Відбувся ІІІ Міжнародний конкурс для вчителів закладів загальної середньої освіти України та освітніх установ української діаспори «Українознавчі пріоритети освітнього процесу».

Працівники відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» вітають переможців ІІІ Міжнародного конкурсу для вчителів закладів загальної середньої освіти України та освітніх установ української діаспори «Українознавчі пріоритети освітнього процесу» в номінаціях:

І. Авторський навчальний урок з курсу за вибором «Українознавство» для вчителів базової загальної середньої школи (5–9 класи):

1. Димнич Майю Василівну Ліцей №2 Калинівської міської ради Вінницької області з темою уроку «Історія року незламності « Рік незламності, який змінив нас і Україну»» за зайняте І місце;

2. Сауляк Наталію Володимирівну - Вилянська гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області з темою уроку «Давні дохристиянські вірування праукраїнців. Небесні світила, земля, вогонь, вода, рослинний і тваринний світ у давній міфології слов’ян за зайняте І місце;

3. Гончаренко Тетяну Іванівну - Літинський ліцей – опорний заклад загальної середньої освіти № 2 Літинської селищної ради Вінницької області з темою уроку «Українознавство як цілісна системна наука» за зайняте ІІ місце;

4. Моргун Раїсу Миколаївну - КЗ «Дмитрашківський ліцей» Піщанської селищної ради Тульчинського району Вінницької області з темою уроку «Село. Місто. Хутір. Ярмарок – свято праці і спілкування» за зайняте ІІІ місце.

Дипломи переможців можна роздрукувати за посиланням : https://drive.google.com/drive/folders/1CpQTUkB5fzBVa3avHZSAMgVh0eVERQ5R

ІІ. Авторський навчальний урок з курсу за вибором «Українознавство» для вчителів повної загальної середньої освіти (10–11 класи):

 Губаль Руслана Васильовича - Комунальний заклад «Вінницький ліцей №18» з темою уроку «Феномен українського шістдесятництва» за зайняте ІІ місце.

Диплом переможця можна роздрукувати за посиланням : https://drive.google.com/drive/folders/1luG5vGHHbSz9xeM-fdJZnTq5_aImXkFP

ІІІ. Авторський розвивальний навчальний урок на українознавчій основі для початкової школи:

1.Лякіну Оксану Сергіївну -  Гімназія с. Нападівка Калинівської міської ради Вінницької області з темою уроку « Народно–поетичні символи України» за зайняте І місце;

2. Мамчур Ольгу Дмитрівну - Ліцей №1 Калинівської міської ради Вінницької області з темою уроку «Про що розповів натюрморт. Ліплення овочів. Створення колективного натюрморту» за зайняте І місце;

3. Яцину Юлію Павлівну  - Комунальний заклад «Вінницький ліцей № 23»з темою уроку «Традиційна українська культура і математика. (Нумерація круглих чотирицифрових чисел. Множення круглого числа на одноцифрове. Задачі на спільну роботу, у яких продуктивність праці викона» за зайняте ІІ місце.

Дипломи переможців можна роздрукувати за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1yeHJR1RgX0G_xsgpnP_XSb_qQs9B0-T6

ІV. Авторський розвивальний навчальний урок на українознавчій основі для базової загальної середньої школи (5–9 класи):

1.Галушу Оксану Василівну - Ліцей с. Павлівка Калинівської міської ради Вінницької області з темою уроку «Джордж Байрон . Українська тема в поемі «Мазепа». Історична основа та романтичний міф. Риси романтичного героя в образі Мазепи» за зайняте І місце;

2. Горденкову Анастасію Олександрівну  - Комунальний заклад «Оленівський ліцей з дошкільним підрозділом» Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області з темою уроку «Узагальнення і систематизація знань з теми «Дієприслівник» » за зайняте І місце;

3. Гуменюк Людмилу Миколаївну - Хоменківський ліцей Джуринської сільської ради Вінницької області з темою уроку «Рослинні угруповання» за зайняте І місце;

4. Попову Тетяну Юріївну -  КЗ «Вінницький ліцей №12» з темою уроку «Зірка Мензатюк. Казка «Пектораль». Зображення національних скарбів у творі» за зайняте І місце;

5. Шеремет Інну Юріївну - Комунальний заклад «Вінницький ліцей №18» з темою уроку «Дослідження природних об’єктів Вінничинни річкою Південний Буг» за зайняте І місце;

6. Засімович Олену Іванівну - Комунальний заклад «Вінницький ліцей №7 ім.Олександра Сухомовського». Позакласний захід з української літератури «Тарас Шевченко: поза кадром» за зайняте ІІ місце;

7. Ковріжних Тетяну Миколаївну - Комунальний заклад «Вінницький ліцей №18» з темою уроку « Повторення, узагальнення та систематизація вивченого про займенник (на матеріалі традицій святкування Великодня)» за зайняте ІІ місце;

8. Поліщук Світлану Олександрівну - Гімназія с.Нападівка Калинівської міської ради Вінницької області з темою уроку « Розв’язування задач на всі дії з десятковими дробами з використанням елементів українознавства» за зайняте ІІ місце;

9. Процюк Аліну Сергіївну - Ліцей с. Бережани Калинівської міської ради Вінницької області. Практична робота № 9. «Створення проєктів з кнопками та написами» за зайняте ІІ місце.

Дипломи переможців можна роздрукувати за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1VXw7mfkIjFOmtBCJksWU2-dkJnmaNL7j

V. Авторський розвивальний навчальний урок на українознавчій основі для базової загальної середньої школи (10–11 класи):

1.Закусило Олену Анатоліївну - Комунальний заклад «Некрасовський ліцей Якушинецької сільської ради Вінницької області» за темою «Морально–етичні цінності українців у творі В.Барки «Жовтий князь». Урок людяності» за зайняте І місце;

2.Маршалюк Таїсу Павлівну - Державний навчальний заклад «Барський професійний будівельний ліцей» Вінницької області з темою уроку «Елементи народознавства на уроках математики та в позакласній роботі» за зайняте І місце;

3. Закусилу Миколу Івановича - Комунальний заклад «Некрасовський ліцей Якушинецької сільської ради Вінницької області» з темою уроку «Видатні українські військові діячі» за зайняте ІІ місце;

4. Підлубну Наталію Вікторівну - Бершадський ліцей №1 імені Анатолія Матвієнка Вінницької області з темою уроку «Земля в долі людини (за соціально– психологічною повістю Ольги Кобилянської «Земля»)» за зайняте ІІ місце.

Дипломи переможців можна роздрукувати за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1z1Zgksi8WfP-g7C2KzLJ5MA95emnS3Lf

VI. Авторська розробка виховного українознавчого заходу для вчителів початкової школи :

1.Янкову Людмилу Анатоліївну - Комунальний заклад «Вінницький ліцей № 23» з темою уроку « Родинне свято «Як тепло пахне хліб…»» за зайняте ІІ місце.

Диплом переможниці можна роздрукувати за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1u52wADWyNtKIhbtOfU3rR6A_qZdij8XZ

VIІ. Авторська розробка виховного українознавчого заходу для базової загальної середньої школи (5–9 класи):

1. Бахтіну Аллу Вікторівну, Коваленко Ліну Василівну - Комунальний заклад «Вінницький ліцей №6» з темою уроку « Пам’ятай своє коріння, мріючи про майбуття» за зайняте І місце;

2. Бужак Лілію Василівну - Комунальний заклад «Вінницький ліцей № 36» з темою уроку «Родина, родина – від батька до сина» за зайняте ІІ місце;

3. Кучеряву Юлію Володимирівну - Комунальний заклад «Вінницький ліцей №29». Тематичний захід до Дня української хустки: «Пов’яжу хустку, так робила мама, а їй бабуся в спадок передала…» за зайняте ІІІ місце;

4. Пономаренко Наталію Миколаївну - Кузьминецький заклад загальної середньої освіти І–ІІ ступенів – заклад дошкільної освіти Барської міської ради Вінницької області з темою уроку «Золотими хлібами дзвенить українська земля» за зайняте ІІІ місце;

5. Сташко Діану Миколаївну - Комунальний заклад «Вінницький ліцей № 18» з темою уроку « Хліб – усьому голова» за зайняте ІІІ місце.

Дипломи переможців можна роздрукувати за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1YKSfUd7tDlE_h5WiA8cavDSfFnM1znV8

VIІІ. Авторська розробка виховного українознавчого заходу для повної загальної середньої освіти (10–11 класи):

1. Девліш Вікторію Олександрівну - Комунальний заклад «Вінницький ліцей №18» . Українознавчий захід до Дня української писемності та мови «У слові рідному велика сила є!» за зайняте І місце;

2. Мазурик Аллу Іванівну - Красненьківській ліцей Іллінецької міської ради.  Літературно–музична композиція «Ціна війни» за зайняте І місце;

3. Зотікову Тетяну Павлівну - Ліцей №1 Калинівської територіальної громади Вінницької області. Арт–студія « Часопис Сковороди» за зайняте ІІ місце;

4.Яновець Оксану Петрівну - Комунальний заклад «Степанівський ліцей з дошкільним підрозділом» Вороновицької селищної ради Вінницької області  з розробкою «Гідні бути українським!»за зайняте ІІІ місце.

Дипломи переможців можна роздрукувати за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1kLXsz7f9-9luByA3vJol7nUIxsTIDcHL

Наказ про визначення переможців ІІІ Міжнародного конкурсу для вчителів закладів загальної середньої освіти України та освітніх установ української діаспори «Українознавчі пріоритети освітнього процесу» можна переглянути на сторінці Науково-дослідного інституту українознавства за посиланням :

http://ndiu.org.ua/book/2023/konk-v-nak.pdf

Щиросердно вітаємо переможців ІІІ Міжнародного конкурсу для вчителів «Українознавчі пріоритети освітнього процесу»!

Щиро вдячні кожному і кожній з Вас за підтримку українознавства як окремого курсу, так і українознавчої складової освітніх галузей. В умовах російсько-української війни одним із головних пріоритетів освітньої політики має стати формування у сучасної молоді національних суспільно-державних цінностей як ідейного підґрунтя української ідентичності. Ваші українознавчі педагогічні розробки є великим інтелектуальним внеском в нашу спільну Перемогу, в пізнання і творення українського світу!

Для нас несподіванкою стала велика кількість робіт з областей, які нині найбільше потерпають від жорстокої агресії рф: Донецької, Харківської, Сумської, Луганської, Херсонської, Запорізької. Активно долучилися до конкурсу й вчителі з Івано-Франківської, Вінницької, Київської, Львівської, Полтавської, Чернігівської, Чернівецької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Одеської, Хмельницької та інших областей України. Особливо хочемо відзначити високий рівень методичних напрацювань вчителів із Литви, Німеччини і Республіки Молдова.

За результатами рецензування конкурсних робіт учителів та підсумками роботи журі Конкурсу визначило серед учасників ІІІ Міжнародного конкурсу для вчителів закладів загальної середньої освіти України та освітніх установ української діаспори «Українознавчі пріоритети освітнього процесу» переможців у 10 номінаціях.

Загалом заслужену перемогу в конкурсі цьогоріч здобули 529 педагогів з усіх регіонів України і закордоння.

Ми дуже хвилюємось за кожного з Вас, знаємо, що Ви сьогодні не лише тримаєте освітній фронт, підтримуєте і піклуєтесь про наших українських дітей, але й разом зі своїми учнями ведете активну волонтерську діяльність! Багато наших колег-освітян зі зброєю в руках в найгарячіших місцях боронять Україну й оберігають мирний сон своїх вихованців!

Колектив науковців Науково-дослідного інститут українознавства, члени журі конкурсу бажають всім якнайшвидшої Перемоги, мирного неба над усією Україною та міцного здоров’я Вам і Вашим родинам!

31 березня минає 150 років від дня народження Миколи Івановича Міхновського (1873–1924), українського політичного та громадського діяча, ідеолога українського самостійництва.

Напередодні важливої дати у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського відбувся круглий стіл «Роль Миколи Міхновського у формуванні української держави», у якому взяли участь представники влади та громадськості, науковці, викладачі, студентська молодь.

Модератор круглого столу – Лазаренко Володимир Іванович, завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти».

Вітальне слово:

Дернова Ольга Миколаївна, начальник управління культури і креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОДА.

Сеник Лариса Борисівна, директор ВОУНБ ім. В. Отамановського, голова Вінницького обласного відділення ВГО Українська бібліотечна асоціація.

З доповідями виступили:

Романюк Іван Миронович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського – «Роль Миколи Міхновського у суспільно-політичному і громадському житті України кінця ХІХ – початку ХХ ст.» ;

Лазаренко Володимир Іванович, завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» - «Микола Міхновський як один з організаторів Збройних сил України»;

Галайко Богдан Миколайович, кандидат історичних наук, начальник Центрального міжрегіонального відділу Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах - «Микола Міхновський – ідеолог українського самостійництва»;

Отземко Олена Вікторівна, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України та спеціальних галузей історичної науки факультету історії та міжнародних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса - «Міхновський на Донеччині»; 

Якименко Олексій Олексійович, адвокат, президент адвокатської компанії «Якименко та Партнери» - «Юридична та адвокатська діяльність Миколи Міхновського» .

Відбулася презентація книжково-ілюстративної виставки «Видатний борець за державну незалежність України» – Зіньковська Оксана Олегівна, завідувачка відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук ВОУНБ ім. В. Отамановського.

«Доки хоч на одній клапті української території пануватиме чужинець, всі покоління українців йтимуть на війну” –  так писав Микола Міхновський у 1900-му році. Пройшло більше ніж століття, і ми бачимо, що він не помилявся. Сьогодні українці мужньо боронять свою землю. Протягом усього життя Микола Міхновський був послідовним борцем за незалежність України на всіх її етнічних територіях. Такі, як він, торували політичні шляхи для цілої нації, і тому в сьогоденній Україні ми маємо знати про них якомога більше.

Історична довідка :

Микола Міхновський народився в с. Турівка Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Чернігівська область) в сім’ї православного священника. Освіту здобув на юридичному факультеті Київського університету Св. Володимира.

До політичного життя долучився ще в студентські роки: 1891 року Микола Міхновський став одним із засновників таємного Братства тарасівців. Політична програма цієї організації «Profession de foi молодих українців» була написана у співавторстві з М. Міхновським та іншими братчиками. Це була перша спроба сколихнути політичне життя на східноукраїнському просторі. Братство проіснувало недовго і невдовзі було розгромлене. Програма організації була досить революційною та містила деякі положення українського політичного націоналізму.

М. Міхновський займався адвокатською практикою спочатку в Києві, від 1899 – у Харкові, брав активну участь в українському громадсько-політичному житті. На пропозицію керівництва Революційної української партії написав брошуру «Самостійна Україна», у якій вперше висунув ідею політичної самостійності України. Наприкінці 1901 – на початку 1902 створив Українську народну партію (УНП), що проголосила своєю головною метою боротьбу за незалежність України.

У 1903–1908 рр. керував таємним напіввійськовим товариством «Оборона України», яке здійснило кілька демонстративних акцій, спрямованих проти антиукраїнської політики царизму в Україні.

М. Міхновський був засновником часописів «Самостійна Україна» (1905), «Хлібороб» (1905), «Запоріжжя» (1906), «Слобожанщина» (1906), «Сніп» (1912–1913).

Разом з однодумцями розробив програму творення українського війська, яку з початком Української революції 1917–1921 активно втілював у життя. Засновник і керівник утвореного 16 березня 1917 р. Українського військового клубу імені гетьмана Павла Полуботка, член Українського генерального військового комітету, один з організаторів 1-го Українського полку ім. Б. Хмельницького.

З іменами М. Міхновського та його соратників пов’язана ціла суспільно-політична течія в Наддніпрянській Україні початку ХХ ст. – самостійницька. Діячів такого масштабу, як Міхновський, в історії України останнього десятиліття ХІХ ст. – першої чверті ХХ ст. було небагато, а їхній вплив на громадсько-політичні процеси в суспільстві важко переоцінити. Такі, як він, торували політичні шляхи для цілої нації, і тому в сьогоденній Україні ми прагнемо знати про них якомога більше.

 У Києві відбулась публічна лекція до 150-річчя Миколи Міхновського 

Напередодні 150-річчя від дня народження Миколи Міхновського, 30 березня, в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві відбулася публічна лекція історика Юрія Юзича «Невідомий Микола Міхновський: депутат, бізнесмен, борець за український Патріархат».

Микола Міхновський першим на початку XX століття озвучив ідею української державної незалежності, був основоположником українського націоналізму.

Лекція Юрія Юзича, яку організували Український інститут національної памʼяті спільно з Національним музеєм Революції Гідності, була присвячена найменш відомим фактам про цього громадського і політичного діяча.

Модерувала подію головна спеціалістка відділу організації заходів Українського інституту національної пам’яті Тетяна Бойко. 

Під час лекції Юрій Юзич, зокрема, розповів:

- чому переслідування за проукраїнську позицію було знайоме Миколі Міхновському з дитинства,

- який стосунок громадський та політичний діяч мав до українського патріархату,

- як Міхновський підтримував підприємців-українців за допомогою першого українського банку в Харкові,

- яким чином був причетний до прихованої українізації та популяризації постаті Тараса Шевченка у царській Росії.

«У 1912 році Міхновський, як тодішній гласний Харківської думи, наполіг, щоб у центрі Харкова було збудовано Селянський дім, де встановлено бюст Шевченка. Це була така хитрість Міхновського. І при всіх владах цей Шевченко простояв. В умовах царської Росії це був перший публічний пам’ятник. При цараті поставити пам’ятник Шевченку було фактично неможливо», – відзначив Юрій Юзич. Лекція була насичена схожими цікавинками про Миколу Міхновського.

Запис прямої трансляції лекції

Дізнатися більше Міхновського можна з інформаційних матеріалів Українського інституту національної пам'яті.

Перевірити, як багато ви знаєте про цю історичну постать, можна за допомогою нашого тесту.

Фото Національного музею Революції Гідності

31 березня виповнилося б 150 років ідеологу української незалежності Миколі Міхновському: заходи 

31 березня на державному рівні відзначаємо 150-річчя Миколи Міхновського.

Міхновського насамперед знають як автора програми Революційної української партії під назвою «Самостійна Україна», створеної 1900 року. Він першим на початку XX століття артикулював курс на українську незалежність.

Своє бачення, що українці повинні здобути власну незалежну державу, Міхновський підкріплював справами. Чим би він не займався – адвокатською практикою, громадською чи політичною діяльністю, вчителюванням – скрізь докладав зусиль, щоб підтримати українську ідею. А ще з усіх сил намагався поширити її – писав програмні тексти, виступав з промовами, друкував статті у пресі, на початку XX століття заснував 5 українських часописів.

Міхновський розумів, що незалежність неможлива без армії. Тому одним з перших відстоював ідею формування українських збройних сил. Коли в 1917 році революційні події поглинули Російську імперію, а в Україні розпочалися національно-визвольні змагання, Микола Міхновський заснував та очолив Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького.

«Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець, доти українська інтеліґенція не покладе оружжя, доти всі покоління українців йтимуть на війну. І ця війна провадитиметься усіма засобами[…] Нам належиться будуччина, бо зовсім неможливо, щоб 1/30 частина усієї людности, ціла велика нація могла зникнути, могла бути задушеною», – писав Микола Міхновський 123 роки тому в «Самостійній Україні».

10 ключових фактів про цю багатогранну та віддану ідеї української незалежності постать читайте в інформаційних матеріалах.

Переглянути і завантажити інфографіку про Миколу Міхновського

До памʼятної дати 30 березня відбудеться публічна лекція дослідника постаті Міхновського Юрія Юзича. Початок о 18:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві. Лекцію можна відвідати або слухати онлайн. Як це зробити – за посиланням.

Також 29 березня заступник голови Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак долучився до брифінгу «Апостоли української державності: роль і значення творчості Миколи Міхновського та Дмитра Донцова в історичному контексті та сьогодні». Детально про подію за посиланням.

Центральний державний історичний архів України з партнерами презентував онлайн-виставку архівних документів та матеріалів про Миколу Міхновського. Зібрання доступне для перегляду на сайті архіву за посиланням. До нього увійшли архівні документи і матеріали з фондів Центрального державного історичного архіву України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Державної наукової архівної бібліотеки, Державного архіву Полтавської області.

Відбувся ІІ етап XVІ Міжнародного конкурсу з українознавства серед учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Працівники відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» дякують усім учням Вінниччини, які взяли участь у конкурсі.

Вітаємо переможницю ІІ етапу XVІ Міжнародного конкурсу з українознавства серед учнів 8 класів, яка посіла ІІІ місце:

ученицю 8-Б класу КЗ "Вінницький гуманітарний ліцей№1 ім.М.І.Пирогова" Шевчук Ярину Володимирівну  під науковим керівництвом Козаченко Олени Євгенівни.

Наказ про визначення переможців ІІ етапу XVІ Міжнародного конкурсу з українознавства серед учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів можна переглянути на сторінці Науково-дослідного інституту українознавства за посиланням : 

   http://ndiu.org.ua/book/2023/konk-u-nak-2-etap3.pdf 

Всі переможці Конкурсу та їхні наукові керівники отримають дипломи та подяки до 23 квітня 2023 р.

Голова журі Конкурсу, в.о. директора Науково-дослідного інституту українознавства, професор Василь Чернець привітав переможців конкурсу:

Шановні учасники ХVІ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів! 

     Щиросердно дякуємо кожному і кожній з Вас за ґрунтовні українознавчі наукові дослідження, які Ви писали в складних умовах воєнного стану, без світла, тепла, в бомбосховищах! 

      Високий рівень Ваших наукових розвідок, спрямованих на відстоювання наших національних цінностей, збереження та утвердження національної ідентичності, дослідження актуальних аспектів національної безпеки України, осмислення й збереження національної героїки є свідченням Вашої мужності й незламності, і наш з Вами інформаційно-культурний фронт є надзвичайно важливим для наближення Перемоги! 

      Щиро вітаємо переможців ХVІ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів закладів загальної середньої освіти! (Наказ НДІУ № 25 від 21.03.2023 р. «Про визначення переможців ХVІ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів закладів загальної середньої освіти»). 

   В умовах війни ми по-особливому цінуємо підтримку і прагнемо нових зустрічей, спілкування в колі однодумців. Плануючи проведення конкурсу з українознавства, ми мріяли про цікаві наукові дебати з Вами, юні колеги. Проте в реаліях воєнного стану головним пріоритетом є Ваша безпека, тому журі конкурсу ухвалило рішення про проведення ІІ етапу ХVІ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів закладів загальної середньої освіти з 10 по 20 березня 2023 р. в дистанційній формі. Перед нами стояло надскладне завдання: оцінити актуальність та новизну Ваших наукових розвідок, визначити ступінь розробленості теми, самостійність дослідження та виокремити Ваш авторський внесок в окреслену проблематику. Ми всіляко намагались уникнути суб’єктивності під час рецензування Ваших проєктів, кожну роботу рецензували щонайменше 3 науковці. Ми знаємо, як Вам непросто було в умовах війни здійснювати наукові дослідження в царині українознавства і щиро віримо, що ми як члени журі впоралися з поставленим завданням. Особливо приємно відзначити, що цьогорічний конкурс з українознавства ознаменувався рекордною кількістю переможців – 243 з різних куточків України і закордоння – неймовірно талановитих патріотів України, представників майбутньої національної еліти нашої держави! Віримо, що ми ще не раз почуємо Ваші імена як великих подвижників української нації! 

      Щиро дякуємо всім керівникам науково-дослідних робіт учасників конкурсу за плекання національно свідомого підростаючого покоління і підтримку українознавчих проєктів! 

    Колектив науковців Науково-дослідного інститут українознавства, члени журі конкурсу бажають всім якнайшвидшої Перемоги і мирного неба над усією Україною!

 Пошли нам, Боже, нових Богунів

    Уже традиційно Козацький полк імені Івана Богуна вшановує пам’ять вінницького полковника. От і цього року 18 березня біля пам’ятного знака прославленому полководцю на березі річки Південний Буг, а потім на Європейській площі відбулись урочисті заходи з нагоди чергової річниці оборони Вінниці 11-21 березня 1651 року.

   У заходах взяли участь козаки полків ім. І. Богуна та Д. Нечая, громадських організацій «Молода Подільська Січ» та «Братерство», ветерани російсько-української війни 2014 – 2023 років, викладачі та студенти Вінницького педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського, громадськість Вінниччини.

   У зазначених  вище заходах взяв участь та виступив завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко, який звернув увагу присутніх на значення діяльності І. Богуна у формуванні козацької еліти, використанні військової звитяги у значну силу для формування української державності. Він наголосив на вчинку Івана Богуна та інших знаних полковників щодо не підписання Переяславських угод 1654 року.

   Біля пам’ятного знака у супроводі бандури прозвучали козацькі пісні у виконанні родинного колективу Олександра Коваля, відбулись виступи дітей – членів козацьких товариств «Український гопак» та «Козацькі забави».

   Захід завершився виконанням Гімну України учасниками заходу.

   На Європейській площі організатори заходів встановили банер «Слава Збройним Силам України!», приготували козацький куліш та узвар, і пригощали ними дітей та усіх бажаючих вінничан.

 

 14 березня – День українського добровольця

14 березня ми вшановуємо добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.

І 2014-й, і 2022-й рік показали, що воїни доброї волі в Україні – непоодинокі. Добровольчий рух – один з феноменів українського суспільства. Одна з наших суперсил.

У важкі моменти добровольці підтримали та посилили українську армію.

У військо масово йшли найкращі. Люди, які мали досягнення та перспективи у цивільному житті, залишали бізнес і родини, наукові досягнення, успішну карʼєру в різних сферах і навіть своє життя в інших країнах та добровільно йшли на поле бою, щоб захистити Україну. Вони ризикували та ризикують життям заради нас. Чимало з них уже віддали свої життя.

Шана і памʼять – це найменше, чим можемо їм віддячити!

Чому День українського добровольця відзначається 14 березня?

14 березня 2014-го на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців Самооборони Майдану. Вони сформували перший добровольчий батальйон для захисту України від російської гібридної агресії на Сході.

Навесні того ж року виникла низка добровольчих формувань – як поза державними структурами, так і при облдержадміністраціях, Нацгвардії, поліції.

У боях 2014–2015 років російсько-української війни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Більшість із них згодом трансформувалися у військові частини силових структур.

Наступний сплеск масового добровольчого руху відбувся наприкінці 2021 – на початку 2022 років. На тлі загрози повномасштабної війни в країні формувалися підрозділи територіальної оборони. А після широкомасштабного вторгнення люди просто заполонили військкомати. Зараз Сили територіальної оборони є наймолодшим родом військ в українській армії.

Детальніше про історію добровольчого руху

Тематична зустріч до Дня українського добровольця

 

    

Традиційно в день народження Великого Кобзаря свідома громадськість Вінниччини вшановує його світлу пам'ять.

Ось і тепер біля пам' ятника Тарасу Шевченку, що знаходиться на перехресті вулиць Янгеля-Стрілецька відбулось вшанування поета. 

Учасники заходу свої виступи присвятили значенню життя та творчості Тараса Шевченка  для сучасної  України.

В урочистостях також взяв участь та виступив завідувач відділу українознавства Вінницької академії безперервної освіти Володимир Лазаренко, який акцентував увагу присутніх на творчості поета щодо відродження національного спротиву українців проти Росії.

Читали вірші і, навіть, співали шевченківські хіти. Говорили проте, що Тарасові пророцтва збуваються саме зараз, що його дух укріплює нас і наших хлопців на фронті.

Присутні поклали квіти до пам'ятника Тараса Шевченка.

Урочистий захід завершився виконанням пісні "Реве та стогне Дніпр широкий".

 

 

Всеукраїнський круглий стіл «Творчість Тараса Шевченка: антиімперські, антиросійські аспекти»

8 березня 2023 року у м. Києві в приміщенні Національного музею Тараса Шевченка (бульвар Тараса Шевченка, 12) відбувся Всеукраїнський круглий стіл з міжнародною участю «Творчість Тараса Шевченка: антиімперські, антиросійські аспекти».

Поважний форум розпочався з тематичної екскурсії залами культурно-просвітницького й наукового закладу. Доктор філософії, професор, очільник Науково-дослідного інституту українознавства МОН України (далі – НДІУ), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Василь Чернець представив учасникам Всеукраїнського круглого столу свого давнього друга, Генерального директора Національного музею Тараса Шевченка, кандидата філологічних наук, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Дмитра Стуса.

Василь Гнатович у вступному слові наголосив, що українські жінки були, є і будуть для українських чоловіків вірними дружинами, надійними порадницями й люблячими матерями. У свою чергу, жінки завжди потребують чоловічої підтримки, опори й захисту, особливо в умовах повномасштабної російсько-української війни, відзначив виступаючий. І дирекція та профспілкова організація Інституту будуть все для цього робити. В. Чернець нагадав присутнім про жахливу страту російськими нелюдами беззбройного військовослужбовця Збройних Сил України, лише за те, що він відмовився зняти зі своєї військової уніформи шеврон ЗСУ з українським прапором, а замість цього гідно й впевнено промовив: «Слава Україні!».

Дмитро Васильович ознайомив учасників форуму з експозиціями Національного музею Тараса Шевченка, присвяченим антиімперським й антиросійським аспектам творчості Тараса Шевченка. Треба зазначити, що Дмитро Стус у своїй екскурсії приділив головну увагу тим викликам, які постали перед ним і його колегами-музейниками з початком повномасштабного вторгнення російських військ на українські землі.

Зокрема він наголосив: «Весь день 24 лютого 2022 року я і мої працівники евакуювали у надійне фондосховище всі найбільш цінні музейні експонати. Надалі, протягом майже півтора місяця ми чергували в музеї, оберігаючи приміщення та експонати від будь-яких несподіванок. Для ворога українські музейні зібрання – це важлива складова історії, культури, мистецтва та цивілізаційного коду України, тому знищуючи їх, агресор сподівався наблизити власну перемогу. Проте він прорахувався, українці вистояли й зрештою переможуть, а зруйновану культурно-історичну спадщину відбудуємо. У зв’язку з цим є дуже важливим якісне оцифрування музейних і культурно-мистецьких пам’яток. Зрозуміло, що це коштує чималих грошей, але в умовах повномасштабної російсько-української війни діджиталізація дає нам змогу не лише зберегти національне надбання, а й розвиватися та впевнено дивитися у майбуття. Якщо ми хочемо крокувати в ногу з часом, то приречені використовувати новітні інноваційні технології… Також відзначу важливість залучення до музейних зібрань молоді й особливо дітей. Проблема виховання української молоді є наразі дуже актуальною. Колись діти розпочинали свою освіту зі знайомства з книгами, а тепер – з різноманітних гаджетів, треба це якось вирішувати. На мою думку, музеї можуть допомогти у вирішенні цієї складної колізії, але задля цього треба створювати сучасні експозиції, до яких дітям можна буде не лише доторкнутися, але й активно з ними працювати, контактувати тактильно й інтерактивно, розвиваючи тим самим дитячу пам’ять, логіку, мислення й позитивне сприйняття навколишнього світу. На жаль, всі ці новації потребують великих фінансових ресурсів. З власного досвіду знаю, що фінансування культури у Польщі й в Україні відрізняється приблизно у сто разів. Попри всі об’єктивні й суб’єктивні труднощі, ми маємо втримати культурний фронт й українці, зрештою, його втримають і переможуть!».

Після завершення екскурсійної частини учасники Всеукраїнського круглого столу продовжили роботу у конференц-залі Національного музею Тараса Шевченка. У вступному слові Василь Чернець наголосив, що хоча музейників та українознавців об’єднує проблема недофінансування, проте в умовах повномасштабної російсько-української війни нам усім треба ще більше працювати в ім’я перемоги над ворогом. У зв’язку з цим, відзначив виступаючий, науковий форум, присвячений осмисленню антиімперських та антиросійських аспектів у творчості Тараса Шевченка, є на часі, оскільки геніальний український пророк завжди актуальний та сучасний. Василь Гнатович також наголосив, що читаючи програмну поезію Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє» розумієш – ті питання, які були архіважливими майже двісті років тому назад, залишаються надзвичайно болючими зараз, тому є нагальна потреба їх обговорювати, аналізувати, конкретизувати й актуалізувати.

Опісля вступного слова Василя Чернеця, учасникам круглого столу було продекламовано антиімперські та антиросійські поезії Тараса Шевченка. Спочатку в режимі записаного завчасно відеозвернення учні 4-А класу Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер» (класний керівник Анна Пацина) прочитали вірші «Бували войни й військовії свари…» й «Гоголю». Потім наукові співробітниці відділу української філології НДІУ Юліана Шинкарик та Наталія Безсмертна виразно зачитали уривок з поеми «Кавказ» Т. Г. Шевченка.

По завершенню культурно-мистецького перформенсу, розпочалася суто наукова частина.

З доповіддю «Дискусійні питання життєвого і творчого шляху Т. Г. Шевченка» виступив доктор історичних наук, професор, завідувач відділу інформаційного забезпечення та наукових комунікацій НДІУ А. І. Павко. Доповідач відзначив вагоме місце Тараса Шевченка в українській історії, культурі, літературі та гуманітаристиці. Виступаючий фахово охарактеризував важливі напрацювання вітчизняних вчених щодо аналітичного осягнення життєвого і творчого шляху Т. Г. Шевченка. Анатолій Іванович наголосив, що антиімперський та антиросійський доробок Тараса Шевченка має вагоме значення для посилення інтелектуального спротиву російській агресії та допомагає українцям перемагати окупантів.

Завідувач відділу українознавства Комунального закладу вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко виголосив доповідь «Творчість Тараса Шевченка як відображення боротьби з імперською росією», у якій проаналізував, яким чином у доробку Великого Пророка актуалізувалося багатовікове протистояння героїчного українства з російським імперіалізмом і шовінізмом. Володимир Іванович відзначив, що Тарас Шевченко у своїх антиімперських творах завжди закликав українців позбавлятися меншовартості, сліпого поклоніння авторитетам, навчатися, гуртуватися та перемагати споконвічного ворога.

Доктор історичних наук, професор, завідувачка відділу української філології НДІУ Ольга Казакевич у доповіді «Тарас Шевченко і українська національна ідея» розкрила особливості національного світогляду геніального Кобзаря та головні етапи його формування. Також Ольга Михайлівна наголосила, що саме Тарас Шевченко власним подвижницьким життям, своїми творами у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. зумів об’єднати Схід і Захід України в одну єдину цілісну політичну, культурну, етнокультурну й ментальну реальність, яка наразі виборює у кровопролитній борні з російським фашизмом право на життя та демократичний розвиток.

На завершення заходу керівник НДІУ В. Г. Чернець подякував учасникам Всеукраїнського круглого столу, присвяченого осмисленню антиімперських й антиросійських аспектів у творчості Тараса Шевченка, відзначив активну участь науковців в обговоренні актуальних гуманітарних проблем і високий рівень доповідей та наголосив на важливості подальшої взаємовигідної співпраці НДІУ з Національним музеєм Тараса Шевченка задля перемоги над російськими агресорами й відновлення територіальної цілісності Української держави.

 

УІНП із партнерами провів дводенний семінар для освітян та працівників культури

У місті Кам’янському Дніпропетровської області 1–2 березня відбувся семінар для освітян та працівників закладів культури «Боротьба за державність. Від Української революції до сучасної російсько-української війни».

Захід організували Український інститут національної пам’яті спільно з Музеєм історії Кам’янського за підтримки Кам’янської міської ради.

Участь у семінарі взяли понад 100 освітян і працівників закладів культури з Кам’янського, Дніпра, Вінниці, Кривого Рогу, Кременчука, Жовтих Вод, Верхньодніпровська, Петриківки, Шульгівки, Зеленодольська, Підгороднього, Чаплинки, П’ятихаток, Покровки, Лобойківки, Красноіванівки та Саївки. В семінарі також взяла участь методист відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Олена Козаченко.

У фокусі обговорення, зокрема, були:

оновлення музеїв відповідно до викликів часу,

збереження музейних фондів в умовах війни,

зміни в шкільних навчальних програмах,

перспективи розвитку історичної освіти,

механізми протидії російській пропаганді.

Програма семінару була надзвичайно насиченою, розглядалися такі актуальні питання як зміцнення національної ідентичності, національна пам’ять, нові підходи в історичній науці, робота музеїв під час війни, необхідність внесення концептуальних змін в шкільні навчальні програми з історії, а також мова йшла про боротьбу за незалежність і яскравих представників цієї боротьби, переосмислення місця України у складі колишньої радянсько-совєтської імперії, відмова від застарілих штампів тощо.

Важливою частиною  семінару було ознайомлення аудиторії з роботою УІНП, зокрема як потужного ресурсу для використання під час заходів та уроків. Модераторками та доповідачками семінару були представниці  УІНП, а саме Ганна Байкєніч, Леся Бондарук, Олена Охрімчук та Наталя Слобожаніна, чиї виступи знайшли відгук серед учасників семінару.

Зі своїми доповідями на семінарі виступили директорка Музею історії м. Кам’янське Наталія Буланова, професор кафедри історії України Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Олександр Нікілєв, колекціонер і громадський діяч Дмитро Піркл, координатор благодійного фонду OBMIN Василь Пастернак, доцент кафедри історії України Львівського національного університету ім. І. Франка Мар’ян Мудрий, а також дослідники повстанського руху, музейники з Кривого Рогу Олександр Мельник та Ірина Стеблина.

 Результатом роботи семінару стало жваве обговорення важливих тем, а також спонукання діячів культурної та освітянської спільноти до постійного вдосконалення,  розвитку, пошуку нових ідей та ефективних форм роботи.

Учасники просвітницького семінару щиро подякували представникам  Українському інституту національної пам'яті  за фаховість, інноваційність, актуальність семінару.

«Ми не плануємо зупинятися. Попереду ще багато міст України, які потребують правдивої інформації про українську історію та національну пам’ять», – зауважила координаторка семінару Ганна Байкєніч.