суботу, 30 листопада 2019 р.

         Історичне значення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р.



Ухваленням Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року розпочався відлік нового етапу розвитку сучасної демократичної держави. Разом із тим, 24 серпня 1991 року фактично відбулося відновлення державної незалежності України, яке увінчало тривалий шлях Українського народу до самостійності.
Проголошення суверенітету стало логічним завершенням процесу українського державотворення. У боротьбі українці заплатили дорогу ціну. Втрата незалежності внаслідок більшовицької окупації після Української революції 1917–1921 років призвела до того, що злочинні тоталітарні режими – комуністичний і нацистський – забрали мільйони життів мешканців України внаслідок Голодомору, Голокосту, державного терору, депортацій та війн.
1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо незалежності України, на якому волевиявленням народу було підтверджено Акт проголошення незалежності України, ухвалений 24 серпня 1991 року Верховною Радою України, за який тоді проголосували 346 народних депутатів.
Напередодні референдуму великий вплив мала небайдужа позиція української інтелігенції, зокрема, пристрасне слово відомої письменниці Ліни Костенко, з яким вона звернулася до громадськості: «Люди! Ось ви в неділю підете до виборчих дільниць, але не думайте, що це ваші кроки. Це вже хода історії!». Тоді, 1 грудня 1991 року, більше 90 відсотків виборців дали ствердну відповідь на запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». У референдумі взяли участь 31 891 742 особи – 84,18% населення України. Не було жодного регіону, жодного населеного пункту, де ідея незалежності країни не знайшла б підтримки більшості громадян. Втретє за 350 років нашої героїчної і водночас трагічної історії – від Визвольної війни середини ХVІІ століття – Україна здобула самостійність.
Саме Всеукраїнський референдум наділив прийнятий Верховною Радою Акт проголошення незалежності України тією юридичною силою, яка дозволила ствердити: Радянський Союз як об’єкт міжнародного права перестав існувати, а на політичній карті світу з’явилася нова незалежна держава – Україна. Вже наступного дня, 2 грудня 1991-го незалежність України визнали Польща і Канада, 4 грудня – Литва і Латвія. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року пройшов в один день з першими виборами Президента України. До виборчого бюлетеня були включені 6 кандидатів, які одноголосно підтримували ідею незалежності України. У результаті голосування Президентом України обрано Леонід Кравчука, за якого віддали голоси 19 млн. 643,6 тис. громадян (61,56% тих, хто взяв участь у голосуванні).

Саме так розпочато нову сторінку історії незалежної України. Єднаймося, брати-українці, заради суверенності нашої країни!

Поділля і Галичина разом!
 Відбувся Гала концерт Всеукраїнського патріотичного фестивалю-конкурсу "Сурми Звитяги" у м. Львів. В конкурсі брали участь понад 12000 тис. колективів, учасників зі всієї України потягом місяця. Вінниччина представляла свої таланти і є лідером по найкращих професійних номерах. Одним із них являється вокально-інструментальний ансамбль "Оберіг" Донецького національного університету імені Василя Стуса, керівником якого є методист відділу українознавства Бегас Н.О. Із масштабної кількості учасників, наші земляки отримали перемогу і були запрошені до участі у Гала концерті. 
  Слід відзначити і подякувати директору фестивалю, голові ГО "Молода Подільська Січ" - Шпак-Мельник Валентині Харитонівній за патріотичну роботу та організацію фестивалю на обласному етапі.



Ціна Правди Голодомору-геноциду 1932-33рр.
  "Ціна правди" - сучасний фільм про голодомор-геноцид українського народу. Методист відділу українознавства Бегас Н.О. разом із студентами переглянули історичний фільм, знятий у сучасності про страшні події голодомору-геноциду 1932-33рр.
   Завдяки Гарет Річард Вон Джонсу - валлійському журналісту, матір якого була родом з України, світ вперше почув про страшний голод на Україні. Він уперше у західній пресі заявив під власним іменем, що в Україні у 1932—1933 роках відбувся Голодомор. Його репортаж був надрукований з-поміж інших також у газетах «Manchester Guardian» та «New York Evening Post». За це він був викрадений та вбитий рядянською владою у 1935 році, у віці 29 років. Це один із журналістів, якому вдалося зберегти світлини з того часу, які він робив, пройшовши двадцятки українських сіл, на власні очі бачив голод і смерть, дітей, дорослих, усіх... А скільки таких іноземних журналістів, які хотіли донести правду про жахливі події в Україні було страчено...
  Фільм знятий професійно. Це ще одна змога достукатись до сердець кожного, особливо тих, хто не визнає голодомор геноцидом українського народу...
Радимо усім подивитися. 


пʼятницю, 29 листопада 2019 р.

Революція Гідності. Спогади свідків.
    Листопад.. Чомусь історично склалося так, що всі буремні і переломні події припадали на цей місяць. Вражає те, що Голодомору-геноциду передували селянські повстання, (понад 4 тис)., а сам голод розпочався в листопаді (1932-33рр)... Революції теж припадають на осінньо-зимовий період, зокрема Помаранчева Революція і Революція Гідності, розпочаті в листопаді...
   Сьогодні рівно 6 років тому у морозний листопад українці об'єдналися на Майдані і змінили історію країни, не скорившись тодішнім умовам влади, які були антиукраїнськими....
  На запрошення організаторів Вінницького корпоративного інституту, методист відділу українознавства Бегас Ніна Олександрівна разом із мамою Героя Небесної Сотні Максима Шимка -Зоєю Кузьменко та учасником Революції Гідності 9 сотні - Миколою Мельником виступила перед молоддю, як учасник і свідок тих революційних подій. "Тоді, моїм хлопчикам було 4 і 5 рочків. Душа розривалась між материнськими обов'язками і обов'язками перед українською нацією! Задля майбутнього оцих же ще таких маленьких дітей, своїх, і тисячі інших українських діток...Не думала, що так колись буде, проте це наша історія. Кожен свідомо має відчути своє покликання і робити все можливе для перемоги і відродження нашої країни. Такі події випали на наше покоління, тож маємо з гідністю їх пройти, бо боротьба продовжується далі... Пам'ятаємо усіх Героїв. Усі ті події досі живі і житимуть завжди. Світла пам'ять Небесній Сотні".
  Методист відділу українознавства Бегас Н.О. кілька років поспіль організовувала масові заходи у Вінниці - вшанування Героїв Небесної Сотні за участю студентів області. Хода складала більше тисячі учасників, які йшли із портретами у руках Героїв Небесної Сотні Вінниччини. Також Бегас Н.О. написала сценарії до заходів, слайдові презентації тих буремних подій, створила пам'ятну дошку Героїв Небесної Сотні у своєму містечку.  
 Варто зазначити, що під час підготовки до таких заходів Бегас Н.О. разом з іншими істориками, дослідниками віднайшли матеріали по двох Героях Небесної Сотні Вінниччини, які є невизнаними. Згадаймо.
 Максим Шимко, 34 роки, козак 4-го редуту Майдану, учасник історичного реконструкторського клубу «Білий вовк», загинув на Майдані від кулі снайпера. 20 лютого. Учасник УНА- УНСО, 

Леонід Полянський. 38 років, , із Жмеринки, залізничник, кульове порання в груди 20 лютого. завжди був на Майдані у самих гарячих місцяхіз добрим щирим серцем, компанійський, завжди всім допомагав.

 Олександр Капінос родом із Тернопільщини, (2007-2009рр жив у Вінниці, створив національно-патріотичну ГО «Сколоти»)  наш побратим.  Загинув у 29 років, після пережитої операції 19 лютого.. куля влучила 18 лютого ввечеріБув господарем на своїй землі, вільним. «Коли я впаду, мою кров вип’є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце» , — такий напис вибрав Сашко для пам’ятника Борцям за Волю і незалежність України, який разом з братом побудували в сусідньому селі Куликів. На Майдані входив до складу Волинської січі
Валерій Брезденюк
50 років, із Жмеринки, підприємець, майстер творчості
ебру –маловивчене мистецтво живих малюнків, він створив близько 500 картин. 18 лютого поранення. Був у самообороні Майдану. Снайпер влучив у спину з автомата калашникова.
Оліх Роман
 с. Гибалівка, Шаргородський р-н, Вінницька обл. – 26 років. Загинув на Майдані 15 лютого. Любив подорожі, тварин, особливо собак, родині не сказав, що їде на майдан.. залишився 4-хмісячний син, дружина і мама. Невизнаний Герой України...

Нечипорук Юрій Вікторович
м. Хмільник, 18 лютого викрадений на майдані та вбитий тітушками під Києвом, 20 ножових поранень. Невизнаний Герой України...

  Важливість таких патріотичних заходів на сьогоднішній день має бути одним із головним завдань кожного навчального закладу. Слава Україні!









Завідувач відділу українознавства Лазаренко В.І.
До дня Збройних сил України у кінотеатрі "Родина" відбудеться 
Фестиваль документально-патріотичного кіно. 
Запрошуємо всіх бажаючих.


В усіх кінотеатрах Вінниці прем'єра нової стрічки
«Ціна правди»
з 28 листопада
робоча назва «Ґарет Джонс» — фільм польської режисерки Агнешки Голланд. В ньому розповідається про валлійського репортера, який вперше в західній пресі заявив під власним ім'ям про Голодомор-геноцид української нації.




Запрошуємо Всіх бажаючих до перегляду!

Вінницький обласний молодіжний центр "Квадрат" 
запрошує всіх бажаючих на документальну виставу  
"Кримські татари:коли ми повернемося"



« Історія – наші корені. Без них не можливе життя сьогодні і в майбутньому. Завжди пам’ятай минуле »




28 листопада відбулася зустріч з учнями 6-11 класів ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Медвежа Немирівського району з нагоди відзначення 6-ої річниці Революції Гідності та 86-річниці голодомору-геноциду українського народу .
«Ніколи не кажіть, що ідеали Майдану сплюндровані, його надії не справдилися, а рішення не виконані. Це – неправда!
Революція Гідності залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії. Не в прийнятих документах – папір все стерпить, не в прізвищах лідерів – вони змінювалися і будуть змінюватися. Її ідеали, надії й рішення разюче змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нашу нову політичну ідентичність. Процес не завершено. Бо історія штука не скороспішна. Коли ж завершиться – будуть і правильні рішення, і справжні лідери» - саме такими словами звернулася до учнів методист відділу українознавства Олена Козаченко.



Презентувавши відеоролик створений КЗ «Черкаським районним організаційно-методичним центром бібліотечної та краєзнавчої роботи" до Дня Гідності та Свободи, який розповідає про постійну боротьбу України за свою землю та свободу.
Далі пригадали з учнями сторінки Революції Гідності: чому виник Майдан, як беркут побив молодь, спротив людей проти тогочасного режиму Януковича, «диктаторські закони» від 16 січня 2014 року, зрештою розстріл Небесної сотні та втечі Януковича. Торкнулися теми російсько-української війни , яка вирує 6-й рік на сході України, розвінчавши міф проте, що «якби не Майдан, то війни б не було». Правда полягає в тому, що коли в Україні розстрілювали Майдан -18-20 лютого , в той час в Москві вже готові були медалі за повернення Криму з цікавою датою 20.02.2014- початок операції.
Дивну дату початку операції «з повернення Кримського півострова та міста Севастополь» зауважив активіст самооборони м. Сватове Луганської області, історик та журналіст за освітою, Володимир Просін. Як видно з фото медалі, Міністерство оборони РФ чітко вказало термін проведення операції: 20 лютого—18 березня 2014. Чому офіційна дата 20 лютого — початок операції «за повернення Криму»? Як виглядає з позиції міжнародного права початок операції РФ у Криму 20 лютого, коли в Україні чинним президентом держави був Віктор Янукович? Як пояснити, що дата початку операції «За повернення Криму» й дата розстрілу Небесної сотні на Майдані в Києві — одна й та ж — 20 лютого?
Відтак, Міноборони РФ започаткуванням своєї медалі зруйнувало будь-які міфи пропаганди РФ, що сепаратизм в Україні «породжений переворотом київської хунти». Отже, навіть Крим почав своє «повернення» до Росії за дві доби до відсторонення від влади Януковича та відставки його з поста Президента. Цю інформацію у вільному доступі можна знайти в інтернеті. 
Отже, ця війна готувалася не рік , й не два, а десятиліттями, як і тривала  боротьба українців з окупантами нашої землі.



Продовжилась зустріч розповіддю про ще одну трагічну сторінку нашої історії - голодомор, який був спланований радянською окупаційною владою для знищення українців, як нації.
Відбулася презентація відеоролика «Чому голодомор став можливим» , створеного Українським інститутом національної пам’яті.
Презентовані книги «Людяність в нелюдяний час», «Скажи про красиве життя», «Спротив геноциду», «Тріумф людини».



СЛАВА УКРАЇНІ!
Подяка за запрошення директору школи Ходаківській Світлані Володимирівні, учителю історії та захисту Вітчизни, побратиму, учаснику АТО Кобі Ігорю Дмитровичу, а також учням 6-11 класів, які з захопленням та цікавістю сприймали правдиві сторінки історії України.
Подяка керівнику Центрального територіального відділу Українського інституту національної пам'яті Богдану Галайку за надану літературу для школи, яка передана до бібліотеки.


ЗАВІДУВАЧ ВІДДІЛУ УКРАЇНОЗНАВСТВА        ВОЛОДИМИР ЛАЗАРЕНКО

«ВОЇНИ ДУХУ»

«Воїни духу» - це унікальна розповідь про крайні дні, години, хвилини героїчної оборони донецького аеропорту та виборювання метеостанції. Всього два роки тому в середині січня 2015 року новинні стрічки сповістили моторошні факти - газова атака, перший, другий підриви ворогом нового терміналу… А як же кіборги? Невже символ стійкості та незламності загинув під руїнами ДАПу? – Мільйони українців переживали цю трагедію, як свою особисту. Фільм «Воїни духу», розказаний вустами воїнів, які вижили в епіцентрі вибуху, рятували побратимів, закривали очі загиблим братам, побували у катівні полону, повернулися і живуть серед нас. Душевний та життєстверджуючий, озвучений музикою українських виконавців Орестом Лютим та Katya Chilly Group, а найголовніше - створений двома незалежними авторками, Тетяною Кулаковською та Анною Мартиненко, з мудрістю та силою українського жіноцтва. «Воїни духу» - взірець, як залишатись людяними і незламними у доленосній ситуації.



Разом із вчителями та учнями Вінницьких шкіл мала можливість переглянути документальну стрічку про останні дні оборони ДАПу методист відділу українознавства Олена Козаченко. Враження та емоції пережиті від почутого з вуст тих, хто пережив те пекло, не описати словами. Сльози на очах – з одного боку, від болю втрат хлопців, які загинули там і пережитого жаху в полоні, а з іншого – гордість за мужність, відвагу й низький уклін за мирне небо нашим захисникам!

СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ГЕРОЯМ!

ЗАВІДУВАЧ ВІДДІЛУ УКРАЇНОЗНАВСТВА        ВОЛОДИМИР ЛАЗАРЕНКО

неділю, 24 листопада 2019 р.

"Правдиві сторінки історії летять на схід України"

Продовжується співпраця відділу українознавства з Українським інститутом національної пам'яті. За сприяння відділу українознавства Маріупольська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 30 отримала просвітницьку історичну літературу, в якій відтворено сторінки подій на Майдані, документальні факти голодомору-геноциду українського народу та події російсько-української війни , яка триває вже 6-й рік і учням прифронтового Маріуполя це зрозуміло, як нікому іншому. Подякував за співпрацю директор школи - Скабьолкін Андрій Миколайович, вчитель української мови та літератури, волонтер - Манченко Ілля та учні школи.




ЗАВІДУВАЧ ВІДДІЛУ УКРАЇНОЗНАВСТВА        ВОЛОДИМИР ЛАЗАРЕНКО

Всеукраїнська акція «Запали свічку»

Методист відділу українознавства Олена Козаченко разом з побратимами та посестрами, громадськими організаціями та молоддю вшанували пам'ять мільйонів померлих від голоду. Нас нищили голодоморами, нас вбивали на війні й досі б'ють, нас відправляли до Сибіру, але українці завжди чинили й будуть чинити спротив усім окупантам нашої неньки-України, зберігаючи мову, культуру, історію, землю, допомагаючи нашим військовим, нашим захисникам воювати з ворогом! МИ СИЛЬНІ! МИ ПЕРЕМОЖЕМО! З НАМИ ПРАВДА! З НАМИ БОГ! СЛАВА УКРАЇНІ!



ЗАВІДУВАЧ ВІДДІЛУ УКРАЇНОЗНАВСТВА        ВОЛОДИМИР ЛАЗАРЕНКО

« Історія – наші корені. Без них не можливе життя сьогодні і в майбутньому. Завжди пам’ятай минуле »

22 листопада методист відділу українознавства Олена Козаченко разом з учнями Сутисківської ЗОШ І-ІІІ ступенів провели захід з нагоди відзначення 6-ої річниці Революції Гідності та 86-річниці голодомору-геноциду українського народу .
Захід, присвячений річниці голодомору розпочали учні 9-11 класів, згадуючи трагічні сторінки 1932-1933 рр.



Далі Олена Козаченко продовжила розповідь про страшну сторінку нашої історії - голодомор, який був спланований радянською окупаційною владою для знищення українців, як нації. Відбулася презентація відеоролика «Чому голодомор став можливим» , створеного Українським інститутом національної пам’яті. Презентовані книги «Людяність в нелюдяний час», «Спротив геноциду», «Тріумф людини» - книга про репресованих в радянських концтаборах, презентована документально-наукова виставка «Вбивство голодом – геноцид», надана Науково-дослідницьким інститутом українознавства та створена за ініціативи ВО «Свобода».



Далі вона згадала сторінки історії Революції Гідності такими словами:
Ніколи не кажіть, що ідеали Майдану сплюндровані, його надії не справдилися, а рішення не виконані. Це – неправда!
Революція Гідності залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії. Не в прийнятих документах – папір все стерпить, не в прізвищах лідерів – вони змінювалися і будуть змінюватися. Її ідеали, надії й рішення разюче змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нашу нову політичну ідентичність. Процес не завершено. Бо історія штука не скороспішна. Коли ж завершиться – будуть і правильні рішення, і справжні лідери.



Олена Євгенівна презентувала учням книгу про майдан « Майдан. Мистецтво на барикадах».  До слова був запрошений учасник Революції Гідності, побратим, учитель інформатики ЗОШ І-ІІІ ступенів с.Селище Худа Олександр, який розповів про причини виникнення Майдану та той спротив, який чинили українці проти режиму Януковича.

Продовжили захід учні школи, які закликали всіх 23 листопада о 16.00 запалити СВІЧУ ПАМ’ЯТІ та роздали всім учням по шматочку хліба, щоб ніколи на нашій землі не сталося більше такої трагедії!!!
СЛАВА УКРАЇНІ!
Методист відділу українознавства подякувала  за співпрацю вчителю української мови та літератури Самохвал Валентині Антонівні, заступнику директора з навчально-виховної роботи Переродовій Тетяні Федорівні, а також учням 9-11 класів, які підготували такий неймовірний захід й всім учням школи, які не залишилися байдужими до сторінок історії, за виставку з тематики голодомору сільській бібліотеці.
Подяка керівнику Центрального територіального відділу Українського інституту національної пам'яті Богдану Галайку за надану літературу для школи, яка передана до бібліотеки.


ЗАВІДУВАЧ ВІДДІЛУ УКРАЇНОЗНАВСТВА        ВОЛОДИМИР ЛАЗАРЕНКО

  З метою поліпшення ефективності національно-патріотичного виховання в освітньому процесі Український інститут національної пам’яті підготу...