Відбувся Обласний конкурс «Мама Героя», присвячений Матерям наших героїв. Метою конкурсу було привернути увагу суспільства та влади до проблеми формування високого статусу захисника Батьківщини, виховання патріотичних почуттів серед учнівської молоді, утвердження української мови як єдиної державної,  її популяризація в молодіжному середовищі.

Працівники відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» дякують усім учням 10-11класів Вінниччини, які взяли участь у конкурсі та вітаємо переможців.

За результатами перевірки робіт конкурсу «Мама Героя» визначено переможців:

І місце посіла Чемирис Варвара Русланівна, учениця 11-А класу «Тростянецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Тростянецької селищної ради Вінницької області» під керівництвом Оголенко Валентини Олексіївни;

ІІ місце посіли Зелінська  Анастасія та Гуменюк Владислава,  учениці  Комунального закладу "Вінницький гуманітарний ліцей №1 імені М.І.Пирогова", під керівництвом Костюк Людмили Йосипівни та Сокур Лідії Петрівни;

ІІІ місце посіла Бишек Марина Юріївна, учениця 11-А класу Ладижинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №3, під керівництвом Волк Світлани Віталіївни.

Всі переможці конкурсу будуть відзначені дипломами та грошовими винагородами.

Усі учасники конкурсу будуть відзначені грамотами та сучасними книгами.

Дякуємо всім за участь! 

Вітаємо переможців! 

Все буде Україна!

ІІ Всеукраїнські наукові читання "Свою Україну любіть!"

31 травня 2022 року, у вівторок, об 11 годині у приміщенні Науково-дослідного інституту українознавства (м. Київ, вул. Ісаакяна, 18, актова зала, к.404) відбулися ІІ Всеукраїнські наукові читання «Свою Україну любіть», присвячені розвитку і впровадженню українознавства в освітній та гуманітарний простір України та осмисленню наукової спадщини фундатора сучасного українознавства, засновника та багаторічного директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, академіка, професора, доктора філологічних наук Петра Кононенка. У заході взяли участь науковці, освітяни та громадські діячі.

Модераторка читань Н. Безсмертна зачитала Привітання учасникам читань від П. Кононенка. Зокрема, Петро Петрович в ньому наголосив: «Все людство в стані третьої світової війни, головною проблемою якої є Українське Питання, – що означає: піде цивілізаційно-культурний розвиток як еволюційно-революційний прогрес універсальної Свободи, демократії, суверенітету, незалежності, соборності, національної рівноправності, єдності і гуманізму, символом чого стала Україна, – чи злочинним шляхом ескалації воєнних, екстремістсько-імперських конфліктів і катастроф на планеті, колонізації й рабства людей і нації, що несе в світ, руйнуючи його, Росія. Творячи Національний науково-дослідний інститут українознавства, Український національний гуманітарний Ліцей та Міжнародну Раду з питань розвою систем освіти, науки, культури, державотворення українознавства як політики і філософії держави та міжнародної наукової системи, ми ставали воїнами на фронті за мир, універсально-категоріальний поступ і розквіт України в духовній Європі, готовим саможертовно віддавати «дух і тіло за нашу свободу» та довести світові, що ми «козацького роду», ми – не епілог, а пролог у щасливе майбутнє. Будьмо і в грядущих битвах прапороносцями ідей Кия і Володимира Великого, Володимира Мономаха і Данила Галицького, Богдана Хмельницького й Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Михайла Максимовича, Михайла Грушевського, Симона Петлюри й Степана Бандери, світочів українознавства Григорія Сковороди і Тараса Шевченка. Самою Природою нам судилося перемогти! Слава Україні! Слава героям!».

Науковий захід відкрив директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України С. Наливайко з доповіддю «Новітня схема етногенезу українців: методологічні підвалини та практична реалізація».

Також були заслухані доповіді: О. Клименко (м. Київ) «Проблеми з якими стикається українська освіта в кризових умовах війни»; В. Ятченко (м. Київ) «Метафізичні аспекти світогляду «русского мира»; В. Лазаренко (м. Вінниця) «Вимоги до гуманітарних дисциплін в умовах військового стану»; О. Козаченко (м. Вінниця) «Проведення обласного конкурсу «Мама Героя» в контексті поглиблення знань з українознавства, як складової національно-патріотичного виховання»; Ф. Медвідь (м. Київ) «Національно-патріотичне виховання молоді: сучасні засади»; К. Грабчак (м. Київ) «Збереження української ідентичності крізь призму етнічних цінностей»; С. Бойко (м. Київ) «Збереження національної ідентичності особистості шляхом викладання курсу за вибором «Українознавство» для учнів 5-11 класів»; О. Газізова (м. Київ) «Оновлення змістових напрямків українознавчого контенту в культурно-освітній сфері в умовах сучасних викликів»; Н. Турпак (м. Київ) «Цивілізаційні та світоглядно-ціннісні засади впровадження інтегративного курсу «Українознавство» в систему освіти в Україні»; Ю. Фігурний (м. Київ) «Вплив повномасштабної агресії Росії проти України й українців на українські етнокультурні, державотворчі та націєтворчі процеси»; О. Чирков «Ескалація російсько-української війни як початок нового підперіоду етнокультурного розвитку української нації».

З доповіддю про вимоги до гуманітарних дисциплін в умовах військового стану виступив завідувач відділу українознавства КЗВО"Вінницька академія безперервної освіти" Володимир Іванович Лазаренко. Він подякував Науково-дослідному інституту українознавства за те, що під час військового стану проведені ХV Міжнародний конкурс для учнів 8-11 класів, в якому учениця 11 класу Широкогребельського НВК  Діденко Катерина під науковим керівництвом Медвідь Ольги Андріївни посіла ІІІ місце, а також  за проведення ІІ Міжнародного конкурсу для вчителів, в якому І місце зайняла Середа Світлана Леонідівна в номінації "Авторський навчальний урок з курсу за вибором "Українознавство" для вчителів базової середньої школи (5-9 класи) Журавлівського ліцею Тульчинської міської ради Вінницької області з темою "Український національний характер". Володимир Іванович зосередив увагу на тому, щоб предмет "Історія України" має вивчатися окремою дисципліною, а не в складі "Всесвітньої історії".  Також було запропоновано запровадити годину національно-патріотичного виховання в усіх навчальних закладах, тому що на дев'ятому році російсько-української війни наша країна значно поступається в інформаційному просторі, особливо, серед молоді. 

З ініціативою проведення Обласного конкурсу «Мама Героя» на теренах всієї України як складової національно-патріотичного виховання виступила методист відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти». Конкурс «Мама Героя» започаткувала Всеукраїнська громадська організація «Яворина» в 2017 році. Цього року відділ українознавства в співпраці з Вінницьким підрозділом ВГО "Яворина" вп'яте провели Обласний конкурс. Кількість творів просто вражає - понад 70.

По завершенню наукових читань С. Наливайко подякував його учасникам за продуктивну працю та повідомив, що мав телефонну розмову з П. Кононенком, привітав його від себе особисто та від учасників наукового форуму з днем народження та побажав йому довгих років життя та продуктивної праці в ім’я подальшого розвитку українознавства.

 

Відбувся ІІ Міжнародний конкурс для вчителів закладів загальної середньої освіти України та освітніх установ української діаспори «Українознавчі пріоритети освітнього процесу».

Працівники відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» дякують усім учителям Вінниччини, які взяли участь у конкурсі та вітаємо переможницю.

За результатами рецензування конкурсних робіт учителів та підсумками роботи журі ІІ Міжнародного конкурсу для вчителів закладів загальної середньої освіти України та освітніх установ української діаспори «Українознавчі пріоритети освітнього процесу» визначило переможців у  9 номінаціях.

Вітаємо переможницю ІІ Міжнародного конкурсу для вчителів закладів загальної середньої освіти України та освітніх установ української діаспори «Українознавчі пріоритети освітнього процесу» в номінації «Авторський навчальний урок з курсу за вибором «Українознавство» для вчителів базової загальної середньої школи (5–9 класи)» Середу Світлану Леонідівну Журавлівського ліцею Тульчинської міської ради Вінницької області з темою уроку «Український національний характер» за зайняте І місце.

Наказ про визначення переможців ІІ Міжнародного конкурсу для вчителів закладів загальної середньої освіти України та освітніх установ української діаспори «Українознавчі пріоритети освітнього процесу» можна переглянути на сторінці Науково-дослідного інституту українознавства за посиланням :

http://ndiu.org.ua/book/2022/konk-vch-nak1.pdf

Всі переможці Конкурсу будуть відзначені дипломами, які будуть надіслані до 5 червня 2022 р.

Дякуємо всім за участь! Вітаємо переможців! Все буде Україна!

 23 травня – День Героїв

Свято на честь українських вояків -борців за волю України

Сьогодні відбувся захід для учнів 8-11 класів, присвячений Дню Героїв.

Заступник начальника центрального міжрегіонального відділу УІНП Олексій Серветник розповів учням про історію виникнення цього свята, зосередивши увагу на визначних постатях – Миколи Міхновського, Симона Петлюри, Євгена Коновальця.

Про Героя України Дмитра Майбороду учням розповіла учениця 8-А класу Анна Танасіва, про його життєвий та героїчний шлях. Дмитро Майборода був учнем ліцею 26.

Директор ліцею Сніжана Дмитрівна розповіла про героїчний вчинок Дмитра Майбороди та проте, що з 1 вересня 2022 року ліцей буде носити ім’я Героя України.

З життєвим та героїчним шляхом Героя України Мирослава Мисли учнів ознайомила учениця 8-Г класу Кравчук Анастасія.

Методист відділу українознавства КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти" Козаченко Олена зазначила, що в такий важкий час для України всі українці об’єдналися і стали всі на захист своєї країни – військові, медики, волонтери. Всі ті, хто працює для перемоги над ворогом є Героями.

На завершення заходу учні подякували за чудовий захід, який є дуже потрібним та актуальним в наш час.

Слава Україні! Слава Героям України!

 

23 травня - День Героїв

Свято на честь українських вояків —

борців за волю України 

Це день пам'яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України. Передусім це свято лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, опришків, українських січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН. День Героїв відзначають понад сімдесят років. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначити 23 травня як День Героїв. Воно було покликане відродити в українців героїчний дух минулих поколінь, які дали нашій історії яскраві приклади героїзму лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН.

 Чому саме травень обрано для вшанування Героїв? Тому що в травні віддали своє життя у визвольній боротьбі такі кращі сини України XX століття:

З травня 1924 року – головний ідеолог державної самостійності України початку XX століття, один із співавторів ідейних засад українського націоналізму Микола Міхновський (родом з Полтавщини);

25 травня 1926 року в Парижі від кулі більшовицького агента загинув головний провідник української національно-визвольної боротьби 1917-21 років Симон Петлюра (родом з Полтави);

23 травня 1938 року в Ротердамі вибух бомби, підкладеної агентом НКВС, обірвав життя організатора українського націоналістичного руху, засновника та першого Провідника УВО та ОУН полковника Євгена Коновальця (родом із Львівщини).

Українські герої – це прості люди, жінки та чоловіки, хлопці та дівчата, діти та літні люди, які стали до лав: руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії Мирона Тарнавського, Січових стрільців Дмитра Вітовського, Армії Української Народної Республіки Симона Петлюри, Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії, членів визвольного руху шістдесятників, активістів Небесної сотні, воїнів сучасної російсько-української війни.

 

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА

Пам'яті українських повстанців (Ігор Калиниченко)

 

В тім краю, де все співає вранці,

І шумлять закохано ліси,

За Вкраїну билися повстанці-

Прометеї волі і краси.

 

Боронили землю від фашистів,

Від поляків і більшовиків,

Щоб ніколи у селі і в місті

Не затих народу вільний спів.

 

Та високі мрії не збулися,

І злетіть соколи не змогли.

Ворогам поганим не здалися,

І в холодні ями полягли.

 

Прийде час- нащадки їх прославлять,

Й полетять пісні, як журавлі.

Збережемо, браття, світлу пам'ять

Про героїв нашої землі!

 КРУГЛИЙ СТІЛ

«4 ЧЕРВНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ДІТЕЙ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ
 ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(для учнів 10-11 класів)
 

17 травня 2022 року о 15.30 відбувся круглий стіл, присвячений Дню пам’яті дітей, які загинули внаслідок агресії РФ проти України» для учнів 10-11 класів.

Захід розпочала методист відділу українознавства КЗВО «ВАБО» Олена Козаченко, яка надала історичну довідку про заснування пам’ятного дня на теренах України. 1 червня 2021 року Верховна Рада ухвалила постанову №5343 "Про вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України".

У пояснювальній записці зазначається, що Міжнародний день безневинних дітей — жертв агресії відзначається у світі щорічно 4 червня, відповідно до постанови Генеральної асамблеї ООН від 19 серпня 1982 року, а також наводяться дані, що починаючи з 2014 року на території Донецької та Луганської областей загинули більше 240 дітей, ще 56 зникли безвісти. Отримали поранення і травми, за даними різних джерел, від 167 до понад 500 малолітніх громадян України.

До заходу долучився завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко, який навів статистику сучасної російсько-української війни та наголосив на тому, що варто вчити історію, робити висновки, адже доля неодноразово давала українцям шанс змінити своє життя, зробити гідний вибір, щоб назавжди забути про так званого «братнього» народу, який тепер винищує нас усіма можливими способами.

Вчитель історії вищої категорії Вінницького ліцею 26  Гуменюк Лариса Вікторівна  роз’яснила учням причини того, що відбувається в наш час, наголосивши на тому, що має формуватися свідомість українця змалечку. Не може бути українцям байдуже якою мовою говорити, які фільми дивитися, яку історію вчити, яку музику слухати! Має пройти чітке розмежування між добром і злом, світлом і темрявою. Потрібно вивчати діяльність істориків та діячів часів УНР, які закладали фундамент нашої державності.

Вчитель історії вищої категорії Вінницького ліцею 26  Пилипенко Олена Олександрівна  розповіла про права дитини в умовах воєнного стану, наголосивши на тому, що окупанти використовують дітей, як живий щит, прикриваючись ними для здійснення своїх злочинних вчинків.

На завершення учасники Круглого столу побажали всім нашим захисникам та всім українцям ДОВГООЧІКУВАНОЇ ПЕРЕМОГИ над окупантами! Все буде Україна!

 Міжнародний день сім'ї 2022 

Міжнаро́дний день сім’ї́ — міжнародний день, що відзначається в системі Організації Об’єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 15 травня.

Історія свята

Запровадження свята було викликано стурбованістю світової спільноти сучасним становищем родини та її значенням у процесі виховання покоління, що підростає. 20 вересня 1993 року відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН було запроваджено Міжнародний день сім’ї, який святкується щороку 15 травня. На думку генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї — єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою. 

Прикмети

• Соловей співає, весну проводжає, а літо зустрічає.
• Якщо схід ясний — літо буде дощовим.
• Соловей всю ніч співає, наступний день буде сонячним.
• Соловей завжди перестає співати перед негодою.
• Теплий день15 травня — буде небагатий урожай хліба.
• Якщо зацвіла черемха і солов’ї заспівали, то слід очікувати двотижневого похолодання.

Що не можна робити в цей день

• Не можна сваритися і ображатися.
• Не варто витрачати багато грошей.
• Не рекомендують виносити сміття.

Без перебільшення можна сказати, особливо в теперішній час: сім’я – це найважливіше, чим багата людина. Опора, тил, підтримка, розуміння. Нехай же сьогодні кожен згадає про своїх рідних і близьких, подзвонить, напише, привітає і порадіє за те, який скарб у нього є. 

З міжнародним днем сім’ї, дорогі!

 15 травня – День пам’яті жертв політичних репресій

15.05.2022 

Щороку, третьої неділі травня, в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом. Пам’ятна дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Після широкомасштабного вторгнення Росії терор і політичні переслідування стали моторошною реальністю для величезної кількості українців, чиї міста і села окупували війська агресора. Катування, розстріли невинних без суду і слідства, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів – здавалося, що все це з падінням радянської системи назавжди залишилось в історії. Але ідеологічні спадкоємці СРСР у путінській Росії знову принесли на українську землю масові політичні репресії. З огляду на все, що ми знаємо про Бучу, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь, з огляду на відомості, які надходять з окупованого Херсона, День пам’яті жертв політичних репресій набуває для нас нового значення. Ціною надзусиль і багатьох життів Україна бореться не тільки за те, щоб звільнити свою землю від російських окупантів та відновити свій суверенітет. Вона бореться за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики у XXI столітті.

В умовах війни немає змоги масово вшанувати пам’ять жертв політичних репресій у Биківні під Києвом чи інших місцях, як це було в минулі роки. Проте людська пам’ять не знає кордонів, тому цього року віддати шану безневинно вбитим можна на будь-якій локації – вдома, за кордоном, в укритті, у прихистку – згадати тих, кого свавільно закатував одвічний ворог, поділитися інформацією з іншими. Заохочуємо журналістів, представників органів місцевого самоврядування як висвітлювати День пам’яті загалом, так і розповідати окремі історії, щоб люди, чиї життя обірвав або скалічив комуністичний режим, не залишилися в пам’яті сучасників безіменною абстрактною цифрою.

Один із проєктів, який повертає імена і зберігає пам’ять про людей, захоронених у Биківнянському лісі під Києвом, найбільшому відомому місці поховань жертв політичних репресій в Україні, – "Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил". З 2017 року до пам’ятної дати Національний історико-меморіальний заповідник  "Биківнянські могили" за підтримки Українського інституту національної пам’яті публікує серії інтернет-банерів з конкретними іменами і стислими життєвими історіями людей, похованих у Биківні, на так званій “таємній спецділянці НКВС УРСР”. За різними даними, тут у 1937-1941 роках було захоронено від 20 до 100 тисяч безневинно розстріляних жертв комуністичного терору.  Кілька років сюди практично щоночі звозили тіла жертв НКВС, замордованих у кількох київських катівнях. Серед них – письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та десятки тисяч інших безневинних жертв.

Переглянути цьогорічні інтернет-банери можна за посиланнями: Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил – 2022 (Частина 1) - Биківнянські могили та Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил - 2022 (Частина 2) - Биківнянські могили.

Але це не єдина “таємна спецділянка”, по всій Україні розкидані місця масових поховань людей, позбавлених свободи, гідності, майна, замордованих та безвинно страчених: П’ятихатки у Харкові, Рутченкове поле у Донецьку, Дем’янів лаз на Прикарпатті, Суча балка на Луганщині, урочище Триби на Полтавщині, Халявин біля Чернігова. Такі ж братські могили є й у Вінниці, Умані, Житомирі, Бердичеві, Львові, Запоріжжі, Одесі та багатьох інших містах.

Про ці та інші злочини радянського тоталітарного режиму треба пам’ятати завжди. Жива пам’ять дає наснагу боротися, щоб радянський режим був засуджений усім світом на рівні з нацизмом. Боротися за світ без тоталітаризму.

Про злочин масових політичних репресій також нагадує проникливий ролик, створений творчою майстернею Bober Film Studio (режисерка – Діана Горда) за підтримки Українського інституту національної пам'яті та Меморіального заповідника  "Биківнянські могили".

Інформаційні матеріали до Дня пам’яті жертв політичних репресій.

Відбувся ІІ етап XV Міжнародного конкурсу з українознавства серед учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Працівники відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» дякують усім учням Вінниччини, які взяли участь у конкурсі.

Вітаємо переможницю ІІ етапу XV Міжнародного конкурсу з українознавства серед учнів 11 класів, яка посіла ІІІ місце:

ученицю 11 класу Широкогребельського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок» Самгородоцької сільської ради Діденко Катерину Миколаївну під науковим керівництвом Медвідь Ольги Андріївни.

Наказ про визначення переможців ІІ етапу XV Міжнародного конкурсу з українознавства серед учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів можна переглянути на сторінці Науково-дослідного інституту українознавства за посиланням :

http://ndiu.org.ua/book/2022/konk-uchn-nak2.pdf

Всі переможці Конкурсу та їхні наукові керівники отримають грамоти та подяки, які будуть надіслані на адреси закладів освіти до 25 травня 2022 р.

Голова журі Конкурсу, директор Науково-дослідного інституту українознавства Сергій Наливайко привітав переможців конкурсу:

Шановні учасники XV Міжнародного конкурсу з українознавства!

Щиро вдячний кожному з Вас за цікаві, вдумливі, а подекуди й несподівані наукові українознавчі розвідки!

Кажучи щиро, після тривалих карантинних обмежень цьогоріч мріялося нарешті організувати справжні захисти Ваших наукових проєктів, поспілкуватися наживо, обговорити важливі українознавчі наукові проблеми з Вами, наші юні колеги-науковці, а також намітити шляхи подальшої співпраці із Вами, наші шановні наукові керівники.

На жаль, злочинна агресія Росії проти України, як і всі події останніх місяців, що навіки закарбувалися в пам’яті українського народу у нероздільному поєднанні трагедії й подвигу, запровадження воєнного стану, вимушені переселення мільйонів українців внесли вагомі корективи у плани кожного з нас. Тож і цього року ми змушені були визначати переможців конкурсу в заочному режимі. Це непроста справа, тож і відповідальність висока. Весь цей час наукові співробітники Інституту українознавства працювали з Вашими роботами, прагнучи відзначити найкращі з них. Хотілося б вірити, що нам вдалося зробити це максимально об’єктивно. Аби підтримати талановиту молодь й мінімізувати можливі помилки, ми прийняли рішення відзначити цьогоріч якомога більшу кількість учасників конкурсу. Не обійшлося, втім, і без дискваліфікації незначної частини робіт або через невідповідність вимогам конкурсу, або ж через академічну недоброчесність.

Отже, за підсумками роботи комісій із перевірки науково-дослідних робіт, журі ХV Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів закладів загальної середньої освіти визначилося із переможцями. Їхні імена Ви зможете знайти у відповідному документі (Наказі про результати конкурсу).

Ми докладемо максимум зусиль, аби до 25 травня 2022 р. всі переможці конкурсу та їхні наукові керівники отримали грамоти та подяки, які будуть надіслані на електронні адреси закладів освіти.

Вірю, що після впевненої Перемоги над ворогом в Україні постане нова історична реальність, де питання гуманітарного розвитку і державної національної політики посядуть нарешті належне місце. Тож і Ваша зацікавленість українознавством, впевнений, послужить Вам добру службу, стане вагомим інтелектуальним внеском у розбудову України майбутнього, у справді наукове пізнання і творення українського світу!

Користуючись нагодою, колектив Науково-дослідного інституту українознавства та журі конкурсу щиро бажають Вам якнайшвидшої перемоги і мирного неба над усією Україною! А цьогорічним випускникам – обов’язкової реалізації Ваших освітніх планів і задумів!

До зустрічі наступного року!

Слава Україні!

            Методичні рекомендації до відзначення   8 травня - Дня пам'яті та примирення 

Одним із вирішальним фактором перемоги у Другій світовій війні стала підтримка за програмою державної програми США ленд-ліз.

Повернути невитрачені матеріали або розрахуватись за них союзу треба було вже після війни. СРСР почали отримувати матеріали за цією програмою вже з осені 1941 року. Допомога від союзників відіграла важливу роль вже в битві за Москву.

Але після перемоги в Другій світовій війні Москва воліла забути про допомогу Заходу. Внесок союзників у перемогу усяко применшували. А СРСР до самого розпаду не розплатився за поставлену техніку.

7 квітня 2022 року США знову ухвалюють програму ленд-лізу, цього разу для України.

Сьогодні ми презентуємо новий ролик до Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Росія, яка так старанно творила міф, що воювала без ленд-лізу і без України – зараз воює без ленд-лізу і проти України.

Пам’ятаємо! Перемагаємо!

Виробництво відеоролика: Prosto production.

Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.

Наукова консультація - Максим Майоров, Валентина Охлопкова.

Використано матеріали документальної фотовиставки "Lend-lease - зброя перемоги. Що замовчувала радянська пропаганда", підготовленої Громадською організацією "Корпус справедливості" за підтримки Українського інституту національної пам’яті.

У відео використано матеріали книги «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова, а саме міф «Західна допомога за програмою ленд-лізу була незначною» (Ростислав Пилявець).