КРУТИ! КРУТИ! НЕ ЗАБУТИ!

Величне вшанування Героїв Крут разом з депутатами Вінницької обласної ради Андрієм Вигонюком й Тарасом Фурманом, побратимами - однопартійцями, побратимами-соколятами та посестрами-яворинками відбулося в місті Вінниця біля пам'ятника Січовим стрільцям - вічним борцям за незалежність України! Дякую Всім , хто знайшов у цей морозний вечір хвилину часу для того, щоб згадати Героїв Крут, запалити свічу пам'яті, прочитати поезії присвячені молоді, яка ціною власного життя затримала більшовицьку навалу в боротьбі за незалежну неньку-Україну!
У виступах учасників вшанування були проведені паралелі , які розділяють покоління в часі, але мета в них одна: крутянці 1918 - боролися за незалежну Україну, кіборги 2015 - відстоювали кордони власної неньки -України! Час плине, а ворог залишається один й той самий!!!

Як керівник ГО "Яворина. Вінниччина" , методист відділу українознвства КВНЗ "ВАНО" хочу поділитися віршем Галини Потопляк "Крути", який презентувала під час вшанування Героїв Крут:

Галина Потопляк

КРУТИ

Доброго ранку, Крути.
Земле моя спочивай.
В час революцій і смути
хлопці полинули в рай.

Юні серця перестали
стукати, жити, цвісти.
В небо вони відлітали,
у недосяжні світи.

Пам'ять про них і донині.
Сум і скорбота в очах.
І прапори жовто-сині
на обгорілих житах.

Через століття лунає
Голос і Правда Землі.
Знову хлопчина вмирає.
Знову регочуть в кремлі...

Спіть мої сестри і браття.
Пухом Вам рідна земля.
Схід весь обірваний в шмаття,
стогін лунає здаля.

Ваші священні могили
нас зобов'язують жить.
Рвати кайдани, і жили,
землю під хліб скородить.

Пам'ять про Крути не згине.
Хлопчики, Вам по сто літ.
Лине долиною, лине
білий калиновий цвіт.

Історична довідка - КРУТИ, БІЙ 1918. Відбувся 29 (16) січ. 1918 поблизу ст. Крути (нині в с. Пам'ятне Борзнянського р-ну Черніг. обл.) під час наступу на м. Київ військ більшовицької Росії. З кінця груд. 1917 загін юнкерів 1-ї Київської юнацької школи ім. Б.Хмельницького (4 сотні по 150 юнкерів, 20 старшин, 18 кулеметів) під командою сотника Ав.Гончаренка обороняв ст. Бахмач (див. Бахмач), важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 (14) січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня (115–130 осіб) новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського національного ун-ту, Київського ун-ту, гімназистів старших класів українських г-зій (командир – сотник Омельченко). Укр. військо зайняло оборону біля ст. Крути.

Вранці 29 (16) січ. 1918 розпочався наступ на укр. позиції 6-тис. більшовицького загону петрогр. і моск. червоногвардійців (див. Червона гвардія) на чолі з П.Єгоровим. Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 вбитих, поранених, полонених. Чимало полягло й червоногвардійців. Командир Ав.Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за2 км.

Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоногвардійцями. 27 полонених юнаків було розстріляно.

За рішенням Української Центральної Ради 19 берез. 1918 тіла вояків-студентів було перевезено до Києва та урочисто поховано на цвинтарі Аскольдова могила.

Після здобуття Україною 1991 незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні нац. слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за держ. незалежність. 1998 на місці бою біля ст. Крути та на Аскольдовій могилі встановлено пам'ятні знаки.

Вічна слава ГЕРОЯМ! Герої не вмирають!!!

ЗАВІДУВАЧ ВІДДІЛУ УКРАЇНОЗНАВСТВА        ВОЛОДИМИР ЛАЗАРЕНКО