вівторок, 29 грудня 2020 р.

 Арія, перервана кулею: до 46-ліття загиблого Героя України Василя Сліпака відбудеться концерт

20 Грудня 2020
Арія, перервана кулею: до 46-ліття загиблого Героя України Василя Сліпака відбудеться концерт

Василь Сліпак — всесвітньо відомий український оперний співак з унікальним голосом, соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник Революції гідності та бойових дій на сході України. Позивний «Міф». Народився 20 грудня 1974 року. Цього року до дня народження легендарного «Міфа», який покинув Паризьку національну оперу і пішов добровольцем на війну, митці підготували кілька знакових заходів. Про це повідомляє Україна молода.

Уже за усталеною традицією в іменній великій залі Василя Сліпака, розташованій у стінах НМАУ імені П. І. Чайковського, відбувся музичний діалог «Україна — Європа».

Для участі в урочистостях до Києва прилетіли  праправнучка бельгійського музиканта Анрі В’єтана Агнес Бріоль В’єтан і відомий французький диригент Ніколя Краузе, який співпрацював і дружив із Василем Сліпаком.

Отже, 21 грудня звучали Концерти для скрипки з оркестром № 2 і 5 Анрі В’єтана, а також твори французьких і українських композиторів. Їх виконали Національний ансамбль солістів «Київська камерата», солісти Богдана Півненко та студентка Вищої школи музики в Лозанні (Швейцарія) Олександра Хмара.

Відкрила концерт знаменита Серенада для струнних Петра Чайковського — як нагадування про 180-річчя від дня народження композитора з українським корінням, який тривалий час творив в Україні.

У рамках заходу відбувся також круглий стіл на тему «200 років від дня народження Анрі В’єтана: повернення в Україну», у якому взяла участь музикознавиця, праправнучка композитора Агнес Бріоль В’єтан.

Також представили у столиці одночасно концепцію та макет Артскверу імені Василя Сліпака, який намагаються облаштувати уже не перший рік у межах Андріївського узвозу.

Організатор – ГО «Музичний батальйон» — підготував і концерт за участю Василя Нечепи (кобзар-лірник, народний артист України), Поля Манондіза (Франція — Україна) та учасника гурту «Гайдамаки» Олександра Ярмоли, який виконав пісню-присвяту «Лицар».

Як відомо, закладання пам’ятного каменя на місці облаштування майбутнього Культурно-мистецького скверу імені Василя Сліпака відбулося ще 16 вересня 2017 року на розі Андріївського узвозу та вулиці Боричів Тік. Тоді ж організатори ініціювали проведення конкурсу на кращий ландшафтний дизайн. А два роки потому у Львові, під час міжнародного конкурсу молодих вокалістів імені Василя Сліпака, відбулася презентація проєкту пам’ятника.

Під час Революції гідності Василь Сліпак брав участь в акціях української діаспори у Франції. Як волонтер допомагав українським захисникам, а згодом сам долучився до першої окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», повернувся пораненим.

Влітку 2015 року воював у Пісках, у районі Донецького аеропорту. Повернувшись із фронту, продовжив волонтерську діяльність, давав благодійні концерти в Українському центрі в Парижі, допомагав дітям-сиротам, які втратили батьків на війні.

Влітку 2016 року втретє поїхав на Донбас, повіз зібрану допомогу захисникам-добровольцям і планував залишитись у складі 1-ї ОШР ДУК ПС на пів року. Загинув у бою від кулі снайпера. Кавалер ордена «За мужність» І ступеня, Герой України, кавалер ордена «Золота Зірка» та інших відзнак.

неділя, 20 грудня 2020 р.

 До 130-річчя Андрія Мельника УІНП провів науковий круглий стіл

16 грудня Український інститут національної пам’яті провів науковий круглий стіл “Андрій Мельник: історія, пам’ять, спадщина”.

12 грудня виповнилося 130 років від дня народження цієї історичної постаті. У публічному просторі Андрій Мельник найбільш відомий як один з лідерів Організації українських націоналістів. Водночас його біографія, особливо діяльність до ОУН, не надто відома громадськості й мало досліджена. Немає жодної наукової монографії, присвяченої цій легендарній та одночасно суперечливій постаті.

Тож науковий захід, організований УІНП, був спробою різнобічного погляду на життя, діяльність і переконання людини, яка одночасно визнається борцем за незалежність України у XX столітті та звинувачується у співпраці з нацистами, що не бачили Україну незалежною та вчинили численні злочини на її території. Водночас це і пошук адекватної мови пам’ятання про історичних діячів, які, з одного боку, відзначилися боротьбою за українську незалежність, а з іншого – співпрацювали з тоталітарними режимами.

Участь у розмові взяли Юрій Шаповал з Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Національної академії наук, Михайло Ковальчук з Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Національної академії наук, Сергій Кот з Інституту історії України Національної академії наук, Микола Посівнич з Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича Національної академії наук, Ганна Сіромська з Львівського державного університету внутрішніх справ та Марек Войнар з Інституту політичних досліджень Польської академії наук.

Як розповів на початку круглого столу його модератор, голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, організатори мали на меті висвітлити, як постать Андрія Мельника представлена в українській та закордонній біографістиці; якою була його діяльність під час Першої світової війни та в роки Української революції; поговорити про Українську військову організацію, Організацію українських націоналістів, про стосунки Андрія Мельника з Євгеном Коновальцем; торкнутися питання взаємовідносин між Мельником і Бандерою та поговорити про мельниківців під час Другої світової війни: якими були їхні погляди, хто був їхнім союзником, де виникають звинувачення та які з них відповідають дійсності; а також поговорити про життя Андрія Мельника у повоєнні роки.

Дискусію повністю можна послухати у записі.

Також одночасно з круглим столом, організованим УІНП, відбулася онлайн-дискусія “Андрій Мельник та його рух: історія, пам’ять, спадок” у Центрі дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.

Надихають та мотивують: УІНП випустив настільний календар на 2021 рік про українських жінок

 Надихають та мотивують: УІНП випустив настільний календар на 2021 рік про українських жінок

«Українські жінки ХХ століття» - це зручний настільний календар на 2021 рік, який розповідає історії українських жінок, які у різний спосіб вплинули на становлення та розвиток української державності або здійснили вагомий внесок у розвиток української науки, культури, освіти чи інші визначні досягнення наприкінці  ХІХ – ХХ століттях.

«Героїні календаря в різний спосіб стали на захист української державності під час Перших (1917-1921 роки) та Других визвольних змагань (кін. 1930-х - 1950-ті роки). До календаря увійшли 12 ювілярок, які є особливими для історії України. Ці жінки  різні за походженням, віком, освітою, професію. Об’єднує їх те, що вони не залишилися осторонь суспільних та політичних процесів і подій, які відбувалися на українських землях протягом ХХ століття. Вони з яскравою громадянською проукраїнською позицією, переважно активістки жіночого руху, правозахисниці та політичні діячки. Це представниці різних поколінь українок, які щоденно виборювали право відбутися і ставали взірцем для інших», - розповідає авторка проєкту та співробітниця УІНП Наталя Слобожаніна

Кожен місяць в календарі присвячені одній українській діячці за принципом хронологічного відбору за круглими та напівкруглими датами року народження. Серед героїнь календаря політикеса Олена Левчанівська, освітянки Христина Алчевська й Софія Русова, військовичка Софія Галечко, громадські діячки та письменниці – Дніпрова Чайка, Олена Теліга, Марія Бачинська-Донцова та інші.

Календар буде цікавий працівникам закладів науки, культури та освіти, представницям жіночих громадських організацій та інших установ і громадських організацій, та просто зацікавленим гендерною тематикою.

Авторка проєкту: Наталія Слобожаніна

Подяка за консультації: Оксані Кісь та Володимиру Бірчаку

Дизайн: Ярослав Копаниця

Друк: ФОП Заболотний І.М.

Завантажити електронну версію календаря можна за посиланням.


 Які пам'ятні дати відзначатимемо на державному рівні в 2021-му: ВРУ ухвалила відповідну постанову

 Які пам'ятні дати відзначатимемо на державному рівні в 2021-му: ВРУ ухвалила відповідну постанову

Верховна Рада України прийняла Постанову Кабінету міністрів України "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році".

Постановою визначається перелік найважливіших подій у суспільно-політичному житті України та ювілеїв видатних осіб, які у 2021 році повинні відзначатися на загальнодержавному рівні з метою консолідації та формування історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті. Також Постановою створюються належні правові підстави для організаційної підготовки до їх відзначення.

Згідно з затвердженим Постановою Додатком, у 2021 році будуть, зокрема, відзначатися:

1075 років із часу першої писемної згадки про місто Вишгород (946);

400 років із часу Хотинської битви (липень–жовтень 1621);

225 років із часу заснування в місті Умані Національного дендрологічного парку “Софіївка” Національної академії наук України (1796);

125 років із часу початку кінематографа в Україні (13.09.1896 – кінопоказ у приміщенні львівського Пасажу Гаусмана, 02.12.1896 – кінопоказ у приміщенні Харківського оперного театру);

100 років із дня заснування державного степового заповідника “Асканія-Нова” (нині – Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України) (08.02.1921);

100 років із часу проведення Другого Зимового походу Армії Української Народної Республіки (25.10–21.11.1921) та розстрілу вояків Армії  Української Народної Республіки біля містечка Базар (нині – село Коростенського району Житомирської області) (21.11.1921);

30 років із дня ухвалення Верховною Радою України Акта проголошення незалежності України (24.08.1991);

30 років із дня проведення Всеукраїнського референдуму на підтвердження незалежності України (01.12.1991);

30 років із дня створення Збройних Сил України (06.12.1991);

25 років із дня ухвалення Верховною Радою України Конституції України (28.06.1996);

25 років із дня введення в обіг національної грошової одиниці – гривні (02.09.1996);

25 років із дня заснування Конституційного Суду України (16.10.1996). 

Повний перелік дат можна проглянути за посиланням

 УІНП розробив історичні карти для музейних фахівців

 УІНП розробив історичні карти для музейних фахівців

Український інститут національної пам’яті для сприяння музеям в оновленні експозицій забезпечив розробку історичних карт з нанесенням меж сучасних регіонів України. Карти виготовлено у двох форматах (А1 та А2), які зручно використовувати для внесення змін у сталі чи тимчасові експозиції, а також для проведення тематичних лекторіїв або презентацій.

Тематика мап стосується знакових періодів історії України:

  • Руські князівства і половецький степ (1198)
  •  Королівство Русі та Золота Орда (1265)
  • Велике Князівство Литовське (1425)
  •  Річ Посполита (1619)
  • Козацька держава Богдана Хмельницького (1654/1657)
  •  Поділ України по Дніпру (1751)
  • Україна у складі імперій (1914)
  •  Українська Народна Республіка після ІІІ Універсалу (1917)
  •  Злука УНР і ЗУНР (1919)
  • Радянська Україна до німецького вторгнення (1921-1940)
  • Окупаційний лад (1942)
  • Фронти Другої світової війни (1941-1944)
  • Радянська Україна після вигнання нацистів (1944-1954)
  •  Україна після здобуття Незалежності (1995)
  •  Російська агресія (2018).

Комплекти видрукованих мап отримали обласні краєзнавчі музеї України. Розроблені мапи розміщено на сайті Інституту у рубриці «Інформаційні матеріали / Музейникам» у вільному доступі. 

середа, 16 грудня 2020 р.

 Шануймо українські традиції!

     Калита, калита - сонцем налита! Згідно методичних рекомендацій методиста відділу українознавства Бегас Н.О., відбулись справжні українські вечорниці для школярів навіть у карантинних умовах. З дитинства дітей потрібно навчати українських народних пісень, звичаїв. Ці традиції передаються від покоління до покоління. Тому наші юні учасники поринули у давнє українське свято Калити, від якого вважалось починається відлік зимових свят! Це свято є одним із найбільш шанованих молодіжних свят Калита, або Андрія. Святкується воно увечері 13 грудня за новим стилем, або ж 31 листопада за старим. Тобто за старим стилем це відбувалось в ніч з листопада на грудень, в ніч напередодні зими. 

   Калита припадає на найбільш темний період року, коли як кажуть, день до обіду. При допомозі магічних ритуалів люди намагалися допомогти сонцю розгорітися. Найтісніше пов'язаний з культом сонця вогонь, в тому числі домашнє вогнище, тому на Калиту так широко використову­вались атрибути печі та знаряддя праці, якими господиня поралася коло вогню — кочерга, хлібна лопата, рогачі, горня, сажа. Обрядовий хліб — калита також нагадує сонце, він обов'язково круглий, як сонце, в середині з діркою, до того ж вимазаний медом. Золотий мед, принесений бджолами (божими мухами) також символізував сонце і широко вико­ристовувався в цей день. Ним намащува­ли калиту, іноді жартуючи, хлопці вмочали пальці в мед і мазали дівчатам вуста, щоб солодкі були. З меду готува­ли і напої на калиту. Варто відмітити, що горілку на молодіжних вечорницях, як правило, не вживали.

 Найсмішнішим моментом був діалог між паном Коцюбинським та паном Калитинським під час кусання калити - обрядового хліба: 

- Добрий вечір, пане Коцюбинський!

- Добрий вечір, пане Калитинський!

- Дозвольте калиту кусати!

- А я буду по зубах писати!

- А я вкушу!

-А я вкрешу!

-Чи вкрешиш чи ні, а я на золотому коні! 

Але не просто так її відкусити, тож писар стоїть на сторожі і "пише" сажою того, хто не зміг відкусити калити.



 Страви в цей день були пісні: різноманітні каші, капусняки, горох, голубці, гриби, риба, а надто варенички, з чим їх тільки не готували з капустою і картоплею, з смаженою цибулею і квасолею, вишнями, а також спеціально позначені для хлопців з сіллю, перцем, мукою, попелом або клоччям.


 
А також з цього дня уже починали вчити колядки та щедріки. Ми також притримались традицій, тож вчили автентичні щедрівочки, записані від прадідуся Колісніченка Володимира Семеновича (1932р.н.), разом із народним ансамблем "Оберіг" 🎄🎄💫❄️🎶

✨Хай же ця зима і наступний рік принесуть лише радість, здоров'я та відродження нашої духовності!


 Методист відділу українознавства                                         Бегас Н.О.

понеділок, 7 грудня 2020 р.

 День Збройних сил України!

День Збройних сил України - привітання / фото УНІАН

6 грудня, українці відзначали важливе державне свято – День Збройних сил України. Воно було встановлене постановою Верховної Ради України в 1993 році.

На ЗСУ, як відомо, покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Військо забезпечує стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного та підводного простору держави.

Найкращі вітання 6 грудня лунали на адресу українських воїнів з нагоди їхнього свята. УНІАН зібрав найкращі подячні слова та побажання бійцям ЗСУ, а також найкращі вітальні листівки й картинки.

З Днем ЗСУ – вітальні вірші та листівки

***

Хай буде сильною рука,

Міцними будуть хай війська,

Нехай здоров'я - як та криця,

Хай служба завжди - як годиться!

Хай всюди - спокій, лад та мир!

Будь, як казковий богатир -

Могутній, нездоланний, вмілий!

Із 6-м грудня, воїне милий!

***

Воїне, лицарю славний,

Ти зброю тримаєш в руках,

Щоб на нашу країну-державу

Злий не зазіхнув ворог.

Будь мужній і будь достойний

Ти слави своїх батьків,

Відважний вкраїнський воїне,

Нащадку славних віків.

***

Серце моє стукоче, серце моє щемить

Лине до тебе серце у цю святкову мить,

Через ліси й озера, через річки й долини,

Щоб привітати зі святом - з Днем Збройних Сил України!

***

6 грудня – тож тебе вітаємо,

Від усієї душі тобі ми бажаємо:

Щасливих днів і Божої ласки,

Принцесу милу із гарно казки,

Перемогу важку в боротьбі –

Хай все це збудеться Тобі!

***

Збройні сили України —

Слава, гордість, міць країни!

Захищають мир, свободу

Служать рідному народу!

Щира шана і подяка

Хлопцям, молодим солдатам,

Що строкову службу чесно

Сприйняли, як борг почесний!

***

У День Збройних Сил України бажаю гордо стояти на сторожі спокою батьківщини, легко відбивати всі навали з боку противника, усувати будь-які проблеми і перешкоди на горизонті, зберігати спокій і оптимізм душі, берегти щастя й доброту в серці

***

Дорогі захисники, наші любі хлопці! Прийміть щирі вітання з Днем Збройних сил України! Бажаю козацької мужності, дідівської гідності, батьківської мудрості, могутньої сили волі та віри у власні сили

***

Сьогодні вітаємо нашу гордість і найцінніше багатство України – всіх її військовослужбовців. Ви – наші захисники, надія і опора. Ви – хранителі спокою та мирного неба над головою. Прийміть вітання з найкращими побажаннями: здоров'я, світлого настрою, успіхів на всіх фронтах!

***

Шановні воїни, захисники України! Вітаю Вас з професійним святом Днем Збройних Сил України. Бажаю здоров'я та успіхів на ниві служіння українському народу. Зі святом Вас!


Привітання з Днем ЗСУ / ukr.media
Листівки з Днем ЗСУ / фото vlasno.info
День ЗСУ - вірші та листівки / naurok.com.ua
Привітання з Днем збройних сил України/ myizyum.in.ua

 З Днем волонтера 2020 

День волонтера в Україні / фото ua.depositphotos.com

5 грудня у всьому світі відзначають Міжнародний день волонтера. В Україні та у світі цього дня згадують людей, які добровільно та безоплатно працюють там, де потрібна їх допомога: дитячих притулках, будинках літніх людей, на масових заходах та в стаціонарах лікарень.

Історія свята

Свято було засноване Генеральною асамблеєю ООН у 1985 році. В Україні волонтерський рух розпочався в 90-х роках, а офіційно його визнали 10 грудня 2003 року. 

Офіційно історія волонтерства починається з 20-х років XX століття. Після Першої світової війни у Франції французька та німецька молодь допомагала відновлювати зруйновані війною господарства. Згодом волонтерський рух поширився по всьому світу.

В Україну волонтерський рух прийшов наприкінці XX століття, однак найбільш масовим він став після окупації Криму та військових дій на сході. Волонтери почали збирати гроші по всьому світу на потреби військових, закуповувати на них медикаменти та зброю і везти все це на передову. Деякі з них пішли добровольцями на військовий фронт.

Привітання з Днем волонтера

З днем волонтера 2020 / фото pinterest.com

Не кожен зможе, відкинувши свої справи і потреби в сторони, прийти на допомогу тому, хто потребує... бути волонтером може тільки по-справжньому добра і чуйна людина. З Днем волонтерів!

День волонтера привітання / фото pinterest.com

Допомога ближнього - головна надія будь-якої людини. Бездушність і безсердечність вбивають світ людських відносин. Спасибі вам, волонтери, за ваше подароване іншим час, за ваш труд і привітність. Нехай ваш приклад буде показовим для всіх. Ваше серце ніколи не стане порожнім на почуття, а ваша життєва енергія не згасне. Благородство ваше не знає кордонів.

З днем волонтера листівки / фото pinterest.com

Кожен з нас народжений, щоб бути щасливим і творити добро. Вітаю тебе з чудовим святом - Днем волонтера - наказую сьогодні ощасливити якомога більше людей. Нехай всі у твоєму оточенні дізнаються, що таке радість, позитив, веселощі, допомога і підтримка! Нехай і тобі сьогодні дістанеться крапелька любові і ніжності, турботи і тепла!

З днем волонтера привітання в віршах/ фото pinterest.com

Ти твориш добро, даруючи радість усім,

Ти ділишся щастям і серцем своїм.

Ти твориш добро, даруєш надію,

Ти твориш любов, ти здійснюєш мрії.

Душею і серцем ти завжди із ними,

Для них ти є друг, і сім’я, і родина.

Ти наче те сонце, що гріє весною.

Для них ти як Ангел, що завжди з тобою.

Ти рук не опустиш, ти йдеш до мети,

Щаслива дитина, щасливий і ти.

З дитячих сердець погане ти стер,

Ти добра людина, ти – волонтер!

ВІДДІЛ УКРАЇНОЗНАВСТВА ЗАПРОШУЄ ВСІХ БАЖАЮЧИХ ВІДВІДАТИ

ВИСТАВКУ, ЯКА ВІДКРИЛАСЯ ДО ДНЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ


4 грудня 2020 року, до Дня Збройних сил України, у приміщенні Вінницького обласного краєзнавчого музею відбулось відкриття виставки «Воїни. Історія українського війська».
Участь у презентації взяли директор краєзнавчого музею Катерина Висоцька, директор Державного архіву Вінницької області д.і.н., професор Юрій Легун, учасник новітньої російсько-української війни, співробітник Вінницького територіального представництва Мінветеранів Олег Дмитрійчук.



Модерував офіційне відкриття Заслужений журналіст України, заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА Іван Педорук.
Від Інституту, виставку презентували начальник Центрального міжрегіонального відділу к.і.н. Богдан Галайко та співробітник відділу Олексій Серветнік.
Також, у заході взяли участь представники військових частин, що дислокуються на території міста Вінниці та Вінницького обласного військового комісаріату.



З початку активної фази новітньої російсько-української війни у 2014 році, українське військо розпочало своє відродження, яке супроводжується історичною тяглістю до військових традицій часів Визвольних змагань. та інших славетних сторінок боротьби за Українську державність, присвоєння почесних найменувань військових частин, провадження елементів українського національного однострою, військових звань, відзнак.
Виставка «Воїни. Історія українського війська» – це 20 розповідей про історію військових формувань на теренах України від часів Русі до сьогодення. Експозиція дає змогу зазирнути в минуле та подивитися, якими були однострої та зброя українських воїнів у різні історичні епохи. Світлини супроводжує інформація про тип військових організацій, чисельність і озброєння військ, методи воєнного мистецтва та найвизначніші битви.
Організатор проекту: Український інститут національної пам’яті.
Організатори презентації виставки у Вінниці:
Центральний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті; Вінницький обласний краєзнавчий музей; за сприяння Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА.
Фото: Олексій Серветнік

  

Відбувся VII обласний конкурс вчительських творчих родин "Від землі, від роси, від любові...". Вінницького обласного Будинку культури учителя. У номінації "Сценічне мистецтво" перемогу отримала родина нашого методиста відділу українознавства - Бегас Ніни Олександрівни разом із батьком Ковалем Олександром Івановичем -учителем історії. Вітаємо!



  Бібліотеки в умовах війни: всеукраїнська конференція об’єднала фахівців з усієї України 10-11 вересня 2026 року відбулася дводенна всеук...