«4
ЧЕРВНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ДІТЕЙ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ
УКРАЇНИ» (для
учнів 10-11 класів)
17 травня 2022 року о 15.30 відбувся круглий стіл, присвячений Дню пам’яті
дітей, які загинули внаслідок агресії РФ проти України» для учнів 10-11 класів.
Захід розпочала методист відділу українознавства КЗВО «ВАБО» Олена
Козаченко, яка надала історичну довідку про заснування пам’ятного дня на теренах
України. 1 червня 2021 року Верховна Рада ухвалила постанову №5343 "Про
вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської
Федерації проти України".
У пояснювальній записці зазначається, що Міжнародний день безневинних дітей
— жертв агресії відзначається у світі щорічно 4 червня, відповідно до постанови
Генеральної асамблеї ООН від 19 серпня 1982 року, а також наводяться дані, що
починаючи з 2014 року на території Донецької та Луганської областей загинули
більше 240 дітей, ще 56 зникли безвісти. Отримали поранення і травми, за даними
різних джерел, від 167 до понад 500 малолітніх громадян України.
До заходу долучився завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька
академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко, який навів статистику
сучасної російсько-української війни та наголосив на тому, що варто вчити
історію, робити висновки, адже доля неодноразово давала українцям шанс змінити
своє життя, зробити гідний вибір, щоб назавжди забути про так званого
«братнього» народу, який тепер винищує нас усіма можливими способами.
Вчитель історії вищої категорії Вінницького ліцею 26Гуменюк
Лариса Вікторівна роз’яснила учням
причини того, що відбувається в наш час, наголосивши на тому, що має
формуватися свідомість українця змалечку. Не може бути українцям байдуже якою
мовою говорити, які фільми дивитися, яку історію вчити, яку музику слухати! Має
пройти чітке розмежування між добром і злом, світлом і темрявою. Потрібно
вивчати діяльність істориків та діячів часів УНР, які закладали фундамент нашої
державності.
Вчитель історії вищої категорії Вінницького ліцею 26 Пилипенко Олена Олександрівна розповіла про права дитини в умовах воєнного
стану, наголосивши на тому, що окупанти використовують дітей, як живий щит,
прикриваючись ними для здійснення своїх злочинних вчинків.
На завершення учасники Круглого столу побажали всім нашим захисникам та
всім українцям ДОВГООЧІКУВАНОЇ ПЕРЕМОГИ над окупантами! Все буде Україна!
неділя, 15 травня 2022 р.
Міжнародний день сім'ї 2022
Міжнаро́дний день сім’ї́ — міжнародний день, що відзначається в системі Організації Об’єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 15 травня.
Історія свята
Запровадження свята було викликано стурбованістю світової спільноти сучасним становищем родини та її значенням у процесі виховання покоління, що підростає. 20 вересня 1993 року відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН було запроваджено Міжнародний день сім’ї, який святкується щороку 15 травня. На думку генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї — єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.
Прикмети
Соловей співає, весну проводжає, а літо зустрічає.
Якщо схід ясний — літо буде дощовим.
Соловей всю ніч співає, наступний день буде сонячним.
Соловей завжди перестає співати перед негодою.
Теплий день15 травня — буде небагатий урожай хліба.
Якщо зацвіла черемха і солов’ї заспівали, то слід очікувати двотижневого похолодання.
Що не можна робити в цей день
Не можна сваритися і ображатися.
Не варто витрачати багато грошей.
Не рекомендують виносити сміття.
Без перебільшення можна сказати, особливо в теперішній час: сім’я – це найважливіше, чим багата людина. Опора, тил, підтримка, розуміння. Нехай же сьогодні кожен згадає про своїх рідних і близьких, подзвонить, напише, привітає і порадіє за те, який скарб у нього є.
З міжнародним днем сім’ї, дорогі!
15 травня – День пам’яті жертв політичних репресій
Щороку, третьої неділі травня, в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом. Пам’ятна дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.
Після широкомасштабного вторгнення Росії терор і політичні переслідування стали моторошною реальністю для величезної кількості українців, чиї міста і села окупували війська агресора. Катування, розстріли невинних без суду і слідства, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів – здавалося, що все це з падінням радянської системи назавжди залишилось в історії. Але ідеологічні спадкоємці СРСР у путінській Росії знову принесли на українську землю масові політичні репресії. З огляду на все, що ми знаємо про Бучу, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь, з огляду на відомості, які надходять з окупованого Херсона, День пам’яті жертв політичних репресій набуває для нас нового значення. Ціною надзусиль і багатьох життів Україна бореться не тільки за те, щоб звільнити свою землю від російських окупантів та відновити свій суверенітет. Вона бореться за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики у XXI столітті.
В умовах війни немає змоги масово вшанувати пам’ять жертв політичних репресій у Биківні під Києвом чи інших місцях, як це було в минулі роки. Проте людська пам’ять не знає кордонів, тому цього року віддати шану безневинно вбитим можна на будь-якій локації – вдома, за кордоном, в укритті, у прихистку – згадати тих, кого свавільно закатував одвічний ворог, поділитися інформацією з іншими. Заохочуємо журналістів, представників органів місцевого самоврядування як висвітлювати День пам’яті загалом, так і розповідати окремі історії, щоб люди, чиї життя обірвав або скалічив комуністичний режим, не залишилися в пам’яті сучасників безіменною абстрактною цифрою.
Один із проєктів, який повертає імена і зберігає пам’ять про людей, захоронених у Биківнянському лісі під Києвом, найбільшому відомому місці поховань жертв політичних репресій в Україні, – "Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил". З 2017 року до пам’ятної дати Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" за підтримки Українського інституту національної пам’яті публікує серії інтернет-банерів з конкретними іменами і стислими життєвими історіями людей, похованих у Биківні, на так званій “таємній спецділянці НКВС УРСР”. За різними даними, тут у 1937-1941 роках було захоронено від 20 до 100 тисяч безневинно розстріляних жертв комуністичного терору. Кілька років сюди практично щоночі звозили тіла жертв НКВС, замордованих у кількох київських катівнях. Серед них – письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та десятки тисяч інших безневинних жертв.
Але це не єдина “таємна спецділянка”, по всій Україні розкидані місця масових поховань людей, позбавлених свободи, гідності, майна, замордованих та безвинно страчених: П’ятихатки у Харкові, Рутченкове поле у Донецьку, Дем’янів лаз на Прикарпатті, Суча балка на Луганщині, урочище Триби на Полтавщині, Халявин біля Чернігова. Такі ж братські могили є й у Вінниці, Умані, Житомирі, Бердичеві, Львові, Запоріжжі, Одесі та багатьох інших містах.
Про ці та інші злочини радянського тоталітарного режиму треба пам’ятати завжди. Жива пам’ять дає наснагу боротися, щоб радянський режим був засуджений усім світом на рівні з нацизмом. Боротися за світ без тоталітаризму.
Про злочин масових політичних репресій також нагадує проникливий ролик, створений творчою майстернею Bober Film Studio (режисерка – Діана Горда) за підтримки Українського інституту національної пам'яті та Меморіального заповідника "Биківнянські могили".
Відбувся ІІ етап XV
Міжнародного конкурсу з українознавства серед учнів 8-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів.
Працівники відділу
українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» дякують усім
учням Вінниччини, які взяли участь у конкурсі.
Вітаємо переможницю ІІ
етапу XV Міжнародного конкурсу з українознавства серед учнів 11 класів, яка посілаІІІ місце:
ученицю 11
класу Широкогребельського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу І-ІІІступенів«Школа-дитячийсадок»Самгородоцькоїсільської радиДіденко Катерину Миколаївну
під науковим керівництвом Медвідь Ольги Андріївни.
Наказ про визначення
переможців ІІ етапу XV Міжнародного конкурсу з українознавства серед учнів 8-11
класів загальноосвітніх навчальних закладів можна переглянути на сторінці
Науково-дослідного інституту українознавства за посиланням :
Всі переможці Конкурсу та
їхні наукові керівники отримають грамоти та подяки, які будуть надіслані на
адреси закладів освіти до 25
травня 2022
р.
Голова журі Конкурсу,
директор Науково-дослідного інституту українознавства Сергій Наливайко привітав
переможців конкурсу:
Шановні учасники XV
Міжнародного конкурсу з українознавства!
Щиро вдячний кожному з
Вас за цікаві, вдумливі, а подекуди йнесподівані
наукові українознавчі розвідки!
Кажучи щиро, після
тривалих карантинних обмежень цьогоріч мріялосянарешті
організувати справжні захисти Ваших наукових проєктів,поспілкуватися наживо, обговорити важливі
українознавчі наукові проблеми зВами,
наші юні колеги-науковці, а також намітити шляхи подальшої співпрацііз Вами, наші шановні наукові керівники.
На жаль, злочинна агресія
Росії проти України, як і всі події останніхмісяців,
що навіки закарбувалися в пам’яті українського народу унероздільному поєднанні трагедії й
подвигу, запровадження воєнного стану,вимушені
переселення мільйонів українців внесли вагомі корективи у планикожного з нас. Тож і цього року ми змушені
були визначати переможцівконкурсу
в заочному режимі. Це непроста справа, тож і відповідальністьвисока. Весь цей час науковіспівробітники Інституту українознавствапрацювали з Вашими роботами,прагнучи відзначити найкращі з них.
Хотілосяб вірити, що нам вдалося зробити це
максимально об’єктивно. Аби підтриматиталановиту
молодь й мінімізувати можливі помилки, ми прийняли рішеннявідзначити цьогоріч якомога більшу
кількість учасників конкурсу. Необійшлося,
втім, і без дискваліфікації незначної частини робіт або черезневідповідність вимогам конкурсу, або ж
через академічну недоброчесність.
Отже, за підсумками
роботи комісій із перевірки науково-досліднихробіт,
журі ХV Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класівзакладів загальної середньої освіти
визначилося із переможцями. Їхні імена Визможете
знайти у відповідному документі (Наказі про результати конкурсу).
Ми докладемо максимум
зусиль, аби до 25 травня 2022 р. всі переможціконкурсу
та їхні наукові керівники отримали грамоти та подяки, які будутьнадіслані на електронні адреси закладів
освіти.
Вірю, що після впевненої
Перемоги над ворогом в Україні постане новаісторична
реальність, де питання гуманітарного розвитку і державноїнаціональної політики посядуть нарешті
належне місце. Тож і Вашазацікавленість
українознавством, впевнений, послужить Вам добру службу, станевагомим інтелектуальним внеском у
розбудову України майбутнього, у справдінаукове
пізнання і творення українського світу!
Користуючись нагодою,
колектив Науково-дослідного інститутуукраїнознавства
та журі конкурсу щиро бажають Вам якнайшвидшої перемоги імирного неба над усією Україною! А
цьогорічним випускникам – обов’язковоїреалізації
Ваших освітніх планів і задумів!
До зустрічі наступного
року!
Слава Україні!
середа, 4 травня 2022 р.
Методичні рекомендації до відзначення 8 травня - Дня пам'яті та примирення
Одним із вирішальним фактором перемоги у Другій світовій війні стала підтримка за програмою державної програми США ленд-ліз.
Повернути невитрачені матеріали або розрахуватись за них союзу треба було вже після війни. СРСР почали отримувати матеріали за цією програмою вже з осені 1941 року. Допомога від союзників відіграла важливу роль вже в битві за Москву.
Але після перемоги в Другій світовій війні Москва воліла забути про допомогу Заходу. Внесок союзників у перемогу усяко применшували. А СРСР до самого розпаду не розплатився за поставлену техніку.
7 квітня 2022 року США знову ухвалюють програму ленд-лізу, цього разу для України.
Сьогодні ми презентуємо новий ролик до Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Росія, яка так старанно творила міф, що воювала без ленд-лізу і без України – зараз воює без ленд-лізу і проти України.
Пам’ятаємо! Перемагаємо!
Виробництво відеоролика: Prosto production.
Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
Наукова консультація - Максим Майоров, Валентина Охлопкова.
Використано матеріали документальної фотовиставки "Lend-lease - зброя перемоги. Що замовчувала радянська пропаганда", підготовленої Громадською організацією "Корпус справедливості" за підтримки Українського інституту національної пам’яті.
У відео використано матеріали книги «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова, а саме міф «Західна допомога за програмою ленд-лізу була незначною» (Ростислав Пилявець).
Всеукраїнський фестиваль «Ватра»,
присвячений Дню Героїв
Відділ українознавства запрошує долучитися до Всеукраїнського фестивалю курені та рої дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») Вінниччини.
3 травня, #УДЦНПВ розпочинає Всеукраїнський фестиваль «Ватра», присвячений Дню Героїв за темами «Слава Героям», «Звитяга Нескорених», «Квітуча моя Україно», «Україна назавжди» тощо (у рамках заходів Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).
До участі у Фестивалі запрошуються зареєстровані курені, або курені, документи яких знаходяться на реєстрації Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») та рої, що не входять до складу куренів. Від куреня участь можуть брати кілька роїв.
Найбільша техногенна катастрофа ХХ ст: Чорнобильська аварія
26 квітня виповнюється 36 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Тоді, у квітні 1986 року радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення, біля півмільйона з них померли від наслідків радіації. До кінця літа 1986 року більше 90 тисяч осіб було евакуйовано із зони зараження, 81 населений пункт України став безлюдним.
Радянська влада робила все, щоб приховати від світу наслідки катастрофи. Два дні світ нічого не знав про вибух. 27 квітня різке зростання радіаційного фону зафіксували в Данії та Швеції, після чого шведська влада звернулася до Москви із вимогою надати пояснення. Натомість у радіоактивному Києві, щоб показати світові, що, мовляв, нічого не сталося, 1 травня на святкову демонстрацію вивели тисячі людей, в тому числі і дітей.
Паралельно КГБ організувало стеження ледь не за кожною людиною: що думає, що говорить. З «панікерами» проводилися «профілактичні бесіди». Усі ці документи в Україні є у вільному доступі –Інститут історії України НАНУ та Галузевий державний архів СБУ підготували двотомник «Чорнобильське досьє КГБ», який видав Український інститут національної пам’яті.
Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Спроби Москви приховати правду про її наслідки, недостатні заходи безпеки і допомоги потерпілим похитнули віру в «гуманність» комуністичної ідеї навіть у найлояльніших прихильників.
На жаль, у росії відбуваються зворотні процеси. Історичну правду тут давно замінила тотальна пропаганда, заснована на вірі у власну вищість і непогрішимість їхнього керівництва. Все це призводить до небезпечних ігор із захопленням атомних електростанцій (зокрема, Чорнобильської та Запорізької), які в перші дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну стали полігоном бойових дій, чи спробами шантажу ядерною зброєю. Жертвами свідомого замовчування уроків історії та виправдання злочинів комуністичного тоталітаризму уже стали російські військові, які за наказом командування окопалися і місяць просиділи в Рудому лісі (одному із найбільш забруднених радіацією місць Зони відчуження), отримавши практично смертельну дозу опромінення. А заручниками цієї ситуації стає весь світ.
Чорнобильська катастрофа стала попередженням усьому людству, наскільки крихким може бути наше майбутнє з неконтрольованою радіацією. Нинішня поведінка росії знову ставить світ на межу катастрофи, і це треба зупинити. В день річниці Чорнобильської катастрофи про це варто нагадати усім світовим лідерам.
Вінницький підрозділ ВГО «Яворина» у співпраці з відділом
українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» оголошує конкурс творів “Мама Героя” до Дня Матері
Відповідно до Указу Президента України «Про стратегію
національно-патріотичного виховання» та Закону України «Про освіту» з метою
виховання високодуховного національно свідомого підростаючого покоління,
патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів
національно-патріотичних традицій та надбань Вінницький
підрозділ ВГО «Яворина» у співпраці з відділом українознавства КЗВО «Вінницька
академія безперервної освіти», за підтримки Всеукраїнської
громадської організації «Яворина» оголошує Обласний конкурс літературних
творів (статей, есе, нарисів) до Дня Матері серед
учнів 10-11 класів на тему«Мама Героя».
Переможці конкурсу отримають
відзнаки та грошові премії.
Положення про Обласний конкурс літературних творів (статей, есе, нарисів) на тему:
«Мама Героя»
1.Загальні положення
Обласний
конкурс шкільних творів (далі – Конкурс)
проводиться Вінницьким підрозділом ВГО «Яворина»у
співпраці з відділом українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»
до Дня Матері.
2.Мета та завдання конкурсу
2.1.Мета
Конкурсу: привернення уваги суспільства та влади до проблеми формування
високого статусу захисника Батьківщини, виховання патріотичних почуттів серед
учнівської молоді, утвердження української мови як єдиної державної, її
популяризація в молодіжному середовищі.
2.2. Завдання Конкурсу:
прищеплення любові до України; виховання почуття національної гідності,
гордості за подвиг українців-захисників; поширення сімейних цінностей, поваги
до матері, до родини; підвищення престижу української мови; привернення уваги
суспільства та влади до проблеми формування високого статусу захисника
Батьківщини.
3.Організація конкурсу
3.1.
Організатором конкурсу єВінницький
підрозділ ВГО «Яворина» у співпраці з відділом українознавства КЗВО «Вінницька
академія безперервної освіти» за підтримки Всеукраїнської громадської
організації «Яворина»
3.2.Склад оргкомітету та журі конкурсу затверджується Вінницьким
підрозділом ВГО «Яворина» за узгодженням з відділом українознавства КЗВО
«Вінницька академія безперервної освіти»
3.3. Оргкомітет конкурсу:
·розробляє план заходів щодо
підготовки та проведення Конкурсу та забезпечує його виконання;
·пропонує кількісний та персональний
склад журі Конкурсу;
·забезпечує поширення
інформації про зміст та умови Конкурсу, терміни його проведення, а також
оприлюднення результатів;
·приймає від авторів роботи
для участі в Конкурсі та здійснює поточну взаємодію з ними;
·координує роботу членів
журі;
·організовує нагородження
переможців;
·здійснює іншу роботу,
необхідну для успішного проведення конкурсу.
4.Умови конкурсу
4.1.
Конкурс проводиться з 19
квітня по 20 травня 2022 р.
4.2.
В конкурсі можуть брати участь учні 10-11-х
класів загальноосвітніх закладів, незалежно від їхнього типу,
форми власності та підпорядкування.
4.3.
На конкурс приймаються літературні твори у жанрі есе, статей, нарисів на тему
«Мама Героя», в яких викладено історію (історії) подвигу захисника Батьківщини,
значення виховання в сім’ї, думки, переживання матерів Героїв та їхня роль у
формуванні характеру, вихованні захисника Батьківщини. У творі має бути
відображено міркування автора на задану тему, його ставлення до Героя та його
матері.
4.4.
Літературні твори, подані на конкурс, повинні бути написані державною мовою,
відповідати сучасним вимогам українського правопису, обсягом не більше трьох
машинописних аркушів формату А4 (шрифт Times New Roman, кегль 14, інтервал 1.5,
поля стандартні).
4.5.
До літературного твору додається супровідний лист, у якому містяться дані:
·про автора (П.І.П., рік
народження, місце проживання, номер телефону, найменування та місце знаходження
навчального закладу, клас, вчитель);
·про кого (героїв твору)
написано твір (П.І.П., місце проживання, місце служби, номер телефону, фото,
інша інформація, яка може бути цікавою).
5.1.
Переможці конкурсу нагороджуються відзнаками та грошовими преміями:
1 місце – 500 грн.
2 місце – 400 грн.
3 місце – 300 грн.
5.2.
Найкращі роботи увійдуть до збірника конкурсних творів. Про результати конкурсу
буде оголошено до 28
травня 2022 року на офіційній сторінці Вінницького підрозділу ВГО «Яворина» у фейсбуці – https://www.facebook.com/groups/1834841636802913/
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
