21 ЛИСТОПАДА -ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ

Разом з посестрою по духу методист відділу українознавства КЗВО "ВАБО"Олена Козаченко відвідали місце, де мешкав Герой Небесної сотні Сашко Капінос! Дякуємо тобі, побратиме, за Україну! Висока ціна нашої незалежності - це твоє життя...і сотні життів незламних і нескорених!


Кремінь
Рушає вітром горда воля,
У бурю линуть почуття.
На сполох бити — наша доля,
Роздмухувать вогонь життя.
«Рабів до раю не пускають», –
В кайдани їх закутий дух.
Вчепились ми в бруківку з краю –
Маленька жменька відчайдух.
Я гордо випростаю спину—
В бою не терплять слабаків.
Підходить «Беркут» без упину,
Оточує з усіх боків.
Діжки гримлять, мов барабани –
На заклик повстає народ.
За цих обставин ми – Титани,
Здолали безліч перешкод.
Сколоти-пращури сказали:
Запеклий нині буде бій.
Ми на Майдані воскресали,
Та сміхом тамували біль.
Та більш за все болить за славу,
За люд, що гнуть, немов рабів.
А серце крається за справу,
Яку народ недоробив...
Де Україна, горда й сильна,
В якій блукає стороні?
Ми збережем соборність спільно,
Пліч-о-пліч станем у борні.
А злі почвари сунуть стало,
Бо «беркут» — надто впертий птах.
І нам на плечі небо впало,
І оточив півколом страх.
Страхи свої розвію швидко,
На пляшці ватрою вогонь.
Ці смолоскипи наші предки
З козацьких віддають долонь.
Залишилось незламних мало,
Та в Бога є для нас дива.
Мелодія струни торкала,
Дзвінка бандури тятива.
Тверда, неначе кремінь, сила,
А воля гостра, мов стріла.
Та смерть безжалісно скосила,
Та збити не змогла з крила.
У путах борсаюсь химерних,
Бо сотні раз вже воскресав.
Я – промінь Прометея в хмарах,
Вогонь з сердець для вас кресав!

(Сергій Мат)

Біографічна довідка
Капінос Олександр Анатолійович(10.03.1984 – 19.02.2014)
Тернопільська обл., Кременецький р-н, с. Дунаїв
На Батьківщині у селі Дунаїв Олександра Капіноса називають малим Кобзарем.
В сусідньому селі Куликів Сашко співав у хорі і організував гурток зі співів. Грав на баяні, гітарі, бандурі, знав і збирав українські пісні, був закоханий в історію України. Був одним із тих, хто
оголосив голодування на знак протесту проти прийняття мовного закону Ківалова-Колісніченка та протримався найдовше.18-го лютого ввечері 35-та сотня мала завдання обороняти двірБудинку профспілок. «Вийшли з двору і всі кажуть, що треба йти відпочити, а Сашко перебиває: «Ні, нікуди не йдемо, тому що людей небагато, «Беркут» може прорвати кордон». Ми погодилися. За годину він отримав смертельне поранення», — пригадує Сергій Мерчук.
Олександр Капінос – Герой України з присвоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).