понеділок, 30 березня 2020 р.

Онлайн лекція. Порівняльно-історичний метод. Основні його прийоми у мовознавстві, історії, українознавстві. 
Методист відділу українознавства - Бегас Ніна Олександрівна.

Частина 1. https://www.youtube.com/watch?v=czxvvNrvyuA + тестові завдання для самоперевірки;
Частина 2. https://www.youtube.com/watch?v=CXtCtnaKYnM
Частина 3. https://www.youtube.com/watch?v=czxvvNrvyuA

Методичні рекомендації: питальник додається.

    

Тести до розділу І:
  1. Що таке «порівняння» у широкому значенні?
а. зважування якогось предмету або події в історичному аспекті;
б. подія, зіставлення з іншими;
в. розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами.
г. сукупність прийомів і процедур дослідження різних історичних методів.

2. Дайте правильне визначення терміну «метод»:
а. це система правил, принципів і прийомів підходу до вивчення явищ і закономірностей розвитку природи, суспільства і мислення або практичної перетворюючої діяльності людини;
б. сукупність, послідовність, порядок використання різних прийомів;
в. дослідження якоїсь певної проблеми;
г. це своєрідний тактичний план, що визначає спосіб і послідовність    рішення  конкретного наукового чи практичного завдання.
3.      Порівняльно-історичний метод це:
а. метод реконструкції літописів;
б. спосіб дослідження, що дає змогу шляхом порівняння встановити схожість  і відмінність між всіма явищами;
в. метод відтворення писемних, мовних фактів;
г. сукупність прийомів і процедур історико-генетичного дослідження мовних сімей і груп, а також окремих мов для встановлення закономірностей їх розвитку.
4. Що означає термін «прийом»?
а. це елемент методу, система, що об’єднана логікою певного завдання; це окремий крок, дія в реалізації методу.
б. спосіб діяльності, що охоплює весь шлях її перебігу;
в. ряд навчальних завдань;
г. елемент методу, що становить сукупність навчальних ситуацій, спрямованих на досягнення його проміжної мети.

5.      Що може утворити певний метод дослідження?
а. архівні матеріали, опрацьовані дослідником;
б. читання книг, пошукові сайти у соц.мережах;
в. системне поєднання прийомів утворює певний метод навчання, дослідження тому важливою є послідовність їх застосування;
г. усі вищеперераховані методи.



Питання для самоперевірки до розділу ІІ.

1.     Порівняльно-історичному методові відповідає певна
теорія мови, основний зміст якої зводиться до таких
чотирьох положень. Назвіть їх.
2.     В якому столітті виник порівняльно-історичний метод?
3.     Коли виникло перше письмо?
4.     Що вам найбільше запам’яталось з історичних подій виникнення порівняльно-історичного методу?
5.      Що таке фонетичний закон?
6.      Назвіть переваги і недоліки порівняльно-історичного методу.



Тестові питання для самоперевірки до розділу ІІІ.

1. Порівняльно-історичний метод найкраще сприймається за допомогою:
а. таблиці;
б. схематично;
в. графічно;
г. усі вищеперераховані варіанти.

  1. Що розуміють під терміном «лінгвістичні джерела»?
а. писемні джерела;
б. усні джерела;
в. енциклопедичні джерела;
г. пам’ятки мови.

  1. Що виникло раніше?
а. лінгвістичні джерела;
б. писемність;
в. пісня;
г. мова.

  1. До основних видів історичних джерел відносяться:
а. речові, прикладні, етнографічні, лінгвістичні, усні та писані;
б. речові, прикладні, етнографічні;
в. писані, лінгвістичні;
г. речові, прикладні, усні та писані.


  1. Дослідженням письма та його еволюції займається дисципліна:
а. лінгвістика;
б. ономастика;
в. гідроніміка;
г. палеографія.


  1. «Польові дослідження» у лінгвістиці це:
а. збір автентичної інформації від конкретної особи;
б. польові сільськогосподарські дослідження;
в. вивчення обробки поля;
г. наука, яка вивчає археологію.


Методичні рекомендації:
Питальник, розроблений Бегас Н.О., для фіксації нематеріальної спадщини у старожилів.
Громадські звичаї:
  1. Запишіть від старожилів розповіді про дівочі і парубочі громади. До якого часу вони існували?
2.      Що таке «вечорниці», «досвідки», «вулиця»?
3.      Чи існував у вашій місцевості волонтерський звичай – «Толока»?
4.      Чи відомі у вас спільні громадські збори та що на них вирішувалось?
5.      Як громада вашої місцевості шанувала звичаї своїх предків? Що робили внаслідок стихійного чи іншого лиха?
6.      Яке вірування побутувало у вашому громадському середовищі?
Родинні звичаї:
  1. Запишіть обрядовість, пов’язану із народженням дитини;
2.      Які у вас найпоширеніші весільні обряди та звичаї?
3.      Як відбувалось сватання у вашому селі? Які слова, примовки мали казати свати у хаті дівчини?
4.      Як відбувались заручини?
5.      Що таке дівич і паруб вечори? Чи існували вони у вашому селі?
6.      Опишіть детальніше як відбувалось запрошення на весілля.
7.      Хто випікав коровай, які обряди відбувались до нього, які пісні співались під час випікання короваю?
8.      Що таке весільне деревце і як його виготовлювали?
9.      Чи був у вас «весільний поїзд» і що він означав?
10.   Які прикмети, прогнози  побудували на весіллі?
11.   Як проходило власне усе весілля?
12.  Які обряди були пов’язані із батьками та родичами наречених?
13.  Чи  відзначали другий день?
14.   Які давні традиції своїх предків ви пам’ятаєте (чи був колись розпис, чи посипали зерном молодих, чи проходило вінчання у церкві, чи існував обряд «комора»)?


Календарні свята та обряди:
Весняні обряди:
  1. Чи існував звичай у вашому селі закликати та зустрічати весну? Як це відбувалось?
2.      Яке ставлення було у людей до землі? Які обряди були пов’язані із вшануванням і початком земельних робіт?
3.      Чи був обряд випікання пташок та зустріч птах із вирію?
4.      Чи існували у вашій місцевості молодіжні вулиці?
5.      Які найпоширеніші свята відзначали весною (Благовіщення, Благовісника, Великдень, Свято Юрія та інш), які обряди побутували до кожного із цих свят, які страви готувались?
6.      Як шанували предків під час весняних свят?
7.      Запишіть пісні: веснянки, гаївки, гагілки та інш.
Літні обряди:
  1. Як відзначалось свято Купала у вашому селі?
  2. Які обряди здійснювались, пов’язані із Сонцем, Вітом, які повір`я існували?
  3. Як відзначались свято Маковея, Спаса?
  4. Які ще свята відбувались у вашому селі  під час літнього періоду?
  5. Які страви готувались до цих свят?
  6. Які основні обряди побутували серед молоді (вечорниці, гадання, плетіння вінків), як це все відбувалось?
  7. Запишіть пісні: купальські, петрівчані.
Осінні обряди:
  1. Чи вшановували осінні народні свята? Які саме?
  2. Чи були обряди проведені із зажинками, обжинками, жнивами?
  3. Чи була колективна допомога один одному під час польових робіт?
  4. Які повір`я побутували, пов’язані із осінніми святами (на Покрову, Дмитра, Михайла)?
  5. Чи відзначали Свято Долі наприкінці листопада у вашій місцевості?
  6. Які традиції побутували серед молоді і дітей у період осінніх робіт?
  7. Чи співали пісні в осінній період часу і які саме?
Зимові свята:
  1. Які найпоширеніші народні свята відзначались узимку у вашій місцевості?
  2. Які обряди були у вашій родині на Коляду? Які страви готувались?
  3. Чи проводились Андріївські вечорниці у вашому селі? Як саме?
  4. Як відзначали свято Маланки (Старий Новий Рік) у вашому селі?
  5. Які обряди були пов’язані із стихіями природи: морозом, вітром, сонцем? Чи закликали мороза до столу?
  6. Як вшановували предків під час зимових свят?
  7. Запишіть пісень із зимового циклу (колядки, щедрівки, віншівки, посівалки, тощо);
Усна народна творчість:
Пісенний фольклор:
  1. Запишіть різножанрові народні пісні вашої місцевості без корекцій, у автентичному виконанні, фіксуючи на диктофон або відео:
2.       календарно-обрядовий фольклор: колядки, щедрівки, веснянки, петрівчані, купальські, зажинкові, обжинкові, жниварні пісні;
3.      родинно-побутовий фольклор: весільні пісні; поминальні голосіння;
4.      пісні про кохання та родинне життя;
5.      соціально-побутовий фольклор: чумацькі, козацькі, історичні пісні, думи, пісні-хроніки, балади, кріпацькі, рекрутські, повстанські, наймитські пісні, пісні літературного походження;
6.      жартівливий фольклор: приспівки до чарки, сороміцькі, жартівливі, танцювальні пісні,
7.      коломийки;
8.      дитячий фольклор: колисанки; народні ігри та забави, лічилки, дразнилки.
Прозовий фольклор:
  1. Запишіть прислів`я, приказки, загадки, повір`я, примовки, які побутують у вашій місцевості.
  2. Які ви знаєте замовляння від різних хвороб?
  3. Чи були у вашому селі «знахарі», які могли вилікувати замовляннями?
  4. Запишіть народні казки, оповідання, легенди, перекази вашої місцевості.
Ремесла та промисли:
1.      Запишіть, які види народних ремесел та промислів поширені у вашій місцевості: гончарство, деревообробка, вишивання, ткацтво, шевство, каменотес ний промисел, килимарство, писанкарство, витинанки, плетіння з кори дерева, лози, коріння, народні іграшки, вироби з тіста, круп, петриківський розпис, малювання на склі, виготовлення біжутерії, реконструкція історичного одягу та ін?
2.     Опишіть детальніше технологію виготовлення того чи іншого виробу згідно ремесла;
3.    Яких відомих майстрів вашої місцевості ви знаєте?
4.    Сфотографуйте при можливості народні  вироби.
   Запитальник 2. Методика збереження та фіксування топонімів
1. Перша історична згадка про село (місто).
2. Історичні відомості про заснування і назву села (міста).
3. Умови життя, заняття, національний і соціальний склад населення.
4. Вулиці і площі населеного пункту, їх назви та історія, події, що відбувались на цій вулиці;
5. Які визначні історичні місця знаходяться у вашому селі (місті).
6. Зростання житлового фонду, культурних закладів.
7. Формування архітектурного обличчя села (міста).
8. Визначні особистості — вихідці з рідного села (міста);


  З метою поліпшення ефективності національно-патріотичного виховання в освітньому процесі Український інститут національної пам’яті підготу...