суботу, 31 жовтня 2020 р.

 УІНП та “Історична правда” випустили документальний цикл про політв’язнів

 УІНП та “Історична правда” випустили документальний цикл про політв’язнів

30 жовтня, у День політв’язня в СРСР, Український інститут національної пам’яті та “Історична правда” презентували спільний проєкт – документальний цикл про українських дисидентів-політв’язнів: Ірину Стасів-Калинець, Миколу Руденка та Святослава Караванського.

Документальний цикл складається з трьох короткометражних фільмів. Усі вони найближчим часом будуть доступні для вільного перегляду на офіційному ютуб-каналі Інституту та офіційній сторінці у фейсбуці. Також заохочуємо освітні та культурні установи використовувати ці фільми з просвітницькою метою. Завантажити їх для показу можна за посиланням.

У 2020 році виповнюється 100 років від дня народження Святослава Караванського та Миколи Руденка, а також 80 років, як народилася Ірина Стасів-Калинець. Герої циклу є представниками дисидентського руху – вихідцями з різних регіонів України: Ірина Стасів-Калинець — зі Львова, Святослав Караванський — з Одеси, а Микола Руденко — з  селища Юр’ївка на Донбасі.

Ці люди є “виразниками суспільної активності та руху гуманітарної інтелігенції, яка в той час репрезентувала боротьбу проти русифікації та за відродження національної культури українців”, зазначив під час презентації Олег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук. Він також зауважив: документальний цикл показує, що дисидентський рух охоплював усю Україну, а не обмежувався “націоналістичним” Львовом чи Києвом.

Як розповіла під час презентації Любов Крупник, продюсерка документального циклу,  авторка ідеї, співробітниця УІНП та модераторка заходу, ці фільми є внеском у те, щоб у медійному просторі більшало героїв, які справді багато зробили для здобуття Україною незалежності та є носіями цінностей, які варто наслідувати.

“Цикл дещо, напевно, консервативний, але водночас може заохотити прочитати про цих людей більше. Головна функція всього, що ми робимо в останні роки, – це заохотити людей до розуміння, що минуле – це дуже цікаво й дуже складно. Очевидно, ми багато речей спростили. Це було живе суспільство, не ідеальне. І ми не перший раз пробуємо показати людей з підручника звичайними, простими людьми”, – розповів Вахтанг Кіпіані, ведучий фільму, засновник та головний редактор “Історичної правди”.

Презентація документального циклу символічно відбулася в День радянського політв’язня, який почали відзначати 30 жовтня 1974-го. Як розповів Олег Бажан, саме в той день пресконференцію провів Андрій Сахаров, на якій звернувся до Леоніда Брєжнєва з листом. “Слова з того листа досі актуальні.  Сахаров зауважував, що не можна допускати такого жорсткого придушення людської гідності і людського права. Не можна допускати загибелі мужніх і гідних людей. Сьогодні у застінках Росії теж перебувають понад 100 політичних в’язнів.  І сьогоднішній захід – це ще одна можливість звернутися до цієї дражливої теми і підтримати їх”, – сказав Олег Бажан.

Участь у презентації також взяли:

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті;
  • Олена Лодзинська, завідувачка Музею шістдесятництва;
  • Ольга Мовчан, режисерка документального циклу та авторка сценарію;
  • Олег Руденко, син дисидента і політв’язня, засновника Української Гельсінської групи, одного з героїв циклу Миколи Руденка.

Послухати виступи всіх учасників презентації можна у записі нижче.


Історична довідка

Ірина-Стасів Калинець (6 грудня 1940 – 31 липня 2012) – письменниця, шістдесятниця, дисидентка-правозахисниця, учасниця руху за відновлення Української греко-католицької церкви. Вона брала участь у роботі «Меморіалу», «Товариства Лева» та Народного Руху України. Ірина та її чоловік Ігор Калинець були близькими друзями відомих дисидентів і політв’язнів Валентина Мороза, В'ячеслава Чорновола, Василя Стуса, Михайла Гориня, Стефанії Шабатури, Івана Геля. Під час другої хвилі брежнєвських репресій проти діячів української культури Ірина виступила на їхній захист. За це в 1972 році ув’язнена та засуджена до шести років таборів і трьох років заслання. У 2019 році Ірина Стасів-Калинець стала героїнею проєкту УІНП – календаря «Українські жінки XX століття».

Святослав Караванський (24 грудня 1920 – 17 грудня 2016) – український мовознавець, який народився в Одесі. Був у підпіллі ОУН. Багатолітній в’язень радянських концтаборів, в яких провів понад тридцять років. Святослав Караванський уклав перший словник українських рим, який поширювався через самвидав. Виступав за дубляж фільмів українською мовою. В 1965 році, занепокоєний посиленням русифікації у навчальних закладах, написав статтю «Про одну політичну помилку». Це стало підставою для радянської влади знову відправити дисидента у табори.

Микола Руденко (19 грудня 1920 – 1 квітня 2004) – письменник, засновник Української Гельсінської групи, політв’язень радянських таборів. 9 листопада 1976 року в квартирі Андрія Сахарова у Москві Микола Руденко провів пресконференцію для іноземних журналістів, на якій оголосив про створення Української Гельсінської групи. Це була перша легальна правозахисна організація в радянській Україні, яка боролася з порушенням прав людини. УГГ відіграла одну з ключових ролей у відновленні незалежності. Наприкінці 1976 року до групи увійшли Петро Григоренко, Оксана Мешко, Олесь Бердник, Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Микола Матусевич, Мирослав Маринович, Ніна Строката.

 20 жовтня 2020 р. в НДІ українознавства відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Українознавство в системі національної освіти, науки, гуманітарної політики держави»

До участі в конференції зголосилися понад 70 дослідників.

Робота форуму тривала за напрямками: «Українознавчі проблеми національного державотворення»; «Українознавчий вимір етнокультурних процесів на землях України»; «Інформаційно-комунікативний та філософсько-ідентифікаційний виміри культуротворчого досвіду української спільноти»; «Українознавство в системі освіти і науки: проблеми та перспективи», а також в рамках Круглого столу «Міжконфесійний діалог в Україні: екуменістичний досвід».

Відкрив конференцію директор НДІУ, кандидат історичних наук Сергій Наливайко, який у своєму вітальному слові торкнувся питань українознавчих досліджень в Інституті, а у доповіді розкрив власне бачення проблеми походження слов’ян у поточній освітній та популяризаційній парадигмі.


Протягом пленарного засідання з ґрунтовними доповідями виступили: д.і.н., головний науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Тетяна Бевз («Джерелознавчий вимір концепту ідентичності українства в умовах соціокультурних трансформацій»), д.і.н., професор кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Ярослав Калакура («Формування цивілізаційної ідентичності українства»), д.і.н., заступник директора НДІУ Павло Гай-Нижник («Становлення та розвиток українознавства в Українській Державі 1918 р.»), д.п.н., провідний науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України В’ячеслав Яремчук («До проблеми формування та трансформації ідентичностей та цінностей регіональної політичної еліти України (на прикладі Івано-Франківської області)»), д.і.н., завідувач відділу соціально-культурної антропології НДІУ Ірина Ворончук («Сучасний стан українознавчих досліджень ранньомодерної доби: проблеми і перспективи»), д.філол.н., завідувач відділу української філології НДІУ Анатолій Ціпко («Текстовий досвід інформаційно-комунікативного стратегіювання в українському культуротворенні»), д.філос.н., завідувач відділу стратегій гуманітарного розвитку НДІУ Валентин Крисаченко («Гуманітарні чинники консолідації українського суспільства: державні стратегеми»), к.і.н., завідувач відділу української етнології НДІУ Юрій Фігурний («Характер та перебіг етнокультурних процесів в українському суспільстві в умовах інформатизації, глобалізації, інтеграції України до міжнародних європейських та євроатлантичних структур»), к.і.н., завідувач відділу українознавства у науково-освітньому просторі НДІУ Олена Газізова («Методологічні підходи до викладання курсу «Українознавство» в сучасному освітньому процесі»), а також вчитель історії та предмету «Захист України» Олексіївської ЗОШ І-ІІІ Краснокутської райради Харківської обл. Юрій Свистун («Українознавче дослідження учнівської молоді: методика підготовки, проведення та презентації (на прикладі роботи з утривалення історичної пам’яті щодо українського традиційного кобзарства)») та педагог-організатор-методист, вчитель українознавства вищої категорії гімназії №59 імені О.М.Бойченка м.Києва Людмила Грабовська («Українознавство – невід’ємна складова освітнього процесу гімназії (з досвіду роботи)»).


Після пленарного засідання в рамках секційних засідань часники та гості конференції торкалися у своїх доповідях таких напрямків як: українознавчі дослідження вітчизняних етнічних, державотворчих, націєтворчих і культуротворчих процесів; проблеми етнонаціональної ідентичності українського народу: соціально-історичний аспект і проекції майбутнього; українознавство в системі освіти і науки: проблеми і перспективи; вітчизняне і зарубіжне українознавство: наукові набутки й теоретико-методологічні новації; переосмислюючи українознавство: локально, реґіонально та транснаціонально.

По завершенні роботи секцій учасники підвели підсумки конференції й розробили та ухвалили Резолюцію щодо стану українознавства та гуманітарної освіти і науки в Україні зі зверненням до органів державної законодавчої та виконавчої влади та наукового співтовариства.


 

середу, 28 жовтня 2020 р.

 Інститут національної пам’яті презентує нову серію артплакатів «Визначні діячі Української революції 1917-1921 років»

 Інститут національної пам’яті презентує нову серію артплакатів «Визначні діячі Української революції 1917-1921 років»

Український інститут національної пам'яті продовжує знайомити українських військових та широкий загал із визначними діячами Української революції 1917-1921 років. До нової серії артплакатів увійшло 10 постерів із зображеннями діячів, які стояли біля витоків української армії, а саме: Всеволода Змієнка, Володимира Сальського, Віктора Павленка, Олександра Греківа, Харитини Пекарчук, Романа Дашкевича, Леоніда Ступницького, Олександра Загродського, Миколи Юнаківа та Гната Стефаніва. Художник – Михайло Дяченко.

Нині в боротьбі з російською агресією народжується новітнє українське військо. Армія освоює сучасні зразки зброї та оновлені засоби підготовки вояків. Проте не менш важливими є зміни, пов’язані з відмовою від радянської спадщини, та які покликані відновлювати українські військові традиції.

Боротьба українців за свободу в минулому – це цінний досвід для нас сьогодні, коли знову зі зброєю доводиться відстоювати незалежність та територіальну цілісність нашої держави. Українська революція 1917-1921 років подарувала цілу когорту вояків та воячок, які є прикладом для виховання нинішніх військовослужбовців. 

Артплакати «Визначні діячі Української революції 1917-1921 років» – це продовження проєкту з популяризації військової еліти Української революції 1917-1921 років, який Український інститут національної пам’яті спільно з освітньою платформою «Експертний Корпус» започаткував у 2018 році.

Завантажити артплакати можна за посиланням.

Організатор проєкту: Український інститут національної пам’яті.

Художник: Михайло Дяченко.

Історична консультація: Владислав Куценко, Ярослав Файзулін, Сергій Рябенко, Іван Гоменюк, Павло Подобєд.

Над серією працювали: Аліна Карбан, Тетяна Швидченко, Роман Кулик, Анастасія Швайко, Микола Веприк, Ярослав Копаниця.

Щоб отримати артплакати безоплатно для закладів науки, культури та освіти, музеїв, військових частин, журналістів, громадських організацій та інших установ, потрібно:

1. Написати лист на ім’я Голови Інституту/Першого заступника Голови від імені державного органу, органу місцевого самоврядування, навчального закладу, громадського об’єднання (що працює з підлітками, військовими), державних та комунальних установ, закладів, які проводять діяльність із формування у громадян патріотизму і національної свідомості, відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу (далі - заявник). Лист підписується керівником.

2. У тексті листа обов’язково вказати:

- назву та кількість примірників видань, які заявник бажає отримати;

- мету розповсюдження;

- в тексті обов’язково зазначити, про «ОТРИМАННЯ НА БЕЗОПЛАТНІЙ ОСНОВІ»;

- контактну особу Заявника, з якою можна буде координувати дії щодо пересилання примірників.

3. Лист надсилається:

- поштовим відправленням за адресою: вул. Липська, 16, м. Київ, 01021; Український інститут національної пам’яті;

- на електронну пошту - uinp@memory.gov.ua.

4. Після отримання листа та його реєстрації співробітники Інституту зв’яжуться з контактною особою для уточнення необхідної інформації та погодження термінів і способу передачі видання.

5. Видання можна отримати безпосередньо за місцем знаходження Інституту у час, погоджений зі співробітниками.

6. Передача артплакатів здійснюється тільки після надання належним чином оформленого Акту приймання-передачі. Акт готується співробітниками Інституту двох примірниках, які підлягають двосторонньому погодженню та підписанню керівниками, скріплюються печатками у разі наявності. Після підписання акту заявником один примірник  залишається в Інституті.

Також ви можете звернутися до представників Українського інституту національної пам’яті в регіонах:

Чернігів Сергій Бутко, Сергій Горобець;

Вінниця Богдан Галайко;

Харків Марія Тахтаулова;

Одеса Сергій Гуцалюк;

Дніпро Ігор Кочергін;

Луцьк Леся Бондарук;

Полтава Олег Пустовгар.

вівторок, 27 жовтня 2020 р.

       Дискусія «Мир у світі людей» з Тарасом Тополею від EdCamp Ukraine 


Відбулася дискусія "Мир у світі людини " з фронтменом гурту "Антитіла" та   другом Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні Тарасом Тополею. 
Участь в обговоренні взяли :

🙂 Світлана Ройз, дитяча й сімейна психологиня, консультантка телеканалу «Плюс-Плюс», авторка книг з дитячої і сімейної психології та освітніх проєктів для батьків, педагогів і психологів;
🙂 Людмила Дем'яник, ветеранка, учасниця бойових дій, відома як Катруся Стріла;
🙂 Ірина Прибінська, головна спеціалістка відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області.
Серед учасників були сотні освітян, не дивлячись на вечірній час. До працівників освіти долучилася методист відділу українознавства Олена Козаченко.
Під час дискусії обговорили методи роботи з дітьми, які постраждали від війни на сході України. Згадали нещодавню онлайн-зустріч та тези Далай-лами:
«У дитинстві немає концепції моєї нації — їхньої нації, моєї релігії — їхньої релігії, — немає такої ідеї. Ми граємося разом. І коли ми починаємо здобувати освіту, навчатися у колективі, у нас поступово з’являється відчуття, що є «ми», а є «вони» на національному рівні чи за релігійною ознакою. Ці відмінності і є основою конфлікту».
Це — слова Далай-лами XIV під час діалогу з українцями й українками 20 жовтня 2020 року.
Свідомою та принциповою є позиція фронтмена гурту "Антитіла" Тараса Тополі проте, що мир нам потрібен і розмовляти потрібно, але не потрібно забувати про тих, хто віддав життя за Україну.
Всі співрозмовники та освітянська спільнота дійшли висновків, що боротьба за Україну триває. Нам потрібен мир! Він потрібен нам заради наших дітей, але ціною перемоги!
Окрему подяку висловила освітянська спільнота Катрусі Стрілі (Людмилі Дем'яник), волонтерці, учасниці бойових дій, яка працює в "Жіночому волонтерському русі", який запустив акцію в пам'ять про загиблих захисниць висаджувати алею з яблуньками. Цього тижня така акція відбудеться в Житомирі.
Ми маємо пам'ятати наших Героїв і доносити цю інформацію, як до освітянської спільноти, так до учнів та студентства, а також до наших громадян!

Слава Україні! Герої не вмирають!!!

EdCamp Ukraine запрошує на дискусію «Мир у світі людей» з Тарасом Тополею 

Запрошуємо долучитися  до дискусії «Мир у світі людей»!

Понад тисяча осіб зареєструвалися на участь у цій події, а запис прямого етеру з лавреатом Нобелівської премії миру Далай-ламою XIV лише за тиждень подивилися вже майже 50 000 осіб, переглянути його можна за покликанням: https://fb.watch/1mlMhc4xhs/.

Нагадуємо, дискусія відбудеться 27 жовтня, у вівторок, з 18:00 до 19:30, і в ній візьмуть участь:

Тарас Тополя, фронтмен гурту «Антитіла» та друг Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні,
Світлана Ройз, дитяча й сімейна психологиня, консультантка телеканалу «Плюс-Плюс», авторка книг з дитячої і сімейної психології та освітніх проєктів для батьків, педагогів і психологів;
Людмила Дем'яник «Катруся Стріла», доброволиця, ветеранка, офіцерка запасу Збройних сил України, учасниця бойових дій,
Ірина Прибінська, головна спеціалістка відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області.

Модеруватиме дискусію Олександр Елькін, голова Ради ГО «ЕдКемп Україна», член Громадської ради Міністерства освіти і науки України, співавтор концепції Нової української школи.

Для участі в дискусії
команда EdCamp Ukraine запрошує Вас о 17:50 до закритої вебінарної кімнати «ПЕРЕМОВНА» за покликанням http://bit.ly/discussionpeaсedl (почне працювати за годину до початку).

ПРОЙТИ ТЕСТ СИСТЕМИ
Радимо заздалегідь зробити перевірку системи. Це спеціальний тест, що менш ніж за 30 секунд допоможе знайти причину проблеми. Щоб пройти тест, перейдіть за посиланням https://myownconference.com.ua/tester та натисніть кнопку Перевірити.
Якщо Ви не можете увійти до кімнати, не чуєте ведучого / ведучу, або у Вас виникли інші технічні проблеми, спочатку оновіть сторінку.
Радимо приєднатися заздалегідь, хвилин за 15-20, щоб мати час ознайомитися з інтерфейсом та перевірити технічну готовність. Щоб урахувати всі технічні моменти, будь ласка, ознайомтеся з пам’яткою для участі https://bit.ly/2KYJi1U.

Щиро дякуємо партнерам проєкту – Посольству США в Україні та Громадській службі миру – GIZ Україна!

З повагою – 
натхненник EdCamp в Україні,
член Громадської ради
Міністерства освіти і науки України
Олександр Елькін і команда EdCamp Ukraine

 25 ЖОВТНЯ ДЕНЬ ВІЙСЬКОВОГО КАПЕЛАНА

25 жовтня в Україні відзначають День військогового капелана.
Капелан для бійця на передовій є порадником та цілитилем душевних ран.Він наближує солдата до Бога, він є Його посланцем. Від початку війни на Сході багато духівників рушило туди,щоб підтримувати наших бійців. Вони є наставниками,які допомагають знайти правильний шлях для воїна.
Капелани - лицарі духа!

Варто згадати , що ц грудні 2019 року в  Києві відбулася презентація довгоочікуваного видання Українського інституту національної пам’яті — «Капелани. На службі Богу і Україні». Це ювілейне 10-те видання, що випускає згаданий інститут у рамках усно-історичних проєктів.

Про це повідомляє АрміяInform.



До книги ввійшли спогади 13 капеланів ПЦУ, УГКЦ і протестантських церков, які від початку війни на сході і дотепер несуть душпастирське служіння.

Спогадами про пережите поділилися герої книги: капелани Омелян Білик, Михайло Бучак, Олександр Вронський, Володимир Гладковський, Дмитро Каран, ігумен Макарій Дядюсь, Дмитро Поворотний, Андрій Полухін, Максим Стрихар, Павло Гончарук, Андрій Зелінський, Сергій Сущенко, Василь Хіміч.

Від імені Блаженнійшого Митрополита Епіфанія учасників презентації привітав намісник Михайлівського Золотоверхого монастиря архієпископ Агапіт (Гуменюк). Він нагородив співробітників Українського інституту національної пам’яті Благословенними грамотами ПЦУ.

Слова вдячності Українському інституту національної пам’яті за ініціативу створення книги висловив заступник керівника Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ отець Андрій Зелінський.

— Пам’ять — це значно більше, ніж спогад. Пам’ять це і рушійна сила, і мотивація, і механізм побудови нашого з вами майбуття. Дуже важливо, аби ми щоразу, вимовляючи слово «пам’ять», говорили не лише про те, що відбулося, а й думали і про причини, навіщо нам рухатись далі. Наша перемога має дуже конкретне ім’я — країна нової якості. І наша з вами капеланська роль визначальна. Ми з вами несемо особисту й спільну церковну відповідальність за найважливіше у всьому цьому процесі — за дух українського воїна, — наголосив отець Андрій Зелінський.

Завантажити книжку можна на гугл плей за посиланням та нижче у форматах mobi та epub.

неділю, 25 жовтня 2020 р.

ЗАПРОШУЄМО ДОЛУЧИТИСЯ ДО МАРАФОНУ СЛАВИ "ВІД КРИЇВОК УПА ДО ОКОПІВ АТО/ООС" ОСВІТЯН, УЧНІВ, СТУДЕНТІВ, ГРОМАДЯНСЬКУ СПІЛЬНОТУ


Організатори Ліґа Українців Канади, Ліґа Українок Канади, Спілка Української Молоді Канади
Марафон Слави «Від криївок УПА до окопів АТО/ООС»
неділя, 25 жовтня 12 год (час в Торонто), 18 год (час в Україні)
Пряме включення з Торонто на сторінці «Forum TV» у Facebook та YouTube.

В програмі: вітання колишніх вояків УПА та АТО/ООС, вітання представників громади Канади, відео матеріали про діяльність Ліґи Українців Канади та Ліґи Українок Канади, виступи співаків та музикантів з України та Канади.
Під час програми відбудеться збірка на гуманітарні фонди допомоги Україні ''Приятелі Збройних Сил України'', ''Ангели хоронителі України'' та ''Друг Героя''.

 ІІ Міжнародна науково-практична конференція «ТРАНСФОРМАЦІЇ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ»

22 - 23 жовтня 2020 року у місті Вінниці відбулась ІІ Міжнародна науково-практична конференція «ТРАНСФОРМАЦІЇ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ». Організаторами конференції виступив Український інститут національної пам’яті спільно з Донецьким національним університетом ім. Василя Стуса. У зв’язку з карантинними обмеженнями, пленарне та секційні засідання конференції відбулись у онлайн-режимі на платформі Zoom.

З вітальними словами до учасників конференції звернулись голова Українського інституту національної пам'яті,  Антон Дробович, проректор з наукової роботи Донецького національного університету імені Василя Стуса Ілля Хаджинов, начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко та декан факультету історії та міжнародних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса Юрій Теміров.

Робота у секціях відбувалась за такими напрямками:

  • Історична пам’ять / історична амнезія
  • Історична політика
  • Історична пам’ять у міжнародних відносинах
  • Історична пам’ять і національна ідентичність
  • Історична пам’ять у конфліктному середовищі
  • Порадянське місто як місце пам’яті
  • Історична пам’ять: платформа Вінниці
  • Підсумкова дискусія. Презентація наукових видань

У часі роботи секції "Історична пам’ять: платформа Вінниці", начальник Центрального міжрегіонального відділу Інституту Богдан Галайко ознайомив учасників з темою "Деколонізація – логічне продовження декомунізації в Україні"

В рамках конференції, 23 жовтня у приміщенні Вінницького обласного молодіжного центру "Квадрат" відбувся науково-практичний семінар для вчителів закладів середньої освіти Вінницької та Донецької областей "Історична пам’ять vs історична політика". Робота учасників здійснювалась за такими напрямками:

  • Сутність концепту "Історична пам’ять"
  • Індивідуальний вимір історичної пам’яті
  • Шкільний підручник з історії як відбиток історичної пам’яті та інструмент історичної політики
  • Історія України в інформаційному протистоянні
  • УІНП у відновленні та збереженні національної пам’яті.

Усього, до участі в конференції долучились 63 науковці з різних міст України, Польщі, Білорусі, Грузії, Китаю (Гонконг). З них 26 докторів наук, 23 кандидати наук, 14 молодих науковців. Серед онлайн-учасників були працівники відділу українознавства ВІнницької академії неперервної освіти Володимир Лазаренко, Олена Козаченко.

Фото: Факультет історії та міжнародних відносин ДонНУ імені Василя Стуса та Олексій Серветнік

середу, 21 жовтня 2020 р.


 Програма конференції за посиланням: https://hist.donnu.edu.ua/en/4067-2/

Долучитися до участі в конференції можна онлайн  за посиланнями, які знаходяться в програмі конференції. 

21 жовтня 1947 року розпочалася операція «Запад»


21 жовтня 1947 року – розпочалася операція «Запад», одна з наймасовіших короткотермінових сталінських депортацій цивільного населення Західної України з метою знищення «соціальної бази» українського визвольного руху. Виселенню підлягали за попередньо складеними списками члени родин повстанців та оунівців.

Проведення операції «Запад» готували в режимі цілковитої секретності. На місцях секретарі райкомів і начальники підрозділів МГБ дізналися про її проведення за 2-3 дні до початку, інші виконавці – в момент реалізації.
Здійснювали депортацію підрозділи МГБ та МВД УРСР – усього понад 70 тис. осіб. Виселенню підлягало населення Волинської, тодішньої Дрогобицької, Львівської, Рівненської, Станіславської, Тернопільської та Чернівецької областей.
Серед ночі оперативники вривалися до жител, силою заштовхували людей у вантажівки чи гужовий транспорт. Озброєні бійці внутрішніх військ оточували села і за списками виселяли родини повстанців. Дехто пробував тікати до лісу, але їх повертали назад радянські каральні війська.
Людей вивозили гужовим транспортом, оскільки випав сніг і машини застрягали. Шлях спецзагонам прокладала бронетехніка.
Людей звозили на відправні пункти, звідки потім транспортування відбувалося залізницею у вантажних вагонах.
Цих людей чекали каторжні роботи в копальнях та колгоспах Сибіру.
Про перебіг операції кожні шість годин доповідали міністру держбезпеки та міністру внутрішніх справ.
За час проведення операції «Захід», яка завершилася 26 жовтня 1947-го, за офіційними даними МДБ із західних областей України було депортовано понад 77 тис. людей (понад 26 тис. сімей).
Зображення: "Вивіз на Сибір" у 1947-му. З альбому Ніла Хасевича "Графіка в бункерах УПА", 1952. Фото: vse.rv.ua

 Презентація книги

«Директорія УНР у Вінниці у грудні 1918 р. : документи і матеріали»


Це збірник історичних джерел про події другої половини листопада – грудня 1918 р. – утвердження влади Директорії Української Народної Республіки на Поділлі та її перебування у Вінниці. Видання містить документи та матеріали архівів та регіональної періодики, свідчення учасників подій про діяльність вищих і місцевих органів влади УНР, міського самоврядування у Вінниці у період завершення протигетьманського повстання. Ґрунтовна наукова праця відкриває для істориків широкий спектр джерел для подальших досліджень часу Української революції 1917-1921 років.
Учасники презентації, автори-упорядники видання:
Олександр Кравчук – кандидат історичних наук, доцент Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського,
Ігор Ратушняк – старший викладач Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
Сергій Калитко – кандидат історичних наук, доцент
Модератор: Сергій Гула – кандидат історичних наук, заступник директора Центру історії Вінниці
Книга доступна для безкоштовного завантаження за лінком:

Переглянути презентацію можна на сторінці фейсбук Центру історії Вінниці
https://www.facebook.com/vinnytsia.history/

 21 жовтня відзначаємо 30 років з дня підняття Державного прапора України у Вінниці!

Городяни в останні роки існування СРСР не залишались осторонь національного руху в Україні. Політичні акції активістів руху за Незалежність неодноразово охоплювали вулиці міста. Апогеєм цих подій для Вінниці стало підняття синьо-жовтого національного прапора на площі Леніна (нині майдан Незалежності) 21 жовтня 1990 р.
🇺🇦
Жовто-блакитне полотнище, розмірами 6 на 3 метри, пошила вночі у власній квартирі вінничанка Лариса Петрівна Корнієнко – одна з місцевих лідерок Руху, відома громадська діячка, поетеса. Блакитну ділянку викроїла із шовку, жовту – зі старої гардини. Кількома місяцями раніше пані Лариса декілька разів вивішувала національний стяг з балкону власного житла, за що отримувала адміністративні покарання від радянських міліціонерів.


⛪
Біля Зали органної та камерної музики (нині кафедральний Собор Преображення Господнього Православної Церкви України) на мітингу, ініційованому членами Народного Руху України (НРУ), Українською Республіканською партією (УРП) та козацькими організаціями, 21 жовтня величезний стяг освятили клірики Української Православної Церкви, протоієреї Стефан Синюк, Василь Рішко, Агафангел Давидовський, Олексій Мельничук, протодиякон Миколай Кравець.

🇺🇦
Звідти прапор був урочисто пронесений учасниками акції вулицею Леніна (нині – Соборна) до майдану перед міськвиконкомом. Тодішня міська влада зайняла нейтральну позицію щодо церемонії, не підтримуючи та не забороняючи її, тож городяни безперешкодно встановили імпровізований флагшток. О 16:45 під схвальні вигуки та оплески присутніх було піднято національне знамено, увінчане тризубом. Учасники акції згадували, що «емоції з приводу цієї події вилилися у співи козацьких, стрілецьких, народних пісень, Шевченкового «Заповіту», духовного гімну «Боже великий, єдиний» та гімну «Ще не вмерла Україна».
✒️
З промовами виступили голова Вінницької організації УРП Василь Підпригорщук, очільник крайової організації НРУ Степан Вовк, активні прихильники Руху Олександр Нижник, Федір Гринкевич, Лариса Корнієнко, народний депутат України Арсен Зінченко та інші. Учасники мітингу закликали до бойкоту Союзного договору, розпуску компартії і націоналізації її майна, до боротьби за суверенну і незалежну Україну. На той час національні прапори вже майоріли у столиці та інших містах України.


У 2007 р. пані Лариса Корнієнко передала безцінну реліквію до фондів
Вінницький обласний краєзнавчий музей
, де він зберігається до сьогодні. Всі відвідувачі можуть оглянути знамено у 16 залі, де воно експонується поряд з іншими матеріалами громадсько-політичного руху за Незалежніст
ь.


  З метою поліпшення ефективності національно-патріотичного виховання в освітньому процесі Український інститут національної пам’яті підготу...