"Масляна, масляна, яка ж ти мала, якби тебе сім неділь, а посту одна!"

 «Ой, весна, весна, ой, весна-красна,
Що ж ти нам весна-красна принесла!
Принесла я вам ясне Сонечко,
Ясне Сонечко у віконечко!»

    Наприкінці зимового циклу наші предки-українці відзначали Масляну-Колодія! Це свято досить давнє і має свої витоки тисячі років назад. Масляна отримала таку назву, тому що основною обрядовою стравою були вареники з сиром, які вживалися з маслом чи сметаною. Виготовляли також млинці і пиріжки. Ними частували протягом усього тижня. 

  Розуміючи, що найсуворіший час добігає кінця, а попереду – ласкаві весняні дні, люди насамперед дякували за тепло сонцеві, славили його, пекли млинці — круглі, рум'яні, червонуваті, які дуже нагадували сонячний диск. Дівчата співали веснянок, водили хороводи. 

  Саме за народними традиціями, згідно методичних рекомендацій віддділу українознавства відбулось студентське свято Колодія-Масляної в Донецькому національному університеті ім. Василя Стуса. 

    До участі були запрошені: керівництво університету, ректор - Гринюк Р.Ф., директор культурно-мистецького центру -Тахтарова К.А., керівник навчального відділу Орехова Т.В., начальник відділу українознавства -Лазаренко В.І.  

   Організатором та ведучою свята була методист відділу українознавства - Бегас Н.О, як разом із студентами відтворювала давні звичаї: чіпляння колодки, закручування колеса, водіння кривого танцю, випікання млинців та інш.

  В народі побутував звичай: нежонатим парубкам чіпляли колодку до ніг, перестрибуючи через полінця, казали: «Не жинив єси, то колодку носи!» І якщо цей обряд відтворять, то обов’язково знайдеться цьогоріч справжня пара.

  За народним повір’ям, Колодій — як Бог і опікун шлюбу, щедро обдаровував здоров’ям, злагодою, достатком тих, хто створював родини, дарував подружжю діточок. 

    Свято супроводжується обрядами, пов’язаним із проводами зими і зустріччю весни і має характер загального примирення, злагоди та всепрощення. За традицією в цей час влаштовуються народні гуляння, а всі дійства направлені на те, щоб прогнати зиму і розбудити природу від сну. 

  А традиційним завершенням гулянь є спалення величезного опудала Масляної (Мари, Зими), яке символізує проводи холодів і народження Весни та нового життя. 

  Ось так, гуляючи та зустрічаючи весну, наші предки передавали традиції від покоління до покоління і сьогодні ми, сучасні люди, пам’ятаємо, знаємо і шануємо ці традиції.

З питань методичних рекомендацій звертатись у відділ українознавства.