19 квітня відбулось відкриття  виставки старовинних експонатів народного мистецтва у Вінницькому краєзнавчому музеї, присв`ячена 100-річчю музею. 

Методист відділу українознавства Бегас Ніна Олександрівна

Презентація збірок поезії Олександри Бурбело

«Рідній Україні», «Свої пісні дарую всім на радість»

Я лиш струна на арфі України…

Олександра Бурбело

        18 квітня 2018 року о 13.00 у відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва (вул. Соборна, 73, ІІІ поверх) відбулася презентація збірок Олександри Бурбело «Рідній Україні», «Свої пісні дарую всім на радість». Серед присутніх були методисти відділу українознавства Вінницької академії неперервної освіти,  які мали змогу вшанувати творчість неймовірно-талановитої поетеси.

       Довідка: Олександра Сергіївна Бурбело народилася 1 січня 1998 р. у м. Вінниці в родині викладачів-науковців. Була вихованкою місцевої школи № 26. Пішла з життя через важку спадкову хворобу в 15-річному віці.

Олександра є авторкою кількох книг поезії і прози українською та російською мовами.

    За її життя вийшло друком чотири книги, решта – посмертні видання. Підготовлені до друку збірки поезії та прози «Перемога над Синіми Водами» та «Гармонія». Незавершеними залишилися роман в стилі  фентезі «Тутанхамон» та детектив.

    Олександра Бурбело – лауреат і дипломант понад півсотні літературних конкурсів та фестивалів. Знаковими є перемоги та здобутки письменниці в конкурсах «Україна через 20 років» журналу «Крилаті» (Київ, 2010), «Малахітовий носоріг» (Вінниця, 2010), журналів «Хімія для допитливих» та «Географія для допитливих» (Харків, 2011), «Я козацького роду» (Київ, 2011), інтернет-конкурсах ім. М. С. Гумільова (Санкт-Петербург, 2012), «Волшебное перышко» (Єкатеринбург, 2011, 2012), «Край п’яти січей» (Нікополь, 2012), «Зелене гроно» (Вінниця, 2013) та ін.

     Творчість високо оцінена відомими українськими письменниками – В. З. Нестайком, В. М. Вітковським, А. М. Подолинним. Автором кількох передмов до книг стала Т. М. Артем’єва.

    Як виняток, 2 липня 2015 р. Олександра Сергіївна була прийнята до Національної спілки письменників України (посмертно).

     У книгу «Рідній Україні» ввійшли поезії з раніше виданих збірок «Первоцвіт», «Зимова Україна», «Я лиш струна на арфі України», «Золота росинка» та «Перемога над Синіми Водами», в яких звучить любов до України, її історичного минулого, працьовитих людей, рідної природи.

      Збірка пісень «Свої пісні дарую всім на радість» вміщує частину пісень, музику до яких написали відомі композитори і співаки Ігор Шуберт та Сергій Брайлян. Пісні неодноразово лунали на вечорах пам’яті та презентаціях творчості Олександри, інших урочистостях, по радіо та на телебаченні, виставлені в Інтернет. До збірника додається диск із записом виконаних пісень квартетом «Гармонія», дуетом «Розмай», співаками Вінниччини, а також із записом уривків з віршів у виконанні Олександри Бурбело.

         Презентацію відкрили ведучі - Денис Чорний, Юлія Олійник.

       Приємними спогадами та враженнями від спілкування з Олександрою та її творчістю поділилися:

Тамара Артем’єва, поетеса, член НСЖУ;

Валентина Сторожук, письменниця, член НСПУ, заслужений працівник культури України;

Вадим Вітковський, головний редактор журналу «Вінницький край»;

Галина Рибачок-Прач, письменниця.

         Музичні виступи:

Тетяна Скомаровська, співачка;

Ігор Шуберт, композитор, співак;

Сергій Брайлян, композитор, співак.

Читання поезії Олександри Бурбело:

Учасники літературного гуртка ВНТУ;

Анастасія Медельська, учениця НВК: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – гімназія № 30 ім. Тараса Шевченка Вінницької міської ради.

Методист відділу українознавства     Олена Козаченко

ПРЕС-РЕЛІЗ 

Презентація збірок поезії Олександри Бурбело

«Рідній Україні», «Свої пісні дарую всім на радість» 

Я лиш струна на арфі України…

Олександра Бурбело 

18 квітня 2018 року о 13.00 у відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва (вул. Соборна, 73, ІІІ поверх) відбудеться презентація збірок Олександри Бурбело «Рідній Україні», «Свої пісні дарую всім на радість».

Олександра Сергіївна Бурбело народилася 1 січня 1998 р. у м. Вінниці в родині викладачів-науковців. Була вихованкою місцевої школи № 26. Пішла з життя через важку спадкову хворобу в 15-річному віці.

Олександра є авторкою кількох книг поезії і прози українською та російською мовами.

За її життя вийшло друком чотири книги, решта – посмертні видання. Підготовлені до друку збірки поезії та прози «Перемога над Синіми Водами» та «Гармонія». Незавершеними залишилися роман в стилі  фентезі «Тутанхамон» та детектив.

Олександра Бурбело – лауреат і дипломант понад півсотні літературних конкурсів та фестивалів. Знаковими є перемоги та здобутки письменниці в конкурсах «Україна через 20 років» журналу «Крилаті» (Київ, 2010), «Малахітовий носоріг» (Вінниця, 2010), журналів «Хімія для допитливих» та «Географія для допитливих» (Харків, 2011), «Я козацького роду» (Київ, 2011), інтернет-конкурсах ім. М. С. Гумільова (Санкт-Петербург, 2012), «Волшебное перышко» (Єкатеринбург, 2011, 2012), «Край п’яти січей» (Нікополь, 2012), «Зелене гроно» (Вінниця, 2013) та ін.

Творчість високо оцінена відомими українськими письменниками – В. З. Нестайком, В. М. Вітковським, А. М. Подолинним. Автором кількох передмов до книг стала Т. М. Артем’єва.

Як виняток, 2 липня 2015 р. Олександра Сергіївна була прийнята до Національної спілки письменників України (посмертно).

У книгу «Рідній Україні» ввійшли поезії з раніше виданих збірок «Первоцвіт», «Зимова Україна», «Я лиш струна на арфі України», «Золота росинка» та «Перемога над Синіми Водами», в яких звучить любов до України, її історичного минулого, працьовитих людей, рідної природи.

Збірка пісень «Свої пісні дарую всім на радість» вміщує частину пісень, музику до яких написали відомі композитори і співаки Ігор Шуберт та Сергій Брайлян. Пісні неодноразово лунали на вечорах пам’яті та презентаціях творчості Олександри, інших урочистостях, по радіо та на телебаченні, виставлені в Інтернет. До збірника додається диск із записом виконаних пісень квартетом «Гармонія», дуетом «Розмай», співаками Вінниччини, а також із записом уривків з віршів у виконанні Олександри Бурбело. 

У програмі: 

Ведучі: Денис Чорний, Юлія Олійник 

Виступи:

Тамара Артем’єва, поетеса, член НСЖУ;

Валентина Сторожук, письменниця, член НСПУ, заслужений працівник культури України;

Світлана Бевз, мати Олександри, викладач ВНТУ, кандидат технічних наук, волонтер, воювала в «Айдарі»;

Вадим Вітковський, головний редактор журналу «Вінницький край»;

Галина Рибачок-Прач, письменниця. 

Музичні виступи:

Тетяна Скомаровська, співачка;

Ігор Шуберт, композитор, співак;

Сергій Брайлян, композитор, співак. 

Читання поезії Олександри Бурбело:

Учасники літературного гуртка ВНТУ;

Анастасія Медельська, учениця НВК: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – гімназія № 30 ім. Тараса Шевченка Вінницької міської ради. 

 ЗАПРОШУЄМО ВСІХ БАЖАЮЧИХ !!!

ВИШИВАНКА — ДУХОВНА СПАДЩИНА УКРАЇНЦІВ!

На свято Трійці, 26-27 травня запрошуємо на український фестиваль «Vira fest», який відбудеться у першій козацькій столиці України – Чигирині! Відтак, останні вихідні весни, запам’ятаються неймовірним автентичним драйвом, активностями, інсталяціями, конкурсами, а головне – атмосферою, що об’єднує і дарує віру у власні сили та можливості, зберігаючи українську народну пісню та культуру!

Повернені із забуття....

  Протягом усього року відділ українознавства проводить фольклорно-етнографічні експедиції, відкриваючи маловідомі історичні та краєзнавчі факти нашого краю. Днями представники нашого відділу побували у с. Маянів, Тиврівського району, відвідали околицю, де встановлений пам’ятник нашому земляку, уродженцю цього села, українському поету – Володимиру Євтимовичу (Юхимовичу) Свідзінському (народився 8 жовтня 1885 року).

  Свідзінський — письменник м'якої лірики, український поет доби "Розстріляного відродження", перекладач, автор кількох цінних наукових розвідок — про народні промисли Подільської губернії (ткацтво, килимарство), про графічне оформлення старовинних греко-католицьких метрик.

З 1 червня до 15 вересня 1913 поет об'їхав 16 населених пунктів Могилівського, Гайсинського, Балтського,  Проскурівського,  Ямпільського,  Ольгопільського,  Летичівського та Літинського повітів, зібравши відомості про 1607 господарств, що займалися ткацтвом. Нарис Свідзінського «Ткацький промисел» увійшов до книги «Кустарні промисли Подільської губернії» (1916).

Приклад Свідзінського унікальний тим, що, виявляється, можна було жити в Радянському союзі, писати вірші, бути членом Спілки письменників, мати членський квиток за підписом самого Горького – і при цьому не бути письменником радянським. Але, звичайно, плата за це  була досить серйозна і сувора.

За життя Володимир Свідзинський не був поцінований належним чином, після загибелі тривалий час перебував у забутті й лише зараз повертається в українську літературу як одна з її найяскравіших і першорядних зірок.

 Першу збірку Свідзінського «Ліричні поезії» видали 1922, пізніше були збірки «Вересень» (1927) і «Поезії» (1940, за редакцією Ю. Яновського).

  Загинув поет трагічно  в жовтні 1941 року. Коли німецькі війська наближалися до Харкова, НКВД арештовували представників української інтелігенції.  Разом із іншими арештантами його гнали під конвоєм на схід. Коли виникла загроза оточення німецькими загонами, арештантів в селі Непокрите (Харківська обл) загнали в покинуту господарську будівлю, яку облили бензином і підпалили. Кільком іншим особам, серед яких був співак Микиша М. В., вдалося врятуватися. 

   Тоді у полум'ї згоріли й рукописи його ненадрукованих творів. Винятком став великий рукопис збірки недрукованих поезій «Медобір» (вірші 1927—1936), яку вдалося поетові О. Веретенченкові вивезти за кордон.) і видати у Мюнхені1975 р.

Його збірки можуть використовуватися як посібники у школах та вищих навчальних закладах.

Матеріали підготувала методист відділу українознавства - Бегас Н. О.

Завідувач відділом українознавства - Лазаренко В. І.

Гаївки-фест. Чернівецький район.

    Одними із давніх пісень календарної народної обрядовості є "гаївки". Їх співали та водили в період великодневих свят, збираючись гуртом на відкритому просторі. Таку давню традицію зберігають у с. Лозове, Чернівецького району, Вінницької області. Після "обливального понеділка" мальовниче село Лозова цього тижня зібрало представників громади із усієї області. Українські родини у вишиванках, разом із учасниками та ансамблями зібрались аби поспівати веснянок, поводити гаївок, закрутити "шума").

    Це народна гра, в якій учасники різної вікової категорії беруться за руки, стають у ряд. Крайній справа – ведучий починає закручувати «Шума». Супроводжують цю народну гру співом фольклорні колективи.
Він повертає наліво і проходить попід своєю лівою рукою і сусідовою правою. Так його рука замотується навколо його шиї. Тоді ведучий знову робить так само – проходячи цього разу уже попід наступною парою. Так треба робити аж поки усі не будуть замотані. Тоді можна Шума розмотувати – співаючи : «Ой, нумо, нумо, розплетімо шума».

    Одним із варіантів тексту "водіння шума" я колись записала у старожилки с. Маянів, Тиврівського району, подруги моєї прабабусі Ганни:

Шум, шум по діброві,
А шумиха рибу ловить.
Що зловила - те пропила,
Дівці шуби не купила.
Вже субота минає
Дівці шуби немає.

Зберігаймо наші звичаї та традиції. Це духовні скарби нашої української нації!

Матеріали підготувала методист відділу українознавства - Бегас Н. О.

Завідувач відділом українознавства - Лазаренко В. І.

Обговорили актуальність встановлення пам’ятника Івану Богуну у Вінниці

11 квітня в приміщенні Вінницької академії неперервної освіти відбулось засідання круглого столу щодо встановлення пам’ятника Івану Богуну у Вінниці.

       Участь у зібранні взяли заступник голови обласної Ради Михайло Кременюк, член постійної комісії обласної Ради з питань освіти, культури, сім’ї та молоді, спорту і туризму, духовності та історичної спадщини, голова міжфракційного депутатського об’єднання «Національна пам’ять» Володимир Барцьось, письменник Олександр Дмитрук, отаман Вінницького козацького полку імені Івана Богуна Володимир Воловодюк, доктор історичних наук, професор Києво-Могилянської академії Віктор Брехуненко, заступник голови Громадської ради при облдержадміністрації Андрій Мельничук, доктор історичних наук, професор Олексій Струкевич, методисти відділу українознаства, педагоги-історики, громадські діячі. Модератором заходу виступив завідувач відділу українознавства Вінницької академії неперервної освіти Володимир Лазаренко.

     – Можу запевнити вас, що обласна Рада в повній мірі підтримує встановлення пам’ятника історичній постаті, громадському та політичному діячеві Івану Богуну. Але вважаю за необхідне дотримуватись процедури визначення місця встановлення пам’ятника, виготовлення необхідної проектної документації, проведення громадського обговорення, оголошення конкурсу на кращий пам’ятник та отримання необхідного рішення Вінницької міської ради. Лише спільними зусиллями ми реалізуємо історичну місію, – у своєму виступі зазначив заступник голови обласної Ради Михайло Кременюк.

   – У фондах Національної бібліотеки України імені В. Вернадського було знайдено рідкісну книгу – «Полковник Іван Богун: історичний нарис». Книга належить перу провідного військового діяча, полковника Михайла Колодзінського «Гузара». З огляду на недостатність історичної, документальної і художньої літератури в Україні про визначного військового і політичного діяча, символа перемог української нації Івана Богуна, я, як депутат обласної Ради, ініціюю перевидання цієї вкрай актуальної і важливої праці для патріотичного виховання дітей і молоді Вінниччини, – зазначив голова міжфракційного депутатського об’єднання «Національна пам’ять» Володимир Барцьось. – 3 червня 2017 року в Четвертинівці Тростянецького району вперше відзначали 365-річчя битви під горою Батіг у ході національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. В цій битві всю свою майстерність полководця продемонстрував Іван Богун, який керував кінним загоном. Тому    2 червня 2018 році ми продовжимо славну традицію вшанування пам’яті козацької доби.

     Присутні на засіданні обговорили актуальність встановлення пам’ятника великому полководцю Івану Богуну та низку заходів, пов’язаних з цією подією, та прийняли відповідну резолюцію-звернення до місцевої влади.

Методист відділу українознавства     Олена Козаченко

     10-го квітня у Чернівцях за адресою: вул. Світловодська, 2, у Музеї народної ахітектури та побуту, о 12:00 розпочнеться фольклорно-етнографічне свято "Христос Воскрес! Воскресне Україна!"

     Програма:  12.00-13.00 – великодні дійства художніх аматорських колективів краю ( на об’єктах музею) 12.00-17.00 – виставка великодніх писанок «Писанкова царинка» – інсталяція з покрівців великодніх кошиків у формі «ХВ» 13.00-17.00  – соціально-культурна акція «Село на нашій Україні – неначе писанка…» – презентація об’єднаних територіальних громад краю (фестивальне поле) 13.00-14.15 – великодня театралізована імпреза художніх аматорських колективів (головна сцена музею біля вітряків) 14.15-14.30 – святкові вітання гостей та нагородження учасників концертно-театралізованого дійства «Христос Воскрес! Воскресне Україна!» (головна сцена музею біля вітряків) 14:30-16:00 – на святковій сцені – учасники соціально-культурної акції «Село на нашій Україні – неначе писанка…» – представники об’єднаних територіальних громад. 16.00-17.00 – великодні забави (на об’єктах музею) 17.00-18.00  – виступи сучасних естрадних гуртів (головна сцена музею).

   Протягом дня працюватиме ярмарок виробів народних майстрів, заклади громадського харчування пропонуватимуть відвідувачам музею та гостям свята смачні буковинські страви і напої. Для дітей діятиме ігровий майданчик з гойдалками та іншими розвагами. Цього дня до музею народної архітектури та побуту (вул. Січових стрільців, 38б)  з 11 години  додатково курсуватимуть тролейбуси маршруту №4.

Запрошуємо!

У святкові весняні дні відбулись народні майстер-класи із писанкарства та гончарства, організатором яких є: відділ українознавства спільно із Центром культурно-естетичного виховання та соціальних проектів ДонНУ імені Василя Стуса.

Завдяки майстру по гончарству – Михайлу Діденку студентство з різних навчальних закладів Вінниці змогли власноруч зробити глиняне горнятко чи тарілочку.

 А разом із викладачем коледжу харчових технологій – Олександрою Гандзій навчались писати писанки.

Шануймо та плекаймо наші українські звичаї та традиції, передаючи їх від покоління до покоління!

Матеріали підготувала методист відділу українознавства - Бегас Н. 

Завідувач відділом українознавства - Лазаренко В. І.