«Сучасні підходи до організації виховної роботи в закладах освіти»
Сьогодні 3 грудня відбулася Всеукраїнська онлайн - конференція на освітньому порталі " Всеосвіта ".
Однією з учасниць конференції була методист відділу українознавства КВНЗ "Вінницька академія неперервної освіти" Олена Козаченко. Конференція була надзвичайно цікавою та інформативною. Однією зі спікерок була наукова співробітниця відділу цифрових освітньо-наукових систем ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти" Коломоєць Галина Анатоліївна "Виховання патріотизму учнів в закладах освіти". Пропонуємо для використання в роботі презентацію пані Галини для подальшої виховної роботи.
По закінченню конференції всім учасникам видали сертифікати про підвищення кваліфікації.
Архівні фото. Референдум за незалежність України 1 грудня 1991 року
1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо незалежності України. Бюлетень референдуму містив текст Акта проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 року.
Було запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» із двома варіантами відповіді: «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую».
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так, підтверджую». Загалом в голосуванні взяли участь 31 891 742 особи – 84,18% населення України.
Референдум відбувся в усіх 27 адміністративних регіонах України: 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі.
У Києві незалежність України підтримали 92,88 відсотка виборців, у Донецькій області – 83,9%, в Луганській – 83,86%. А в Автономній республіці Крим сказали «Так» незалежності Української держави 54,19% виборців, тоді як у Севастополі показник був вищим – 57,07%.
Тільки після 1 грудня 1991 року Україну почали визнавати інші країни світу:
2 грудня – Канада і Польща, 3 грудня – Угорщина, 4 грудня – Латвія і Литва, 5 грудня – Російська Федерація, Аргентина, Болгарія і так далі.
Одночасно з референдумом 1 грудня відбулися перші в історії незалежної Української держави вибори президента України, на яких главою держави був обраний Леонід Кравчук (61,59 відсотка голосів). Другий результат на виборах президента здобув В’ячеслав Чорновіл (23,27%), а на третьому місці опинився Левко Лук’яненко (4,49%). Загалом балотувалися 6 кандидатів.
1Київ, 30 листопада 1991 року. Під час агітації в центрі української столиці у переддень Всеукраїнського референдуму за незалежність України. На референдумі 1 грудня український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% його учасників відповіло: «Так»
2Мітинг у Києві 30 листопада 1991 року – в переддень референдуму за незалежність України. На світлині, зокрема, прапори – України та тодішнього Європейського економічного співтовариства (ЄЕС)
3Під час голосування на Всеукраїнському референдумі за незалежність України та президентських виборах. Київ, 1 грудня 1991 року
4Бюлетень для голосування на Всеукраїнському референдумі
5Громадяни України підтвердили прагнення жити в незалежній державі – 90,32 відсотка учасників референдуму відповіло: «Так».Загалом в голосуванні взяли участь 31 891 742 особи – 84,18% населення України
6Виборці біля кабін для таємного голосування на виборчій дільниці №51 шахти імені Калініна міста Донецька. На Донеччині незалежність України підтримали 83,9 відсотка виборців
7Виборці отримують бюлетені на дільниці N360 виборчого округу N16 в Одесі. В Одеській області незалежність України підтримали 85,38 відсотка виборців
8Курсанти голосують на одній з виборчих дільниць у Києві
9Курсант демонструє бюлетень президентських виборів, які проводилися паралельно із Всеукраїнським референдумом щодо незалежності України
10
11У столиці СРСР – Москві – також голосували за незалежність Української держави. На фото виборча дільниця у постійному представництві України в Москві, 1 грудня 1991 року
12Черга на виборчій дільниці в постійному представництві України в Москві. Охочих проголосувати за незалежність Української держави було чимало і там. СРСР доживав свої останні дні – до його офіційного розпаду й призвели результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня.
Вже 8 грудня 1991 року президентом України Леонідом Кравчуком, президентом Росії Борисом Єльциним та головою Верховної Ради Республіки Білорусь Станіславом Шушкевичем у Біловезькій Пущі поблизу Берестя (Білорусь) було підписано Біловезьку угоду, якою було оголошено розпуск Союзу РСР
13«Спостерігачем» на виборчій дільниці в Москві був Тарас Шевченко – щоправда, він лише із портрета дивився, як народ підтримує незалежність Української держави
14Ця ж дільниця в постійному представництві України в Москві
15Реєстрація виборців на дільниці у Дніпрі. На Дніпропетровщині незалежність України підтримали 90,36 відсотка виборців
16Пенсіонерка М. Глухівська і працівники колгоспу «Дружба» Полтавської області В. Рудь і С. Бова голосують на Мачухівській виборчій дільниці N22. На Полтавщині незалежність України підтримали 94,93 відсотка виборців
17Намісник Києво-Печерської лаври, архімандрит Елевферій під час голосування на виборчій дільниці в Києві
18Кандидат у президенти України, тодішній голова Верховної Ради Леонід Кравчук під час голосування на Всеукраїнському референдумі за незалежність України та президентських виборах.
Його й обрали президентом України – отримав 61,59 відсотка голосів виборців
19А ось так агітували за Леоніда Кравчука в центрі Києва 30 листопада 1991 року – у переддень референдуму і президентських виборів
20Кандидат у президенти України, голова Львівської обласної ради В’ячеслав Чорновіл вітає виборців на дільниці N41 у Львові під час голосування на Всеукраїнському референдумі за незалежність України та президентських виборах.
В’ячеслав Чорновіл здобув другий результат на виборах президента – 23,27% голосів виборців
21Кандидат у президенти України Левко Лук’яненко під час голосування в Києві.
На виборах президента він здобув третій результат – 4,49 голосів виборців. Загалом на посаду глави держави балотувалися 6 кандидатів
22Чоловік агітує за кандидата в президенти України Левка Лук'яненка в центрі Києва 30 листопада 1991 року – в переддень референдуму за незалежність України і президентських виборів
2380-річна киянка голосує на дому
24Подекуди й діти допомагали дорослим у виборі
25Перед початком підрахунку голосів на одній з виборчих дільниць в українській столиці на Всеукраїнському референдумі за незалежність України та президентських виборах. Київ, 1 грудня 1991 року
Український народ на референдумі підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». Загалом в голосуванні взяли участь 31 891 742 особи – 84,18% населення України.
Референдум відбувся в усіх 27 адміністративних регіонах України: 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі.
Тільки після 1 грудня 1991 року Україну почали визнавати інші країни світу
На алеї Героїв Небесної Сотні встановили
"Дзвін гідності"
Спеціально вилитий 70-кілограмовий дзвін встановили на території майбутнього Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні в Києві. У день народження кожного з героїв працівники Музею Революції Гідності ставитимуть біля дзвона його чи її портрет і вдарятимуть у дзвін стільки разів, скільки років було герою / героїні на момент загибелі. А 20 лютого удар дзвона лунатиме 107 разів. Також у дзвін зможе вдарити кожен, хто прийде віддати шану подіям зими 2013-2014 років та їх героям, повідомляє Музей Революції Гідності.
Урочисте відкриття та освячення дзвона відбулося 1 грудня 2020 року. Проєкт створено за дорученням Офісу Президента України, зусиллями Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського інституту національної пам’яті, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. До його створення долучилася українська діаспора в США.
Над дзвоном працював Сергій Назаревич. Він – автор карильйонів у церквах Києва, тональних комплексів дзвонів. Саме він створив "Дзвін пам’яті", що на подвір’ї Міністерства оборони вшановує захисників України, які загинули внаслідок російської збройної агресії. На "Дзвоні гідності" написано: "Слава Україні! Небесній Сотні Слава!". Для основи дзвону використано зображення київського графіка Олександра Ком’яхова. Автор концепції – художник і дизайнер Музею Революції Гідності Олександр Бриндіков.
"Дзвін Небесної Сотні – особливий церемоніальний і символічний об’єкт, що допоможе відвідувачам цього меморіального простору вшанувати пам’ять загиблих не лише покладанням квітів і запаленням лампадок, а й величним посилом до них крізь час і простір”, – сказав на відкритті Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.
"Я втішений, що крок за кроком ми вибудовуємо традиції вшанування Героїв Небесної Сотні. Цей дзвін стане місцем і причиною того, що може народитися нова традиція, яка зміцнюватиме нашу пам'ять", – зауважив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.
"Майдан об'єднав людей. Так само сьогодні нас із нашими загиблими захисниками єднає дзвін. Я розмовляла з дзвонарем. Не хотіла, щоб звук був тужливий. Хотіла, щоб був дзвін перемоги і торжества. Україна достатньо наплакалася, а перемагати ще потрібно", – розповіла Наталія Бойків, голова київської філії ГО "Родина Героїв "Небесної Сотні" та завідувач будівельного відділу Національного музею Революції Гідності.
Освячення дзвону здійснив отець Петро Жук – ректор Київської Трьохсвятительської семінарії, який із семінаристами опікується каплицею Архистратига Михаїла та новомучеників українського народу. Її збудували по закінченню Майдану самі учасники в пам'ять про події.
