Презентація книги Першого Повноважного Посла України в Росії Володимира Крижанівського - "Ми знову здобули Державність" за участі автора

Ви уявляєте як то, спілкуватися з депутатом І скликання Верховної Ради Незалежної України.  Гості нашого дискусійного клубу отримали цю унікальну можливість 27 січня 2022 року в Вінницькому обласному молодіжному центрі "Квадрат"!!! Серед учасників заходу була присутня методист відділу українознавства КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти" Олена Козаченко.

Володимир Крижанівський — інженер, народний депутат І скликання Верховної Ради України, учасник конференції у Біловезькій Пущі 1991 р., перший Надзвичайний та Повноважений посол України в Російській Федерації (1991−1994 рр.), громадський діяч та багаторічний спеціаліст з парламентського регламенту, презентував свою книгу «Ми знову здобули державність». 

Автор вніс у неї спогади, що розкривають історію здобуття державності та перші кроки на непростому шляху.

Книгу презентує упорядник, історик, письменник, викладач Ігор Стамбол.

Редактор-упорядник — Ігор Стамбол і Володимир Крижанівський відповідали на запитання відвідувачів в КВАДРАТі та вели жваву дискусію!

Модерував подію Богдан Галайко, захід відбувався за підтримки УІНП. Центр. Запис зустрічі за посиланням: https://fb.watch/aPsmfcJt_Q/ 

Всі присутні змогли отримати книгу з автографом автора. 

Круглий стіл на тему "Вшанування воїнів УГА на Вінниччині", обговорення щодо впорядкування місць поховання, презентування проєкту "Встановлення пам'ятника УГА в Тиврові"

“Засумуй, трембіто, та по всьому світу,

Що зів’яло галичанам 40 тисяч цвіту…”

27 січня 2021року в Вінницькому обласному молодіжному центрі «Квадрат» відбувся круглий стіл на тему "Вшанування воїнів УГА на Вінниччині", обговорення щодо впорядкування місць поховання, презентування проєкту "Встановлення пам'ятника УГА в Тиврові". Серед учасників круглого столу присутня була методист відділу українознавства КЗВО «ВАБО» Олена Козаченко, яка підкреслила значимість УГА та подякувала ініціаторам проєкту за збереження історичної пам'яті для майбутніх поколінь.

Українська Галицька армія (УГА) - важлива сторінка локальної історії, яка достеменно потребує дослідження. УГА - герої, які залишали свої домівки задля боротьби з вірою і поглядом на Україну. 27 січня 2022 року, за підтримки МЦ "Квадрат" та УІНП, громадська організація “Тиверці” провели круглий стіл на тему “Вшанування воїнів УГА на Вінниччині”. Адже саме Вінниччина - певно найбільший осередок перебування УГА, а місто Вінниця має чи не найбільший український військовий цвинтар УГА не тільки в Україні, а й у світі. Про пошукові роботи, та їх складності, планами у продовжені дослідження, їх збереження розповів т.в.о. директора Музею Вінниці Олександр Федоришен. “Гнівань - місто похованих капеланів УГА” - Олександр Коваль, історик-краєзнавець м.Гнівань, поділився відкриттям кладовищ Галицької армії у Гнівані та Витаві, а також новими дослідженнями поховань у Тиврові. Роговий Олександр, історик-краєзнавець, архівіст, продовжив тему про відкриття місць поховання на Вінниччині та вшанування Галицької армії у селищі Турбів. Завальнюк Костянтин, історик, архівіст, автор книги “ПРОВІСНИКИ ВОЛІ”, що присвячена останнім захисникам державності УНР - польовим командирам та рядовим бійцям національно-визвольних змагань періоду 20-х років ХХ ст, розповів про інформаційні джерела та підтвердження тому, що галичани були яскравими прибічниками українізації. ГО “Тиверці” поділилися про початок нового проєкту вшанування УГА в Тиврові та необхідності встановлення пам'ятника на могилі Галицької армії.

Радянська завіса, яка знищувала маркери національної ідентичності, все ж втрачає силу. Ми спільно досліджуємо і відновлюємо національну пам'ять українського народу та встановлюємо нові місця пам'яті Української революції 1917-1921 років, на важливості цієї праці наголосив керівник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко.

Все буде… Слава Україні!

 

Всеукраїнська науково-практична конференція «30 років Інституту українознавства: минуле, сучасне, майбутнє»

24 січня 2022 р. Науково-дослідному інституту українознавства МОН України виповнилося 30 років. На пошанування цієї ювілейної дати співробітники НДІУ 25 січня 2022 р. організували й провели Всеукраїнську науково-практичну конференцію «30 років Інституту українознавства: минуле, сучасне, майбутнє». На ній науковці та освітяни України обговорили вагомий внесок наукової інституції у творення сучасного українознавства та формування концепції новітнього українознавства, підняли низку актуальних питань розвитку українознавства, осмислили й актуалізували проблеми, що турбують українське суспільство на початку ХХІ ст. та запропонували шляхи їх розв’язання.

Відкрив урочистий захід директор НДІУ С. Наливайко. Він виступив з програмною доповіддю «30 років Інституту українознавства: минуле, сучасне майбутнє», у якій розкрив й осмислив основні етапи розвитку НДІУ та окреслив шляхи його подальшого розвою.

З привітанням від очільника МОН України С. Шкарлета виступив заступник Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції О. Шкуратов.

Учасники форуму заслухали привітання від засновника НДІУ, доктора філологічних наук, професора, академіка П. Кононенка, у якому було відзначено вагому роль НДІУ в українському державотворенні.

Також привітання учасникам конференції виголосили президент НАПН України В. Кремінь, віце-президент НАН України С. Пирожков, декан історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка І. Патриляк; голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань В. Кушерець, заступник директора науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних сил України В. Топальський; голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Г. Савченко, політолог і політичний експерт В. Таран, інші поважні представники науково-освітянської спільноти України. До привітань з нагоди 30-річчя Інституту долучилася КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти". Завідувач відділу українознавства Володимир Лазаренко звернувся з вітальним словом до колективу Інституту та презентував книги місцевих вінницьких авторів.

Після перерви пленарне засідання продовжилося доповіддю доктора історичних наук, професора кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Я. Калакури «Електронне українознавство як нове явище в інформаційному просторі». Доповідач наголосив на вагомій ролі електронного українознавства у розвитку системи інтегративних знань про Україну та світове українство.

Кандидат філософських наук, доцент Національного транспортного університету Е. Юрченко виголосив доповідь «Актуальність ідей класичної української геополітики (Ю. Липа та М. Колодзинський) в міжнародних процесах першої половини 21 сторіччя», у якій проаналізував значення праць українських геополітиків для сучасного українського державотворення.

У свою чергу доктор історичних наук, старший науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка С. Кагамлик у доповіді «Здобутки Центру українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка в контексті утвердження української незалежності» проаналізувала напрацювання Центру українознавства КНУ за останні понад 20 років.

Доктор філософських наук, професор, професор Державного університету телекомунікацій В. Ятченко у виступі «Позитивістська парадигма дослідження української історії М. Грушевського» здійснив порівняльний аналіз наукових праць вченого, присвячених українознавчій проблематиці.

Кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу освітніх технологій та популяризації українознавства НДІУ С. Бойко у доповіді «Впровадження українознавчих знань в освітній процес закладів загальної середньої освіти України: минуле і сучасність (результати досліджень науковців Науково-дослідного інституту українознавства)» розповіла про сучасні негативні тренди у викладанні українознавства в закладах загальної середньої освіти.

Кандидат історичних наук, завідувач відділу української етнології НДІУ Ю. Фігурний представив учасникам конференції збірник наукових праць «Фундатор модерного українознавства-українолюбства. Збірник на пошану Петра Кононенка з нагоди 90-річчя».

Також не можна не відзначити цікаві виступи В. Лазаренка, О. Чиркова, Т. Єрмашова, О. Трачука, О. Козаченко. На пленарному засіданні конференції з темою "Українознавство як школа національного мислення в освітньому процесі України" виступив завідувач відділу українознавства КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти"Володимир Лазаренко, а на секційному засіданні виступила методист відділу українознавства КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти" Олена Козаченко з темою "Українознавство як система національного виховання в сучасному державотворенні".

На завершення учасники конференції «30 років Інституту українознавства: минуле, сучасне, майбутнє» обговорили виступи, підбили основні підсумки наукового заходу, сформулювали напрямки подальшого розвитку наукової установи та загалом українознавства як засадничого державотворчого процесу.

 «Коли ми єдині, ми – незламні!»: вінничани створили живий ланцюг єднання до Дня Соборності

Центральний міст Вінниці перетворився на місце єднання та братання містян.

22 січня, у День Соборності України, десятки вінничан сформували на мосту живий ланцюг на знак єдності України та українців. Подія відбулась без партійної  символіки, учасників живого ланцюгу із різними політичними поглядами об’єднало гасло «Одна Єдина Соборна Україна!» та державний прапор.

На Центральний міст прийшли цілі родини, «озброєні» жовто-синіми стягами.

«Ми прийшли на захід "Живий ланцюг єднання"всією сім’єю: я, моя дружина та наша донька. Зараз наша країна переживає важкі часи, тож всім українцям час об’єднуватись. Не навколо політичних гасел, а навколо держави. Час показати, що Україна єдина та соборна, » – каже вінничанин Анатолій.

«Коли ми єдині, ми – незламні! Тут можна у приклад навести стару притчу про гілочки, які неможливо зламати, якщо вони зв’язані і тримаються купи», – зазначив учасник акції Віктор.

Учасники ланцюга єднання наголошували: єдність особливо необхідна нам зараз, в умовах посилення військової загрози з боку Російської Федерації. 

«Вже вісім років триває російсько-українська війна і ми стоїмо перед загрозою раніше небаченого за масштабами вторгнення сил противника. Ми маємо не тільки нагадати самим собі, що ми є єдині, а й показати це ворогу. Ми соборні – від заходу до сходу! Ніхто не має права зазіхати на наші терени, ламати нас через коліно! Ми продовжимо боротись за цю землю!» – говорить активістка, методист відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», голова Вінницького підрозділу ВГО «Яворина» Олена Козаченко.

Десятки людей із національною символікою взялись за руки на Центральному мосту Вінниці, таким чином символічно об’єднавши два береги Південного Бугу, наше місто та всю Україну.

Більше читайте тут: http://vinnitsaok.com.ua/archives/972054?fbclid=IwAR3ityDaysfR_JvJ_Mx4m82YZXJcWeBPi9zfu_UjE9U6hBSuznXjtqYrxSE

https://vn.depo.ua/ukr/vn/lantsyug-ednannya-yak-vinnichani-vidznachali-den-sobornosti-ukraini-202201221415485?fbclid=IwAR0VETlVh_8xhB8hdQkdbPeOhZZ2P7rNRTqRdFheduMvdmzcJkLpt78ETAc

Урок державності «Соборність – українська національна ідея» (до Дня Соборності)

21 січня у секторі правової інформації відбувся урок державності «Соборність – українська національна ідея» (до Дня Соборності) для вихованців ліцею цивільного захисту.

В рамках заходу висвітлювались теми:

«Соборність як знаменна віха в історії України» – В. І. Лазаренко, завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»;

відеолекція від Українського інституту національної пам’яті «Як творилася держава. Українська революція 1917-1921 років»;

«Буремні події Української революції1917–1921 рр. на теренах Поділля» – Л. І. Семенко, історик, краєзнавець, завідувач науково-дослідницьким відділом новітньої історії Вінницького обласного краєзнавчого музею;

презентація книжкової виставки «Українська державність: шляхи становлення (1917-1921 рр.) – К. М. Осадчук – бібліотекар І категорії Сектору правової інформації.

 

– ВІЙНИ ПІСЛЯ ДАП МИ НЕ БОЇМОСЬ! ГОТОВІ ЗНОВУ БИТИСЬ ЗА УКРАЇНУ! – ПОКЛЯЛИСЬ НА МОГИЛАХ ВІННИЦЬКИХ КІБОРГІВ  ЇХНІ ПОБРАТИМИ

8 кіборгів із Вінниччини загинули в ДАПі сім років тому…

20 січня у Вінниці та по всьому Поділлю родичі та бойові побратими, рідні, близькі та небайдужі вінничани вшановують пам’ять про 8-х загиблих кіборгів із Вінниччини…До вшанувань КІБОРГІВ долучилася методист відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Олена Козаченко. На могилах Героїв та в центрі Вінниці біля стели пам’яті «Героям Небесної сотні та Героям АТО/ ООС» вже сьому зиму море квітів…

– Сум на серці та тривога… Тоді у боях за донецький аеропорт загинуло 8 наших… Це Шайдула Камзінов, Анатолій Буйлук, Сергій Зулінський, Олександр Кондратюк, Дмитро Скляров, Юрій Осаулко, Дмитро Франишин та Леонід Шевчук. І 20-го січня семеро віддали життя в 2015-му році… Тому ми прийшли до Зуліка та Шевчука, які тут поряд на Алеї Слави. І об’їдемо всі могили друзів, які тоді навічно залишились в наших серцях. Бо війна не закінчується, хлопці полягли ось за цих діток, а нас лякають війною… Але ми її не боїмось і готові в будь-яку хвилину знову захищати Україну. Та помститись за цих хлопців, за цей цвіт нації, за кожний клаптик української землі!, – сказав на могилах побратимів від імені кіборгів Вінниччини захисник ДАПу Андрій Дедічев. – Слава Героям! І Вічна пам’ять…

– Мій син загинув 20 січ­ня 2015 року у Донецькому аеропорту. Він з побратимами поїхав забирати поранених і потрапив у засідку. Через сильний туман збилися з дороги і заїхали в тил до сепаратистів. Там і загинули всі, — розповідає Юрій Франишин. — Його тіло розшукували волонтери 73 дні.

А 20-го січня на Алеї слави міського кладовища традиційно збираються друзі та рідні 2-х кіборгів із Вінниці – Сергія Зулінського та Леоніда Шевчука.

– Це найгірший день в моєму житті! В аеропорту 20-го загинули 50 хлопців… 9 із мого екіпажу, – сказав рік тому «ротний» командир вінницьких кіборгів Олег Лосінський… – У той страшний день в аеропорт їхали лише добровольці… Було зрозуміло, що це квиток в один кінець. Нас чекала засідка… Були такі, на жаль, хто відмовився їхати на летовище. Але Зулік, Шевчук, Франишин — всі хлопці з моєї роти пішли витягати хлопців із аеропорту… Ми зробили, що змогли.

Тоді з 12 чоловік екіпажу вижили лише троє… Я вийшов із аеропорту на 4-ту добу… Це мій другий день народження, і я схиляю голову перед могилами цих Героїв та їхніх батьків… Вибачте, що вони не повернулись живими додому. Скільки буду дихати — пам’я­татиму ваших синів, чоловіків і татусів… Дякую за найхоробріших у світі воїнів!

Слава Україні… Герої не вмирають…

 

   Заходи у Муровано-Куриловецькій ОТГ з нагоди 103-річниці Соборності України

На виконання Обласної програми національно-патріотичного виховання та з нагоди відзначення 103-річниці Соборності України завідувач відділу українознавства КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти" Володимир Лазаренко взяв участь у підготовці та проведенні заходів щодо увічнення пам'яті земляків-вінничан, які брали участь в Українській революції 1917-1921 рр. у Муровано-Куриловецькій ОТГ.

Напередодні відзначення 103-ї річниці Соборності України в селищі Муровані Курилівці, що на Могилів-Подільщині, 20 січня було відкрито пам`ятний знак українському громадсько-політичному діячеві часів Української Народної Республіки, начальнику Подільської губернії (посада тотожна по функціях нинішній посаді «Голова облдержадміністрації») Федору Сумнєвичу.

Роль постаті Федора Сумнєвича є вагомою в становленні української державницької влади на Поділлі. До цього призначення він був губернським комісаром Волинської губернії, працював керівником на Рівненщині, а ще – воював за незалежність УНР у Першій світовій війні, брав участь у Першому Зимовому поході армії УНР. На жаль, не витримавши політичних і громадянських утисків, був змушений в 20-х роках емігрувати до Польщі, а згодом – до Чехословаччини, де відомості про нього губляться в просторі і часі того періоду…

Вшанували ж його пам`ять в Мурованих Курилівцях саме тому, що він народився в цьому селищі. Біля селищної ради зібрались його жителі, представники наукових історичних кіл Вінниччини, обласної і місцевої влади, учні місцевих шкіл. В урочистостях взяли участь та виступили перед учасниками зібрання доцент Вінницького державного педагогічного університету - історик Віталій Тучинський, заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА Іван Педорук, кандидат історичних наук, керівник Центрального відділу УІНП Богдан Галайко, завідувач відділу українознавства Вінницької академії безперервної освіти Володимир Лазаренко, голова ГО «Кипорів Яр» Олександр Масний, радник Голови ОДА Тетяна Каменщук.

Селищний голова Мурованих Курилівців Галина Цибульська та секретар Мурованокуриловецької селищної ради Сергій Ладан висловили щиру вдячність усім, хто долучився до дослідницької та організаційної роботи з відкриття меморіальної дошки.

Вагомий внесок у проведення заходу зробили учасники ГО «Вінницьке історичне товариство» на чолі із Олександром Федоришеним, а також учасники інших історичних товариств, які організовують військові реконструкції. Перед мітингом в місцевому будинку культури було організовано «Урок живої історії» для місцевих школярів, де їм продемонстрували зброю та однострої вояків Армії УНР тих часів, розповіли про організацію військової служби в Армії УНР тих часів, про військові кампанії 1917 – 1921 років.

Після мітингу на честь відкриття пам`ятного знаку усі мешканці стали свідками масштабної історичної батальної реконструкції бою з визволення Мурованих Курилівців підрозділами Армії УНР від більшовицьких загонів. Постріли гармати, напади і відступи, поклики «В атаку!!!», і – апогей реконструкції – виїзд на «передову» панцерника «Петлюра», завдяки якому загони «унрівців» перемогли «червоних», взявши їх у полон - назавжди закарбуються в пам`яті юних мурованокурилівчан, як і має залишитись пам`ять про видатну постать-земляка Федора Сумнєвича.

Бібліотеці ОТГ були презентовані книги Вінницького письменника Олександра Дмитрука та матеріали УІНП.