Патріотичне виховання

Вокально-інструментальний ансамбль "Оберіг" під керівництвом методиста відділу українознавства Бегас Н.О., був учасником та переможцем І ступеню Всеукраїнського патріотичного фестивалю «Сурми Звитяги»: 2017, 2018, 2019 роки та учасником Гала концерту у Львові. Шукаючи повстанські пісні, керівник ансамблю ставить їх у власні обробки на 3-4 голоси. Відомий історик, краєзнавець - Коваль Олександр Іванович передав кілька повстанських пісень для ансамблю, які виконувались акапельно, а саме: «Від Синього Дону до Сивих Карпат», «На покинутих згарищах», «Зродились ми великої години», «Гей степами, темними ярами» та інш. Сучасні пісні героїчної тематики, які оспівують війну на Сході України з російським окупантом є віршами Х. Панасюк, які стали музичними творами теж у власних обробках ансамблю «Оберіг».

Подаємо методичні матеріали-пісні для подальшого вивчення, популяризації звитяжних подвигів наших Українських Героїв та вшанування їх пам’яті…

 

«ЗРОДИЛИСЬ МИ ВЕЛИКОЇ ГОДИНИ»

Марш Організації Українських Націоналістів,

Марш Збройних Сил України (1929р)

Зродились ми великої години, З пожеж війни і полум’я вогнів. 

Плекав нас біль по втраті України, 

Кормив нас гнів і злість на ворогів.

І ось ми йдем у бою життєвому, 

Тверді, міцні, незламні, мов граніт, 

Бо плач не дав свободи ще нікому,

 А хто борець, той здобуває світ.

Не хочемо ні слави, ні заплати -

Заплатою нам розкіш боротьби:

Солодше нам у бою умирати

Ніж жити в путах, мов німі раби.

Доволі нам руїни і незгоди -

Не сміє брат на брата йти у бій.

Під синьо-жовтим прапором свободи

З'єднаєм весь великий нарід свій.

Велику правду для усіх єдину

Наш гордий клич народові несе:

"Вітчизні ти, будь вірний до загину -

Нам Україна вище понад все!"

Веде нас в бій борців упавших слава -

Для нас закон найвищий то приказ:

Соборна Українськая Держава -

Вільна, міцна, від Сяну по Кавказ.

 

«НА ПОКИНУТИХ ЗГАРИЩАХ»

Повстанська пісня

На покинутих згарищах сумно віють вітри,

Де вони розпрощалися... Він сказав: "Мушу йти..."

І дівчину заплакану кинув він молоду,

І сказав їй: "Зі славою я до тебе прийду."

Приспів:

Он там ліси гудуть... Там вояки їдуть.

Он в лісовий туман йдуть відділи УПА.

Із друзями подібними його доля звела.

І пішов він до рідно до своєї УПА.

І поглянув востаннєє милий в теє вікно,

Де сиділа коханая, цілувала його.

Приспів:

Он там ліси гудуть... Там вояки їдуть.

Он в лісовий туман йдуть відділи УПА.

Друзі з радістю стрінули молодого стрільця,

Розказали про подвиги, про повстанське життя.

І поглянув востаннєє милий в теє вікно,

Де сиділа коханая, цілувала його.

Приспів:

Он там ліси гудуть... Там вояки їдуть.

Он в сніговий туман йдуть відділи УПА.

 

«ВІД СИНЬОГО ДОНУ ДО СИВИХ КАРПАТ»

Повстанська пісня 1917р.

Від Синього Дону до Сивиx Карпат

Одна нероздільна Родина

Без панства, без рабства, насильства і зрад, |

Вільна, незалежна Вкраїна. | (2)

Ми діти Народу широкиx степів,

Ми все є готові до бою

За Правду, за Волю, за Віру батьків |

Прапор наш леліє Горою. | (2)

В нас крила орлині і бистрий наш літ,

І бистре соколине око,

До бою зірвемось, як буря, у мить, |

І стяг піднесемо високо. | (2)

Сини України ставаймо сильніш,

Тримаймось Звичаю рідного!

Зберем з поля чистого квіти-пісні (2) |

В вінок України вільної.

 

ГЕЙ СТЕПАМИ, ТЕМНИМИ ЯРАМИ

Повстанська пісня 1944р. Сл. і муз. С. Малюца

Гей степами, темними ярами 

Маширують грізнії полки.

 Хто відважний – хай іде із нами, 

Лицарями будьте, юнаки! 

 За нікого битися не будем, 

До нікого в найми не підем. 

Для Вкраїни ми усі живемо 

І за неї голови кладем.

 Кожний ворог йде нас визволяти,

А для себе землю він краде,

 На могилу землю буде мати! 

На могилі воля зацвіте! 

Лети, пісне, попід небесами, 

До вкраїнських промовляй сердець,

 Хай же буде наша воля з нами,

 А ворожим замірам – кінець!

 

«Я НЕ ВТОМИВСЯ»

Сл. і муз. Х. Панасюк, С. Присяжний. (пісня АТО)

Я не спав шість ночей,

Руки стерпли від болю,

А в думках лиш на мить

Вириваюсь на волю...

Я забув про брехню,

Про чиюсь бездіяльність,

Знову град прилетів,

Повернув у реальність...

Третю зиму вогню

Нам війна гарантує,

На своєму шляху

Все безжально руйнує...

А я мовчки роблю

Те, що маю робити,

Бо це наша земля!

Моїм дітям тут жити!

Приспів:

Я не втомився! Сили я маю!

Я ворогів у твій дім не пускаю!

Наче два різні світи,

Я не втомився, а ти?.. | (2)

Я не спав шість ночей,

А думки полетіли

До дітей, що для нас

Обереги зробили,

До жінок, що в молитві

Проплакали очі,

І за стукіт сердець,

Що в надії тріпочуть.

В когось щастя в грошах,

Хтось мільярди складає,

А хтось все віддає

До краплинки, до краю...

Біль війна принесла

Та навчила любити...

Не втомився! Не час!

Моїм дітям тут жити!

Наче два різні світи,

Я не втомився, а ти?..

 

«НАС НЕ ЗЛАМАЄ ХОЛОДНА БАЙДУЖІСТЬ»

Сл. і муз. Х. Панасюк, С. Присяжний. (пісня АТО)

Ми навчились літати,

Нас змусило це життя,

Ми навчились стояти

За волю і до кінця!

Ми навчились любити,

Зігрівши любов'ю усіх.

Ми навчились літати,

Закривши від кулі своїх!

Приспів:

Нас не зламає холодна байдужість,

Нас зігрівають гарячі серця,

Нас зігрівають нескорені душі

Тих, хто не здався і йшов до кінця!

Ми збережемо свою Батьківщину,

Наче лелека під вірним крилом

Ми відбудуємо сильну країну

З тими, кому зараз не все одно!

Посміхатись до бортів,

То праця, мабуть, не легка,

Але ми ж вам не судді,

Не будемо брати гріха.

Знайте, нам не важливо

Мішок у вас там чи вагон,

Бо ми зберем по нитці,

Вдягнем не один батальйон!

Приспів.

Не зламає байдужість

І сотні зрадливих очей,

Бо незламність і мужність

Дарують нам віру в людей.

Ми навчились любити,

Зігрівши любов'ю усіх.

Ми навчились літати,

Закривши від кулі своїх!

Приспів.

 

БІЛІ ЛЕБЕДІ У НЕБЕСАХ...

Слова Х. Панасюк, Невічні, муз. гурт Невічні

присвята загиблим Героям України

Приспів:

Білі лебеді у небесах |

З перебитими крильми, |

Запаливши тисячі сердець - |

Ви свої не вберегли. | (2)

В пам'яті назавжди

Горітимуть серця,

Героям слава вічна,

Разом і до кінця.

Не журися, моя ненько,

Витри сльози, піднімись,

Холоне кров, а стукіт серця...

Мить - уже мовчить

А материнські сльози,

О, скільки пролито їх,

За невинні душі,

Що покинули цей світ.

За що ці муки,

Те страждання,

Господи, скажи!

Ми вільний народ,

Єдина країна,

Моя Україна! Моя Україна!

Приспів.

Змучені лебідки

Від болю, від біди.

Втомлені в своєму

Полоні самоти.

Дітоньки питають:

"Коли ж прийде татусь?"

В пам'яті лишилось -

"Чекай, я повернусь!"

Приспів.

Білим птахом

В небо полетіли,

Ціна за свободу - життя -

Яку заплатили.

Закрились очі навіки

За країну милу,

А дома мати слізьми

Тіло го мила.

"О, милий сину,

Чому мене ти покинув?"

"Вибач, так потрібно,

Я долю свою сам вибрав!"

Тисячі людей,

Сотні страшних смертей.

Ця біль застигла в серці -

І не покине мене.

Чому не можна відкликати

Вбивств назад?

Чому не можна час

Повернути назад?

Я зневажаю тих,

Хто винен у цьому всьому,

Бере такий страх, біль,

Що навертаються сльози.

Ми це зробили -

Кайдани порвали,

Відбили Україну,

Винні зализують рани.

Білі лебеді

З перебитими крильми,

Запалили тисячі сердець,

Свої не вберегли.

Приспів.

 Фольклорно-етнографічні експедиції

  В рамках тревел-шоу #Роздивись здійснено поїздку на Тиврівщину, організатором якої є наш відділ. Методист відділу Бегас Н.О., організувала фольклорно-етнографічні експедиції у село Шершні, Тиврівського району. Тут записали народні пісні від фольклорного ансамблю "Берегиня", а також провели майстер-класи із соломоплетіння.

 До участі були запрошені гуртківці-краєзнавці Гніванської гімназії №2, студенти Вінницького аграрного університету, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Вінницького національного технічного університету, вихованці Школи козацького гарту імені Данила Нечая.

  Записавши кілька народних пісень, група вирушила до будинку всесвітньовідомого композитора М.Д. Леонтовича, біля якого вже кілька років підряд проводились фестивалі, спрямовані на реставрацію будинку композитора, в якому він провів своє дитинство. Тут козаки показали справжню майстерність володіння козацькою зброєю та виконали кілька пісень.

 Далі телевізійна студія зафіксувала вшанування та героїку на Курган-могилі козацького полководця Данила Нечая між селами Черемошне та Красне Тиврівського району.

 

            Незламний борець правди і свободи

4 вересня виповнилося 35 років з дня смерті Василя Стуса.

Він жив, творив і загинув, щоб український народ мав те, на що заслуговує – свободу й незалежність.

У ніч з 3 на 4 вересня 1985 року Василь Стус, за офіційною версією, помер від серцевого нападу в карцері табору особливого режиму в с. Кучино Пермської області.

Слова Василя Стуса «Народе мiй, до тебе я ще верну…» стали пророчими уже після смерті поета, коли у листопаді 1989 року відбулося його перепоховання разом з побратимами на Байковому кладовищі у м. Києві.

То ж будьмо гідними пам’яті Великого українця – Василя Стуса

На виконання обласної програми національно-патріотичного виховання та з нагоди 35-річниці з дня смерті Василя Стуса  4 вересня, на площі Василя Стуса в м. Вінниця відбулися щорічні Стусівські читання до Дня пам’яті Героя України, прозаїка та всесвітньо відомого поета Василя Стуса.

Захід за традицією було організовано Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва

за підтримки  Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації та за участі громадськості міста й області.

 Цьогоріч, до 35 роковин загибелі Василя Стуса, вже традиційно об’єднались у спільну ідею боротьби та незламності – політики, митці, освітяни, студенти, науковці, письменники та молодь міста.

Василь Стус для українців став символом нескореності та незалежності. Поету не вистачило шести років, аби побачити Україну вільною.

Привітала учасників заходу перший заступник голови обласної державної адміністрації Наталя Заболотна:

«За 47 років свого життя Василь Семенович встиг стати поетом, літературознавцем, перекладачем. Його творчість літературознавцями оцінюється як така, без якої не можна уявити літературу двадцятого століття.

Своїми словами він надихав. Сьогодні - доросле й молоде покоління українців – згадує його слова, вчиться на його прикладах. Це людина незламної волі, а його любов до Батьківщини залишилася непохитною.

Стусівські вересневі читання зробили гарною традицією, надзвичайно потрібною у вихованні нашого молодого покоління.

Ми маємо залишатися гідними нащадками видатного українця, нашого земляка Василя Стуса».

Своєю чергою,  Вадим Вітковський зазначив, що із започаткуванням у 1998 році Стусівських читань, щороку сотні вінничан долучаються до їх проведення, бо вірші Василя Стуса актуальні в усі часи та спрямовані в майбутнє.

Зауважимо, у зв’язку із карантинними обмеженнями, кількість людей на Стусівських читаннях була значно меншою, у порівнянні з минулими роками.

Долучилися вже традиційно викладачі Вінницької академії неперервної освіти, працівники відділу українознавства, завідувач відділу українознавства Володимир Лазаренко, керівник регіонального відділу Інституту національної пам’яті Богдан Галайко, студенти та викладачі Донецького національного університету імені Василя Cтуса, студенти і викладачі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

 Василь СТУС

* * *

Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,
коли моя розів'ється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
Франко, Шевченко і Сковорода.
Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,
уже не ремствуй, позирай у глиб,
у суще, що розпукнеться в грядуще
і ружею заквітне коло шиб.

 Завідувач відділу українознавства    Володимир Лазаренко

Звання народного!

Вокальному ансамблю «Оберіг»  було офіційно присвоєно звання НАРОДНОГО АМАТОРСЬКОГО КОЛЕКТИВУ! Символічно, що це відбулося напередодні третього дня народження "Оберегу" - ця подія стала ще одним досягненням нашого молодого ансамблю.

Вітаємо та зичимо нових перемог і творчих успіхів!

Користуючись нагодою, про досягнення колективу розповідає керівник ансамблю - методист відділу українознавства - Бегас Ніна Олександрівна, провідний фахівець Навчально-практичного центру культурно-естетичного розвитку та роботи зі студентами ДонНУ ім. В. Стуса Ніна Бегас:

"Слід сказати, що нещодавно ми випустили наш перший альбом під назвою "Ваш Оберіг", який має 16 творів - народних, повстанських, козацьких та сучасних пісень у власних обробках!

У зв`язку з карантином презентація відбулась онлайн. А також маємо нагороди: 5 Гран-Прі, 16 перших місць, 4 других із всеукраїнських та міжнародних вокальних конкурсів, кубки призів глядацьких симпатій, срібний кубок та понад сотні грамот і подяк з різних заходів (університетських, благодійних, місцевих, обласних, всеукраїнських, міжнародних), участі та звершення у Гала-концертах відомих мистецьких фестивалів та телевізійному шоу «Х-фактор».

Дуже приємно, що наш колектив відзначають на високому професійному рівні з різних куточків не лише України!) Щиро дякуємо усім нашим прихильникам, усім, хто нас підтримує, слухає, допомагає! Будемо і надалі продовжувати нашу співучу, творчу діяльність, шукаючи глибинні народні пісні, відроджуючи українську музичну культуру!"

Нагадаємо невеличку біографію колективу.

Вокально-інструментальний ансамбль «Оберіг» Донецького національного університету імені Василя Стуса заснований нещодавно у 2017 році. Студенти з різних факультетів об`єдналися задля важливої творчої справи –пошуку автентичних народних пісень, їх реконструкції та обробки із сучасним підходом та з метою збереження, популяризації пісенної спадщини українського народу.

Основний склад ансамблю:

Бегас-Коваль Ніна Олександрівна (керівник)– І голос, Степова Олена -ІІ голос, Степова Ганна – ІІІ голос, Лебедкін Максим -IV голос.Також іноді долучаються до народного стилю сучасні ритми за участі: Юрчишина Данила -бітбокс, Гуменюка Дениса – реп. Музичний супровод гітари веде Вуйко Павло.

«Український Пентатонікс з Голівуду» - так починають називати молодий колектив, який, незважаючи на свій юний вік, виборов чимало призових місць у міжнародних та всеукраїнських конкурсах.