Всеукраїнська науково-практична конференція «Українознавство в системі національної освіти, науки, гуманітарної політики держави»

 

25 жовтня 2022 р. у м. Києві, у приміщенні Науково-дослідного інституту українознавства МОН України (далі – НДІУ), вул. Ісаакяна, 18, відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Українознавство в системі національної освіти, науки, гуманітарної політики держави» (формат проведення – офлайн та онлайн). На ній науковці та освітяни України обговорили низку проблем які постали перед гуманітаріями під час неоголошеної російсько-української гібридної війни, зокрема формування цілісного українського гуманітарного простору, впровадження в освітній і суспільно-політичний дискурс концепції національно-патріотичного виховання молоді й українознавства як вагомої навчальної державницької дисципліни, відновлення Науково-дослідного інституту українознавства як потужної наукової інституції, актуалізація нагальних питань розвитку українознавства як інтегративної наукової системи тощо. Учасники поважного наукового форуму ставили гострі питання, осмислювали й актуалізували проблеми, які турбують українське суспільство на початку ХХІ ст. та умовах повномасштабного вторгнення Збройних Сил РФ в Україну й пропонували шляхи їх розв’язання.

 

Треба відзначити, що проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Українознавство в системі національної освіти, науки, гуманітарної політики держави» та її результати здійснені у контексті виконання фундаментальних науково-дослідних робіт, які виконуються науковими співробітниками НДІУ у 2022 р.: 1.«Українське повсякдення ранньомодерної доби: правові та соціальні практики» (керівник – Ворончук І.О.); 2.«Гуманітарні пріоритети консолідації українського суспільства: соціально-ціннісні виміри» (керівник – Крисаченко В.С.); 3.«Концепт ідентичності українства в умовах соціокультурних трансформацій: загрози національній безпеці в гуманітарній сфері» (керівник - Газізова О.О.); 4.«Етнокультурний розвиток сучасного українського суспільства в умовах політики реваншу Російської Федерації» (керівник – Фігурний Ю.С.; 5.«Громада українців Криму: формування, стан, перспективи і асиміляційні загрози (кінець XVIII – початок XXI ст.» (керівник- Краснодемська І.Й.); 6. «Етногенез українського народу у світлі сучасних наукових даних та методологічних підходів» (керівник – Наливайко С.С.); 7. «Геополітична суб’єктність України в умовах глобальних викликів» (керівник – Настояща К.В.).

 

Відкрив урочистий захід доктор філософії, професор в. о. директора НДІУ МОН України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки В.Г.Чернець. У своєму виступі спочатку він подякував воїнам Збройних Сил України за можливість проведення конференції та наголосив на чотирьох важливих аспектах: «По-перше, ми працюємо в умовах війни. По-друге, зараз до України прикута увага всього світу. По-третє, наразі відбуваються кардинальні зміни у ставленні українців до Української держави. По-четверте, у вогні кровопролитної російсько-української війни, формується сучасна українська політична нація. Тому українські вчені повинні осмислювати державотворчі та націєтворчі процеси, щоби допомогти розбудові Української держави й впровадженню українознавства в гуманітарну сферу України».

 

З привітанням від очільника МОН України С. Шкарлета виступив генеральний директор директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України О.В.Єресько.

Також привітання учасникам конференції виголосили: доктор філософських наук, професор, академік НАН України та АПН України, Президент Національної академії педагогічних наук України В.Г.Кремінь; кандидат мистецтвознавства, директор Департаменту гуманітарної політики Офісу Президента України П.М.Білаш; доктор філософії, перший заступник міністра Міністерства культури та інформаційної політики України Р.В.Карандєєв; Заслужений артист України, віце-президент Національної академії мистецтв України О.Г.Санін; доктор філософії, професор, викладач Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, Народний артист України І.В.Бобул; ректор Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського, доктор філософії, професор, Заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, академік УТА, академік УАН, Посол миру М.О.Тимошенко; доктор історичних наук, старший науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник Музею книги і друкарства України (м. Київ) С.Р.Кагамлик, доктор філософських наук, професор, академік АН вищої школи України, фундатор і перший директор НДІУ МОН України П.П.Кононенко; директорка Львівської української гуманітарної гімназії імені Олени Степанів з поглибленим вивченням українознавства та англійської мови Л.М.Василишин.

 

На пленарному засіданні було заслухано низку цікавих виступів. Зокрема, з доповіддю «Європейський вектор українознавства в умовах сучасних загроз та викликів» виступив доктор історичних наук, професор, лауреат премії імені М.Грушевського НАН України, відмінник освіти України, заслужений працівник культури України, заступник директора Науково-дослідного інституту МОН України А.І.Павко. Доповідач наголосив, про вагому роль українознавства в осмисленні українських державотворчих та націєтворчих процесів та його місце у протидії «русскому миру».

 

Проректор з наукової роботи Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського, доктор мистецтвознавства, професор, Заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки журналістів України А.Я.Скорик виголосила доповідь «Поліваріативність інтерпретації поняття «мистецтво медіа» у системі сучасних вітчизняних і європейських гуманітарних цінностей», у якій проаналізувала значення осягнення цього концепту для сучасного українського наукового дискурсу.

 

У свою чергу кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного ботанічного саду НАН України ім. М.М.Гришка Н.В.Чувікіна у доповіді «Історико-культурні цінності території Національного ботанічного саду НАН України ім. М.М.Гришка» проаналізувала вагомі артефакти природного й антропогенного характеру які незважаючи на невблаганний час і політичні реалії збереглися для нащадків.

Завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» В.І.Лазаренко у виступі «Використання наукових позицій у національно-патріотичному вихованні освітнього процесу України» здійснив аналіз задіяння наукових праць вчених-українознавців з метою формування національно-патріотичного світогляду в української молоді.

 

Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, корекційної освіти та менеджменту Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського Л.В.Іваненко у доповіді «Всякому серцю – любов і тепло»: концепт милосердя у спадщині Г. Сковороди» намагалася осягнути глибини розмислів видатного українського філософа.

 

У свою чергу методист відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» О.Є.Козаченко у доповіді «Розвиток українського гуманітарного простору – вагомий чинник для становлення української свідомої молоді як складової української нації та перемоги України в російсько-українській війні» проаналізувала шляхи й головні фактори формування цілісного україноцентричного гуманітарного простору та його потужний вплив на форматування національно-патріотичного світогляду в підростаючого молодого покоління України.

 

Кандидат наук з державного управління, методист лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Л.Л.Максим’як у виступі «Національно-патріотичне виховання молодого покоління засобами історичного українознавства: уроки УПА для сьогодення» проаналізувала величезне значення Визвольних змагань середини ХХ ст. для створення у підростаючого юнацтва потужних і стійких патріотичних переконань.

Вчитель-методист, вчитель історії та правознавства Опорного Доробратівського ЗЗСО І–ІІІ ступенів Мукачівської міської ради Закарпатської області М.М.Ващинець у доповіді «Українознавчі аспекти національно-патріотичного виховання на уроках історії, права, громадянської освіти – зміна акцентів в умовах війни» охарактезував найбільш вагомі складові з допомогою яких педагоги-українознавці формують у юнацтва любов до України та готовність її захищати від російських загарбників.

На завершення заходу в. о. директора НДІУ В.Г.Чернець подякував усім учасникам Всеукраїнської науково-практичної конференції «Українознавство в системі національної освіти, науки, гуманітарної політики держави» за активну участь в обговоренні актуальних гуманітарних проблем та наголосив на вагомій роль українознавства та НДІУ МОН України під час російсько-української війни.

 

Також на конференції виступили із відеопривітаннями нові філії Інституту українознавства за кордоном, яких за останні три місяці з’явилося вже 12. Зокрема, це філії у Швеції та Німеччині.

День пам’яті жертв російського терору

в Літині  у 1922 році

   На виконання  обласної програми з національно-патріотичного виховання дітей та молоді  Вінниччини до 2025 року 21 жовтня поточного року  ректор КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», доктор історичних наук, професор Степан  Дровозюк та завідувач відділу українознавства Володимир Лазаренко взяли участь та виступили на дні пам’яті  жертв російського терору в Літині  у 1922 році.

    Заходи відбулись з нагоди 100-річчя від трагічного дня розстрілу без суду  літинчан більшовицькими окупантами.

   Історичні джерела свідчать, що тільки у Літині  було вбито 240 селян  і понад 80 міщан в урочищі Літинські Ярки. Окрім того  каральні акції  окупантських військово - чекістських загонів  під егідою «опертрійок»  відбулися в усіх селах і містечках  тодішнього Літинського повіту і багатьох інших населених пунктах  Подільської губернії та  Правобережної України. Так, в  час героїчної сторінки антибільшовицької боротьби 19 березня 1919 року  московсько-більшовицька орда  оточила Літин  (війська В.Примакова) і розстріляла ( за даними з книги Іллі Дубинського « Портрети і силуети»)  понад 700 беззбройних осіб  з призовного пункту села Селище, які  готувались вступити до Чорноморського коша УНР.

   Серед  проведених заходів:

-         круглий стіл в актовій залі  Літинської селищної ради;

-         християнська панахида на братській могилі  закатованих жителів Літинщини у 1922 році;

-         траурний мітинг  громадськості  біля пам’ятного хреста жертвам комуно-більшовицького терору;

-         підведення підсумків заходів  у Літинському краєзнавчому музеї.

 У своїх виступах професор  Степан Дровозюк особливу увагу учасників заходу сконцентровував на історичних подіях боротьби наших земляків за незалежність України, використання краєзнавчих матеріалів у сучасному освітньому процесі, а Володимир Лазаренко провів аналогію тих подій з сучасною російсько-українською війною 2014-2022 років та аналогічними варварськими діями російських окупантів.

   У заходах також взяли участь доктор історичних наук, професор Вінницького педагогічного університету ім.. М.Коцюбинського , голова Вінницького товариства краєзнавців України Сергій Гальчак, начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП, кандидат історичних наук Богдан Галайко та головний спеціаліст Центрального міжрегіонального відділу Олексій Серветник, головний спеціаліст Вінницького державного архіву, кандидат історичних наук  Костянтин Завальнюк, представники ЗМІ та громадськості Літинщини.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОЄКТ  «ГОЛОСИ УПА» ДО ВІДЗНАЧЕННЯ 80-РІЧНИЦІ СТВОРЕННЯ УПА

До 14 жовтня Український інститут національної пам’яті презентував відеопроєкт «Нескорені»

У трьох коротких роликах про воїнів Української повстанської армії розповідають їхні нащадки, які сьогодні на передовій боронять Україну від російської агресії.

Нижче – публікуємо відео та історії героїв.

Богдан Добушовський – Михайло Галущак

Михайло Галущак взяв до рук зброю, щоб захистити країну, ще в 2015-му. Тоді був бійцем батальйону «Січ». Виконував бойові завдання в Авдіївці та Кураховому на Донеччині. У червні 2015-го зачищав Мар’їнку від бойовиків так званої «ДНР» та російських військових. Із 2022 року служить у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила.

Михайло каже, що вважає себе нащадком не тільки упівців, а й воїнів Української галицької армії, січових стрільців та всіх тих військових формувань, які боролися за незалежну Україну. До речі, він – кандидат історичних наук, автор книги «За пів кроку до перемоги».

Рідний брат Михайлового діда, Богдан Добушовський, був стрільцем в УПА. Загинув у бою з НКВД у ніч на 19 грудня 1944 року на Львівщині. Детальніше – у розповіді Михайла.

«Для нас УПА важлива тим, що продовжила боротьбу… Ми – переможемо. За нашими плечима – сотні поколінь, які воювали за цю державу, і сотні поколінь, для яких ми повинні зберегти цю державу», – переконаний воїн.

Василь Андрусяк – Михайло Стецик

Михайло Стецик «Рен» – командир підрозділу «Карпатська Січ», який воює з російськими окупантами на півдні України. До цього, у 2017–2018 роках, захисник брав участь у бойових діях на сході країни, зокрема в боях за Широкине поблизу Маріуполя у складі 8-го окремого добровольчого батальйону «Аратта».

Брат Михайлового прадіда – Василь Андрусяк (псевдо – «Різун», «Ґрегіт») був полковником Української повстанської армії. Його участі у збройному підпіллі передували участь у «Пласті», товариствах «Просвіта» та «Сокіл», Організації українських націоналістів, ув’язнення польською та радянською владами. У 1940 році радянська влада вивезла в Сибір батьків Василя, сестру Марію та дружину брата з малими дітьми. Батько з матір’ю загинули в засланні.

З початку 1944 року Василь Андрусяк командував куренем УПА «Скажені», який вступав у бої і з німцями, і з радянськими підрозділами. А з січня 1945-го – командир тактичного відтинку «Чорний ліс» (Івано-Франківщина). Василь Андрусяк був одним із найкращих бойових командирів УПА-Захід. Загинув у бою з енкаведистами в Чорному лісі 24 лютого 1946 року. А його сім’ю радянська влада репресувала. Дружину Євгенію засудили до 10 років ув’язнення і заслання. Син опинився у дитячому будинку, звідки його всиновив і вивіз у Росію офіцер Міністерства держбезпеки Корсаков. Після звільнення в 1950-х Євгенія спершу розшукала сина, а потім через суд домоглася відновлення батьківських прав.

Микола Арсенич – Василь Арсенич

Василь Арсенич «Зірка» пішов захищати Україну від російської агресії у 2017-му. До 2019 року включно воював у районі Павлополя, Чермалика та Новотроїцького на Донеччині у складі першого окремого батальйону добровольчого корпусу «Правий сектор». З 2022-го – солдат підрозділу «Карпатська Січ», який воює з російськими окупантами на півдні країни.

Василь – нащадок повстанців, які боролися за незалежність України в середині XX століття. Всі четверо братів із родини Арсеничів брали участь у збройному підпіллі. Троє з них – Антон, Михайло та Микола Арсеничі загинули в боях або в ув’язненні. Вижив лише Степан – та й він пройшов через 10 років радянських таборів. 

Один із братів – Микола Арсенич був творцем військової розвідки ОУН, одним із дев’яти генералів Української повстанської армії та єдиним генералом безпеки УПА. Тривалий час його особистість і біографія були засекреченими спершу Організацією українських націоналістів, а після загибелі генерала – радянською владою.

У 1939 році Микола Арсенич брав участь у створенні контррозвідки ОУН. А з 1941-го – Служби безпеки ОУН. У лютому 1943 року, коли формувалася Українська повстанська армія, Микола Арсенич дбав про розбудову в ній системи внутрішньої безпеки.

Радянські каральні органи посилено розшукували очільника повстанської служби безпеки. Для його ліквідації Міністерство держбезпеки створило влітку 1946 року спеціальну групу чекістів. Врешті їм вдалося оточити криївку в лісі на Тернопільщині, в якій перебував Арсенич. Микола не здався в полон. Він із дружиною застрелились у криївці.

«Історія складається так, що нам знову доводиться боротися з тим же ворогом. Ми відстоюємо не тільки незалежність, суверенітет, а й щось глибше», – каже нащадок родини Арсеничів Василь.

Ролики створені у партнерстві зі студією Prosto production.

Відеопроєкт «Нескорені» став частиною інформаційної кампанії Українського інституту національної пам’яті до Дня захисників і захисниць України та 80-річчя УПА, яка проходила під гаслом «Боролись! Боремось! Поборемо!».

У фокусі  – зв’язок поколінь, які в різні періоди нашої історії боролися за незалежність і державність.

Зокрема, в межах кампанії інститут започаткував рубрику «Патрони ЗСУ», присвячену історичним постатям, на честь яких названі бригади сучасних українських військових структур. Усі оприлюднені розповіді можна прочитати на сторінках інституту в соціальних мережах під хештегом #ПатрониЗСУ. Рубрика матиме продовження після 14 жовтня.

Також у межах інформаційного проєкту «Голоси УПА» ми відібрали та оприлюднили розповіді  самих повстанців про їхню боротьбу. Підбірку відеосвідчень можна переглянути за посиланням, а цитати командирів УПА – на сторінках інституту в соціальних мережах під хештегом #голосиУПА.

14 жовтня відбудеться онлайн-марафон до 80-річчя Української повстанської армії

Відділ українознавства КЗВО "ВАБО" запрошує вчителів історії, українознавства долучитися до онлайн-марафону!!!

▪️Марафон триватиме з 13:00 до 18:00

▪️14 жовтня Український інститут національної пам’яті у партнерстві з Національним музеєм Революції Гідності проведе п’ятигодинний онлайн-марафон “Голоси боротьби” до Дня захисників і захисниць України та 80-ї річниці створення Української повстанської армії.

▪️Його можна буде дивитися на ютуб-каналах (https://www.youtube.com/c/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%97%D0%93%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96) Українського інституту національної пам’яті та Національного музею Революції Гідності, а також фейсбук-сторінках Національного музею Революції Гідності (https://www.facebook.com/maidanmuseum.org/), Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану  (https://www.facebook.com/infocentre.maidanmuseum)та Українського інституту національної пам’яті (https://www.facebook.com/infocentre.maidanmuseum).

▪️Відкриє марафон відеопроєкт “Нескорені”. У трьох роликах проєкту нащадки воїнів УПА, які сьогодні боронять Україну від російської агресії на передовій, розкажуть родинну історію, про своїх предків та загалом про зв’язок із попереднім поколінням борців за українську державність і незалежність.

▪️Спеціально для марафону історики та дослідники Української повстанської армії розкажуть про різні аспекти історії УПА – від розповіді про зародження армії та її фронт у перші місяці до участі жінок у визвольній боротьбі.

▪️З передової в ефір марафону включаться фронтмен гурту “Тінь Сонця” Сергій Василюк, фронтмен гурту “Юркеш” Юрій Юрченко та гурт “Веремій”.

ГУР в інших соціальних мережах: 🔹Facebook (https://www.facebook.com/DefenceIntelligenceofUkraine) 🔹YouTube (https://www.youtube.com/channel/UCfpAVJUrNIdngeiQh0OIScw/videos) 🔹 Viber (https://vb.me/DIUkraine) 🔹Instagram (https://www.instagram.com/diukraine/) 🔹Twitter (https://twitter.com/DI_Ukraine)  🔹 TikTok (http://www.tiktok.com/@defence.intelligence.ua)