Голос Тиврівщини

    Методист відділу українознавства Бегас Ніна Олександрівна відкривала перший фестиваль "Голос Тиврівщини", представляючи наш відділ та українські народні пісні. Захід об`єднав чимало молодих талановитих людей з усіх куточків області. 

   Конкурс відбувся у тиврівському парку, неподалік алеї Леонтовича. Лунали пісні різного жанру та різних періодів. Професійне журі визначило переможців. 

   Слід зберігати українську народну пісенність, відроджувати та продовжувати науково-пошукові дослідження в цьому напрямку.

Завідувач відділу                         Лазаренко В.І.

Шляхами подільського Орфею

Відділ українознавства долучились до участі масштабної екскурсійної поїздки шляхами відомого українського композитора М. Д. Леонтовича.  Маршрут пролягав через Гнівань, де часто бував композитор, Сутиски, де збереглось духовне училище, Шершні, де він проживав понад 8 років, Тиврів, де працював, Вороновиця, де був учасником з'їзду учителів, Монастирок, де народився, Марківка, де похований.












 Учні, краєзнавці, учасники екскурсії дослідили визначні місця, зустрілись із фахівцями та обробляють зібраний матеріал. 
 Данний захід відбувся завдяки організації та праці вчиеля історії Коваля Олександра Івановича, методиста відділу українознавства Бегас Ніни Олександрівни за підтримки Вінницького обласного центру туризму, спорту, краєзнавства та екскурсій.
Завідувач відділу українознавства  Лазаренко В.І.

     "Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернусь я до життя"...

В. Стус

       Фільм "Заборонений", який вийшов у світ нещодавно, зокрема на широкі екрани Вінниччини, відвідали працівники відділу українознавства, організувавши учнів старших класів Гніванської гімназії № 2 та студентів Донецького національного університету імені Василя Стуса.

   «Заборонений» (робочі назви — «Птах душі» та «Стус») — український художній повнометражний фільм про життя та загадкову смерть відомого поета-шістдесятника, правозахисника, Героя України - Василя Стуса та його боротьбу із радянською системою. Режисером фільму виступив Роман Бровко, авторами сценарію - Сергій Дзюба та Артемій Керсанов.

     Враження фільм залишив глибокі, адже те, що пережив письменник, поет, не описати словами. 

    Пройняло...до сліз... відчуття все до глибини душі: і любов до України, прагнення волі та щасливого життя на своїй же землі, і незламність, і нескореність, і не падіння на коліна перед злісним ворогом, який намагається придушити нас, українців, уже стільки віків...  Пройняло, бо боротьба продовжується у нашому сучасному житті..... І хто зброєю, а хто віршами, а хто піснями відстоює честь і гідність нашого народу, культуру та традиції нашої нескореної Нації. Усі його вірші пройняті Україною, боротьбою і омріяною перемогою...

Завідувач відділу українознавства        Володимир Лазаренко   

Запрошуємо на виступ легендарного українського гурту 16 листопада, молодіжний центр "Квадрат".

«Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий,

за твої подарунки і особливо — за «Чорну раду».

Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз

і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі...

Добре, дуже добре ти зробив,

що надрукував «Чорну раду» по-нашому...»

(З ли­ста Т. Шевченка до П. Куліша).

      12 вересня 2019 року у ВОУНБ ім К.А.Тімірязєва відбулися літературні читання «Полум’яне слово Пантелеймона Куліша»» до 200-річчя від Дня народження письменника.

    Пантелеймон Куліш був однією з найколоритніших постатей свого часу в українській літературі й в українському суспільному житті, надзвичайно обдарованою особистістю. Письменник, перекладач, літературознавець, філолог, історик, філософ, публіцист, етнограф і фольклорист, педагог, видавець – «культурник», як він сам себе називав.

12 вересня 2019 року о 12:00 в секторі правової інформації Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва (вул. Соборна, 70, ІІІ поверх) відбулися літературні читання «Полум’яне слово Пантелеймона Куліша» до 200-річчя від дня народження видатного письменника.

        У заході взяли участь:

 Володимир Лазаренко, завідувач відділу українознавства КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти», методисти цього відділу - О. Козаченко,  Н. Бегас; Оксана Пойда, старший викладач кафедри методики філологічних дисциплін і стилістики української мови факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха ВДПУ імені Михайла Коцюбинського; Олександр Коваль, історик, дослідник, краєзнавець, учитель-методист НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія № 2» м. Гнівань.

 Лунали твори Пантелеймона Куліша та музичні номери у виконанні творчої молоді: Інни Герасимчук, студентки ІІ курсу факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, вокального ансамблю «Оберіг» Донецького національного університету імені Василя Стуса (керівник Ніна Бегас), Дмитра Бегаса (НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія № 2» м. Гнівань), учасників незалежного театру-студії «ПТАХА» (керівник Марина Ревенко).

  Відвідувачі заходу прослухали такі твори Куліша, як «Молитва», «Знов я серце упокорив», «Благословляю час той і годину», «Заплачеш по мені, кохана», «До кобзи», уривок з твору «Чорна рада», а також переглянули відеоролик про письменника та буктрейлер «Чорна рада».

Завідувач відділу українознавства                 Володимир Лазаренко

Презентація книги ««Українська мова: унормування, розунормування, перевнормування (1920–2015)»

 У рамках  міжнародної україністичної конференції, зорганізованої й профінансованої  Санкт-Ґаленським університетом, 11.09.2019 у коворкінгу головного корпусу ДонНУ імені Василя Стуса о 17:00 відбулася презентація книги доктора філологічних наук, професора Анатолія Панасовича Загнітка та авторів: Юліане Бестерс-Дільґера, Катерини Каруник і Сергія Василенка «Українська мова: унормування, розунормування, перевнормування (1920–2015)». Філологічна складова конференції в цьому році мінімальна. Це означає, що доповідей не буде, але буде книжкова презентація.

    Міжнародний проєкт під егідою Санкт-Ґаленського університету триває вже майже десять років. Десь із тиждень тому зматеріалізувався якийсь результат у вигляді книжки. Вона вийшла англійською мовою. Її назва «Regionalism without Regions». Зі змістом можна ознайомитися ось тут: http://ceupress.com/book/regionalism-without-regions

    У книжці є мовознавча частина під назвою «Language(s) in the Ukrainian Regions: Historical Roots and the Current Situation». Автори – Юліане Бестерс-Дільґер, Катерина Каруник і Сергій Василенко.

    У рамках того самого проекту  пощастило видати ще одну книжку українською мовою: «Українська мова: унормування, розунормування, перевнормування (1920–2015)». Її зміст викладено за ось цим посиланням http://www.historians.in.ua/index.php/en/novi-knizhki/2517-ukrajinska-mova-unormuvannya-rozunormuvannya-perevnormuvannya-1920-2015-zredaguvav-sergij-vakulenko-za-uchasti-katerini-karunik-kharkiv-kharkivske-istoriko-filologichne-tovaristvo-2018-713-s-6-map

    Вона вийшла майже рік тому. Були її презентації в Києві та в Харкові, тепер у Вінниці. Серед присутніх були студенти ДонНУ ім..В.Стуса, викладачі,учасники конференції, відділ українознавства Вінницької академії неперервної освіти-завідувач Лазаренко Володимир Іванович та методист Козаченко Олена Євгенівна.

     

До обговорення книжки долучилися студенти, викладачі, представники відділу українознавства, які дійшли висновку, що мова наша в різних регіонах має свої відмінності , але літературна мова є сталою та утвердженою часом та поколіннями українців.

Завідувач відділу українознавства                Володимир Лазаренко

18 вересня о 14:00 в кінотеатрі "Родина" відбудеться показ фільму про життєвий шлях Василя Стуса. 

Запрошуємо всіх бажаючих!

Деталі за тел: 096 716 81 99 (відділ українознавства)

Запрошуємо до участі в тематичній екскурсії "Стежинами Леонтовича": 

Гнівань- Шершні-Тиврів-Вороновиця-Немирів-Монастирок-Гайсин-Марківка

 (музеї, палаци, унікальні об'єкти, нові відкриття).

14 вересня, виїзд 8:00. 

Деталі за тел: 0969475971 Олександр Іванович.

Вшанування Героя України - Василя Стуса

4 вересня 2019 року у Вінниці представники різних громадських та партійних організацій вшанували поета, прозаїка, правозахисника, борця за незалежність України у XX столітті – Василя Стуса. Серед присутніх була методист відділу українознавства Вінницької академії неперервної освіти, керівник ГО «Яворина. Вінниччина» Козаченко Олена Євгенівна зі своїми посестрами та побратимами. Учасники вшанування поклали квіти до пам'ятника та процитували рядки його віршів.

«Василь Стус був не лише великим поетом, а й оригінальним мислителем. Для більшості українців він є символом боротьби за національну ідентичність, українську культуру і мову в 70-і та 80-і рр. ХХ століття. Він написав величезну кількість творів у віршах і прозі, перекладав українською мовою твори класиків світової літератури.

Чітка проукраїнська позиція в умовах тоталітарного червоного режиму стала причиною не тільки виключення його з аспірантури, а й двох тюремних строків для поета, які коштували йому життя. Так СРСР ще нещадно боровся з українською національною ідентичністю", - прокоментував депутат Вінницької міської ради Володимир Базелюк.

Завідувач відділу українознавства             Володимир Лазаренко

У ДОНЕЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТУСА УРОЧИСТО ВІДКРИЛИ ПОГРУДДЯ ВАСИЛЯ СЕМЕНОВИЧА СТУСА

У Донецькому національному університеті імені Василя Стуса урочисто відкрили погруддя Василя Семеновича Стуса – незламного лицаря правди і свободи, Героя України, випускника нашої Alma Mater, українського поета, прозаїка, перекладача, літературознавця та правозахисника. Серед присутніх були викладачі університету, студенти, журналісти, представники громадських організацій, працівники Вінницької академії неперервної освіти: завідувач відділу українознавства - Лазаренко Володимир Іванович, методист відділу - Козаченко Олена Євгенівна.

Відкрив урочистий захід ректор Стусівського університету, Заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор Роман Гринюк. Він наголосив на знаковості події для Університету та України: «Сьогодні, напередодні дня пам’яті Василя Стуса – Героя України, нашого випускника, патріота, громадянина, поета, ми зібралися тут в холі головного корпусу Університету, для того, щоб відрити пам’ятне погруддя Василя Стуса. Колеги знають, що у Донецьку залишився барельєф Василя Семеновича. При чому певний час він знаходився в окупованому Донецьку, як свідчення того, що Донбас – це Україна, що Донбас є і залишається Українським. Перемогу наближують ті, котрі зараз захищають Український Донбас. Переконаний, що цей образ Василя Стуса буде завжди нагадувати поколінням стусівців про незламність духу, вірність громадянській позиції і безумовну любов до України».

Ведучий свята більш детально розповів про скульптора, митця, який натхненно працював над створенням погруддям Василя Стуса, художника декоративно-прикладного мистецтва, члена Національної Спілки художників України, автора пам’ятника Василю Стусу на однойменній площі у Вінниці Анатолія Павловича Бурдейного.

Голова Вченої ради Стусівського університету, член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор, декан філологічного факультету Анатолій Загнітко наголосив, що ідея відкриття пам’ятника Василя Стуса виникла ще у мирному Українському Донецьку: «Надзвичайно приємно, що сьогодні реалізується одна з ідей нашого ректора про відкриття погруддя Василя Стуса. Ще в далекі 2013-2014 роки обговорювалася ідея про відкриття повноцінного пам’ятника Василя Стуся біля Донецького національного університету. Василь Стус прийшов в Університет і він, як на мене, не пішов з нього. Стус був у слові, Стус утвердився у слові, Стус живе у слові, Стус повернувся у слові. Безперечно, Ім’я Василя Стуса – це висока честь для самого колективу, адже Ім’я зобов’язує».

Тріумфом святкового дійства стало здійснення почесної місії Романом Гринюком та Анатолієм Загнітком: зняття символічної жовто-блакитної стрічки та урочисте відкриття погруддя Василя Стуса.

Учасники заходу згадували навчання Василя Стуса у Сталінському державному педагогічному інституті, його становлення як митця та громадянина, творче зростання, життєві віхи, Стусівські читання та Конгрес україністів у Донецьку.

Організатори зустрічі розповідали про відкриття барельєфу Василю Стусу в Українському Донецьку, за адресою вулиця Університетська, 24, де навчався Василь Стус, пригадали й те, що в Донецьку, через рік після окупації, зі стіни філологічного факультету зірвали пам’ятну дошку і барельєф Василю Стусу. Доктор філологічних наук, професор кафедри теорії та історії української та світової літератури Віра Просалова поділилася спогадами про відкриття меморіальної дошки Василю Стусу, ще у мирному Донецьку: «Сьогодні у цю хвилюючу мить мимоволі пригадуються події 2001 року, коли на корпусі філологічного факультету, де у 1954-1959 роках навчався Стус, була відрита меморіальна дошка. Відтоді корпус філологічного факультету став місцем зібрань у пам’ятні вересневі дні, і в холодні січневі дні, коли вшановували ювілеї від дня народження поета. Віра Андріївна наголосила: «Сьогоднішній захід – це підтвердження остаточного повернення Василя Стуса, це відновлення його пам’яті, це ще одне підтвердження, що Університет пам’ятає та шанує своїх випускників. Vivat, Аlma Mater, чиї випускники продовжують славу Аlma Mater!»

Організатори заходу висловили сподівання, що вже невдовзі на корпусі філологічного факультету в Українському Донецьку побачать звичну для цілих поколінь донецьких студентів постать незламного поета і борця, і як писав сам Василь Стус: «Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя…».

Доцент кафедри теорії та історії української і світової літератури Ніна Урсані презентувала авторську поезію про Василя Стуса.

В. о. завідувача кафедри теорії та історії української і світової літератури Ольга Пуніна зауважила: «Скульптурне обличчя, що нагадує Данте, скульптурне обличчя і постава схожі на нашого Кармелюка, характер на обличчі, грецький профіль, тонкі груби – таким Василь Стус постає у спогадах найкращих друзів. Не кожна особистість буде відтворена в камені, в мармурі, не кожна особистість залишиться в історії культури…».

Все частіше сучасна молодь надихається віршами Василя Стуса та складає пісні. Студент юридичного факультету Олександр Шинкович продекламував поезію Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я», а вокально- інтрументальний ансамбль «Оберіг» майстерно виконав пісню на вірші Василя Стуса під музичне оформлення групи «The frunk», яка люб’язно надала оригінальний авторський музичний супровід.

Ведучий свята підкреслив: «Доля Василя Стуса та нелегкий шлях нашого Університету уособлюють в собі незламність духу українського народу у боротьбі за волю, незалежність та українське майбутнє, і ми з вами тому свідчення, адже «Ім’я зобов’язує».

Фінальним акордом святкового дійства стало колективне виконання гімну Донецького національного університету імені Василя Стуса.

Завідувач відділу українознавства             Володимир Лазаренко