різко засудили будь-які зволікання з прийняттям цього документа. Президент  призначив референдум щодо прийняття Конституції на 25 вересня. А наступного дня Верховна Рада України прийняла постанову “Про процедуру розгляду проєкту Конституції України в другому читанні”. І розпочався справжній марафон тривалістю майже 24 години. З них останні 14 – без перерви.

Це були непрості 14 годин. Серед питань, які викликали найбільші дискусії, були державні символи. Ліві категорично не погоджувалися на тризуб і синьо-жовтий стяг. Врешті депутати дійшли згоди.

Чимало суперечок викликало питання про статус Криму. Частина народних обранців (насамперед, праві) вважали, що достатньо обмежитися наданням півострову статусу звичайної області. Після неодноразових голосувань таки дійшли компромісу: ліві голосують за синьо-жовтий прапор, праві – за автономію Криму.

Нелегко вирішувалося і мовне питання: українська стала єдиною державною мовою, але Конституція гарантує вільний розвиток та використання російської й інших мов національних меншин.

О 09 годині 18 хвилин 28 червня 1996-го країна отримала Конституцію – першу Конституцію незалежної України. У ній було закріплено правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Інформаційні матеріали про Конституцію України

Фольклорно-етнографічні експедиції

  Запрошуємо у літні подорожі до старовинних місць нашої славної Вінниччини! Метою поїздок є фіксація та зібрання фольклору, етнографії, історії у старожилів, методом фіксації на відео та фото носії у формі інтерв`ю.

  Деталі та запис за тел: 096 716 81 99 (методист відділу українознавства Бегас Ніна Олександрівна)

ВАШ ОБЕРІГ

  Саме з такою назвою вийшов дебютний альбом вокально-інструментального ансамблю "Оберіг" під керівництвом методиста відділу українознавства - Бегас Ніни Олександрівни.

     Перший диск включає 16 українських пісень народних, повстанських, сучасних:

1.«Ой у вишневому саду» (українська народна пісня про кохання, обр., «Оберіг»)  01:50

2.«Ой піду я на долину» (українська народна пісня про кохання, обр. невідомого композитора) 03:51

3. «Вербовая дощечка» (українська народна веснянка, обр., Н. Бегас) 01:42

4. «Вербовая дощечка» + бітбокс 01:32

5. «Туман яром»; (українська родинно-побутова пісня, обр., Н. Бегас) 04:00

6. «Защебетала, гей ластівочка»; (українська народна щедрівка, обр., Н. Бегас) 02:06

7. «Ой у люлі, люлі» (українська народна колисанка, обр., Н. Бегас) 02:52

8. «Їхав, їхав козак містом» (українська козацька пісня, обр., «Оберіг») 01:44

9. «Зродились ми великої години» (славень ОУН-УПА, обр., Н. Бегас) 02:43

10. «На покинутих згарищах» (українська повстанська пісня, обр.,Н. Бегас) 04:19

11. Від Синього Дону до Сивих Карпат. (українська повстанська пісня, обр., Н. Бегас) 03:11

12.«Я не втомився, сили я маю» (військова пісня, сл.і муз. Х. Панасюк, обр.,Н. Бегас) 02:23

13. Нас не зламає холодна байдужість» (військова пісня, сл.і муз. Х. Панасюк, обр., Н. Бегас) 03:09

14. «Черемшина» (пісня літературного походження, сл. М. Юрійчук, муз. В. Михайлюк, обр., Н. Бегас) 02:49

15. «Вчителька моя» (пісня літературного походження, сл. А. Малишко, муз. П. Майборода, обр. Н. Бегас)  01:40

16. «Оберіг» - (сучасна авторська пісня сл. і муз. І. Дріжчаного, обр. «Оберіг») 04:26

Основний склад ансамблю:

Бегас-Коваль Ніна Олександрівна (керівник)– І голос – провідний фахівець Центру естетичного виховання та соціальних проектів Донецького національного університету імені Василя Стуса, методист відділу українознавства;

Степова Олена-ІІ голос - провідний фахівець Центру естетичного виховання та соціальних проектів Донецького національного університету імені Василя Стуса;

Степова Ганна – ІІІ голос – студентка факультету хімії, біології та біотехнологій;

 Лебедкін Максим – IV голос – студент економічного факультету.

Також іноді долучаються до народного стилю сучасні ритми за участі:

Юрчишина Данила -бітбокс – студент фізико-технічного факультету;

Гуменюка Дениса – реп - студент фізико-технічного факультету.

У скарбниці їх досягнень чимало перемог: 5 перемог Гран-прі!  14 медалей першого ступеню, 4 медалі другого ступеню, кубки призів глядацьких симпатій, срібний кубок та понад 100 грамот і подяк з різних заходів (університетських, благодійних, місцевих, обласних, всеукраїнських, міжнародних), участі та звершення у Гала-концертах відомих мистецьких фестивалів та телевізійному шоу «Х-фактор». 
   Під час останнього періоду карантинного життя наші юні співаки також не сиділи, склавши руки, а брали участь у різноманітних Міжнародних конкурсах онлайн та дистанційно! Можемо собі уявити, як важко було змагатися нашим юним співакам, до речі, в яких немає музичної освіти, на міжнародній сцені із професіоналами з різних країн світу! І не просто змагатися, а отримати найвищі нагороди!

Дата проведення:	Назва конкурсу:	Місце проведення:	Результат:
30 березня 2020	Всеукраїнський дистанційний багатожанровий фестиваль-конкурс «Весняний передзвін» -	м. Ужгород	1 місце
4-5 квітня 2020	Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв і талантів: «Я-Супер Зірка»	м. Чернігів	Гран-прі
10 травня 2020	Міжнародний фестиваль-конкурс дитячої та юнацької творчості «Балтійський бриз»	Україна, Чехія, Латвія	Гран прі
16 травня 2020	Міжнародний  онлайн конкурс талантів «Grand-fest»	Україна, Канада, Китай, Італія та інш	1 місце
25 травня 2020	Міжнародний вокальний конкурс «Закарпатські самоцвіти»	Закарпаття	Гран прі
2 червня 2020	Всеукраїнський вокальний фестиваль-конкурс народної творчості «Співоча птаха».	м. Київ	1 місце
16 червня 2020	Міжнародний багатожанровий фестиваль-конкурс: "Чарівні мелодії"	м. Київ	1 місце

Українська народна пісня житиме. І саме завдяки таким колективам, як Оберіг"!

До вашої уваги також представляємо інтрев`ю із учасниками ансамблю у прямому ефірі!

https://www.youtube.com/watch?v=vuDuEtxasgg&feature=youtu.be&fbclid=IwAR2YJRfaj_tzBPaX6osIdmvW_aIyH2aY079Up1HVoFYagUjb-yKPFQCCWn0

https://www.youtube.com/watch?v=6_3UtHbaO2k&feature=youtu.be&fbclid=IwAR1eTXjfo3z2jQ_yc48XfFpjPpTTBXEcSnMo7mF12UKtWRSsXoH-cEvjmrg


Замовлення дисків: 096 716 81 99

«Чорнобильське досьє КҐБ» презентували біля ЧАЕС і провели тур зоною відчуження

Другу книгу документів про катастрофу на Чорнобильській атомній електростанції символічно презентували у Чорнобильській зоні відчуження. Онлайн-трансляція відбувалася на офіційній сторінці Українського інституту національної пам’яті. А після презентації підписникам сторінки провели відео-тур по локаціях, зокрема показали місто Чорнобиль та місто Прип’ять, об’єкт «Чорнобиль-2».

У другій книзі збірника документів «Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії» опубліковані документи, які охоплюють період з початку 1970-х і до листопада 1986 року: від початку будівництва ЧАЕС до введення в експлуатацію об'єкту «Укриття» («Саркофаг») після Чорнобильської катастрофи. 

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович зазначив: «Робота над «Чорнобильським досьє КҐБ» розпочалася задовго до виходу відомого на весь світ серіалу HBO «Чорнобиль». І зараз матеріали цієї книги потрапляють у систему резонансу, який створив фільм. У цих матеріалах можна знайти багато інформації, що допоможе поглибити розуміння трагедії, зокрема: передумови катастрофи, рапорти і матеріали, які говорять про маленькі аварії, які сталися на ЧАЕС і були приховані».

Також пан Антон підкреслив: «Ця книга продовжує той напрям, який ми взяли в Українському інституті національної пам’яті давно, а саме: висвітлення історичної правди про трагічні, резонансні події минулого. І нам дуже приємно, що більшість документів, які викладені в цій роботі, взагалі публікуються вперше. Це дозволить не тільки Україні, а й усьому світі розширити доступ до правди про злочини тоталітарної системи, загалом про цю катастрофу і про те, що людство має засвоїти правильні уроки».

Директор Галузевого державного архіву СБУ й один із упорядників видання Андрій Когут розповів, що коли упорядники починали працювати над темою, то розраховували на те, що вийде один збірник, який достатньо висвітлить те, як КҐБ бачило трагедію на Чорнобильський АЕС, починаючи від моменту будівництва до 1991 року. 

«Коли ми почали працювати над упорядкуванням першої книги документів, виявилося, що матеріалів дуже багато і весь масив ми розбили на дві теми – з 1986 року до 1991 і другий масив – будівництво і сама аварія. Так, серед документів, що увійшли до нової книги є повідомлення про аварії, що сталися до 1986-го, транскрипт телефонних переговорів на ЧАЕС в ніч аварії 26 квітня, примірник першого повідомлення про аварію, інформація про початок розслідування аварії та будівництва «Саркофагу», – уточнив пан Андрій.

Заступник Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Максим Шевчук у своїй промові наголосив на тому, що Чорнобильська трагедія стала не лише українською, вона стала всесвітньою.

«Не зважаючи на те, скільки років минуло від часу трагедії, а й досі відбувається багато дискусії з приводу того, як була побудована станція, як вона працювала, як відбулася сама аварія. І робота з поширення архівної інформації у суспільстві робить великий вклад у те, щоб ці дискусії закінчувалися логічно, а люди знали правду», – підсумував пан Максим.

Перший заступник Генерального директора ДСП «Чорнобиль АЕС» Валерій Сейда на презентації сказав: «Я дуже радий, що презентація цього видання символічно відбувається саме тут, у місці, де відбувалися події 34-річної давнини. Не дивлячись на те, що вже минуло понад 30 років, таку масштабну трагедію нам забувати не можна ніяк. Бо якщо хоч щось ми забудемо – це може повторитися знову і знову».

Відеозапис презентації

Документальне видання «Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії» містить 229 документів, переважна більшість з яких (190) публікується вперше. Документи публікуються мовою оригіналу у хронологічній послідовності.

«Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії» – це спільний проєкт Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Інституту історії НАН України й Українського інституту національної пам’яті та є продовженням серії книг – документальних свідчень «Чорнобильського досьє КҐБ».

Перша книга із серії була опублікована навесні 2019 року. До збірника увійшли 210 документів. Завантажити першу книгу можна за цим посиланням – https://bit.ly/3fEBiAG 

Прочитати друге видання можна тут – https://bit.ly/3hCFMJD.

Завантажити тут.

Повний фотозвіт за посиланням.

Фотографії: Лариси Лавренчук

«Вирвана сторінка з книги української культури»: до 120-річчя з дня народження Катерини Грушевської Інститут презентує новий відеоролик

21 червня виповнюється 120 років з дня народження Катерини Грушевської – талановитої дослідниці української минувшини, однієї з перших українських етносоціологів, редакторки й упорядниці наукових видань та часописів, помічниці і соратниці відомого історика, голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського.

До цієї дати Український інститут національної пам’яті спільно з Bober Film Studio приурочив вихід нового проникливого історичного ролика про Катерину Грушевську. Ролик став продовженням започаткованого Інститутом циклу «Люди епохи».

Ролик створено за сприяння Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в Києві та його директорки Світлани Панькової.

Завантажити у високій якості цей та інші ролики із серії «Люди епохи» можна тут:

Довідково:

Катерина Грушевська народилася 21 червня 1900 року у Львові в родині відомого історика Михайла Грушевського. За станом здоров’я не могла відвідувати гімназію, але отримала системні знання з багатьох галузей науки завдяки рекомендаціям батька та зусиллям мами – відомої педагогині, активної учасниці феміністичного руху в Галичині, засновниці товариства «Руська охоронка» (пізніше – «Українська захоронка»), яке дбало і про дітей, відкриваючи дитячі садочки, і про їхніх матусь, які завдяки цьому отримували нові перспективи. Катерина вільно володіла російською, польською, французькою, англійською, німецькою та норвезькою мовами, цікавилася юриспруденцією, соціологією, міфологією.

Повернувшись у 1924 році з родиною до Києва з еміграції, доклала значних зусиль для розвитку Всеукраїнської Академії наук. Була науковим співробітником Культурно-історичної Комісії та Комісії історичної пісенності Науково-дослідної кафедри Історично-філологічного відділення ВУАН, очолювала Кабінет примітивної культури, стала незмінним редактором часопису «Первісне громадянство і його пережитки на Україні». Її двотомна праця «Українські народні думи» досі лишається одним із найавторитетніших наукових досліджень у цій царині. Після смерті Михайла Грушевського у 1934 році стала упорядником його наукової спадщини, підготувавши до друку 10-й том «Історії України-Руси» та 6-й том «Історії української літератури».

Репресована у 1938 році за звинуваченнями у причетності до діяльності контрреволюційної організації, яка готувала антибільшовицьке повстання, та зв’язках із закордоном. За документами КГБ, померла 30 березня 1943 року в Темлазі, похована в Новосибірську. 

Детальніше про життя і долю цієї неординарної дослідниці можна прочитати за посилання