четвер, 11 січня 2018 р.

Днями відбулась насичена екскурсійна поїздка, організована методистом відділу українознавства – Ніною Бегас, а також відомим істориком, краєзнавцем – Ковалем Олександром Івановичем, спільно із Центром туризму, спорту та краєзнавства -   історичними стежинками Вінниччини. З нагоди 140-річниці  всесвітньовідомого українського композитора Миколи Леонтовича учасники екскурсії відвідали його музей у с. Марківка, Теплицького району.

АМЕРИКАНЦІ ЗАПОЗИЧИЛИ ЩЕДРИК В УКРАЇНЦІВ, А САМА ПІСНЯ З'ЯВИЛАСЯ ЩЕ В ЧАСИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ!
Найвідоміша різдвяна пісня у світі – український "Щедрик". Автор слів невідомий, адже щедрівка відноситься до часів Київської Русі, коли Новий рік святкували 1 березня (!).
Український композитор Микола Леонтович віднайшов текст і у 1904 написав до нього унікальну мелодію, втім довго не наважувався показати публіці. Впродовж 12 років вводив безліч правок і вигадував нові аранжування.
Нарешті в 1916 хор Київського університету представив творіння. Щедрик став музичною сенсацією, а про самого композитора захоплено казали: "Леонтович простеньку мелодію розгорне на широку картину з безліччю найрізноманітніших фарб".
У 1921 році різдвяну пісню виконав український хор у нью-йоркському "Карнегі-Холл". Вона настільки сподобалась американцям, що керівник симфонічного оркестру NBC Пітер Вільговський, українець за походженням, переклав "Щедрика" та дав йому назву Carol of the bells - тобто колядка дзвонів. Текст практично немає нічого спільного з українським варіантом, однак саме в такому звучанні пісня отримала всесвітню славу.
Мелодія стала невід’ємним атрибутом Різдва. Її виконують в акустичному варіанті. Вона прикрасила такі фільми як “Один вдома”, “Гаррі Поттер” та “Міцний горішок”.

Також нагадаємо, поки увесь світ наспівує "Щедрика" Миколи Леонтовича, хата в якій пройшло його дитинство доживає останніх днів. Будинок композитора у селі Шершні на Вінниччині фактично розвалюється, підлягає повній реставрації. Над його дослідженнями історичними та етнографічними працює також відділ українознавства. 


Немає коментарів:

Дописати коментар

  Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу (18 т равня) т...