Круглий стіл до 100-річчя перебування у

м. Вінниці уряду Директорії УНР і Симона

Петлюри

2 лютого у Вінницькій ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва відбувся круглий стіл до 100-річчя перебування у м. Вінниці уряду Директорії УНР і Симона Петлюри. Організатори заходу – КУ «Видавничий дім «Моя Вінниччина» спільно з обласною бібліотекою.

У період з 1917 по 1921 роки на Поділлі, куди входила сучасна територія Вінницької області, відбувалися активні національно-визвольні змагання, метою яких було встановлення Державної Незалежності України; Вінниця тричі ставала (нехай і тимчасово) столицею УНР (1918, 1919, 1920 рр.).

У круглому столі взяли участь науковці, історики, краєзнавці та громадські діячі міста Вінниці, які поділилися своїми думками, дослідженнями та напрацюваннями з історії української революції 1917-1921 р.р., зокрема перебування у м. Вінниці уряду Директорії УНР та її очільника – історичного діяча Симона Петлюри.

Зокрема, Галина Слотюк, заступник директора з наукової роботи та інформатизації Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва, наголосила на важливості такого роду зібрань та знаковості вшанування особистості Симона Петлюри. Ознайомила присутніх з бібліографічним покажчиком «Вінниччина в контексті української революції 1917-1921 р.р.», який створили працівники відділу краєзнавства обласної книгозбірні.

Учасниками круглого столу були:

Митрополит Вінницький і Брацлавський Православної Церкви України Роман

Світлана Василюк, директорка департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької обласної державної адміністрації

Михайло Каменюк, президент громадського об’єднання «Русалка Дністровая», редактор комунальної установи «Видавничий Дім «Моя Вінниччина», заслужений працівник культури України

Богдан Галайко, кандидат історичних наук, начальник Центрального міжрегіонального відділу Управління реалізації політики національної пам’яті в регіонах Українського інституту національної пам’яті

Ольга Коляструк, доктор історичних наук, професорка, завідувачка кафедри історії та культури України факультету історії, права і публічного управління Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського

Олег Мельничук, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії факультету історії, права і публічного управління Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського, родич учасника національно-визвольних змагань 20-х років минулого століття на Поділлі, члена української діаспори в США, професора Івана Демидовича Юрченка, упорядник його книги спогадів «Бо ти любив, в душі беріг, як скарб коштовний, Україну»

Олександр Кравчук, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри всесвітньої історії факультету історії, права і публічного управління Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського

Володимир Лазаренко, завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» загострив увагу присутніх на значенні діяльності очільника Директорії Симона Петлюри для сучасного керівництва держави на сьомому році російсько-української війни.

Зокрема: розстріл полковника Балбочана, визволителя Криму; критика політики державотворення з боку П. Скоропадського; взаємоконтакти з урядом Польщі на чолі з Ю.Пілсудським тощо.

Володимир Лазаренко звернувся до учасників круглого столу щодо необхідності просвітницької діяльності , засудження рішення Київського окружного адміністративного суду за позовом антиукраїнця А.Портнова щодо вилучення з підручників історії України для учнів 9-11 класів подій Революції Гідності.

До відома освітян та учнівства  - до 20 лютого триває реєстрація на XIV Міжнародний конкурс з українознавства . Просимо долучатися учнів 8-11 класів до участі в конкурсі

Лист  МОН про XIV Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8-11 класів можна знайти на сайті Науково-дослідного інституту українознавства за посиланням: 

http://ndiu.org.ua/book/2020/konk-2021-list-mon.pdf

 Чи не в кожній книжці про історію дисидентського руху в Україні можна побачити згадку про Олексу Тихого. Втім інформації про нього доволі мало, вона не завжди точна, а іноді суперечлива. Олекса Тихий був однією з ключових постатей, що виборювала національні права на Донеччині. Вчитель-новатор, підрадянський політв’язень, гострий публіцист, правозахисник, один із десяти перших засновників Української гельсінської групи – Олекса Тихий увійшов до галереї національних борців за свободу поряд із такими постатями, як Микола Руденко, Левко Лук’яненко, Василь Стус. А його думки про стан української мови та культури на Донеччині виглядають зараз пророчими.

30 січня о 17.00 відбулася онлайн-лекція, яку провів культуролог, учений секретар Донецького обласного краєзнавчого музею Дмитро Білько.

Реєстрація  відбулася за посиланням:  

https://www.facebook.com/astarta.a

Партнери події: Літературно-художній журнал "Дніпро", Яскраве радіо, газета "Все про бухгатлерський облік", сайт Український інтерес, сайт телеканалу "Навігатор ТВ", Фейсбук-група "Сучасна українська література", Донецький обласний краєзнавчий музей, радіо "Голос Донбасу", Видавництво "ОВК", Всеукраїнський літературно-мистецький і громадсько-публіцистичний україномовний журнал "Золота пектораль".

Куратор проєкту "Невідомі дисиденти" - письменник і журналіст Ярослав Карпець.

В заході участь взяли понад 20 освітян, працівників бібліотеки, родич Олекси Тихого. До заходу долучилася методист відділу українознавства КЗВО "ВАБО" Олена Козаченко.

Разом з учасниками обговорили можливі шляхи популяризації наших письменників, і передусім Олекси Тихого. 

Інформацію про Олексу Тихого можна дізнатися за посиланням: 

https://www.navitv.net/dmytro-bilko-tyhyj-tse-istoriya-pro-tsinnisni-oriyentyry-u-zhytti-pro-sposib-ne-zradyty-sebe/?fbclid=IwAR1-cGmkDw-91Qgu7nBkDnmcojVnjj06Y6vA81djbWVn5q9nwx6hi8ztPm8

VIII Бандерівські читання «Український націоналізм в сучасному ідеологічному протистоянні»

30 січня в Києві відбулися VIII Бандерівські читання «Український націоналізм в сучасному ідеологічному протистоянні». Подію організував Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень» у партнерстві з Інформаційно-виставковим центром Музею Майдану. Захід транслювався онлайн на сторінці НАЦ "УССД" у Фейсбуці:   

https://www.facebook.com/nac.ussd

. 

Участь у читаннях взяли два десятки вчених, управлінців, істориків, політологів, економістів та ветеранів зі всієї України. Їхні виступи було об’єднано в чотири тематичних напрямки:

- Національна ідентичність і транснаціональні процеси;

- Український націоналізм і нові виклики сучасності: лівий популізм, гендер, постправда, “русскій мір”;

- Геополітичні проєкти, тенденції і популізм як контрреакція;

- “М'яка сила” імперіалізму/космополітизму: від транснаціональних фондів до Російської православної церкви.

Під час заходу також відбулася презентація перевидання книги Степана Бандера «Перспективи української революції» від видавництва «Наш формат».

Програма VIII Бандерівських читань «Український націоналізм у сучасному ідеологічному протистоянні»

10.30 – 11.30 Відкриття. Вітальні слова

Юрій Сиротюк, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»

Олег Тягнибок, Голова Всеукраїнського об'єднання “Свобода”

Стефан Романів, Голова ОУН(б)

Богдан Ходаківський, Лідер руху “ Традиція і порядок”

Альона Талстая, співголова Руху Салідарнасці “Разам” (Білорусь)

Сергій Надал, міський голова Тернополя

Руслан Марцінків, міський голова Івано-Франківська

Олександр Симчишин, міський голова Хмельницького

11.30 – 12.00 Публічна лекція:

Віктор Рог, історик, головний редактор газети "Шлях перемоги"

"Степан Бандера: символ і орієнтир"

12.00 – 18.00 Доповіді:

12.00 – 12.20

Олександр Сич, доктор політичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради, народний депутат України VII скликання, віце-прем'єр-міністр України (2014 р.)

Сучасний український націоналізм: основні завдання, умови та лінії ідеологічного протистояння

12.20 – 12.40

Михайло Головко, кандидат економічних наук, голова Тернопільської обласної ради, народний депутат України VII-VIIІ скликань

Геополітичні проєкти, тенденції та популізм як контрреакція

12.40 – 13.00

Ігор Плохой, військовий капелан, голова ГО “Капеланське служіння війську” та ГО “Християнський фронт”

Процеси деконструкції ідентичностей: Есхатологічний вимір

13.00 – 13.20

Олександр Чупак, випускник Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton, експерт НАЦ УССД

Сучасна червона загроза із Заходу. Витоки, фундамент і методи пропаганди”

13.20 – 13.40

Петро Іванишин, доктор філологічних наук, секретар Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова, професор, завідувач кафедри Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

Неолібералізм як імперська ідеологія

13.40 – 14.00

Андрій Холявка, історик, політичний аналітик

Популістська хвиля проти глобальної олігархії

14.00 – 14.20

Олег Баган, науковець, публіцист-культуролог, ідеолог українського націоналізму, керівник Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова

Наступ неоліберального «контрольованого хаосу»: приклад США

14.20 – 14.40

Юрій Олійник, кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»

Ліберальний популізм: партії-симулякри олігархату

14.40 – 15.00

Ірина Фаріон, доктор філології, лавреат премії ім. Олекси Гірника Українськомовна ідентичність: досвід транснаціонального минулого

15.00 - 15.20

Ігор Загребельний, кандидат філософських наук, керівник аналітично-дослідницького центру “Політична теологія”

Реабілітація ранньомодерних ідентичностей і геополітичні перспективи України

15.20 - 15.40

Богдан Бутковський, учасник російсько-української війни, депутат Тернопільської обласної ради

“Гібридний націоналізм: виклики сучасної української політики”

15.40 – 16.00

Євген Букет, почесний краєзнавець України, член Історичного клубу “Холодний яр”

Право народу на повстання: його поступ в Україні, теоретичне обґрунтування та практичне застосування в сучасному світі

16.00 – 16.20

Ростислав Мартинюк, історик, тележурналіст

“Перспектива “нового Диптиху”: відновлення духовного лідерства України на теренах Євразії”

16.20 – 16.40

Андрій Ковальов, кандидат політичних наук, історик

Томос ПЦУ і націоналісти: майбутнє церковних реформ

16.40 – 17.00

Деревінський Василь, доктор історичних наук, професор Київського національного університету будівництва і архітектури

Сучасне ідеологічне протистояння в навчальному процесі

17.00 – 17.20

Микола Кравченко, кандидат історичних наук, заступник Лідера Національного Корпусу, директор Інституту Національного розвитку

Концепція багаторівневого громадянства

17.20 – 17.40

Костянтин Денисов, кандидат економічних наук, викладач Запорізького національного університету

Економічні реформи в Україні: ліберальні догми, соціалістичні експерименти та націоналістичні ліки від них

17.40 – 18.00

Станіслав Ткачук, військовослужбовець Збройних Сил України, випускник Рівненського державного гуманітарного університету

Космополітизм та державна молодіжна політика: засоби впливу та нав'язані ілюзії

18.00 – 19.00 Презентація книги Степана Бандери «Перспективи української революції» за участі редакторів-упорядників видання:

Олександр Сич, голова Івано-Франківської обласної ради, віце-прем'єр-міністр України (2014 р.)

Юрій Сиротюк, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»

Віктор Рог, історик, головний редактор газети “Шлях перемоги”

Владислав Кириченко, засновник видавництва “Наш Формат”.

В заході також взяли участь завідувач відділу українознавства КЗВО "ВАБО" Володимир Лазаренко та методист відділу українознавства Олена Козаченко. Учасники могли поставити питання доповідачам після їхнього виступу. 

Переглянути запис VIII Бандерівські читання «Український націоналізм в сучасному ідеологічному протистоянні»  можна переглянути на ютуб-каналі 

Internet Radio Holos fm  за посиланням: 

https://www.youtube.com/watch?v=pmHdGi6zcWY

VIII Бандерівських читання: Український націоналізм у сучасному ідеологічному протистоянн:

05:15​ - вітальне слово Юрія Сиротюка, директора Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», заступника голови ВО "Свобода"

14:40​ - Олег Тягнибок, лідер ВО "Свобода"

32:00​ - Стефан Романів, голова ОУН(б)

33:30 - Богдан Ходаківський, голова руху "Традиція і Порядок"

40:00​ - Альона Талстая, співголова Руху Салідарнасці “Разам” (Білорусь)

44:30​ - Сергій Надал, міський голова Тернополя

47:30​ - Руслан Марцінків, міський голова Івано-Франківська

48:30​ - Олександр Симчишин, міський голова Хмельницького

53:00​ - Віктор Рог, історик, головний редактор газети "Шлях перемоги" — лекція "Степан Бандера: символ і орієнтир"

01:10:00​ - Олександр Сич, доктор політичних наук, голова Івано-Франківської облради, заступник голови ВО "Свобода" — доповідь "Сучасний український націоналізм: основні завдання, умови та лінії ідеологічного протистояння"

01:38:00​ - Михайло Головко, кандидат економічних наук, голова Тернопільської облради — доповідь "Геополітичні проєкти, тенденції та популізм як контрреакція"

01:58:00​ - Ігор Плохой, військовий капелан, голова ГО “Капеланське служіння війську” та ГО “Християнський фронт” — доповідь "Процеси деконструкції ідентичностей: Есхатологічний вимір"

02:19:00​ - Олександр Чупак, випускник Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton, експерт НАЦ «УССД» — доповідь "Сучасна червона загроза із Заходу. Витоки, фундамент і методи пропаганди”

02:31:00​ - Петро Іванишин, доктор філологічних наук, секретар Науково-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова, професор, завкатедри Дрогобицького державного педуніверситету ім. Франка

02:59:00​ - Андрій Холявка, історик, політичний аналітик — доповідь "Популістська хвиля проти глобальної олігархії"

03:18:00​ - Олег Баган, науковець, публіцист-культуролог, ідеолог українського націоналізму, керівник Науково-ідеологічного центру ім. Донцова — доповідь "Наступ неоліберального «контрольованого хаосу»: приклад США"

03:40:00​ - Юрій Олійник, кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм НАЦ «УССД» — доповідь "Ліберальний популізм: партії-симулякри олігархату"

03:57:00​ - Ірина Фаріон, доктор філології — доповідь "Українськомовна ідентичність: досвід транснаціонального минулого"

04:22:00​ - Ігор Загребельний, кандидат філософських наук, керівник аналітично-дослідницького центру “Політична теологія” — доповідь "Реабілітація ранньомодерних ідентичностей і геополітичні перспективи України"

04:37:00​ - Богдан Бутковський, учасник російсько-української війни, депутат Тернопільської облради — доповідь "Гібридний націоналізм: виклики сучасної української політики”

04:51:00​ - Євген Букет, почесний краєзнавець України, член Історичного клубу “Холодний яр” — доповідь "Право народу на повстання: його поступ в Україні, теоретичне обґрунтування та практичне застосування в сучасному світі"

05:15:00​ - Ростислав Мартинюк, історик, тележурналіст — доповідь “Перспектива “нового Диптиху”: відновлення духовного лідерства України на теренах Євразії”

05:35:00​ - Андрій Ковальов, кандидат політичних наук, історик — доповідь "Томос ПЦУ і націоналісти: майбутнє церковних реформ"

05:59:00​ - Василь Деревінський, доктор історичних наук, професор Київського національного університету будівництва і архітектури — доповідь "Сучасне ідеологічне протистояння в навчальному процесі"

06:16:00​ - Микола Кравченко, кандидат історичних наук, директор Інституту Національного розвитку — доповідь «Концепція багаторівневого громадянства"

06:30:00​ - Костянтин Денисов, кандидат економічних наук, викладач Запорізького національного університету — доповідь "Економічні реформи в Україні: ліберальні догми, соціалістичні експерименти та націоналістичні ліки від них"

06:50:00​ - Станіслав Ткачук, військовослужбовець Збройних Сил України, випускник Рівненського державного гуманітарного університету — доповідь "Космополітизм та державна молодіжна політика: засоби впливу та нав'язані ілюзії"

07:00:00​ - Олег Баган уточнення щодо терміну "мельниківська традиція"

07:05:00​ - Юрій Сиротюк — заключне слово, підсумки VIII Бандерівських читань

07:17:00​ - Презентація книги Степана Бандери «Перспективи української революції» за участі редакторів-упорядників видання.

Слава Україні! Слава нашим Героям!

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ, ЯКІ МОЖНА ВИКОРИСТАТИ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ, ПРАВОЗНАВСТВА, УКРАЇНОЗНАВСТВА, ЕТНОГРАФІЇ, КУЛЬТУРОЛОГІЇ: 

"ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНУ"

 

1. Найперша демократична Конституція в світі була українською. Вона була створена на правому березі річки Дністер Пилипом Орликом. 5 квітня 1710 його обрали гетьманом запорізького війська. У цей же день ним було оголошено «Конституцію прав і свобод війська Запорізького». У США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі тільки в 1791 році.

2. Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі (фахівці розрізняють близько 7000 мов ) і за кількістю носіїв займає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження після російської (Смоленськ, Курськ, Брянськ – слов'янськї території давніх кривичів. Якби не було старослов`янської – не було б і російської). На території України більше 32 мільйонів осіб можуть вільно спілкуватися українською мовою.

3. Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.

4. З точки зору лексики найближчими до української мови є білоруська (84%) і польська (70%) мови.

5. Найчастіше серед іменників вживається слово «рука», серед дієслів — «бути», прикметників — «великий», займенників — «він». Останні місця в таблиці частотності займають слова «мутація», «баклажка», «радист» та ін.

6. Найдовший музичний інструмент у світі – це українська трембіта. Її довжина може досягати чотирьох метрів, а її звуки чутні більш ніж за десять кілометрів.

7. На території України зосереджено 1/4 всіх запасів чорнозему на планеті. Чорноземні ґрунти при правильній обробці дають найбільшу кількість врожаю і дуже цінні. Під час Другої Світової війни німецькі солдати навіть вивозили чорнозем на поїздах.

8. Перший друкований буквар, виданий українським автором, мав назву «Наука до читання й розуміння слов’янського письма». Він вийшов в світ у Вільні (суч. Вільнюс) в 1596 р. стараннями Лаврентія Зизанія. До книжки було додано словник, який містив 1061 слово.

9. Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.

10. Найстарішим навчальним закладом Східної Європи вважається Острозька академія (1576 р.). Академія була заснована Князем Василем Костянтиновичем Острозьким. Серед випускників академії - Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний.

11. Україна посідає четверте місце у світі за кількістю громадян з вищою освітою. Населення України належить до найбільш освічених, а кількість людей з вищою освітою на душу населення — вища за середньоєвропейський рівень.

12. Найдавніша відома ученим мапа, а також найстародавніше поселення Homo Sapiens знайдені в Україні: у с. Межиріччя Рівненської області. Їм близько 14,5-15 тис. років. Мапу вибито на кістці мамонта.

13. Територією України пролягав один з найбільших історичних транспортних шляхів — «шлях із варяг у греки» — система річкових шляхів і волоків між ними завдовжки 3 тис. км, що пов’язувала північні землі Давньої Русі з південними руськими землями та Балтійське море з Чорним. Протягом усієї давньої історії Україна-Русь виступала мостом між світами Східної Європи і Давнім Сходом, Європою античною, візантійською і латинською.

14. З дванадцяти лавр світу 4 знаходяться в Україні. Три православні та одна греко-католицька. Це Києво-Печерська лавра, Київ (існує з 1051), Почаївська лавра, Почаїв, Тернопільська область (з 1833), Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірсь, Донецька область (має статус лаври з 2004) та Свято-Успенська Унівська лавра студійського уставу (греко-католицька), Унів (з 1898). Інші лаври: в Росії – 2, в Грузії – 1, в Польщі – 1, в Румунії – 1, в Палестині – 1, в Греції – 2.

15. Українці, а саме конструкторське бюро Антонова, розробили літак із найбільшою у світі вантажопідйомністю — Ан-225 «Мрія». Спочатку він проектувався для транспортування космічних кораблів. Наразі «Мрія» виконує комерційні вантажні перевезення.

16. Перший рамковий вулик винайдено в Україні у 1814 р. Петром Прокоповичем. Україна в останні роки впевнено зберігає місце в трійці світових лідерів з виробництва меду. Випереджаючи країни Європи за обсягами виробництва меду в кілька разів, Україна є одночасно першою в світі з виробництва меду на душу населення (1,5 кг).

17. Перша гасова лампа винайдена у Львові працівниками аптеки «Під золотою зіркою» Ігнатієм Лукасевичем та Яном Зехом у 1853 р. Того ж року у львівському шпиталі була проведена перша хірургічна операція при освітленні гасовою лампою. Згодом гасова лампа була представлена на міжнародній виставці в Мюнхені, винахід був відзначений там спеціальною грамотою.

18. Найглибша у світі Станція метро знаходиться у Києві – це «Арсенальна». Вона проходить під землею на глибині 105 м. Станцію біля будівлі парламенту побудували в 1960 р., однією з перших. За деякими даними, у тунелях біля «Арсенальної» є таємні схованки для політичної верхівки.

19. Одна з найвідоміших у світі різдвяних пісень — це «Щедрик», народна пісня, записана українським композитором Миколою Леонтовичем. Світ знає її як Carol of the Bells або Ring Christmas Bells. Зазвичай на Youtube різні виконання «Щедрика» набирають мільйони переглядів.

20. Одна з найбільших пустель Європи знаходиться саме в Україні – Олешківська. Олешківські піски складаються із безмежних барханів (тутешні мешканці називають їх «кучугурами») висотою близько 5 м з негустою рослинністю. Знаходяться ці піски у Цюрупінському районі (стара назва Цюрупінська – Олешки), за 30 км на схід від м. Херсон.

21. Україна входить до сімки передових виробників рослинної олії, каптоплі, цукру та свинини.

22. Географічний центр Європи знаходиться в Україні, біля містечка Рахів, в оточенні мальовничих Карпат.

23. Армії УПА поставили абсолютний рекорд, утримуючись на фактично окупованій території майже двадцять років. Технології та методи українських вояків вивчали навіть кубинські повстанці Фіделя Кастро.

24. Україна має найбільшу в світі кількість фахівців у галузі ІТ в Європі. Більш ніж 100 тисяч українських ІТ- працівників заробляють на життя програмуванням.

25. Найбільку кількість пам'ятників у світі встановлено відомому українському поетові Тарасу Шевченку. Українському Кобзареві встановлено 1384 пам'ятники по різних куточках світу. Це рекордний показник для діяча культури.

І ще трошки цікавого, чого ви могли не знати про Україну та українців:

Під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 рр. командир одного з загонів бурів, українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 р. Юрій працював в уряді Української Народної Республіки. В 1943 р. Юрій Будяк помер в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали Вінстон Черчилль.

Оноре де Бальзак в 1850-му році одружився в Україні. Наречену Евеліну Ганську він повів під вінець у місті Бердичів.

Українські народні пісні спонукали багатьох композиторів до написання світових музичних шедеврів. Наприклад, в основі композиції Summertime — арії, яку написав Джордж Гершвін у 1935 р. для опери «Поргі та Бесс», однієї з найвідоміших пісень у світі — лежить українська колискова «Ой, ходить сон коло вікон». Цю композицію Гершвін почув у Нью-Йорку у виконанні Українського Національного Хору під керівництвом Олександра Кошица. Почув — і написав одне з найгеніальніших і найвідоміших джазових творінь. З моменту написання композиції її виконали безліч виконавців, але найвідомішим лишається Summertime у виконанні Луї Армстронга, Елли Фіцджеральд, а також Чарлі Паркера.

Кобзарі визнавали авторство лише Григорія Сковороди і Тараса Шевченка. Решта усні поетичні тексти цитувалися без вказівки авторства.

Найдавніша згадка про українську мову була в 858 році. Після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського і по праву вважають основоположником нової української мови.

В сучасній українській мові, на відміну від російської, збереглися давньослов’янські назви місяців: сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік ; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіють листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).

Україна - єдина держава світу, чий герб зображено в Соборі святого Петра і Павла у Ватикані і на іконі святого Володимира.

Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області.

В Україні можна почути як "співають" піски. Серед піщаної коси біля річки Лапінка поблизу Нікополя унаслідок руху вітрового потоку, виникає природне явище, що зветься "співучими пісками".

Український “Південмаш” (Дніпропетровськ) виробляє найбільш екологічно чисті ракети-носії в світі.

У ході русифікації російськими чиновниками було спотворено безліч українських прізвищ. Так, український рід Чехів у ХІХ столітті став чомусь Чеховими. Дід А.П. Чехова ще був Чехом, і сам А.П. Чехов писав, що дід його – українець. Досить кумедно Дейнеки перетворились на Денікіних. Козаки Розуми стали Розумовськими, Чайки стають Чайковськими. Дід Петра Чайковського, великого композитора – Петро Чайка – закінчив Києво-Могилянську Академію і його як медика російський уряд відрядив штаб-лікарем у Вятку. Ймовірно, українська атмосфера в родині Чайковських збереглася набагато краще, ніж у Чехових, бо з 24-річного віку майбутній композитор майже щороку по кілька місяців жив в Україні, де написав понад 30 творів, серед яких – опери “Коваль Вакула” (“Черевички”), “Мазепа”, пісня-романс “Садок вишневий коло хати”, дует “На вгороді коло броду” на слова Т.Шевченка.

  

Методист відділу українознавства                                            Бегас Н.О.