У Києві відбулась публічна лекція до 150-річчя Миколи Міхновського 

Напередодні 150-річчя від дня народження Миколи Міхновського, 30 березня, в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві відбулася публічна лекція історика Юрія Юзича «Невідомий Микола Міхновський: депутат, бізнесмен, борець за український Патріархат».

Микола Міхновський першим на початку XX століття озвучив ідею української державної незалежності, був основоположником українського націоналізму.

Лекція Юрія Юзича, яку організували Український інститут національної памʼяті спільно з Національним музеєм Революції Гідності, була присвячена найменш відомим фактам про цього громадського і політичного діяча.

Модерувала подію головна спеціалістка відділу організації заходів Українського інституту національної пам’яті Тетяна Бойко. 

Під час лекції Юрій Юзич, зокрема, розповів:

- чому переслідування за проукраїнську позицію було знайоме Миколі Міхновському з дитинства,

- який стосунок громадський та політичний діяч мав до українського патріархату,

- як Міхновський підтримував підприємців-українців за допомогою першого українського банку в Харкові,

- яким чином був причетний до прихованої українізації та популяризації постаті Тараса Шевченка у царській Росії.

«У 1912 році Міхновський, як тодішній гласний Харківської думи, наполіг, щоб у центрі Харкова було збудовано Селянський дім, де встановлено бюст Шевченка. Це була така хитрість Міхновського. І при всіх владах цей Шевченко простояв. В умовах царської Росії це був перший публічний пам’ятник. При цараті поставити пам’ятник Шевченку було фактично неможливо», – відзначив Юрій Юзич. Лекція була насичена схожими цікавинками про Миколу Міхновського.

Запис прямої трансляції лекції

Дізнатися більше Міхновського можна з інформаційних матеріалів Українського інституту національної пам'яті.

Перевірити, як багато ви знаєте про цю історичну постать, можна за допомогою нашого тесту.

Фото Національного музею Революції Гідності

31 березня виповнилося б 150 років ідеологу української незалежності Миколі Міхновському: заходи 

31 березня на державному рівні відзначаємо 150-річчя Миколи Міхновського.

Міхновського насамперед знають як автора програми Революційної української партії під назвою «Самостійна Україна», створеної 1900 року. Він першим на початку XX століття артикулював курс на українську незалежність.

Своє бачення, що українці повинні здобути власну незалежну державу, Міхновський підкріплював справами. Чим би він не займався – адвокатською практикою, громадською чи політичною діяльністю, вчителюванням – скрізь докладав зусиль, щоб підтримати українську ідею. А ще з усіх сил намагався поширити її – писав програмні тексти, виступав з промовами, друкував статті у пресі, на початку XX століття заснував 5 українських часописів.

Міхновський розумів, що незалежність неможлива без армії. Тому одним з перших відстоював ідею формування українських збройних сил. Коли в 1917 році революційні події поглинули Російську імперію, а в Україні розпочалися національно-визвольні змагання, Микола Міхновський заснував та очолив Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького.

«Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець, доти українська інтеліґенція не покладе оружжя, доти всі покоління українців йтимуть на війну. І ця війна провадитиметься усіма засобами[…] Нам належиться будуччина, бо зовсім неможливо, щоб 1/30 частина усієї людности, ціла велика нація могла зникнути, могла бути задушеною», – писав Микола Міхновський 123 роки тому в «Самостійній Україні».

10 ключових фактів про цю багатогранну та віддану ідеї української незалежності постать читайте в інформаційних матеріалах.

Переглянути і завантажити інфографіку про Миколу Міхновського

До памʼятної дати 30 березня відбудеться публічна лекція дослідника постаті Міхновського Юрія Юзича. Початок о 18:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві. Лекцію можна відвідати або слухати онлайн. Як це зробити – за посиланням.

Також 29 березня заступник голови Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак долучився до брифінгу «Апостоли української державності: роль і значення творчості Миколи Міхновського та Дмитра Донцова в історичному контексті та сьогодні». Детально про подію за посиланням.

Центральний державний історичний архів України з партнерами презентував онлайн-виставку архівних документів та матеріалів про Миколу Міхновського. Зібрання доступне для перегляду на сайті архіву за посиланням. До нього увійшли архівні документи і матеріали з фондів Центрального державного історичного архіву України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Державної наукової архівної бібліотеки, Державного архіву Полтавської області.

Відбувся ІІ етап XVІ Міжнародного конкурсу з українознавства серед учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Працівники відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» дякують усім учням Вінниччини, які взяли участь у конкурсі.

Вітаємо переможницю ІІ етапу XVІ Міжнародного конкурсу з українознавства серед учнів 8 класів, яка посіла ІІІ місце:

ученицю 8-Б класу КЗ "Вінницький гуманітарний ліцей№1 ім.М.І.Пирогова" Шевчук Ярину Володимирівну  під науковим керівництвом Козаченко Олени Євгенівни.

Наказ про визначення переможців ІІ етапу XVІ Міжнародного конкурсу з українознавства серед учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів можна переглянути на сторінці Науково-дослідного інституту українознавства за посиланням : 

   http://ndiu.org.ua/book/2023/konk-u-nak-2-etap3.pdf 

Всі переможці Конкурсу та їхні наукові керівники отримають дипломи та подяки до 23 квітня 2023 р.

Голова журі Конкурсу, в.о. директора Науково-дослідного інституту українознавства, професор Василь Чернець привітав переможців конкурсу:

Шановні учасники ХVІ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів! 

     Щиросердно дякуємо кожному і кожній з Вас за ґрунтовні українознавчі наукові дослідження, які Ви писали в складних умовах воєнного стану, без світла, тепла, в бомбосховищах! 

      Високий рівень Ваших наукових розвідок, спрямованих на відстоювання наших національних цінностей, збереження та утвердження національної ідентичності, дослідження актуальних аспектів національної безпеки України, осмислення й збереження національної героїки є свідченням Вашої мужності й незламності, і наш з Вами інформаційно-культурний фронт є надзвичайно важливим для наближення Перемоги! 

      Щиро вітаємо переможців ХVІ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів закладів загальної середньої освіти! (Наказ НДІУ № 25 від 21.03.2023 р. «Про визначення переможців ХVІ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів закладів загальної середньої освіти»). 

   В умовах війни ми по-особливому цінуємо підтримку і прагнемо нових зустрічей, спілкування в колі однодумців. Плануючи проведення конкурсу з українознавства, ми мріяли про цікаві наукові дебати з Вами, юні колеги. Проте в реаліях воєнного стану головним пріоритетом є Ваша безпека, тому журі конкурсу ухвалило рішення про проведення ІІ етапу ХVІ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів закладів загальної середньої освіти з 10 по 20 березня 2023 р. в дистанційній формі. Перед нами стояло надскладне завдання: оцінити актуальність та новизну Ваших наукових розвідок, визначити ступінь розробленості теми, самостійність дослідження та виокремити Ваш авторський внесок в окреслену проблематику. Ми всіляко намагались уникнути суб’єктивності під час рецензування Ваших проєктів, кожну роботу рецензували щонайменше 3 науковці. Ми знаємо, як Вам непросто було в умовах війни здійснювати наукові дослідження в царині українознавства і щиро віримо, що ми як члени журі впоралися з поставленим завданням. Особливо приємно відзначити, що цьогорічний конкурс з українознавства ознаменувався рекордною кількістю переможців – 243 з різних куточків України і закордоння – неймовірно талановитих патріотів України, представників майбутньої національної еліти нашої держави! Віримо, що ми ще не раз почуємо Ваші імена як великих подвижників української нації! 

      Щиро дякуємо всім керівникам науково-дослідних робіт учасників конкурсу за плекання національно свідомого підростаючого покоління і підтримку українознавчих проєктів! 

    Колектив науковців Науково-дослідного інститут українознавства, члени журі конкурсу бажають всім якнайшвидшої Перемоги і мирного неба над усією Україною!

 Пошли нам, Боже, нових Богунів

    Уже традиційно Козацький полк імені Івана Богуна вшановує пам’ять вінницького полковника. От і цього року 18 березня біля пам’ятного знака прославленому полководцю на березі річки Південний Буг, а потім на Європейській площі відбулись урочисті заходи з нагоди чергової річниці оборони Вінниці 11-21 березня 1651 року.

   У заходах взяли участь козаки полків ім. І. Богуна та Д. Нечая, громадських організацій «Молода Подільська Січ» та «Братерство», ветерани російсько-української війни 2014 – 2023 років, викладачі та студенти Вінницького педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського, громадськість Вінниччини.

   У зазначених  вище заходах взяв участь та виступив завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко, який звернув увагу присутніх на значення діяльності І. Богуна у формуванні козацької еліти, використанні військової звитяги у значну силу для формування української державності. Він наголосив на вчинку Івана Богуна та інших знаних полковників щодо не підписання Переяславських угод 1654 року.

   Біля пам’ятного знака у супроводі бандури прозвучали козацькі пісні у виконанні родинного колективу Олександра Коваля, відбулись виступи дітей – членів козацьких товариств «Український гопак» та «Козацькі забави».

   Захід завершився виконанням Гімну України учасниками заходу.

   На Європейській площі організатори заходів встановили банер «Слава Збройним Силам України!», приготували козацький куліш та узвар, і пригощали ними дітей та усіх бажаючих вінничан.

 

 14 березня – День українського добровольця

14 березня ми вшановуємо добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.

І 2014-й, і 2022-й рік показали, що воїни доброї волі в Україні – непоодинокі. Добровольчий рух – один з феноменів українського суспільства. Одна з наших суперсил.

У важкі моменти добровольці підтримали та посилили українську армію.

У військо масово йшли найкращі. Люди, які мали досягнення та перспективи у цивільному житті, залишали бізнес і родини, наукові досягнення, успішну карʼєру в різних сферах і навіть своє життя в інших країнах та добровільно йшли на поле бою, щоб захистити Україну. Вони ризикували та ризикують життям заради нас. Чимало з них уже віддали свої життя.

Шана і памʼять – це найменше, чим можемо їм віддячити!

Чому День українського добровольця відзначається 14 березня?

14 березня 2014-го на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців Самооборони Майдану. Вони сформували перший добровольчий батальйон для захисту України від російської гібридної агресії на Сході.

Навесні того ж року виникла низка добровольчих формувань – як поза державними структурами, так і при облдержадміністраціях, Нацгвардії, поліції.

У боях 2014–2015 років російсько-української війни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Більшість із них згодом трансформувалися у військові частини силових структур.

Наступний сплеск масового добровольчого руху відбувся наприкінці 2021 – на початку 2022 років. На тлі загрози повномасштабної війни в країні формувалися підрозділи територіальної оборони. А після широкомасштабного вторгнення люди просто заполонили військкомати. Зараз Сили територіальної оборони є наймолодшим родом військ в українській армії.

Детальніше про історію добровольчого руху

Тематична зустріч до Дня українського добровольця

 

    

Традиційно в день народження Великого Кобзаря свідома громадськість Вінниччини вшановує його світлу пам'ять.

Ось і тепер біля пам' ятника Тарасу Шевченку, що знаходиться на перехресті вулиць Янгеля-Стрілецька відбулось вшанування поета. 

Учасники заходу свої виступи присвятили значенню життя та творчості Тараса Шевченка  для сучасної  України.

В урочистостях також взяв участь та виступив завідувач відділу українознавства Вінницької академії безперервної освіти Володимир Лазаренко, який акцентував увагу присутніх на творчості поета щодо відродження національного спротиву українців проти Росії.

Читали вірші і, навіть, співали шевченківські хіти. Говорили проте, що Тарасові пророцтва збуваються саме зараз, що його дух укріплює нас і наших хлопців на фронті.

Присутні поклали квіти до пам'ятника Тараса Шевченка.

Урочистий захід завершився виконанням пісні "Реве та стогне Дніпр широкий".

 

 

Всеукраїнський круглий стіл «Творчість Тараса Шевченка: антиімперські, антиросійські аспекти»

8 березня 2023 року у м. Києві в приміщенні Національного музею Тараса Шевченка (бульвар Тараса Шевченка, 12) відбувся Всеукраїнський круглий стіл з міжнародною участю «Творчість Тараса Шевченка: антиімперські, антиросійські аспекти».

Поважний форум розпочався з тематичної екскурсії залами культурно-просвітницького й наукового закладу. Доктор філософії, професор, очільник Науково-дослідного інституту українознавства МОН України (далі – НДІУ), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Василь Чернець представив учасникам Всеукраїнського круглого столу свого давнього друга, Генерального директора Національного музею Тараса Шевченка, кандидата філологічних наук, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Дмитра Стуса.

Василь Гнатович у вступному слові наголосив, що українські жінки були, є і будуть для українських чоловіків вірними дружинами, надійними порадницями й люблячими матерями. У свою чергу, жінки завжди потребують чоловічої підтримки, опори й захисту, особливо в умовах повномасштабної російсько-української війни, відзначив виступаючий. І дирекція та профспілкова організація Інституту будуть все для цього робити. В. Чернець нагадав присутнім про жахливу страту російськими нелюдами беззбройного військовослужбовця Збройних Сил України, лише за те, що він відмовився зняти зі своєї військової уніформи шеврон ЗСУ з українським прапором, а замість цього гідно й впевнено промовив: «Слава Україні!».

Дмитро Васильович ознайомив учасників форуму з експозиціями Національного музею Тараса Шевченка, присвяченим антиімперським й антиросійським аспектам творчості Тараса Шевченка. Треба зазначити, що Дмитро Стус у своїй екскурсії приділив головну увагу тим викликам, які постали перед ним і його колегами-музейниками з початком повномасштабного вторгнення російських військ на українські землі.

Зокрема він наголосив: «Весь день 24 лютого 2022 року я і мої працівники евакуювали у надійне фондосховище всі найбільш цінні музейні експонати. Надалі, протягом майже півтора місяця ми чергували в музеї, оберігаючи приміщення та експонати від будь-яких несподіванок. Для ворога українські музейні зібрання – це важлива складова історії, культури, мистецтва та цивілізаційного коду України, тому знищуючи їх, агресор сподівався наблизити власну перемогу. Проте він прорахувався, українці вистояли й зрештою переможуть, а зруйновану культурно-історичну спадщину відбудуємо. У зв’язку з цим є дуже важливим якісне оцифрування музейних і культурно-мистецьких пам’яток. Зрозуміло, що це коштує чималих грошей, але в умовах повномасштабної російсько-української війни діджиталізація дає нам змогу не лише зберегти національне надбання, а й розвиватися та впевнено дивитися у майбуття. Якщо ми хочемо крокувати в ногу з часом, то приречені використовувати новітні інноваційні технології… Також відзначу важливість залучення до музейних зібрань молоді й особливо дітей. Проблема виховання української молоді є наразі дуже актуальною. Колись діти розпочинали свою освіту зі знайомства з книгами, а тепер – з різноманітних гаджетів, треба це якось вирішувати. На мою думку, музеї можуть допомогти у вирішенні цієї складної колізії, але задля цього треба створювати сучасні експозиції, до яких дітям можна буде не лише доторкнутися, але й активно з ними працювати, контактувати тактильно й інтерактивно, розвиваючи тим самим дитячу пам’ять, логіку, мислення й позитивне сприйняття навколишнього світу. На жаль, всі ці новації потребують великих фінансових ресурсів. З власного досвіду знаю, що фінансування культури у Польщі й в Україні відрізняється приблизно у сто разів. Попри всі об’єктивні й суб’єктивні труднощі, ми маємо втримати культурний фронт й українці, зрештою, його втримають і переможуть!».

Після завершення екскурсійної частини учасники Всеукраїнського круглого столу продовжили роботу у конференц-залі Національного музею Тараса Шевченка. У вступному слові Василь Чернець наголосив, що хоча музейників та українознавців об’єднує проблема недофінансування, проте в умовах повномасштабної російсько-української війни нам усім треба ще більше працювати в ім’я перемоги над ворогом. У зв’язку з цим, відзначив виступаючий, науковий форум, присвячений осмисленню антиімперських та антиросійських аспектів у творчості Тараса Шевченка, є на часі, оскільки геніальний український пророк завжди актуальний та сучасний. Василь Гнатович також наголосив, що читаючи програмну поезію Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє» розумієш – ті питання, які були архіважливими майже двісті років тому назад, залишаються надзвичайно болючими зараз, тому є нагальна потреба їх обговорювати, аналізувати, конкретизувати й актуалізувати.

Опісля вступного слова Василя Чернеця, учасникам круглого столу було продекламовано антиімперські та антиросійські поезії Тараса Шевченка. Спочатку в режимі записаного завчасно відеозвернення учні 4-А класу Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер» (класний керівник Анна Пацина) прочитали вірші «Бували войни й військовії свари…» й «Гоголю». Потім наукові співробітниці відділу української філології НДІУ Юліана Шинкарик та Наталія Безсмертна виразно зачитали уривок з поеми «Кавказ» Т. Г. Шевченка.

По завершенню культурно-мистецького перформенсу, розпочалася суто наукова частина.

З доповіддю «Дискусійні питання життєвого і творчого шляху Т. Г. Шевченка» виступив доктор історичних наук, професор, завідувач відділу інформаційного забезпечення та наукових комунікацій НДІУ А. І. Павко. Доповідач відзначив вагоме місце Тараса Шевченка в українській історії, культурі, літературі та гуманітаристиці. Виступаючий фахово охарактеризував важливі напрацювання вітчизняних вчених щодо аналітичного осягнення життєвого і творчого шляху Т. Г. Шевченка. Анатолій Іванович наголосив, що антиімперський та антиросійський доробок Тараса Шевченка має вагоме значення для посилення інтелектуального спротиву російській агресії та допомагає українцям перемагати окупантів.

Завідувач відділу українознавства Комунального закладу вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко виголосив доповідь «Творчість Тараса Шевченка як відображення боротьби з імперською росією», у якій проаналізував, яким чином у доробку Великого Пророка актуалізувалося багатовікове протистояння героїчного українства з російським імперіалізмом і шовінізмом. Володимир Іванович відзначив, що Тарас Шевченко у своїх антиімперських творах завжди закликав українців позбавлятися меншовартості, сліпого поклоніння авторитетам, навчатися, гуртуватися та перемагати споконвічного ворога.

Доктор історичних наук, професор, завідувачка відділу української філології НДІУ Ольга Казакевич у доповіді «Тарас Шевченко і українська національна ідея» розкрила особливості національного світогляду геніального Кобзаря та головні етапи його формування. Також Ольга Михайлівна наголосила, що саме Тарас Шевченко власним подвижницьким життям, своїми творами у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. зумів об’єднати Схід і Захід України в одну єдину цілісну політичну, культурну, етнокультурну й ментальну реальність, яка наразі виборює у кровопролитній борні з російським фашизмом право на життя та демократичний розвиток.

На завершення заходу керівник НДІУ В. Г. Чернець подякував учасникам Всеукраїнського круглого столу, присвяченого осмисленню антиімперських й антиросійських аспектів у творчості Тараса Шевченка, відзначив активну участь науковців в обговоренні актуальних гуманітарних проблем і високий рівень доповідей та наголосив на важливості подальшої взаємовигідної співпраці НДІУ з Національним музеєм Тараса Шевченка задля перемоги над російськими агресорами й відновлення територіальної цілісності Української держави.

 

УІНП із партнерами провів дводенний семінар для освітян та працівників культури

У місті Кам’янському Дніпропетровської області 1–2 березня відбувся семінар для освітян та працівників закладів культури «Боротьба за державність. Від Української революції до сучасної російсько-української війни».

Захід організували Український інститут національної пам’яті спільно з Музеєм історії Кам’янського за підтримки Кам’янської міської ради.

Участь у семінарі взяли понад 100 освітян і працівників закладів культури з Кам’янського, Дніпра, Вінниці, Кривого Рогу, Кременчука, Жовтих Вод, Верхньодніпровська, Петриківки, Шульгівки, Зеленодольська, Підгороднього, Чаплинки, П’ятихаток, Покровки, Лобойківки, Красноіванівки та Саївки. В семінарі також взяла участь методист відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Олена Козаченко.

У фокусі обговорення, зокрема, були:

оновлення музеїв відповідно до викликів часу,

збереження музейних фондів в умовах війни,

зміни в шкільних навчальних програмах,

перспективи розвитку історичної освіти,

механізми протидії російській пропаганді.

Програма семінару була надзвичайно насиченою, розглядалися такі актуальні питання як зміцнення національної ідентичності, національна пам’ять, нові підходи в історичній науці, робота музеїв під час війни, необхідність внесення концептуальних змін в шкільні навчальні програми з історії, а також мова йшла про боротьбу за незалежність і яскравих представників цієї боротьби, переосмислення місця України у складі колишньої радянсько-совєтської імперії, відмова від застарілих штампів тощо.

Важливою частиною  семінару було ознайомлення аудиторії з роботою УІНП, зокрема як потужного ресурсу для використання під час заходів та уроків. Модераторками та доповідачками семінару були представниці  УІНП, а саме Ганна Байкєніч, Леся Бондарук, Олена Охрімчук та Наталя Слобожаніна, чиї виступи знайшли відгук серед учасників семінару.

Зі своїми доповідями на семінарі виступили директорка Музею історії м. Кам’янське Наталія Буланова, професор кафедри історії України Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Олександр Нікілєв, колекціонер і громадський діяч Дмитро Піркл, координатор благодійного фонду OBMIN Василь Пастернак, доцент кафедри історії України Львівського національного університету ім. І. Франка Мар’ян Мудрий, а також дослідники повстанського руху, музейники з Кривого Рогу Олександр Мельник та Ірина Стеблина.

 Результатом роботи семінару стало жваве обговорення важливих тем, а також спонукання діячів культурної та освітянської спільноти до постійного вдосконалення,  розвитку, пошуку нових ідей та ефективних форм роботи.

Учасники просвітницького семінару щиро подякували представникам  Українському інституту національної пам'яті  за фаховість, інноваційність, актуальність семінару.

«Ми не плануємо зупинятися. Попереду ще багато міст України, які потребують правдивої інформації про українську історію та національну пам’ять», – зауважила координаторка семінару Ганна Байкєніч.