Виставка "Герої козацької України"

16 листопада у КЗВО « Вінницька академія безперервної освіти» відкрилася виставка історичних картин Наталі Павлусенко «Герої козацької України» в рамках проєкту « Вінниччина-край козацької слави ».

Презентацію галереї картин організовано відділом українознавства  за підтримки історика і громадського діяча Володимира Барцьося (ГО Історичний клуб "Холодний Яр"), ГО «Почайна» (м. Київ), Вінницького обласного молодіжного центру "Квадрат" (Андрій Мельничук).

На заході виступили: ректор КЗВО «Вінницька  академії безперервної освіти, доктор історичних наук, професор Степан Дровозюк, заступник голови Вінницької обласної Ради Ігор Івасюк, громадський діяч, історик, член історичного клубу "Холодний Яр", депутат Вінницької обласної Ради 7 скликання Володимир Барцьось, доктор історичних наук, професор Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського Юрій Степанчук.

Ведучими заходу були працівники відділу українознавства академії Володимир Лазаренко та Олена Козаченко.

В експозиції представлена серія мальовничих портретів авторства нашої землячки, що створювалася понад 13 років. На картинах зображено Івана Богуна, Северина Наливайка, Петра Сагайдачного, Івана Сулими, Богдана Хмельницького, Івана Сірка, Петра Дорошенка, Івана Мазепи, Івана Скоропадського, Петра Калнишевського, Івана Богуна, Івана Підкови, Пилипа Орлика, Дмитра Байди Вишневецького.

Авторка картин Наталя Павлусенко розповіла про те, що надихнуло її на створення даного проєкту:  

«Колись мій син вивчав у школі історію України, і мене засмутив той факт, що у підручнику замість портретів гетьманів переважно були надруковані тільки булави. Водночас підручник прикрашала достатня кількість пишних портретів польських королів, османських султанів та московських царів. Звісно, далеко не всі гетьмани мали прижиттєві портрети, а ті, що збереглися, здебільшого поганої якості – як із історичного погляду, так і з художнього. Саме тому в мене виникла ідея відтворити та покращити існуючі образи, а за відсутності прижиттєвих зображень, створити нову іконографію на основі історичних досліджень. Зрозуміло, що при відтворенні образу кожного конкретного гетьмана чи козацького ватажка міра достовірності буде різною – це залежить від кількості та якості першоджерел. Я безмежно вдячна директору Музею гетьманства Галині Яровій, доктору історичних наук Ользі Ковалевській, досліднику історичного одягу Сергію Шаменкову (співпрацюємо з 2017 року), кандидатам історичних наук Володимиру Панченку, Олексію Сокирку та іншим. Щоб досягти мети, я працювала також і з живою натурою. У 2012 році у процесі роботи над портретами мені люб’язно допомогли актори Київського академічного театру ім. І. Франка (Лесь Задніпровський, Тарас Жирко, Володимир Нечепоренко, Анатолій Чумаченко та інші). Після 2014 року боротьба України проти російської агресії дала безцінний фотоматеріал справжніх героїв, що своєю чергою допомогло створити психологічний образ військових постатей минулого. У 2015–2020 роках почала працювати над новою живописною серією героїв козацької України, роблю це з великим задоволенням і хотіла б продовжити цю роботу. Я глибоко переконана, що створення галереї портретів гетьманів та видатних представників козацтва України є необхідним для формування яскравого та правдивого образу минулого загалом і нашої еліти зокрема. Шукаю зацікавлених людей та спонсорів для допомоги у просуванні цього культурно-історичного проєкту.»

Виставка "Герої козацької України" буде систематично демонструватись в навчальних закладах, закладах культури, в територіальних громадах Вінниччини з метою національно-патріотичного виховання дітей та молоді, утвердженні бренду Вінниччини як "Краю козацької слави", в підтримку громадської ініціативи за спорудження пам'ятника Івану Богуну у м. Вінниці!

Нагадаємо, нещодавно Вінниця стала третім містом в Україні, в якому було презентовано зазначену виставку.

Детальніше: https://armyinform.com.ua/.../na-vinnychchyni.../

Також виставку було вже презентовано у ВДПУ, детальніше:

https://www.facebook.com/100156085404452/posts/250429343710458/?d=n

Відео: https://fb.watch/9krw-Yrz88/

В електронному варіанті проєкт можна переглянути за посиланням:

https://www.pavlusenkoart.com.ua

 

 

Утвердження  історичної   пам’яті

 

   9 листопада група фахівців, громадських організацій  та  представників інтелігенції  Вінниччини відвідали  села Сліди та Гонтівку  Могилів-Подільського району.

   У складі групи перебував, брав участь у обговореннях та виступав завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко.

   Головною метою поїздки  було вивчення ситуації щодо  затягування термінів встановлення у Гонтівці пам’ятника одному з ватажків Коліівщини Івану Гонті.

   Відбулась конструктивна зустріч з автором архітектурного твору Миколою Крижанівським  у його майстерні, де присутні змогли подивитись на його творчий доробок, зауважити на недоліки та обговорити фінансові питання .

   Присутні разом з паном Крижанівським , колишнім сільським головою та заступником старости села Гонтівки побували на місці майбутнього меморіального комплексу та обговорили терміни встановлення пам’ятника.

       Прийнято рішення встановити його до 6 грудня – дня Збройних Сил України.

Понад 400 років заборон, переслідувань, анафем та тюрем. Розселення українців для полонізації та русифікації. Розстріли за мову, вивезення у табори… Це наша історія. Намагання переконати, що «мова не має значення» - це наша реальність…

Іноді буває дуже боляче читати новини. Ще не затягнулася рана після того, як у 2019 році за мову вбили донеччанина Артема Мирошниченка. А вже зовсім на днях за розмову українською убили 26-річного Миколу Балабатька! І це на 30 році Незалежності!

Тож коли вам говорять, що «мова не має значення» - це брехня. Бо українці і зараз, кожного Божого дня, повинні відвойовувати найменший дюйм своєї України: землі, ідентичності, мови…

Бо мова має значення. Шануймо її.

З Днем української писемності та мови!

Всеукраїнський фестиваль

 «Гальчевський фест»

6-7 листопада на Літинщині відбувся Всеукраїнський фестиваль «Гальчевський фест». У фестивалі взяли участь представники Міністерства молоді та спорту України, Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», Літинської селищної ради, заступник директора Вінницького обласного молодіжного центру «Квадрат», заступник Голови Ради у Координаційній раді національно-патріотичного виховання при Вінницькій ОДА Андрій Мельничук, керівник Центрального територіального відділу УІНП, кандидат історичних наук Богдан Галайко, експерт з питань національно-патріотичного виховання ТСО України Микола Ляхович, дитяча письменниця, борець за українську мову Лариса Ніцой, відомі кобзарі та лірники – Святослав Силенко, Андрій Лящук, Тарас Компаніченко, Сергій Волченков, координатор Майдану з міста Києва часів Революції Гідності - Володимир Гонський, методист відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Олена Козаченко, представники ГО, місцеві мешканці.

Фестиваль розпочався Богослужінням у Храмі Святого Миколая ПЦУ у Дмитрієвську поминальну суботу, великою панахидою за упокоєння воїнів, які віддали своє життя за Україну, мирних жителів, що загинули від нашестя чужинців.

Фестиваль супроводжувався різноманітними виставками:

• майстерня народно-прикладного мистецтва «Орнаменти» Подільського народного університету Культури;

• кращі традиції української кухні;

• виставка національно-патріотичної літератури;

• експозиція світлин та експонатів, воїнів, учасників російсько-української війні від Літинського краєзнавчого музею ім. У. Кармалюка.

Хода до могили захисників УНР, юнаків-новобранців Чорноморської дивізії. Молебень та літія, виступи кобзарів та лірників на Могилі воїнів УНР –" Літинські Крути".

Історичний диспут за участі істориків та краєзнавців: Яків Гальчевський – борець за Незалежність України. Презентація видань НАЦ УССД: Юрій Олійник – аналітик-міжнародник, експерт Українських студій стратегічних досліджень,

У концерті виступили:

Фольклорний гурт «Джерело» керівник – Оксана Моторна; Фольклорний гурт «Горлиця», керівник – Олена Киреєва; Народний вокальний ансамбль «Калина», керівник – Олексій Гончарук; Вокальний ансамбль «Веселий курінь», керівник – Олексій Гончарук; Вокальний ансамбль «Ладоцвіт», керівник – Володимир Комчар; Ансамбль пісні «Ладозвін», художній керівник Ігор Шуберт; Неля Франчук та Грицько Лук’яненко, Володимир Гонський, Рутенія, Олександр Клец, Тарас Компаніченко, ТаРута.

Другий день фестивалю розпочався  Молебнем до Пресвятої Богородиці біля пам’ятного знаку Якову Гальчевському. Виступ славетного кобзаря Святослава Силенка з піснею про Орла -Якова Гальчевського.

Висаджування дубової алеї, відкриття меморіальних дошок на честь полковника Армії УНР, командувача Подільською повстанчою групою та усіма повстанчими силами Правобережної України Якова Орла-Гальчевського та його козаків у гімназії с. Малинівка, коротке віче. Висадивши дубову алею, учасники фестивалю заспівали славень України «Ще не вмерла України…». Володимир Гонський, координатор Майдану з Києва часів Революції Гідності, запропонував підтримати молодіжний флешмоб і всі присутні виконали повстанську пісню «Батько - наш Бандера, Україна – мати!»

Зустріч та презентація видань письменниці Лариси Ніцой, її яскрава лекція про українську мову та її одвічну боротьбу за своє існування.

Виступи істориків, бардів, кобзарів та лірників можна переглянути у фейсбуці на сторінці «Гальчевський фест-2021». Більше відео на сторінці у фейсбуці експерта з питань національно-патріотичного виховання ТСО Миколи Ляховича.

Круглий стіл на тему «Українська революція 1917–1921 рр.: найважливіші події, які змінили історію», присвячений 100-річчю Української революції

4 листопада у Вінницькій ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва відбувся круглий стіл на тему «Українська революція 1917–1921 рр.: найважливіші події, які змінили історію», присвячений 100-річчю Української революції.

У заході взяли участь – Кирило Мєлєкєсцев, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії України та спеціальних галузей історичної науки факультету історії та міжнародних відносин Донецького національного університету ім. Василя Стуса; Анатолій Войнаровський, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та культури України Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського; Богдан Галайко, кандидат історичних наук, начальник Центрального міжрегіонального відділу Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах; Сергій Гула, заступник директора з науково-просвітницької роботи КП «Центр історії Вінниці» Департаменту культури Вінницької міської ради; Галина Слотюк, заступник директора з наукової роботи та інформатизації Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва.

Модератором круглого столу був Володимир Лазаренко, завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти».

Захід супроводжувала книжково-ілюстративна виставка, присвячена подіям Української революції 1917–1921 рр., підготовлена фахівцями відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук.

 

Доброго дня, шановні колеги!

 

 «Шкільний портал» пропонує учням області долучитися до ІІІ щорічного Всеукраїнського пізнавального конкурсу, приуроченого до Міжнародного Дня Гідності та Свободи  «Я – Людина!»

До участі запрошуються учні 2 – 11 класів ЗНЗ, гімназій, ліцеїв, професійно-технічних училищ, позашкільних закладів.

Вартість участі для кожного учасника складає 18 ГРН. Мінімальна кількість учасників від навчального закладу – 6 УЧНІВ. Учасники отримають електронні сертифікати різних ступенів.

Електронним сертифікатом також буде нагороджено учителя, який здійснюватиме функції куратора.

1. Детальніше про умови можна дізнатись, перейшовши за посиланням: http://testportal.ucoz.com/index/konkurs_quot_ja_ljudina_quot/0-193

2. Завдання подаються завдяки комп'ютерній програмі, яку необхідно буде завантажити на сайті в конкурсний день. На даний час за посиланням http://testportal.ucoz.com/load/0-0-0-1204-20

НЕОБХІДНО ОБОВ’ЯЗКОВО спробувати демонстраційну програму. (Натисніть на посилання і завантаження почнеться автоматично. Програма невелика, тому завантажить швидко).

3. Заявку потрібно подати до кінця доби 13 ЛИСТОПАДА. Сам конкурс відбуватиметься 15-22 листопада (на вибір куратора). Бланк заявки можна завантажити за посиланням:

http://testportal.ucoz.com/load/0-0-0-1203-20 [3]

(Натисніть на посилання і завантаження почнеться автоматично)

УВАГА! Якщо в період проведення конкурсу навчальні заклади будуть перебувати на дистанційному навчанні, дозволяється проводити конкурс дистанційно.

Просимо Вас посприяти в розповсюдженні інформації про конкурс серед навчальних закладів та педагогів області. Заздалегідь вдячні.

ЯКЩО У ВАС ВИНИКЛИ ПИТАННЯ – НАПИШІТЬ

НАМ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ZNO.PROBNE@GMAIL.COM

 

З повагою,

колектив «Шкільного порталу»

 

В НДІУ відбулася XXIV Міжнародна науково-практична конференція з українознавства

26 жовтня 2021 р. у Науково-дослідному інституті українознавства МОН України відбулася XXIV Міжнародна науково-практична конференція «Українознавство: нові виклики і перспективи в гуманітарній сфері».

Науково-освітянський форум привернув увагу науковців та освітян як в Україні, так і з-поза її меж. Учасниками конференції стали 95 вчених і педагогів з України, Великої Британії, Німеччини, Італії, Нідерландів та Молдови.

З українського боку на заході були представлені такі установи, заклади та інституції як Апарат Верховної Ради України, Національний транспортний університет (Київ), Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова (Київ), Яготинський інститут МАУП, Міжрегіональна академія управління персоналом (Київ), Центр українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Український інститут національної пам’яті (Київ), Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (Київ), Національний авіаційний університет (Київ), Івано-Франківський інститут післядипломної педагогічної освіти, Київська богословська академія, Український католицький університет (Львів), Університет ім. Григорія Сковороди (Переяслав), Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого (Харків), Міжнародна академія безпеки життєдіяльності (Київ), Центр науково-технічної творчості учнівської молоді Волинської обласної ради (Луцьк), Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти» (Вінниця), Український гуманітарний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут післядипломної освіти Київського університету ім. Бориса Грінченка, Голосіївське РВ Всеукраїнського об’єднання ветеранів (академіка І. Юхновського) м. Києва та ін.

До конференції також долучилися педагоги регіональних загальноосвітніх закладів Київщини, Херсонщини, Одещини, Івано-Франківщини, Харківщини, Вінниччини, Львівщини, Донеччини, Чернівеччини, Дніпропетровщини, Волині та Закарпаття.

Серед освітньо-педагогічних закладів діаспори до науково-практичного форуму долучилися викладачі і методисти Центру вивчення української мови «Зернятко» (Італія), Міжнародного навчально-методичного центру розвитку дитячого білінгвізму (Італія), Республіканської громадської організації «Укрпросвіта ім. Т. Г. Шевченка» (Кишинів, Молдова), Бендерської гімназії № 3 ім. І. П. Котляревського (Бендери, Молдова), Центральної спілки українців у Німеччині (Берлін), Школи українознавства імені Лесі Українки (Ноттінґем, Велика Британія), Української недільної школи «Джерело» (Амстердам, Нідерланди).

В рамках конференції функціонували: пленарне засідання, три секції та два круглі столи. Пленарне засідання за темою: «Українознавчі дослідження в новітній історії України: теорія і методологія, здобутки і втрати» відкрив вітальним словом директор НДІУ Сергій Наливайко, зупинившись на вузлових гуманітарних викликах сьогодення, що стоять перед Українською державою та українським суспільством, а також реальній та потенційні ролі Інституту українознавства МОН України у підходах до їх розв’язання. Із доповідями під час пленарного засідання виступили, зокрема, П.П.Гай-Нижник, Т.Бевз, К.Грабчак, Е.Юрченко, К.Настояща, В.Лазаренко та ін.

Завідувач відділу українознавства КЗВО «ВАБО» Володимир Лазаренко під час виступу на пленарному засіданні зазначив, що з гуманітарних предметів вилучаються твори саме національно-патріотичного звучання,  українознавчі твори із ЗНО, в освітньому середовищі все частіше лунають думки про необов’язковість  виконання закону про державність української мови , її вивчення за згодою батьків, введення другої  мови при навчанні іноземців  у вищій школі тощо.

Секційні засідання були присвячені питанням українознавчих аспектів історії України, українознавчих досліджень у вимірі регіоналістики, викликів і перспектив етнологічного складника українознавства в умовах політики реваншу Російської Федерації.

На круглих столах учасники конференції розглянули дискусійні питання проблем розбудови громадянського суспільства в Україні, а також реалії та перспективи впровадження українознавства до сучасного освітнього процесу.

Під час круглого столу завідувач відділу українознавства КЗВО «ВАБО» Володимир Лазаренко акцентував увагу на дидактичній складовій зазначеної тематики та єдності навчання, виховання і розвитку учнів забезпечується спільними зусиллями всіх учасників освітнього процесу.  Відтак досягнення нашої мети має відбуватися за чотирма пріоритетними завданнями:

-        формування української громадянської ідентичності, утвердження суспільно-державних, національних цінностей;

-        національне та військово-патріотичне виховання, формування у громадян готовності до захисту України;

-        формування науково-методологічних і методичних засад національно-патріотичного виховання, розвиток комплексної загально державницької політики національно-патріотичного виховання;

-        підтримка та співпраця органів державної влади та місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства щодо національно-патріотичного виховання.

На завершальному етапі науково-практичної конференції її учасники підбили підсумки роботи заходу, особливо наголосивши на мізерному і вкрай недостатньому фінансуванні державою Науково-дослідного інституту українознавства, що в умовах наростання у суспільстві проблем світоглядного і гуманітарного характеру та на тлі російсько-української війни, покликаний виконувати цілий спектр завдань гуманітарної політики держави. Також учасники форуму наголосили на негативних наслідках ліквідації в освітньому процесі такої важливої дисципліни як українознавство та прийняли ухвалу про звернення до МОН України стосовно обговорюваних питань.