Тематична зустріч слухачів курсів-бібліотекарів загальноосвітніх закладів Вінниччини з заступником голови Асоціації письменників України Олександром Микитовичем  Дмитруком, письменником, заслуженим журналістом України на тему:

« Звитяга українців під час революції Гідності, АТО та військових дій об’єднаниих ЗСУ».

   22 листопада  2018 року об 12:15 в аудиторії №13 КВНЗ «ВАНО»  за ініціативи відділу українознавства в рамках виконання обласної  комплексної програми національно-патріотичного виховання молоді Вінниччини на 2017-20 роки та заходів з нагоди відзначення державного свята Дня Свободи та Гідності України та  85-річчя голодомору 1932-33 років-геноциду українського народу відбулась вищезазначена творча зустріч з письменником-автором   12-ти романів  історично-краєзнавчого та суспільно-резонансного звучання, лауреата журналістської премії «Золоте перо» Олександром Дмитруком (модератор заходу Володимир Лазаренко-завідувач відділу українознавства).

    Головною метою заходу визначено необхідність поглибленого вивчення героїчних сторінок історії України, Майдану та АТО,  невідомих історичних подій боротьби за свободу та незалежність України у періоди національно-визвольної війни 1648-54 років, визвольних змагань початку 20-го та 21-го соліть, становлення демократичних засад  української державності.

   Під час зустрічі автор книг «Іван Богун-полковник», «Тризна», «Отаман Яків Шепель»\, «Честь і плаха», «Золотий вовк», «Сліди на Печерську», «Іван Богун; життя героя», «Позивний Богомол»,»Зело»,»Страх господній»  розповів про  невідомі сторінки з життя та бойових звитяг Івана Богуна, Данила Нечая, отаманів Дрозденка, Абазина, Ляховича та інших українських патріотів, акцентуючи увагу на невідомих  історичних джерелах, що яскраво свідчать про шляхетнісь зазначених українських ватажків, їх європейську освіту, наснагу у боротьбі за права, свободи українців,  послідовне прагнення до незалежності та соборності України, збереження власної гідності та української ідентичності.

    Були продемонстровані історичні  джерела про земельні ділянки, що належали роду Яструбецьких та І. Богуну на території сучасного мікрорайону Вінниці Старе місто, зазначались причини непорозумінь козацької старшини стосовно союзників України, виокремлювались подвиги українців у різні історичні епохи, у тому числі під час Революції Гідності, АТО та військових  операцій об’єднаних Збройних Сил України.  

    Письменник розповів про останні, написані ним романи, привідкрив завісу майбутніх задумів, виокремивши власне бачення становлення психотипу українця, формування його особистості  та відповів на запитання слухачів.

    Володимир Лазаренко  підсумував висловлену проблематику зустрічі,  розповівши про життєвий та творчий шлях автора, його одержимість у контексті відтворення у книгах невідомих історичних подій за принципом: «Немає,- знайди і зроби сам!»

  

 Завідувач відділом українознавства                       Володимир Лазаренко

Відкриття меморіальної дошки на честь воїна Небесної Сотні, Героя України Дмитра Чернявського.

У Львові 21 листопада, відбулося урочисте відкриття меморіальної таблиці на честь воїна Небесної Сотні, Героя України Дмитра Чернявського.

Дошку встановлено на будинку економічного факультету Львівського національного університету імені І.Франка (пр. Свободи, 18), де навчався Дмитро. 

«22-річного хлопця жорстоко вбили проросійські бойовики, коли він захищав мирну проукраїнську акцію в Донецьку, 13-го березня 2014 року. На фасаді економічного факультету ЛНУ відкрили пам’ятну дошку Дмитру Чернявському – нашому побратимові, героєві Небесної Сотні», – йдеться у дописі Любомира Мельничука на його сторінці у фейсбуці.

«Шановні батьки, дякую вам за такого сина. Кожного разу проходячи тут, ми дивитимемось в очі Герою, і запитуватимемо себе: «Чи я зробив усе, від себе залежне?» І напевно кожен захоче зробити щось на своєму місці, зробити більше, краще, те, що залежить від кожного з нас», –  зазначив голова Львівської ОДА Олег Синютка.

 В урочистій події взяв участь лідер ВО “Свобода” Олег Тягнибок.
“Ми пам’ятаємо його безмежний патріотизм, його заворожуючу посмішку, оптимізм. Він був одним із лідерів Донецької обласної “Свободи”, очолював її прес-службу і загинув як герой, захистивши своїми грудьми українців, які в Донецьку вийшли на мирний мітинг, від російських найманців. Пам’ятаючи про таких великих синів України, як Дмитро Чернявський, про їхню боротьбу, ми таки досягнемо того, заради чого він втратив своє життя. Ми українці, ми на своїй, Богом даній землі, захистимо майбутнє наших дітей і переможемо!” – заявив під час відкриття меморіальної дошки Олег Тягнибок.

«Я пам’ятаю львівський Євромайдан, тоді Дмитро повідомив мені, що хоче сказати львів’янам щось важливе. А я цього боялась, і не пустила. Він був дуже добрим і життєрадісним, любив подорожувати. Він був дуже розумним і допитливим. За півтора роки до початку війни він запитував, чи може бути у нас, у наш час  війна. Я навіть не сприймала це всерйоз. А коли був малий завжди запитував мене «А навіщо я живу?» Я хочу вірити, що коли біля цієї дошки проходитимуть люди, хтось із них зупиниться і подумає проте, що не варто жити заради того, щоб заробити більше грошей, смачніше поїсти, краще відпочити – треба думати про щось більш високе, проте, за що не шкода віддати своє життя», –  поділилася спогадами про сина мати Героя Людмила Чернявська.

В урочистих заходах участь взяла методист відділу українознавства Вінницької академії неперервної освіти, аспірант Донецького національного університету імені Василя Стуса Козаченко Олена , яка подякувала батькам за сина. Місцеві журналісти взяли інтерв`ю, тому що вона є переселенкою з Донецька та керівником ГО»Яворина», яка займається допомогою військовим, нужденним, переселенцям.

Довідка. Дмитро Чернявський народився 5 березня 1992 року в селищі Артемівське на Донеччині. Закінчив Артемівську школу №18 і поступив на обліково-фінансовий факультет Донецького національного університету, після закінчення якого вступив до магістратури економічного факультету ЛНУ імені Івана Франка.

13 березня 2014 року на майдані Донецька Дмитро зазнав підступного ножового поранення, захищаючи відхід мирних демонстрантів. Він помер у кареті швидкої допомоги дорогою до лікарні. Похований у Донецьку. Його батьки перебралися до Львова.

20 лютого 2015 року Дмитро Чернявський отримав звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно) - за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції  Гідності.

Завідувач відділу українознавства                 Володимир Лазаренко

Національно-патріотичне виховання як складова вирішення проблем  консолідації українського суспільства.

  З нагоди Дня Свободи та Гідності 21 листопада 2018 року в приміщенні  Вінницького обласного навчально-методичного центру підвищення кваліфікації працівників галузі  культури,  мистецтв  та туризму за участі відділу українознавства КВНЗ Вінницька академія неперервної освіти  відбулось  тренінгове  засідання круглого столу з завідувачами районних  , міських, селищних, сільських  , ОТГ будинків культури Вінниччини на тему: «Національно-патріотичне виховання як складова вирішення проблем консолідації українського суспільства».

   Метою заходу стала нагальна необхідність  глибшого вивчення  та використання у роботі  місцевих краєзнавчих матеріалів, активізації діяльності та набуття відповідних навичок щодо національно-патріотичного виховання дітей та молоді Вінниччини.

   Під час засідання круглого столу  проаналізовано виконання обласної  цільової комплексної програми з національно-патріотичного виховання  дітей та молоді  Вінницької області на 2017-2020 рік, участь у її реалізації  бібліотечних працівників та учителів Вінниччини, проведення Всеукраїнського фестивалю козацької слави з нагоди перемоги козацького війська  над військом польської шляхти у період національно-визвольної війни 1648-1654 років.

   Визначено комплекс інформаційно-просвітницьких заходів щодо використання місцевих краєзнавчих матеріалів з нагоди відзначення 100-річчя Української революції 1917-1921 років та 400-річчя від дня народження козацького полковника Івана Богуна, набувались навички у процесі роботи з використанням  активних форм культурно-дозвіллєвої  діяльності у роботі з молоддю.

   Завідувач відділу українознавства                 Володимир Лазаренко

На Вінниччині відбулася науково-практична конференція, присвячена вшануванню пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років

20 листопада, у конференц-залі Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського відбулася науково-практична конференція по вшануванню пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років та політичних репресій сталінського тоталітарного режиму.

Конференція, організована факультетом історії, етнології і права Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, стала можливою за підтримки облдержадміністрації, зокрема, Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю, Державного архіву області, обласного краєзнавчого музею та Комунального підприємства «Центр історії Вінниці», відділу українознавства Вінницької академії неперервної освіти.

«Дослідження своєї історії є надзвичайно важливим для кожного народу, як позитивних, так і негативних сторінок. Голодомор 1932-1933 років – це трагедія української нації, трагедія «штучно» влаштована радянським тоталітаризмом з метою знищення українського народу та нашої державності. Саме у ній вбачалася небезпека для тодішнього сталінського режиму. Історія має тенденцію повторюватися, тому ми повинні зробити все можливе для того, щоб подібні події ніколи більше не мали місця у нашій історії», – зазначив заступник голови облдержадміністрації Олександр Крученюк.

Він підкреслив, що облдержадміністрація проводить постійну роботу щодо сприяння діяльності істориків Вінниччини, а також видання їхніх наукових праць за рахунок коштів обласного бюджету.

«Сучасність краще пізнається через розуміння власної історії. Сьогоднішня науково-практична конференція присвячена тематиці Голодомору, який був справжньою трагедією для українського народу та визнаний геноцидом», – відзначила ректор Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського Наталія Лазаренко.

«Голодомор 1932-1933 років – це один з наслідків втрати Україною своєї державності у 1920-1921 роках. Ми потрапили у тоталітарний режим, який не рахувався з людськими життями. Кожному з нас потрібно пам’ятати, якою ціною дається незалежність держави, і до яких трагічних наслідків призводить її втрата», – зазначив заступник голови обласної Ради Ігор Хміль.

За словами заслуженого вчителя України, дослідника тематики голодоморів на Вінниччині Миколи Дороша, сталінський репресивний режим перетворив українського селянина, хлібороба, господаря на своїй землі на жебрака.

«Події 1932-1933 років в Україні – це застереження для кожного з нас щодо того ворога, який сьогодні робить спробу позбавити незалежності нашу державу на сході України», – підсумував свій виступ Микола Дорош.

«Говорячи про Голодомор 1932-1933 років, у першу чергу, ми повинні усвідомлювати, що будь - який тоталітарний режим є антигуманним, це зло, яке призвело  до знищення титульної української нації, національних меншин, народів, їх культури, державності в цілому. Голодомор як геноцид українського народу визнаний 32 країнами світу. Ще 68 країн трактують ті події, як «велику трагедію українського народу», яка забрала життя близько 7 млн. українців. Окрім того, таке тлумачення офіційно визнане міжнародними організаціями, зокрема ООН, ЄС, Ради Європи та ЮНЕСКО». Актуальність вивчення наслідків Голодомору – Геноциду українського народу в Україні 1932-1933 років тоталітарним режимом, який, аналогічно, сьогодні на п’ятому році російсько-української війни адаптується загарбницьким режимом В.Путіна, який зазначив, що найбільшою втратою 20-століття став розпад СРСР, – відзначив завідувач відділу українознавства комунального вищого навчального закладу «Вінницька академія неперервної освіти» Володимир Лазаренко.

Окрім обговорення трагедії Голодомору 1932-1933 років на Вінниччині та механізмів збереження історичної пам'яті про ці події, під час роботи тематичних секцій розглядалася проблематика визнання Голодомору як геноциду українського народу світовою спільнотою, відображення Голодомору 1932-1933 років в образотворчому мистецтві України, феномену «чорних дошок» як елементу «політики голоду».

Нагадаємо, що у п’ятницю, 23 листопада, о 16:00 год у м. Вінниці біля Пам’ятного знаку жертвам Голодомору (вул. Хмельницьке шосе, 7) відбудеться мітинг-реквієм з покладанням тематичних композицій та запаленням лампадок у рамках акції «Засвіти свічку», присвяченої Дню пам'яті жертв голодоморів та 85-м роковинам Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Також зазначимо, що наразі триває офіційний візит делегації Вінниччини до м. Торонто, під час якого голова облдержадміністрації Валерій Коровій та Генеральний Консул України в Торонто Андрій Веселовський відвідали Пам’ятник жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років та вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання і покладанням меморіальної квіткової гірлянди.

Систематичне проведення наукових конференцій стало гарною традицією на Вінниччині. 

Завідувач відділу українознавства                 Володимир Лазаренко

Презентація фільму «БОГДАНОВЕ ЩАСТЯ»

    На честь відзначення 5-річниці революції Гідності та з нагоди Дня Свободи та Гідності  20 листопада 2018 р. о 12 год., у 16 експозиційному залі Вінницького обласного краєзнавчого музею відбулася презентація українського документального фільму кінематографістів творчого об’єднання «Вавилон’13» – «БОГДАНОВЕ ЩАСТЯ», за сприяння відділу українознавства, в якій взяли участь слухачі курсів підвищення кваліфікації Вінницької академії неперервної освіти.

    Метою заходу було вивчення ситуації на звільнених територіях Донеччини, використання зазначених матеріалів у навчально-виховному процесі навчальних закладів Вінниччини.

    Цей фільм про те, як такі прості речі, як посмішка, добре слово, щире спілкування породили довіру і дружбу, знищивши стереотипи. Режисери фільму – Лариса Артюгіна, Олександра Чуприна, Іван Банніков. Стрічка знята у 2014 р. за сприяння Посольства США в Україні.

   Фільм демонструє досвід волонтерської організації у побудові мирного діалогу на Сході України на прикладі невеликого містечка Миколаївка на Донбасі. Влітку 2014 р. волонтерська група Новий Донбас вперше прибула до Миколаївська ЗОШ №3 Донецької області, яка була знищена під час війни. Волонтери не тільки допомагали відновлювати шкільне приміщення, але й проводили різноманітні майстер-класи, ігри, конкурси, намагались відволікти дітей від війни. Головний герой фільму – звичайний хлопчик Богдан, який своєю щирістю і простотою заворожує глядача.

   Відбулося емоційне онлайн-обговорення фільму та дискусія за участі одного із авторів фільму, режисера, керівника громадської організації «Новий Донбас» – Лариси Артюгіної, уродженки м. Вінниця, учнів Миколаївської школи № 3 та головного героя стрічки – шестикласника Богдана. Глядачі мали змогу поділитися враженнями від перегляду та поспілкуватися на наболілі теми, адже війна на Сході України триває…

   

Завідувач відділу українознавства                 Володимир Лазаренко

Національно-патріотичне виховання як складова вирішення проблем  консолідації українського суспільства.

   14 жовтня поточного року у приміщенні  Вінницького обласного навчально-методичного центру підвищення кваліфікації працівників галузі  культури,  мистецтв  та туризму за участі відділу українознавства КВНЗ Вінницька академія неперервної освіти  відбулось  тренінгове  засідання круглого столу з директорами, методистами  та бібліотекарями  районних, міських  бібліотек  Вінниччини на тему: «Національно-патріотичне виховання як складова вирішення проблем консолідації українського суспільства».

  Метою заходу стала нагальна необхідність  глибшого вивчення  та використання у роботі  місцевих краєзнавчих матеріалів, активізації діяльності  та набуття відповідних навичок щодо національно-патріотичного виховання дітей та молоді Вінниччини.

   Під час засідання круглого столу  проаналізовано виконання обласної  цільової комплексної програми з національно-патріотичного виховання  дітей та молоді  Вінницької області на 2017-2020 рік, участь у її реалізації  бібліотечних працівників та учителів Вінниччини, проведення Всеукраїнського фестивалю козацької слави з нагоди перемоги козацького війська  над військом польської шляхти у період національно-визвольної війни 1648-1654 років.

   Визначено комплекс інформаційно-просвітницьких заходів щодо використання місцевих краєзнавчих матеріалів з нагоди відзначення 100-річчя Української революції 1917-1921 років та 400-річчя від дня народження козацького полковника Івана Богуна, набувались навички у процесі роботи з використанням  активних форм культурно-дозвіллєвої  діяльності у роботі з молоддю.

   Завідувач відділу українознавства                 Володимир Лазаренко

 «МОЄ МІСЦЕ ОПОРУ – СЛОВО!», –                                            ВИПУСКНИЦЯ СТУСІВСЬКОГО 
                                   УНІВЕРСИТЕТУ ІЯ КІВА

 У Стусівський університет із презентацією нової книжки «Подальше от рая» (Подалі від раю) завітала поетеса, перекладач, випускниця філологічного факультету Донецького національного університету Ія Ківа. Творча зустріч відбулася у затишній читальній залі нашого Університету. Організатором творчої зустрічі виступила кафедра журналістики Стусівського університету.                                            

Модератор зустрічі, завідувач кафедри журналістики ДонНУ імені Василя Стуса Олена Тараненко представила шановну гостю і наголосила: «Сьогодні в гостях у Стусівському університеті не просто донеччанка, відома поетеса, а й випускниця філологічного факультету Донецького національного університету Ія Ківа. Для нас велика гордість та радість, що випускники нашого факультету є знаними й відомими, творчими і цікавими людьми в різних галузях. Поетична кар’єра для випускниці філологічного факультету – не дуже оригінальний шлях, проте, коли знайомишся з її творчістю, виникає питання: чи є це поезія в чистому вигляді, чи це глибинна поезія як слово душі, що торкає струни нашого серця?».

Ія Ківа в свою чергу підкреслила, що дуже рада зустрічі з Університетською родиною та розповіла про складне життя, творчий пошук себе і збірку «Подалі від раю». До книги ввійшли поезії, написані російською та українською мовами в 2014-2018 рр. У книзі підняті актуальні та болючі теми війни, пам’яті, насилля, пошуку ідентичності, травматичного досвіду тощо.

   Яскравим акцентом творчого дійства стало читання поезії, щирої, наповненої переживаннями, болем, трагічністю. Червоною ниткою заходу стала «лінія опору» окупації України, щире переживання за її долю. Згадуючи буремні події 2014 року у Донецьку поетеса підкреслює: «Людина все одно повинна чинити опір. Моє місце опору – слово! Можливо, в когось це більш практичні справи. Вважаю, потрібно чинити опір і постійно нагадувати собі, що з іншого боку теж люди. Це взірець нелюдяності, аргесії, ненависті, який в першу чергу тебе з’їдає. Як відомо, воюючі країни мають здатність віддзеркалюватися. Щоб достукатися до ворога, потрібно перейти на мову окупанта, проте це дуже негативне явище, адже скочування у ненависть під час війни покрокове і непомітне».

   Учасники зустрічі жваво дискутували щодо актуальних тем: поет і війна, Донбас і Україна, поезія  й проза життя, війна та довгоочікуваний мир. До обговорення долучилася методист відділу українознавства Вінницької академії неперервної освіти Козаченко Олена Євгенівна. Прослухавши декілька поезій авторки, доцент кафедри теорії та історії української і світової літератури Ніна Урсані підкреслила, що вони мають свій особливий ритм, який допомагає краще зрозуміти контекст, перейнятися болем і стражданням ліричного героя.

   Учасників творчої зустрічі надзвичайно зацікавив лейтмотив збірки, її передісторія. «Мого батька вбили в 2010 році… До цього в родині були певні проблеми через радянську владу і багато різних речей, над якими ти часто замислюєшся. Мене це страшенно дратує: чому якась людина вирішила вбити мого батька, хто дав їй на ще право? Чому якийсь Путін вирішує мою долю? Нам ніхто не гарантував, що виїжджаючи з Донецька нас не вб’ють по дорозі. Тому  в цій збірці поезій простежуються родинні і переселенські травми. До речі, моя родина дуже часто змінювала місце проживання у ХХ ст. через радянську владу, Голокост, Голодомор тощо. І це все вилилося в мою творчість», – розповідає поетеса.

   Багато питань в учасників зустрічі викликала і сама назва книги «Подалі від раю» та її обкладинка із специфічними картинами металургійної промисловості Донецька, які безперечно мають символічний зміст. Ія Ківа розповіла, чому зробила такий вибір: «Назва збірки «Подалі від раю» – це іронія «єврейського типу», коли смієшся сам над собою. Є фільм про «Леон», в якому вони з дівчинкою весь час ходили із квіткою, відчуваєш себе такою рослиною, яка не може знайти місця, знаходиться в постійному пошуку, і ця ситуація може бути досить тривалою. Оформлення збірки – це іронічне висвітлення Донбасу, картини, що мало нагадують рай, промисловість азотного, коксохімічного заводів Донецька. Моя подруга, вперше побачивши збірку, запитала: «Що це за труби Освенціма?». Для мене це типовий донецький пейзаж із запахом смороду від заводів. Безперечно, це не рай, а фіксація травми, яку ми носимо з дитинства за собою. Назва збірки – це діагноз, символ неспокою, зовнішньої і внутрішньої боротьби, яка триває, це вихід за межі зони комфорту. Переконана, особливу увагу читачів привертає паперовий кораблик, розміщений у центрі обкладинки, який намагається рухатися, адже боротьба триває, і не важливо зовнішня чи внутрішня. Я дуже сильно відчуваю порожнечу під собою, яка змушує не розслаблятися. Будь-яке місце, яке названо раєм, вже не є раєм».

   Безперечно, творча зустріч, трепетне читання поезій викликали серйозні роздуми про наболіле, які кожен переосмислює та інтерпретує у своїй душі. Переконані, ці поезії назавжди залишаться в серці кожного з учасників зустрічі та нагадуватимуть, що потрібно постійно рухатися вперед за будь-яких обставин.      

Завідувач відділу українознавства         Лазаренко В.І.

                  ЗАПРОШУЄМО ВСІХ БАЖАЮЧИХ!

Довідка. Юна поетка народилася в 1984 р в м. Донецьку. Закінчила філологічний факультет Донецького національного університету. З 2014 р живе в м. Києві.

    Вірші та рецензії публікувалися в журналах «Студія», «Слово \ Word», «Нева», «Веселка», «Ковчег», «Плавучий міст», «Нова Юність», «Новий світ» і ін. Лауреат Міжнародного фестивалю літератури і культури «Слов'янські традиції - 2013», літературної премії ім. Юрія Каплана (2013), переможець Всеукраїнського поетичного конкурсу «Малахітовий носоріг» (2014 року, Вінниця). Лонг-лист літературних премій «Белла» (2014 року) і «Дебют» в номінації «поезія» (2015).

  Учасниця поетичних читань V «Книжкового арсеналу» (м.Київ, Україна), Х Фестивалю поезії «Київські лаври», 10-го Літературного міжнародного львівського фестивалю видавців.

ХІІ Міжнародний конкурс з українознавства

для учнів 8–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів,

що відбудеться

28–30 березня 2019 року

        На виконання листа Міністерства освіти і науки України від «18» жовтня 2018 р. № 948 відповідно до Правил проведення Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22.08.2013 за №1228, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11.09.2013 за №1567/24099, у 2018/2019 навчальному році з 28 по 30 березня 2019 року в м. Києві на базі Науково-дослідного інституту українознавства відбудеться ХІІ Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8-11 класів закладів загальної середньої освіти.

      Метою Конкурсу є залучення учнівської молоді до наукових досліджень феноменів України та українства, поширення та впровадження сучасних новітніх надбань українознавчих студій. Участь у Конкурсі сприятиме формуванню національної ідентичності, визначенню ціннісних пріоритетів, повазі до своєї історії, традицій, розвитку мовних та культурних практик, пізнанню України через дослідницьку роботу учнівської молоді

      Конкурс проводиться відповідно до Правил проведення Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22.08.2013 р. за № 1228, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11.09.2013 р. за № 1567/24099 та листа Міністерства освіти і науки України від 17.10.2018 № 1/9–634 «Про організацію ХІІ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів».

Умови участі в Конкурсі

     До участі в Конкурсі запрошуються учні 8–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів шкіл та форм власності України, учнівська молодь інших держав.

     Конкурс передбачає написання учасником (учасниками) науково-дослідної роботи українознавчого спрямування за одним із таких напрямів: - Україна та світове українство. - Дослідження історії та культури українського етносу.

- Розвиток національної ідеї, державотворення. - Українська державність у ХХ–ХХІ ст.: боротьба за українську незалежність та міжнародне визнання. - Репрезентації національної пам'яті: події, постаті, місця. - Українці в світовій культурі: особистості, винаходи та мистецькі здобутки, які вразили світ.

- Сучасна українська еміграція: соціокультурний вимір.

- Українська мова та освіта як чинники збереження української ідентичності.

- Вимушене переселення як чинник соціокультурного життя в Україні.\

- Українська культура перед викликами ХХІ сторіччя: традиція, інновація, цивілізаційний контекст.

- Патріотизм як суспільний ідеал та усвідомлений вимір.

   З Правилами проведення Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів можна ознайомитися на сайті НДІУ

(http://ndiu.org.ua/index.php/component/content/article/102-2009-08-31-13-55-49/2008-2015-02-04-16-12-11).

Конкурс проводиться в два етапи:

I етап (заочний) – до 1 березня 2019 року,

II етап (очний, м. Київ) – з 28 по 30 березня 2019 року.

I етап (заочний) Конкурсу передбачає написання учнями 8–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів науково-дослідних робіт. Завершені напрацювання учнів мають відображати самостійний творчо-пошуковий доробок, заснований на оригінальних джерелах. Учасники Конкурсу можуть представляти карти, технологічні програми та схеми, розроблені статистичні таблиці.

ІІ етап (очний) Конкурсу передбачає: виконання письмових конкурсних завдань, публічний захист науково-дослідних робіт (до 8 хвилин) та виконання тестів з українознавства.

   Для участі в Конкурсі до 1 березня 2019 р. (включно) необхідно:

- в електронному вигляді пройти googlе-реєстрацію за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1tnNGnjksF1n2D7jem3umupvY3klBlGBK9H537oT_iuM/edit;

- в паперовому варіанті надіслати заявку і науково-дослідну роботу за адресою:      Науково-дослідний інститут українознавства, к. 301 (відділ освітніх технологій та популяризації українознавства), вул. Ісаакяна, 18, м. Київ, 01135. Форма заявки розміщена на сайті НДІУ (в рубрикаторі «Міжнародний конкурс» за посиланням: http://ndiu.org.ua/index.php/component/content/article/102-2009-08-31-13-55-49/1302-2010-03-11-13-09-11).

   Тема науково-дослідної роботи учасника (учасниці) не має дублювати назву напрямку дослідження.

   При написанні науково-дослідної роботи бажано звернути увагу на «Методичні рекомендації щодо виконання та захисту науково-дослідної учнівської роботи на міжнародному конкурсі з українознавства» (http://ndiu.org.ua/index.php/component/content/article/102-2009-08-31-13-55-49/1478-2011-02-03-12-56-19), «Методичні рекомендації щодо написання науково-дослідної роботи для учнів» (http://ndiu.org.ua/images/stories/2016/konkurs/rekom-uch.pdf) та «Методичні рекомендації щодо написання науково-дослідної роботи для вчителів» (http://ndiu.org.ua/images/stories/2016/konkurs/rekom-vch.pdf).

   Приклади конкурсних письмових робіт попередніх років наведено на сайті НДІУ в рубрикаторі «Міжнародний конкурс».

   Список учасників ІІ етапу Конкурсу буде виставлено на сайті НДІУ за результатами рецензування науково-дослідних робіт 18 березня 2019 року.

   Запрошення учасникам ІІ етапу Конкурсу будуть надіслані електронною поштою до 21 березня 2019 року (включно). Запрошення розсилатимуться на ім’я директорів навчальних закладів. Паралельно інформація про участь учнів у ІІ етапі Конкурсу буде розіслана на місцеві Департаменти (управління) освіти і науки.

Вимоги до оформлення матеріалів:

1. Матеріали мають бути набрані в редакторі Word, шрифт Times New Roman – 14 пт, міжрядковий інтервал – 1,5, абзацний відступ – 1,5 см. Поля: ліве – 3 см., праве – 1,5 см., верхнє і нижнє – 2 см.

2. Текст обсягом 20–25 сторінок.

3. Титульна сторінка повинна містити лише назву роботи без зазначення автора роботи та назви навчального закладу.

4. Структура роботи: титульний аркуш, зміст, вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел і літератури, додатки (за наявності).

5. Посилання виключно післятекстові; індекси посилань – у тексті в квадратних дужках (напр.: [2], [6, 2–4; 7, 10]; оформлення посилань згідно з правилами бібліографічного опису.

6. Мова науково-дослідних робіт − українська.

7. Наукова робота повинна відповідати вимогам:

- важливість поставленої теми дослідження;

- виділення нового, що вносить в науку подана на конкурс робота;

- основні завдання роботи;

- характеристика використаних джерел (архівних, усних, фольклорно-польових, фотоматеріалів тощо);

- виклад основного матеріалу дослідження з науковим обґрунтуванням;

- висновки;

- ілюстративні (джерельні) додатки;

- список використаних джерел та літератури.

8. Електронний варіант конкурсної роботи прикріплюється під час заповнення googlе-форми.

9. Друкований варіант конкурсної роботи надсилається разом із заявкою за адресою: Науково-дослідний інститут українознавства, к. 301 (відділ освітніх технологій та популяризації українознавства), вул. Ісаакяна, 18, м. Київ, 01135.

Проїзд, проживання та харчування – за рахунок сторони, що відряджає. НДІУ сприяє в організації проживання та харчування конкурсантів. Для учасників очного етапу Конкурсу передбачені безкоштовні екскурсії.

Педагогічних керівників учнівських дослідницьких проектів запрошуємо взяти участь в усіх запропонованих заходах Конкурсу.

Електронна адреса для запитань: ukrstudy.konkurs@gmail.com

Телефон для довідок: (044) 236-01-02 (відділ освітніх технологій та популяризації українознавства НДІУ),

(067) 961-16-62 (Бойко Тетяна Іванівна),

(099) 257-75-48 (Бойко Світлана Миколаївна),

(066) 078-22-80 (Газізова Олена Олександрівна),

(067) 780-85-64 (Кононенко Алла Михайлівна).