Відділ українознавства КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти"

щиро вітає всіх з Великодніми святами! Бажаємо, щоб світло Христового Воскресіння принесло здоров'я, мир, добробут в кожну українську родину!

Вінницький підрозділ ВГО «Яворина» у співпраці з відділом українознавства 

КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»  

оголошує конкурс творів “Мама Героя” до Дня Матері

   Відповідно до Указу Президента України «Про стратегію національно-патріотичного виховання» та Закону України «Про освіту» з метою виховання високодуховного національно свідомого підростаючого покоління, патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів національно-патріотичних традицій та надбань Вінницький підрозділ ВГО «Яворина» у співпраці з відділом українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», за підтримки Голови Вінницької обласної організації ВО «Свобода», народного депутата Верховної ради України 7-го скликання Фурмана Олексія Юрійовича оголошує Обласний конкурс літературних творів (статей, есе, нарисів) до Дня Матері  серед учнів 10-11 класів на тему  «Мама Героя».

Конкурсні роботи надсилайте до 21травня 2021 року на електронну пошту: olenak0507@gmail.com або ukrainozn@gmail.com

Переможці конкурсу отримають відзнаки та грошові премії.

Положення про Обласний конкурс літературних творів (статей, есе, нарисів) на тему: «Мама Героя»

1.Загальні положення

Обласний  конкурс шкільних творів (далі – Конкурс) проводиться Вінницьким підрозділом ВГО «Яворина» у співпраці з відділом українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» до Дня Матері.

2.Мета та завдання конкурсу

2.1.Мета Конкурсу: привернення уваги суспільства та влади до проблеми формування високого статусу захисника Батьківщини, виховання патріотичних почуттів серед учнівської молоді, утвердження української мови як єдиної державної,  її популяризація в молодіжному середовищі.

2.2. Завдання Конкурсу: прищеплення любові до України; виховання почуття національної гідності, гордості за подвиг українців-захисників; поширення сімейних цінностей, поваги до матері, до родини; підвищення престижу української мови; привернення уваги суспільства та влади до проблеми формування високого статусу захисника Батьківщини.

3.Організація конкурсу

3.1. Організатором конкурсу є  Вінницький підрозділ ВГО «Яворина» у співпраці з відділом українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», за підтримки Голови Вінницької обласної організації ВО «Свобода», народного депутата Верховної ради України 7-го скликання Фурмана Олексія Юрійовича

3.2.Склад оргкомітету та журі конкурсу затверджується Вінницьким підрозділом ВГО «Яворина» за узгодженням з відділом українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»

3.3. Оргкомітет конкурсу:

·        розробляє план заходів щодо підготовки та проведення Конкурсу та забезпечує його виконання;

·        пропонує кількісний та персональний склад журі Конкурсу;

·        забезпечує поширення інформації про зміст та умови Конкурсу, терміни його проведення, а також оприлюднення результатів;

·        приймає від авторів роботи для участі в Конкурсі та здійснює поточну взаємодію з ними;

·        координує роботу членів журі;

·        організовує нагородження переможців;

·        здійснює іншу роботу, необхідну для успішного проведення конкурсу.

4.Умови конкурсу

4.1. Конкурс проводиться з 30 квітня по 21 травня 2021 р.                                            

4.2. В конкурсі можуть брати участь учні 10-11-х класів загальноосвітніх закладів, незалежно від їхнього типу, форми власності та підпорядкування.

4.3. На конкурс приймаються літературні твори у жанрі есе, статей, нарисів на тему «Мама Героя», в яких викладено історію (історії) подвигу захисника Батьківщини, значення виховання в сім’ї, думки, переживання матерів Героїв та їхня роль у формуванні характеру, вихованні захисника Батьківщини. У творі має бути відображено міркування автора на задану тему, його ставлення до Героя та його матері.

4.4. Літературні твори, подані на конкурс, повинні бути написані державною мовою, відповідати сучасним вимогам українського правопису, обсягом не більше трьох машинописних аркушів формату А4 (шрифт Times New Roman, кегль 14, інтервал 1.5, поля стандартні).

4.5. До літературного твору додається супровідний лист, у якому містяться дані:

·        про автора (П.І.П., рік народження, місце проживання, номер телефону, найменування та місце знаходження навчального закладу, клас, вчитель);

·        про кого (героїв твору) написано твір (П.І.П., місце проживання, місце служби, номер телефону, фото, інша інформація, яка може бути цікавою).

Конкурсні роботи надсилаються до 21 травня 2021 року на електронну пошту: olenak0507@gmail.com або ukrainozn@gmail.com

5.Підбиття підсумків та визначення переможців.

5.1. Переможці конкурсу нагороджуються відзнаками та грошовими преміями:

1 місце – 500 грн.

2 місце – 400 грн.

3 місце – 300 грн.

5.2. Найкращі роботи увійдуть до збірника конкурсних творів. Про результати конкурсу буде оголошено до 28 травня 2021 року на офіційній сторінці Вінницького підрозділу ВГО «Яворина» у фейсбуці –  https://www.facebook.com/groups/1834841636802913/

на блозі відділу українознавства КЗВО «ВАБО»

http://ukrayinoznavstvo.blogspot.com/

на сайті КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»

http://academia.vinnica.ua/

 

29 квітня 2021 року відбулася онлайн-зустріч «Весна-2014. Як українці зупинили “Новоросію”». Захід організував Український інститут національної пам’яті. До події долучаться представники Києва, Одеси, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Вінниці та Луцька. До учасників заходу долучилася методист відділу українознавства КЗВО "ВАБО" Олена Козаченко.

Транслювалася зустріч на офіційній фейсбук-сторінці Інституту. Переглянути зустріч можна за посиланням:

https://www.facebook.com/uinp.gov.ua

Організатори прагнули розкрити події весни 2014 року на півдні та сході України, коли українці зупинили повзучу російську окупацію.

«Щоб у майбутньому подібні сценарії не повторилися, ми згадали  та проаналізували трагедію 2 травня в Одесі, а також відсіч наших патріотів російським провокаторам у Харкові, Дніпрі, Запоріжжі. І поговорили про гібридні методи, якими й сьогодні діє зовнішній агресор. Поінформовані – озброєні!» – зазначає ініціаторка події, начальник Управління забезпечення реалізації політики національної пам'яті в регіонах Олена Охірмчук.

Участь у заході взяли представники УІНП в регіонах, а також:
Антон Дробович, голова Українького інституту національної пам'яті;

Вахтанг Кебуладзе, доктор філософських наук, професор, публіцист (Київ);

Олександр Остапенко - представник Уповноваженого Верховної ради у південних областях з прав людини (Одеса);

Володимир Носков, журналіст "Українського радіо", учасник Євромайдану у Харкові (Харків);

Вадим Шебанов, учасник Майдану в Дніпрі, у червні 2014-лютому 2015 р. перший заступник міського голови м.Дніпра (Дніпро);

Владислав Мороко, учасник Майдану в Запоріжжі, директор департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької державної адміністрації (Запоріжжя);

Віталій Соколюк, підполковник Національної гвардії України, заступник командира 8-го полку оперативного призначення НГУ імені Івана Богуна (Вінниця);

Павло Данильчук, керівник сотні Самооборони "Волинська Січ" під час Революції Гідності, учасник АТО, громадський діяч, виконавчий директор ГО «Волинська фундація» (Луцьк).

 28 квітня 1947 року розпочалася акція «Вісла» – військово-політична операція польської комуністичної влади, що полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель. Проводили акцію під приводом ліквідації формувань Української повстанської армії на Закерзонні. Однак у документах з грифом «таємно» йшлося про «остаточне розв’язання української проблеми в Польщі».

9 вересня 1944 року маріонеткові Комітет національного визволення Польщі й уряд УРСР уклали угоду про «взаємний обмін населенням»: українського – з території Польщі до УРСР і польського – з території України до Польщі.

На виконання цієї угоди у 1944–1946 роках із Польщі до УРСР було переміщено понад 480 тисяч етнічних українців. Після закінчення терміну угоди у Східної Польщі залишалося близько 150 тисяч українців. Радянська влада відмовилася приймати їх на територію УРСР. Тому виник задум переселяти українців углиб Польщі на малозаселені західні та північні її землі.

Формальною підставою для початку виконання операції «Вісла» стало вбивство членами УПА 28 березня 1947 року віце-міністра оборони Польщі Кароля Свєрчевського. Наступного дня зібралося Політбюро Центрального комітету Польської робітничої партії. Було створено оперативну групу «Вісла», яка налічувала близько 21 тисячі військових.

Операція тривала до 29 липня. За три місяці малу батьківщину втратили від 137 до 150 тисяч осіб. Українців примусово виселили з їхніх етнічних територій і розпорошили по північній і західній частині Польщі. Урядовим декретом від 27 серпня 1949 року українців позбавили права на господарства, з яких вони були виселені, і на залишене там майно. Під час акції владні підрозділи вдалися до насилля – палили українські житла, руйнували церкви та українські цвинтарі.

Детальніше про цю сумну подію в нашій історії розповідає наша традиційна рубрика «Історичний календар»: https://cutt.ly/HbuOeVd

Більше про ці події можна почитати в інформаційних матеріалах Інституту: https://bit.ly/3cUg7Jj

Цій темі була присвячена і виставка «ВИГНАННЯ. До 75-х роковин початку депортації українців:

https://bit.ly/2VIXdj1

а також історичний ролик: https://cutt.ly/tbuPyI

Герой України Даня Дідік ......

27 квітня йому б виповнилося 22 роки. Даня Дідік був наймолодшим з чотирьох патріотів, які загинули в результаті теракту на Марші єдності у Харкові.

23 лютого 2015 року зупинилось серденько юного невинного патріота Данила (Дані) Дідіка. Напередодні, 22 лютого Даня у рідному Харкові брав участь у марші Єдності- вшануванні річниці загибелі Небесної Сотні. Даня йшов у першому ряді колони, коли проросійські бойовики кинули в мирну ходу протипіхотні міни. Внаслідок вибухів загинуло четверо невинних харків’ян-патріотів, серед них і 15-річний Даня. За добу, 23 лютого, від отриманих ушкоджень, молодий хлопчина, просто за те, що любив Україну - помер.

У свої 15 Даня був впевненим у своїх поглядах, дорослішав у вільній постмайданівській Україні, у нескореному Харкові. Він цікавився спортом, займався плаванням, вільною боротьбою, дзюдо і самбо, грав у дитячій футбольній команді харківського “Металісту”. Даня був мудрим і надзвичайно добрим хлопчиком, і всі, хто його знали пригадують, яким вірним і справжнім він був другом. Любив людей, любив Батьківщину.

Невинна смерть дитини сколихнула Україну. На жаль, вбивців відпустили по обміну в РФ.

Біль для України, біль для батьків, які не завдяки, а попри все зуміли виховати в любові і мудрості такого патріота. Втрату й сум матері і батька важко навіть уявити. Але ми можемо зробити, що можемо - і пам’ять про маленького але  сонячного хлопчика, що змінив уявлення мільйонів про Харків і дітей - ніколи не згасне.

Пам’ять і ціна, яку заплатив Даня за вільну Україну, його хоч коротке, але таке наповнене і змістовне життя та невинна загибель, - подвиг, що залишить слід в нашій історії навіки.

Саме жадання увіковічнити пам’ять про Даню Дідіка надихнула журналіста та музиканта Руслана Горового на створення проєкту “Так працює пам’ять”, до котрого долучились вже десятки музикантів України.

“Через музику дуже легко достукатися до людей. Почав проти ночі, майже вночі писати повідомлення, коли мені це в голову пішло, своїм друзям, артистам, з проханням долучитися. Ніхто мені не відмовив”, – розповідає автор музичного проєкту “Так працює пам’ять”.

Це вражаючий душевний проєкт містить твори цілком різних стилів і напрямів музики- об’єдну одна спільна ідея- вшанування пам’яті Дані Дідіка.

Послухати пісні цього проєкту можна за посиланням:

https://visrozdil.lviv.ua/2021/02/23/danya-didik-15-richnyj-angel-shho-probudyv-ukrayinu-video-foto/

Нова пісня гурту «Проти Течії" – Прапор у крові (SINGLE 2021)

Композиція "Прапор у крові" написана спеціально для проєкту письменника, журналіста, режисера та громадського діяча Руслана Горового "Так працює пам'ять", який присвячується Дані Дідіку.

Присвячується Дані Дідіку та всім молодим революціонерам, які настільки люблять свою країну, що готові віддати за неї життя, нагадуючи іншим, якою ціною дається свобода.

Над синглом працювали:

Дмитро Кольчик (Рама Вішес) – музика, слова, гітара, бас-гітара, вокал, бек-вокал.

Роман Бородюк (Brom) – клавішні, барабани, запис.

Костянтин Мірошніченко – зведення, мастеринг.

Аранжування, запиc – Проти Течії.

Зведення, мастеринг – студія «MUSE».

Слухати «Прапор у крові» на Youtube:

https://youtube.com/watch?v=Du66U_uQDAQ

 Нагородження переможниць 

XIV Міжнародного конкурсу з

 українознавства серед учнів 8-11 класів

 загальноосвітніх навчальних закладів

 

27 квітня 2021 року в  Закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 комунальної власності Жмеринської міської об‘єднаної територіальної громади Вінницької області відбулося нагородження переможниць ІІ етапу  XIV Міжнародного конкурсу з українознавства серед учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів Канцир Катерини за зайняте ІІ місце та Тринчук Анастасії за зайняте ІІІ місце. Методист відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Олена Козаченко звернулася з привітальним словом  та словами вдячності до переможниць, вручила  грамоти та книги, надруковані Українським інститутом національної пам’яті: «Скажи про щасливе життя», «Україна у другій світовій війні», «Дівчата зрізають коси».

Неймовірно цікавими є наукові роботи переможниць : Канцир Катерини «Українська емпатія американця Walter Orr Scott» та Тринчук Анастасії «Життя – як пісня, що не віддзвенить (Спроба осмислення феномена українського Орфея Володимира Івасюка)».

Науковій керівниці, яка допомогла ученицям написати наукові роботи вчителю української мови та літератури ІІ категорії Крикун Катерині Олександрівні висловлено слова вдячності, вручено подяку та книги від УІНП: «Тріумф людини», «Пам’ять онлайн», «Капелани на службі Богу і Україні». Катерина Олександрівна зауважила , що українознавство відіграє важливу роль у вихованні учнів, розкриваючи їм наші традиції, нашу історію, мову, літературу, культуру.

Окрема подяка начальнику Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Галайку Богдану за надання літератури в рамках співпраці між закладами освіти.

Щиро дякуємо за участь в конкурсі та бажаємо подальших перемог !

 УІНП рекомендує. Одинадцять книг і фільмів про Чорнобиль

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

Прочитати розлогу історичну довідку Українського інституту національної пам’яті про момент катастрофи та її ліквідацію, масштаби аварії й реакцію радянської влади можна за посиланням: https://cutt.ly/TvsBId6 

Цього року Український інститут національної пам’яті підготував  дайджест з 11 видавничих і візуальних продуктів, які будуть корисними тим, хто хоче більше дізнатися про трагедію на Чорнобильській АЕС.

1. Чорнобильська трагедія. Нариси з історії

Українська дослідниця, докторка історичних наук Наталія Барановська у формі нарисів системно підходить до вивчення найбільшої техногенної катастрофи в історії людства. Збірник починається з передумов аварії у 1970-80-тих роках і завершується нарисами, присвяченими унормуванню постчорнобильського життя та закриттю АЕС уже в сучасній Україні. Таким чином Барановська пропонує комплексний погляд на проблему аварії на ЧАЕС. Збірник є у вільному доступі за посиланням: https://cutt.ly/MtZpAS3

2. Чорнобильське досьє КҐБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період: збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС

Відкриття в Україні архівів радянських спецслужб пролило світло на багато історичних аспектів, у тому числі й на Чорнобильську катастрофу. Все, що знало і приховувало від людей “всевидяче око” КГБ, – в одній науковій праці, створеній спільними зусиллями Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Інституту історії України НАН України та Українського інституту національної пам’яті, доступне за посиланням: Перший том: https://cutt.ly/NtZpXc7 Другий том: https://bit.ly/3hCFMJD.

3. Нові розсекречені документи КДБ про Чорнобиль: спецоперації, пропаганда і підміна зразків

На основі одного з найбільших збірників архівів КГБ, присвяченого Чорнобильській катастрофі, уже підготовлено чимало хороших журналістських матеріалів. Зокрема, стаття журналіста та незалежного дослідника архівів радянських спецслужб Едуарда Андрющенка та журналіста видання “Настоящее Время” Дмитра Трещаніна. Спираючись на архівні документи, журналісти відтворюють “буденний жах” катастрофи, де абсурдність межує з героїзмом. Також автори розповідають, як КГБ порушував горбачовський “сухий закон”, щоб зняти напругу на психіку людей у місцях евакуації, або як з'явилися перші корупційні оборудки в зоні лиха.  Доступ: https://cutt.ly/HtZpSlh

4. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи

Книга відомого історика Сергія Плохія, видана 2019 року, охоплює історію Чорнобильської катастрофи від моменту вибуху аж до закриття станції. Вчений показує, як справжньою причиною найбільшої ядерної катастрофи людства стала не конкретна помилка окремої людини, а створена в СРСР система закритості та секретності, яка приховувала інформацію про трагедію навіть від фахівців, котрі повинні були її ліквідувати. Досліджуючи проблему Чорнобильської катастрофи, Плохій приходить до висновку, що аварія стала не лише лихом планетарного масштабу, а й вироком радянській авторитарній системі.

5. Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього

Над художньо-документальним романом про Чорнобиль білоруська письменниця та нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич працювала кілька десятиліть. Вперше українською книга вийшла 1998 року у перекладі Оксани Забужко. Друге, доповнене, видання роману українською з’явилося у 2016-му. “Чорнобильська молитва” – це насамперед можливість почути живі голоси тих, кого торкнулася катастрофа. Але крім людської перспективи, є й глибша – усвідомлення землі як спільного дому, котрий людина ділить з мільйонами інших живих істот, і за руйнування якого відповідає.

6. Чорнобиль

Серіал американського каналу HBO та британського Sky Atlantic знову привернув до Чорнобиля увагу всього світу. Ліквідатор, еколог і письменник Сергій Мирний назвав його “найпотужнішим, наймасовішим, найбільш технологічно зробленим кінематографічним висловлюванням на тему Чорнобиля”. Згідно з IMDb, "Чорнобиль" очолив перелік 250 найвище оцінених телесеріалів в історії.

7. The Real Chernobyl

Документальний фільм британського каналу Sky Atlantic, який був знятий по “гарячих слідах” серіалу “Чорнобиль”. Творець “The Real Chernobyl” Крейг Мейзін зазначав, що хоче розказати “непроговорену реальну історію” Чорнобильської катастрофи. Про те, як пережили її, у фільмі розповідають безпосередні учасники ліквідації: пожежники, водолази, пілоти, сім’ї, евакуйовані з Прип’яті. Доступ: https://cutt.ly/YtZL9uK

8. Чорнобиль: Два кольори часу

Документальна кінотрилогія режисера Ігоря Кобрина знята "по гарячим слідам" зразу після аварії.  Це був перший фільм про Чорнобиль, який показали у СРСР на центральному телебаченні.  Саме робота Ігоря Кобрина лягла в основу серіалу НВО та Sky Atlantic "Чорнобиль". Оригінали трилогії зберігаються у ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, однак у відкритому доступі є коротка версія кінотрилогії "Чорнобиль. 3828": https://cutt.ly/RvTVRw6 . Також рекомендуємо інтерв'ю режисера для порталу "Радіо Свобода": https://cutt.ly/ovTBENQ

9. Розсекречена історія. Чорнобиль: що встановило розслідування катастрофи?

У тематичному випуску науково-просвітницької телепрограми “Суспільного” відомі українські історики спільно з ліквідаторами аварії на ЧАЕС намагаються розібратись у тому, хто дійсно винний у найбільшій в історії людства техногенній катастрофі. Доступ: https://cutt.ly/DvsOorP

10. Розщеплені на атоми

Телевізійний фільм, що поєднує в собі елементи художньої стрічки та документального кіно. Автори намагаються одночасно розповісти історії реальних очевидців катастрофи та підсилити емоційний фон художніми сценами, що межують з документальними інтерв'ю. Доступ: https://cutt.ly/rtZLLAO

11.  Земля забуття

Французько-український художній фільм, який розповідає про Чорнобильську катастрофу через призму особистої трагедії звичайних жителів Прип'яті. Стрічка стала дебютом для французької документалістки Мішель Боганім. У фільмі зіграла голлівудська акторка українського походження Ольга Куриленко.

Фото: Ігор Кромф