23
травня - День Героїв
Свято
на честь українських вояків —
борців за волю України
Вінницький підрозділ ВГО «Яворина» з побратимами та посестрами, з
небайдужими вінничанами 23 травня
вшанували пам'ять всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу
та незалежність України. Передусім це свято лицарів Київської Русі, козаків
Гетьманської Доби, опришків, українських січових стрільців та вояків Армії УНР,
УПА та діячів ОУН. День Героїв відзначають понад сімдесят років. У 1941 році
Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначити
23 травня як День Героїв. Воно було покликане відродити в українців героїчний
дух минулих поколінь, які дали нашій історії яскраві приклади героїзму лицарів
Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії
УНР, УПА та діячів ОУН.
Традиційно захід розпочався славнем України « Ще не вмерла України…»
Голова Вінницького підрозділу ВГО
«Яворина», методист відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія
безперервної освіти Олена Козаченко акцентувала увагу на тому : чому саме травень
обрано для вшанування Героїв? Тому що в травні віддали своє життя у визвольній
боротьбі такі кращі сини України XX століття:
З травня 1924 року – головний ідеолог державної самостійності України
початку XX століття, один із співавторів ідейних засад українського
націоналізму Микола Міхновський (родом з Полтавщини) був повішений
більшовицькими агентами, видавши це за самогубство;
25 травня 1926 року в Парижі від кулі більшовицького агента загинув
головний провідник української національно-визвольної боротьби 1917-21 років
Симон Петлюра (родом з Полтави);
23 травня 1938 року в Ротердамі вибух бомби, підкладеної агентом НКВС,
обірвав життя організатора українського націоналістичного руху, засновника та
першого Провідника УВО та ОУН полковника Євгена Коновальця (родом із
Львівщини).
Українські герої – це прості люди,
жінки та чоловіки, хлопці та дівчата, діти та літні люди, які стали на захист
рідної неньки-України.
Пам'яті
українських повстанців (Ігор Калиниченко)
В тім краю,
де все співає вранці,
І шумлять
закохано ліси,
За Вкраїну
билися повстанці-
Прометеї
волі і краси.
Боронили
землю від фашистів,
Від поляків
і більшовиків,
Щоб ніколи у
селі і в місті
Не затих
народу вільний спів.
Та високі
мрії не збулися,
І злетіть
соколи не змогли.
Ворогам
поганим не здалися,
І в холодні
ями полягли.
Прийде час -
нащадки їх прославлять,
Й полетять
пісні, як журавлі.
Збережемо,
браття, світлу пам'ять
Про героїв
нашої землі!
Усі присутні
хвилиною мовчання вшанували всіх тих, хто віддав життя за Україну….
Надалі слово передано посестрі-яворинці
Олені Нікіфоровій (Білоус), яка розповіла про головного ідеолога державної
самостійності України початку XX століття, одного із співавторів ідейних засад українського
націоналізму Миколу Міхновського.
https://www.youtube.com/watch?v=iv-EdeRpfkc–
Микола Міхновський
Посестра Катерина Кривозова
провела нас сторінками життя головного провідника української
національно-визвольної боротьби 1917-21 років Симона Петлюру.
https://www.youtube.com/watch?v=CkDv2a3hl1M
– Симон Петлюра
Побратим Володимир Нікіфоров
ознайомив присутніх із життям організатора українського націоналістичного руху,
засновника та першого Провідника УВО та ОУН полковника Євгена Коновальця
https://www.youtube.com/watch?v=mk6ItGI0kQs
– Євген Коновалець
Мамо, не
плач (Оксана Максимишин-Корабель)
Мамо, не
плач, Мамо, не плач,
Я повернусь
весною.
Прийду на
світанні в садок із росою.
А, може,
дощем на поріг упаду.
Голубко, не
плач, так судилося, ненько.
Вже слово,
матусю, не буде моїм.
Прийду і
попрошуся в сон твій тихенько.
Розкажу, як
мається в домі новім.
Мені
колискову ангел співає.
І рана
смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю,
й тут сумно буває.
Душа за
тобою, рідненька, щемить.
Мамочко,
вибач, за чорну хустину.
За те, що
віднині будеш сама.
Тебе я
любив. І любив Україну.
Вона, як і
ти, була в мене одна.
Голова Вінницького підрозділу ВГО
«Яворина», методист відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія
безперервної освіти Олена Козаченко наголосила, що Герої Небесної сотні назавжди
залишаться в нашій пам’яті та наших серцях, саме вони є нащадками одвічних
борців за Україну. Вона розповіла, що одним з таких Героїв Небесної сотні є
перша жертва російсько-української війни прес-секретар Донецького осередку ВО
«Свобода», який загинув у сутичці з проросійськими тітушками, які напали на
проукраїнський мітинг в Донецьку 13 березня 2014 року. Він помер від отриманого
важкого ножового поранення. Поховали Героя в місті Донецьку. Залишив маму
Людмилу та батька. Дмитру Чернявському було 22 роки…
https://www.youtube.com/watch?v=SSCJWS_b720–Дмитро
Чернявський
Посестра-яворинка Вікторія Турчак розповіла про Героя російсько-української
війни Андрія Кизила. Історія Героя України Андрія Кизила, який загинув у бою за
Авдіївку на початку 2017 року, маючи лише 23 роки і семимісячного сина, стала
основою потужної пісні «Настав час», що нагадує українцям про війну:
Я ж приречений на війну,
Але це не моя провина.
Я ж воскресну, та не прощу,
Що не я виховую сина…
https://www.youtube.com/watch?v=a953tNiw6Go-
Андрій Кизило
Побратим Денис Нечуя ознайомив
присутніх з життєвим шляхом та героїчним вчинком українського військовика,
молодшого лейтенанта, командира взводу окремої зведеної штурмової роти
«Карпатська Січ» 93-ї ОМБр. Мирослава Мислу.
2 жовтня 2016 він загинув
поблизу села Кримське Луганської області від множинних вогнепальних поранень
під час мінометного обстрілу. Мирослав на чолі розвідгрупи під час виконання
бойового завдання виявив ДРГ противника, після чого група потрапила під
масований обстріл. Пораненого командира донесли до бази, але він помер.
Похований у селі Волохів Яр Чугуївського району Харківщини, де мешкає його мати
Наталя Іванівна.
https://www.youtube.com/watch?v=Z8131pmNGMg–
Мирослав Мисла.
Вірш воїнам АТО
Я дивлюсь на
світлини бійців,
Щирі посмішки,
втомлені очі,
Сиві скроні та
безліч рубців…
А мій розум
сприйняти не хоче:
Це не сон, не
сіндром маячні,
Ця війна не в
далекій країні,
Не в Іраку чи десь
там в Чечні,
А в вишневій моїй
Україні.
Саме зараз її вояки
Схід країни від зла
захищають,
Б’ються на смерть
мої земляки,
Кров’ю землю святу
поливають.
Щоб країна ввійшла
в майбуття
Вільна, сильна, без
чвар та війни.
Віддають саме цінне
- життя,
України найкращі
сини!
Зі словами вдячності всім
загиблим за Україну долучився побратим Андрій Гайдай.
Захід завершився виконанням
пісні Алькора «Синє небо у вогні!!!».
https://www.youtube.com/watch?v=bTB0N427CZs
Всі присутні розгорнули
синьо-жовтий прапор України , як символ незламності та нескореності нашого
українського народу!
Герої не вмирають!!! Слава
Україні!!!
Шлях від Тараса Шевченка
до В’ячеслава Чорновола
22 травня 2021 року представники громадськості Вінниччини, Вінницької крайової організації Народного
Руху України, обласного товариства
Спілки слов’янських письменників
України, завідувач відділу українознавства КОЗВ «Вінницька академія безперевної освіти» Володимир Лазаренко на честь
дня перепоховання великого Кобзаря на Чернечій горі в Україні, відвіддали та провели відповідні
Шевченківські читання на місцях дитинства, юності, могили Тараса Григоровича Шевченка у
Національному заповіднику «Батьківщина
Тараса Шевченка» та музею-садиби В'ячеслава Чорновола.
З вуст учасників поїздк прозвучали вірші з
поем Тараса Шевченка «
Холодний Яр», «Гайдамаки», «Кавказ», пісні на слова поета, поезії « Заповіт»,
інші актуальні твори великого Кобзаря. З
Чернечої гори у виконанні присутніх
прозвучали Гімн України, вітання
« Слава Україні! Слава нації! Україна понад усе!»
У цей день біля підніжжя могили великого
Кобзаря пройшли урочистості з нагоди вручення Державних Шевченківських премій.
Відбулися тематичні зустрічі з керівниками
Канівського та Вільхівецького меморіально-музейних комплексів, екскурсії до
музеїв-садиб у селі Моринці, Шевченкове, Корсунь-Шевченкового та Вільхівці.
Учасники поїздки також ознайомились з музеями Корсунь –
Шевченкового, провели урочистості, поклали
вінки та квіти до підніжжя усіх
пам’ятників величним українцям за
маршрутом перебування.
