Всеукраїнська науково-практична конференція «Українознавство в системі національної освіти, науки, гуманітарної політики держави»

 

25 жовтня 2022 р. у м. Києві, у приміщенні Науково-дослідного інституту українознавства МОН України (далі – НДІУ), вул. Ісаакяна, 18, відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Українознавство в системі національної освіти, науки, гуманітарної політики держави» (формат проведення – офлайн та онлайн). На ній науковці та освітяни України обговорили низку проблем які постали перед гуманітаріями під час неоголошеної російсько-української гібридної війни, зокрема формування цілісного українського гуманітарного простору, впровадження в освітній і суспільно-політичний дискурс концепції національно-патріотичного виховання молоді й українознавства як вагомої навчальної державницької дисципліни, відновлення Науково-дослідного інституту українознавства як потужної наукової інституції, актуалізація нагальних питань розвитку українознавства як інтегративної наукової системи тощо. Учасники поважного наукового форуму ставили гострі питання, осмислювали й актуалізували проблеми, які турбують українське суспільство на початку ХХІ ст. та умовах повномасштабного вторгнення Збройних Сил РФ в Україну й пропонували шляхи їх розв’язання.

 

Треба відзначити, що проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Українознавство в системі національної освіти, науки, гуманітарної політики держави» та її результати здійснені у контексті виконання фундаментальних науково-дослідних робіт, які виконуються науковими співробітниками НДІУ у 2022 р.: 1.«Українське повсякдення ранньомодерної доби: правові та соціальні практики» (керівник – Ворончук І.О.); 2.«Гуманітарні пріоритети консолідації українського суспільства: соціально-ціннісні виміри» (керівник – Крисаченко В.С.); 3.«Концепт ідентичності українства в умовах соціокультурних трансформацій: загрози національній безпеці в гуманітарній сфері» (керівник - Газізова О.О.); 4.«Етнокультурний розвиток сучасного українського суспільства в умовах політики реваншу Російської Федерації» (керівник – Фігурний Ю.С.; 5.«Громада українців Криму: формування, стан, перспективи і асиміляційні загрози (кінець XVIII – початок XXI ст.» (керівник- Краснодемська І.Й.); 6. «Етногенез українського народу у світлі сучасних наукових даних та методологічних підходів» (керівник – Наливайко С.С.); 7. «Геополітична суб’єктність України в умовах глобальних викликів» (керівник – Настояща К.В.).

 

Відкрив урочистий захід доктор філософії, професор в. о. директора НДІУ МОН України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки В.Г.Чернець. У своєму виступі спочатку він подякував воїнам Збройних Сил України за можливість проведення конференції та наголосив на чотирьох важливих аспектах: «По-перше, ми працюємо в умовах війни. По-друге, зараз до України прикута увага всього світу. По-третє, наразі відбуваються кардинальні зміни у ставленні українців до Української держави. По-четверте, у вогні кровопролитної російсько-української війни, формується сучасна українська політична нація. Тому українські вчені повинні осмислювати державотворчі та націєтворчі процеси, щоби допомогти розбудові Української держави й впровадженню українознавства в гуманітарну сферу України».

 

З привітанням від очільника МОН України С. Шкарлета виступив генеральний директор директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України О.В.Єресько.

Також привітання учасникам конференції виголосили: доктор філософських наук, професор, академік НАН України та АПН України, Президент Національної академії педагогічних наук України В.Г.Кремінь; кандидат мистецтвознавства, директор Департаменту гуманітарної політики Офісу Президента України П.М.Білаш; доктор філософії, перший заступник міністра Міністерства культури та інформаційної політики України Р.В.Карандєєв; Заслужений артист України, віце-президент Національної академії мистецтв України О.Г.Санін; доктор філософії, професор, викладач Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, Народний артист України І.В.Бобул; ректор Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського, доктор філософії, професор, Заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, академік УТА, академік УАН, Посол миру М.О.Тимошенко; доктор історичних наук, старший науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник Музею книги і друкарства України (м. Київ) С.Р.Кагамлик, доктор філософських наук, професор, академік АН вищої школи України, фундатор і перший директор НДІУ МОН України П.П.Кононенко; директорка Львівської української гуманітарної гімназії імені Олени Степанів з поглибленим вивченням українознавства та англійської мови Л.М.Василишин.

 

На пленарному засіданні було заслухано низку цікавих виступів. Зокрема, з доповіддю «Європейський вектор українознавства в умовах сучасних загроз та викликів» виступив доктор історичних наук, професор, лауреат премії імені М.Грушевського НАН України, відмінник освіти України, заслужений працівник культури України, заступник директора Науково-дослідного інституту МОН України А.І.Павко. Доповідач наголосив, про вагому роль українознавства в осмисленні українських державотворчих та націєтворчих процесів та його місце у протидії «русскому миру».

 

Проректор з наукової роботи Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського, доктор мистецтвознавства, професор, Заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки журналістів України А.Я.Скорик виголосила доповідь «Поліваріативність інтерпретації поняття «мистецтво медіа» у системі сучасних вітчизняних і європейських гуманітарних цінностей», у якій проаналізувала значення осягнення цього концепту для сучасного українського наукового дискурсу.

 

У свою чергу кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного ботанічного саду НАН України ім. М.М.Гришка Н.В.Чувікіна у доповіді «Історико-культурні цінності території Національного ботанічного саду НАН України ім. М.М.Гришка» проаналізувала вагомі артефакти природного й антропогенного характеру які незважаючи на невблаганний час і політичні реалії збереглися для нащадків.

Завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» В.І.Лазаренко у виступі «Використання наукових позицій у національно-патріотичному вихованні освітнього процесу України» здійснив аналіз задіяння наукових праць вчених-українознавців з метою формування національно-патріотичного світогляду в української молоді.

 

Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, корекційної освіти та менеджменту Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського Л.В.Іваненко у доповіді «Всякому серцю – любов і тепло»: концепт милосердя у спадщині Г. Сковороди» намагалася осягнути глибини розмислів видатного українського філософа.

 

У свою чергу методист відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» О.Є.Козаченко у доповіді «Розвиток українського гуманітарного простору – вагомий чинник для становлення української свідомої молоді як складової української нації та перемоги України в російсько-українській війні» проаналізувала шляхи й головні фактори формування цілісного україноцентричного гуманітарного простору та його потужний вплив на форматування національно-патріотичного світогляду в підростаючого молодого покоління України.

 

Кандидат наук з державного управління, методист лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Л.Л.Максим’як у виступі «Національно-патріотичне виховання молодого покоління засобами історичного українознавства: уроки УПА для сьогодення» проаналізувала величезне значення Визвольних змагань середини ХХ ст. для створення у підростаючого юнацтва потужних і стійких патріотичних переконань.

Вчитель-методист, вчитель історії та правознавства Опорного Доробратівського ЗЗСО І–ІІІ ступенів Мукачівської міської ради Закарпатської області М.М.Ващинець у доповіді «Українознавчі аспекти національно-патріотичного виховання на уроках історії, права, громадянської освіти – зміна акцентів в умовах війни» охарактезував найбільш вагомі складові з допомогою яких педагоги-українознавці формують у юнацтва любов до України та готовність її захищати від російських загарбників.

На завершення заходу в. о. директора НДІУ В.Г.Чернець подякував усім учасникам Всеукраїнської науково-практичної конференції «Українознавство в системі національної освіти, науки, гуманітарної політики держави» за активну участь в обговоренні актуальних гуманітарних проблем та наголосив на вагомій роль українознавства та НДІУ МОН України під час російсько-української війни.

 

Також на конференції виступили із відеопривітаннями нові філії Інституту українознавства за кордоном, яких за останні три місяці з’явилося вже 12. Зокрема, це філії у Швеції та Німеччині.