30 червня 1907 р. народився Роман ШУХЕВИЧ.

Національний герой, видатний український політичний та державний діяч, легендарний генерал. В періоді 1943-1950 років Головний Командир УПА (псевдо Тарас Чупринка), Голова Проводу ОУН на Українських Землях (Тур) і Голова Секретаріату УГВР (Лозовський). Керманич національно-визвольної боротьби багатотисячної УПА, широкого підпілля ОУН та мільйонів українців проти німецько-гітлерівських та російсько-большевицьких окупантів. 5 березня 1950 року Роман Шухевич загинув у бою з озвірілими чекістами, в Білогорщі біля Львова, які полювали за ним 10 років. Щоб не потрапити до лап російських катів-садистів вистрелив собі у скроню. Загарбники боялись його навіть вбитого. Тіло вивезли за межі Західної України, спалили, прах подрібнили і розвіяли над рікою Збруч. На кручі біля мосту між Хмельницькою і Тернопільською областями що поряд зі старовинним містечком Скала-Подільська стоїть хрест... Проїздом зупинись, приклонись Герою..!

І сьогодні, за 29 років Держави України, коли йде війна з Росією, нащадки кровавої російсько-совітської гебні при владі усіма способами прагнуть стерти пам'ять про Шухевича! Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київради щодо перейменування проспектів Степана Бандери та Романа Шухевича у Києві.

ПАМ'ЯТАЙ!

Ти повірив, що скінчилось, і що нас нема,

Що пожерли тиф і мука та ще й рідна тьма, –

Ні! Живуть, живуть безсмертні і гримить їх чин,

І живим, що стали мертві, знов несуть мечі.

Генерале, генерале, – пестить очі даль.

Вже твоє роздерте серце злютувала сталь.

Синя пляма щезла з грудей, загорівся зір,

Мускулясті кроки знову міряють простір.

Над тобою тяжкотканий плеще-б’ється стяг,

Ніби птах державний крила широко простяг.

Ти – орел старого Риму, вісник вражих згуб.

Він несе в залізних кігтях золотий тризуб.

(Євген Маланюк)

«Легенда, що повертається»: до 130-річчя з дня народження Петра Франка Інститут презентує відеоролик

28 червня виповнилося 130 років з дня народження Петра Франка – легендарного летуна, команданта летунського відділу Української Галицької армії, засновника Пласту, хіміка-винахідника, педагога, письменника і перекладача, молодшого сина Івана Франка.

До цієї дати Український інститут національної пам’яті спільно з Bober Film Studio приурочив ролик з циклу «Люди епохи».

«Продовжуючи цикл роликів «Люди епохи», Український інститут національної пам'яті повертає імена Катерини Грушевської, Петра Франка та інших непересічних особистостей. Вони помітно вплинули на ті галузі науки та сфери суспільного життя, якими цікавилися, які досліджували та в яких творили. Але могли б зробити значно більше, якби на злеті життя їх не знищив тоталітарний режим. Знання їхніх історій дає нам змогу краще розуміти політичні, суспільні й культурні процеси, які відбувалися в Україні у 20-му столітті. Звичайно ці короткі ролики не розкриють їхні історії повністю. Але вони можуть привернути увагу людей та спонукати їх дізнатися більше», – говорить голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Ролик створено за сприяння Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка,  Повітряного командування «Центр» Повітряних Сил ЗСУ та Приватного військового музею «Штурм». У ролику використані кадри, надані Young&Hungry Production.

Завантажити у високій якості цей та інші ролики із серії «Люди епохи» можна тут.

Довідково:

Петро Франко народився 28 червня 1890 року в Нагуєвичах, змалку вирізнявся непосидючістю і цікавістю до світу.

Один із перших пропагандистів здорового способу життя, засновник української скаутської організації «Пласт». Під час Першої світової війни пішов добровольцем до Легіону Українських Січових Стрільців, у 1918-му став одним з учасників боїв Листопадового чину, став командантом летунського відділу Української Галицької армії, одним із фундаторів української військової авіації.

Закінчив відділ хімічної технології Львівської політехніки. Автор 36 винаходів з технології переробки молока. Над вдосконаленням цих технологій з 1931 по 1936 рік працював у Харкові на запрошення радянського уряду. Був свідком Голодомору, тому на Галичину зміг повернутися лише підписавши розписку про нерозголошення інформації.

З приходом у вересні 1939-го радянської влади на Західну Україну став народним депутатом УРСР, першим директором меморіального музею Івана Франка, деканом товарознавчого факультету Українського державного інституту торгівлі. Постійно перебував під пильним наглядом НКВД. 28 червня 1941 року його під конвоєм відвезли на вокзал і посадили в потяг, що прямував до Києва – лишати таку популярну особистість у Львові, що ось-ось мав перейти під контроль нацистів, радянські “куратори” не хотіли. Подальша доля його невідома. Є припущення, що його розстріляли в Києві в липні того ж року, але могилу Петра Франка досі не знайшли.

“Провела 15 років каторги у Воркуті” – померла легендарна зв’язкова УПА

На Волині відійшла у засвіти, легендарна зв’язкова УПА Тамара Криштальська.

Інформує Це моя Україна, повідомляє на своїй сторінці у ФБ горіхівська Свобода

У віці 95 років, відійшла у вічність членкиня УПА, учасниця ОУН, легендарна зв’язкова УПА, браниця радянських таборів Тамара Криштальська.

Автобіографія: Тамара Криштальська на псевдо “Мотря”, народилася 15 січня 1926 року в селі Милятин Іваничівського району на Волині. До лав ОУН вступила у 1942 році. Працювала в «Юнацтві» та «Жіночій сітці». Була засуджена до 15 років каторги і п’яти років позбавлення громадянських прав. Покарання відбувала у Воркуті. У 1955 році переїхала до Кемеровської області на спецпоселення до батьків. Наступного року вийшла заміж за підпільника Василя Криштальського. У 1969 з сім’єю поселилася в Кривому Розі. У 86-му сина мобілізували – ліквідовував наслідки аварії на ЧАЕС. Згодом помер він онкозахворювання. Залишив дружину і доньку.

У 2011 році перебралася Тамара Криштальська до Горохова, де мешкала донині. У 2015 році поховала чоловіка.

Інформаційне агенство Це моя Україна, висловлює щирі співчуття родині загиблої. Це велика втрата для нас та усієї України.

НА ДОНБАСІ ЧОТИРИ РОКУ ТОМУ ЗАГИНУВ У БОЮ ВАСИЛЬ СЛІПАК 

В Україні 29 червня вшановують пам’ять Василя Сліпака - українського оперного співака і воїна, захисника України.

Василь Сліпак (1974-2016) – український оперний співак (бас-баритон), соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник бойових дій під час війни на Сході України, позивний «Міф».

Народився він у Львові. Все Василеве життя було пов’язане зі співом. Дев’ятирічним хлопчиком він прийшов до Львівської державної академічної хорової капели  «Дударик» і співав там до 1994 року. Разом з капелчанами виступав на провідних концертних майданчиках як України, так і світу (Національна опера України, Національна філармонія, Карнегі-Хол, собор Паризької Богоматері концертні зали Канади, Італії Голландії, Бельгії, Швейцарії, Прибалтики). Потім закінчив Львівську консерваторію. Ще під час навчання брав участь у багатьох  музичних конкурсах та проектах. У 1997 році успішно подолав конкурсне випробування на вступ до складу Паризької національної опери. Його голос дав змогу йому почати успішну сольну кар’єру у Франції та Європі.

Читайте також: Українців Парижа запрошують на панахиду за Василем Сліпаком

Майже 20 років Василь Сліпак прожив за кордоном. Свої останні концерти співак дав 25-27 травня 2016 року у храмі Святої Трійці в м. Ліоні (Франція). Найулюбленішою арією Василя була партія Мефістофеля в опері Шарля Гуно «Фауст». Саме звідси з’явився і позивний «Міф», з яким Василь Сліпак воював на передовій. Але його улюбленою піснею була ніжна і лірична «Місяць на небі…»

Був відомий своєю волонтерською діяльністю, численними справами в царині доброчинності. Під час Революції гідності мав контракт в Опері, і не міг вилетіти до Києва. Втім, став активним учасником усього, що відбувалося в діаспорі: підтримав Паризький Євромайдан, постійно відправляв на Майдан передачі з гуманітарною допомогою, збирав гроші, влаштовував благодійні концерти.

Коли на Донбасі почалася війна, створив благодійну організацію «Fraternité Ukrainienne/Українське братство», допомагав українським захисникам, познайомився із вояками Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», згодом сам долучився до них. «Я пропустив Майдан, але війну не пропущу», - сказав Василь.

Він тричі був на фронті. Уперше поїхав на війну у травні 2015 року. Воював у Пісках у районі Донецького аеропорту. Брав участь у боях за Авдіївку у складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу. Повернувся пораненим. Вдруге поїхав на фронт у вересні 2015 року, у Водяне, на лінію зіткнення, у жовтні повернувся до Парижа. В червні 2016 року знову поїхав на Донбас. Планував залишитися там на півроку. Але 29 червня 2016 року загинув у бою від кулі ворожого снайпера.

Поховали героя на  Личаківському кладовищі Львова. У лютому 2017 року Василю Сліпаку посмертно присвоєно звання Героя України.

28 червня – День Конституції України

28 червня 1996 року Верховна Рада ухвалила Конституцію України. Це стало важливим етапом українського державотворення. Конституція є ядром національної правової системи. Вона фіксує головні юридичні та політичні аспекти відносин між державою та суспільством.

Конституція України 1996 року не виникла на порожньому місці. Перша відома кодифікація права на українських територіях відбулася за часів Давньої Русі і була зафіксована в “Руській Правді” (ХІ–ХІІ століття). Пошук шляхів, методів та інструментарію для оформлення і закріплення основних принципів суспільно-державної взаємодії продовжувався в наступні історичні епохи. Особливе місце в ньому займає Конституція Пилипа Орлика 1710 року. У цьому документі задекларовано основні засади розбудови демократичної держави.

Новітній конституційний процес в Україні нерозривно пов’язаний з відновленням української державності. Творення Конституції розпочалося з прийняттям Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року. Процеси творення національного законодавства активізувалися з розпадом СРСР та ухваленням Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Всеукраїнський референдум засвідчив підтримку проголошення незалежності України. Більшість країн світу визнали Україну суверенною державою. Тож актуалізувалося питання прийняття Основного закону. Однак протистояння між президентом та парламентом істотно затягнуло конституційний процес.

Конституційна комісія підготувала проєкт Конституції України. 1992-го року відбулося його всенародне обговорення і 26 жовтня 1993-го створено остаточний варіант. Далі справа тимчасово зупинилася майже на рік. У листопаді 1994 року, після дострокових президентських і парламентських виборів, нові народні обранці створили ще одну Конституційну комісію. Черговою віхою стало 8 червня 1995-го – день підписання Конституційного договору між Президентом України та Верховною Радою про організацію державної влади та місцевого самоврядування на період прийняття нової Конституції України.

Напередодні ухвалення Конституції, в червні 1996 року, ситуація загострилася. 26 червня Рада національної безпеки й Рада регіонів при Президентові України різко засудили будь-які зволікання з прийняттям цього документа. Президент  призначив референдум щодо прийняття Конституції на 25 вересня. А наступного дня Верховна Рада України прийняла постанову “Про процедуру розгляду проєкту Конституції України в другому читанні”. І розпочався справжній марафон тривалістю майже 24 години. З них останні 14 – без перерви.

Це були непрості 14 годин. Серед питань, які викликали найбільші дискусії, були державні символи. Ліві категорично не погоджувалися на тризуб і синьо-жовтий стяг. Врешті депутати дійшли згоди.

Чимало суперечок викликало питання про статус Криму. Частина народних обранців (насамперед, праві) вважали, що достатньо обмежитися наданням півострову статусу звичайної області. Після неодноразових голосувань таки дійшли компромісу: ліві голосують за синьо-жовтий прапор, праві – за автономію Криму.

Нелегко вирішувалося і мовне питання: українська стала єдиною державною мовою, але Конституція гарантує вільний розвиток та використання російської й інших мов національних меншин.

О 09 годині 18 хвилин 28 червня 1996-го країна отримала Конституцію – першу Конституцію незалежної України. У ній було закріплено правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Інформаційні матеріали про Конституцію України

Фольклорно-етнографічні експедиції

  Запрошуємо у літні подорожі до старовинних місць нашої славної Вінниччини! Метою поїздок є фіксація та зібрання фольклору, етнографії, історії у старожилів, методом фіксації на відео та фото носії у формі інтерв`ю.

  Деталі та запис за тел: 096 716 81 99 (методист відділу українознавства Бегас Ніна Олександрівна)

ВАШ ОБЕРІГ

  Саме з такою назвою вийшов дебютний альбом вокально-інструментального ансамблю "Оберіг" під керівництвом методиста відділу українознавства - Бегас Ніни Олександрівни.

     Перший диск включає 16 українських пісень народних, повстанських, сучасних:

1.«Ой у вишневому саду» (українська народна пісня про кохання, обр., «Оберіг»)  01:50

2.«Ой піду я на долину» (українська народна пісня про кохання, обр. невідомого композитора) 03:51

3. «Вербовая дощечка» (українська народна веснянка, обр., Н. Бегас) 01:42

4. «Вербовая дощечка» + бітбокс 01:32

5. «Туман яром»; (українська родинно-побутова пісня, обр., Н. Бегас) 04:00

6. «Защебетала, гей ластівочка»; (українська народна щедрівка, обр., Н. Бегас) 02:06

7. «Ой у люлі, люлі» (українська народна колисанка, обр., Н. Бегас) 02:52

8. «Їхав, їхав козак містом» (українська козацька пісня, обр., «Оберіг») 01:44

9. «Зродились ми великої години» (славень ОУН-УПА, обр., Н. Бегас) 02:43

10. «На покинутих згарищах» (українська повстанська пісня, обр.,Н. Бегас) 04:19

11. Від Синього Дону до Сивих Карпат. (українська повстанська пісня, обр., Н. Бегас) 03:11

12.«Я не втомився, сили я маю» (військова пісня, сл.і муз. Х. Панасюк, обр.,Н. Бегас) 02:23

13. Нас не зламає холодна байдужість» (військова пісня, сл.і муз. Х. Панасюк, обр., Н. Бегас) 03:09

14. «Черемшина» (пісня літературного походження, сл. М. Юрійчук, муз. В. Михайлюк, обр., Н. Бегас) 02:49

15. «Вчителька моя» (пісня літературного походження, сл. А. Малишко, муз. П. Майборода, обр. Н. Бегас)  01:40

16. «Оберіг» - (сучасна авторська пісня сл. і муз. І. Дріжчаного, обр. «Оберіг») 04:26

Основний склад ансамблю:

Бегас-Коваль Ніна Олександрівна (керівник)– І голос – провідний фахівець Центру естетичного виховання та соціальних проектів Донецького національного університету імені Василя Стуса, методист відділу українознавства;

Степова Олена-ІІ голос - провідний фахівець Центру естетичного виховання та соціальних проектів Донецького національного університету імені Василя Стуса;

Степова Ганна – ІІІ голос – студентка факультету хімії, біології та біотехнологій;

 Лебедкін Максим – IV голос – студент економічного факультету.

Також іноді долучаються до народного стилю сучасні ритми за участі:

Юрчишина Данила -бітбокс – студент фізико-технічного факультету;

Гуменюка Дениса – реп - студент фізико-технічного факультету.

У скарбниці їх досягнень чимало перемог: 5 перемог Гран-прі!  14 медалей першого ступеню, 4 медалі другого ступеню, кубки призів глядацьких симпатій, срібний кубок та понад 100 грамот і подяк з різних заходів (університетських, благодійних, місцевих, обласних, всеукраїнських, міжнародних), участі та звершення у Гала-концертах відомих мистецьких фестивалів та телевізійному шоу «Х-фактор». 
   Під час останнього періоду карантинного життя наші юні співаки також не сиділи, склавши руки, а брали участь у різноманітних Міжнародних конкурсах онлайн та дистанційно! Можемо собі уявити, як важко було змагатися нашим юним співакам, до речі, в яких немає музичної освіти, на міжнародній сцені із професіоналами з різних країн світу! І не просто змагатися, а отримати найвищі нагороди!

Дата проведення:	Назва конкурсу:	Місце проведення:	Результат:
30 березня 2020	Всеукраїнський дистанційний багатожанровий фестиваль-конкурс «Весняний передзвін» -	м. Ужгород	1 місце
4-5 квітня 2020	Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв і талантів: «Я-Супер Зірка»	м. Чернігів	Гран-прі
10 травня 2020	Міжнародний фестиваль-конкурс дитячої та юнацької творчості «Балтійський бриз»	Україна, Чехія, Латвія	Гран прі
16 травня 2020	Міжнародний  онлайн конкурс талантів «Grand-fest»	Україна, Канада, Китай, Італія та інш	1 місце
25 травня 2020	Міжнародний вокальний конкурс «Закарпатські самоцвіти»	Закарпаття	Гран прі
2 червня 2020	Всеукраїнський вокальний фестиваль-конкурс народної творчості «Співоча птаха».	м. Київ	1 місце
16 червня 2020	Міжнародний багатожанровий фестиваль-конкурс: "Чарівні мелодії"	м. Київ	1 місце

Українська народна пісня житиме. І саме завдяки таким колективам, як Оберіг"!

До вашої уваги також представляємо інтрев`ю із учасниками ансамблю у прямому ефірі!

https://www.youtube.com/watch?v=vuDuEtxasgg&feature=youtu.be&fbclid=IwAR2YJRfaj_tzBPaX6osIdmvW_aIyH2aY079Up1HVoFYagUjb-yKPFQCCWn0

https://www.youtube.com/watch?v=6_3UtHbaO2k&feature=youtu.be&fbclid=IwAR1eTXjfo3z2jQ_yc48XfFpjPpTTBXEcSnMo7mF12UKtWRSsXoH-cEvjmrg


Замовлення дисків: 096 716 81 99